Белва Енн Локвуд (англ. Belva Ann Lockwood; нар. 24 жовтня 1830 — 19 травня 1917) — американська адвокатка, політична діячка, педагогиня, феміністка, суфражистка, пацифістка та авторка. Перша жінка, яка виступила перед Верховним судом США. Подолавши багато перешкод, пов'язаних із гендерними стереотипами свого часу, працювала над урівнюванням оплати праці жінок, надання жінкам виборчого та решти громадянських прав, керувала закладами жіночої освіти.
Белва Енн Локвуд англ. Belva Ann Lockwood | |
---|---|
англ. belva lockwood | |
Народилася | 24 жовтня 1830 Роялтон, Нью-Йорк, США |
Померла | 19 травня 1917 (86 років) Вашингтон, США |
Поховання | d[1] |
Громадянство | США |
Національність | американка |
Діяльність | юриспруденція, викладання, захист прав жінок |
Відома завдяки | перша жінка-адвокат, Номінантка Національної зали слави жінок США |
Alma mater | Університет Джорджа Вашингтона |
Науковий ступінь | Бакалавр права |
Партія | Національна партія за рівні права США |
Нагороди | |
|
Життєпис
Народилася в Роялтоні, штат Нью-Йорк, у сім'ї фермера Льюїса Джонсона Беннета та Ганни Грін. У 14 років викладала в місцевій початковій школі.
У 1848 році, у 18, одружилася з Урією Мак-Наллом, місцевим фермером. У 1850 році народила доньку Луру, через три роки помер від туберкульозу чоловік.
У 1868 році одружилася з преподобним Езекіелем Локвудом, американським ветераном Громадянської війни, баптистським священнослужителем та стоматологом. Народила дочку Джессі (яка померла до свого другого дня народження). Преподобний Локвуд мав прогресивні уявлення про ролі жінок у суспільстві, він допоміг виховати Луру, підтримав прагнення Локвуд до юриспруденції, помер у квітні 1877 р.
Белва Локвуд мала 43-річну кар'єру адвокатки. Вона померла 19 травня 1917 року і була похована на цвинтарі Конгресу у Вашингтоні, округ Колумбія.
Освітня діяльність
Локвуд відвідувала семінарію Дженесі Весліана, щоб підготуватися до навчання в коледжі. Пізніше прийнята до коледжу Дженесі в Лаймі, штат Нью-Йорк.
У 1870 року вона подала документи в юридичну школу в окрузі Колумбія, проте адміністрація відмовились прийняти жінку. Нарешті Локвуд та кілька інших абітурієнток вступили до нової юридичної школи Університету Джорджа Вашингтона. Незважаючи на те, що Локвуд завершила навчання у травні 1873 року, юридичний факультет відмовився видавати їй диплом через її стать.
Без диплому Локвуд не змогла вступити до адвокатури округу Колумбія. Через рік вона написала листа до президента США Улісса Гранта, де заявила, що пройшла всі курси і заслуговує отримання диплому. У вересні 1873 року, за тиждень після надсилання листа, Локвуд отримала диплом. Їй було 43 роки.
Локвуд отримала диплом із відзнакою в 1857 році і незабаром стала директоркою Локпортської школи. Це була відповідальна посада, але Локвуд виявила, що незалежно від того, викладала вона чи працювала директоркою, робила те саме, що і колеги-чоловіки, їй платили половину від зарплатні. Саме під час навчання в коледжі Дженесі її спочатку привабило право, хоча в школі не було юридичного факультету. Оскільки місцевий професор права пропонував приватні заняття, вона стала однією з його учениць.
Кілька наступних років Локвуд продовжував викладати, а також працювала директоркою у кількох місцевих школах для молодих жінок. Вона пробула в Локпорті до 1861 р., потім керувала жіночою семінарією Гейнсвілль. Незабаром після цього її обрали очільницею жіночої семінарії в Овіго, штат Нью-Йорк, де вона пропрацювала три роки. Освітня філософія Локвуд поступово змінювалась після знайомства з феміністкою Сьюзен Ентоні.
Ентоні була стурбованою проблемами жіночої освіти. Курси в більшості жіночих шкіл головним чином готували дівчат до домашнього життя і, можливо, до тимчасової роботи вчителькою. Ентоні наполягала, що молодим жінкам слід надавати більше можливостей, включаючи підготовку до кар'єри в діловому світі, де оплата праці була кращою. Локвуд заохочувала до змін у своїх школах. Вона розширила навчальну програму та додала курси, типові для тих, які відвідували молоді чоловіки, такі як публічні виступи, ботаніка та гімнастика. Згодом Локвуд вирішила вивчати право, а не продовжувати викладати, і покинула штат Нью-Йорк.
Феміністична діяльність
У лютому 1866 року Локвуд з дочкою Лурою переїхала до Вашингтону, шукаючи хороших можливостей для просування в юриспруденції. Вона відкрила приватну школу зі спільним навчанням хлопців та дівчат (у середині 1860-х більшість шкіл були із роздільним навчанням).
Локвуд прийняли до адвокатури округу Колумбія. Коли вона намагалася отримати допуск до адвокатури штату Меріленд, суддя прочитав їй лекцію і сказав, що сам Бог визначив, що жінки не є рівними чоловікам і ніколи не можуть бути. Коли вона спробувала відповісти від свого імені, він сказав, що вона не має права говорити, і її вивели з зали суду. Локвуд також намагалась представляти ветеранів та їхні сім'ї у судді, але їй відмовили. Вона подала заяву до адвокатури Верховного суду США, пропрацювавши перед цим три роки, але її клопотання було вчергове відхилено за гендерною ознакою.
Таким чином Локвуд боролась проти обмеженого юридичного становища жінок. Згідно з англійським загальним правом, Локвуд вважався «feme covert», тобто одруженою жінкою. За законом її статус відрізнявся від статусу неодруженої жінки, оскільки дружина суворо підпорядковалася чоловікові. Навіть у 1873 р. багато штатів відмовляли одруженим жінкам самостійно володіти майном або успадковувати його, і вони не мали права укладати контракти чи зберігати власноруч зароблені гроші, якщо їхні чоловіки не дозволили цього.
Попри це, Локвуд продовжувала практикувати право і вигравала справи. Вона стала відомою як адвокатка із жіночих прав. Вона виступила за законопроєкт 1872 року про рівну оплату праці службовців федерального уряду. Локвуд також була активною членкинею у декількох організаціях, які боролись за виборчі права жінок і виступала перед Конгресом на підтримку закону, щоб надати одруженим жінкам та вдовам більше прав.
Президентська кампанія
Белва Локвуд була першою жінкою (або другою, після ), яка балотувалася у президенти США. Локвуд балотувався як кандидатка від Національної партії за рівні права. Вона брала участь у президентських виборах 1884 та 1888 рр.
Представляючи третю сторону без широкої підтримки, Локвуд не мала високих шансів здобути президентський пост. Вона отримала близько 4100 голосів, оскільки жінки не мали права голосу і більшість газет були проти її кандидатури.
12 січня 1885 року Локвуд подала клопотання до Конгресу США стосовно підрахунку її голосів. Вона повідомила газетам і журналам, що має докази фальсифікацій виборів. Вона стверджувала, що її прихильники бачили, як виборчі бюлетені були знищенні або просто скидались у кошик для сміття.
Пізні роки
Локвуд часто публікувала есе про виборчі права жінок та необхідність рівності жінок із чоловіками. Серед видань, в яких вона публікувалася в 1880-х і 1890-х, були Cosmopolitan, American Magazine of Civics, Harper's Weekly та Lippincott's. Окрім активної діяльності в Національній американській асоціації суфражисток та Національної партії за рівні права, Локвуд брала участь у Національній жіночій асоціації преси, яка також виступала за рівні права жінок.
Локвуд також була прихильницею світового миру. Вона була редакторкою журналу The Peacemaker і членкинею Всесвітнього союзу миру і представляла його на виставці в Парижі в 1889 році. Вона також була делегаткою Міжнародного конгресу миру у Лондоні в 1890 році. Белва Енн Локвуд продовжувала виступати за мир та роззброєння до самої смерті.
Пам'ять
У 1908 році Сіракузький університет присвоїв Белві Локвуд почесний ступінь докторки права.
На її честь названо декілька населених пунктів: Белва, Західна Вірджинія; Локвуд, Каліфорнія; Локвуд, Західна Вірджинія та Бартон, Нью-Йорк.
Щонайменше три фігурки вирізані за її подобою: для кораблів «Марта», «Джулія Лоуренс» та безіменного корабля. Один з фігур була виставлена у Морському музеї у Мистік, штат Коннектикут.
Під час Другої світової війни її іменем було названо торгове морське судно Liberty Ship USS Belva Lockwood.
У Національній портретній галереї у Вашингтоні є портрет Белви Локвуд, написаний у 1908 році, коли вона отримала почесний ступінь докторки права в Університеті Сіракуз.
У 1983 році Енн Локвуд внесена до Національної зали слави жінок у Сенеці-Фоллс, Нью-Йорк. У 1986 році вона була вшанована Поштовою Службою Сполучених Штатів поштовою маркою із серії «Великі американці».
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- (укр.). Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 11 березня 2021.
- (англ.). Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
- (англ.). Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
- . The New York Times. 20 травня 1917. Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 12 вересня 2012.
Mrs. Belva A.B. Lockwood, the first woman admitted to practice before the Supreme Court, a pioneer in the woman suffrage movement, and the only woman who was ever a candidate for President of the United States, died here today in her eighty-sixth year.
- Belva Lockwood National Women's Hall of Fame – Women of the Hall (англ.). Процитовано 11 березня 2021.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - (англ.). Архів оригіналу за 1 травня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
- Norgren, Jill (2005). . Prologue Magazine. U.S. Archives. Архів оригіналу за 16 липня 2012. Процитовано 31 липня 2012.
- Norgren, Jill (2007). Belva Lockwood: The Woman Who Would Be President. New York: New York University Press. с. 164. ISBN .
- . npg.si.edu. Архів оригіналу за 27 грудня 2017. Процитовано 26 грудня 2017.
- Belva Lockwood [ 10 червня 2007 у Wayback Machine.], National Portrait Gallery
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Belva Enn Lokvud angl Belva Ann Lockwood nar 24 zhovtnya 1830 19 travnya 1917 amerikanska advokatka politichna diyachka pedagoginya feministka sufrazhistka pacifistka ta avtorka Persha zhinka yaka vistupila pered Verhovnim sudom SShA Podolavshi bagato pereshkod pov yazanih iz gendernimi stereotipami svogo chasu pracyuvala nad urivnyuvannyam oplati praci zhinok nadannya zhinkam viborchogo ta reshti gromadyanskih prav keruvala zakladami zhinochoyi osviti Belva Enn Lokvud angl Belva Ann Lockwoodangl belva lockwoodNarodilasya24 zhovtnya 1830 1830 10 24 Royalton Nyu Jork SShAPomerla19 travnya 1917 1917 05 19 86 rokiv Vashington SShAPohovannyad 1 Gromadyanstvo SShANacionalnistamerikankaDiyalnistyurisprudenciya vikladannya zahist prav zhinokVidoma zavdyakipersha zhinka advokat Nominantka Nacionalnoyi zali slavi zhinok SShAAlma materUniversitet Dzhordzha VashingtonaNaukovij stupinBakalavr pravaPartiyaNacionalna partiya za rivni prava SShANagorodiNacionalna zala slavi zhinok 1983 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNarodilasya v Royaltoni shtat Nyu Jork u sim yi fermera Lyuyisa Dzhonsona Benneta ta Ganni Grin U 14 rokiv vikladala v miscevij pochatkovij shkoli U 1848 roci u 18 odruzhilasya z Uriyeyu Mak Nallom miscevim fermerom U 1850 roci narodila donku Luru cherez tri roki pomer vid tuberkulozu cholovik U 1868 roci odruzhilasya z prepodobnim Ezekielem Lokvudom amerikanskim veteranom Gromadyanskoyi vijni baptistskim svyashennosluzhitelem ta stomatologom Narodila dochku Dzhessi yaka pomerla do svogo drugogo dnya narodzhennya Prepodobnij Lokvud mav progresivni uyavlennya pro roli zhinok u suspilstvi vin dopomig vihovati Luru pidtrimav pragnennya Lokvud do yurisprudenciyi pomer u kvitni 1877 r Belva Lokvud mala 43 richnu kar yeru advokatki Vona pomerla 19 travnya 1917 roku i bula pohovana na cvintari Kongresu u Vashingtoni okrug Kolumbiya Osvitnya diyalnistLokvud vidviduvala seminariyu Dzhenesi Vesliana shob pidgotuvatisya do navchannya v koledzhi Piznishe prijnyata do koledzhu Dzhenesi v Lajmi shtat Nyu Jork U 1870 roku vona podala dokumenti v yuridichnu shkolu v okruzi Kolumbiya prote administraciya vidmovilis prijnyati zhinku Nareshti Lokvud ta kilka inshih abituriyentok vstupili do novoyi yuridichnoyi shkoli Universitetu Dzhordzha Vashingtona Nezvazhayuchi na te sho Lokvud zavershila navchannya u travni 1873 roku yuridichnij fakultet vidmovivsya vidavati yij diplom cherez yiyi stat Bez diplomu Lokvud ne zmogla vstupiti do advokaturi okrugu Kolumbiya Cherez rik vona napisala lista do prezidenta SShA Ulissa Granta de zayavila sho projshla vsi kursi i zaslugovuye otrimannya diplomu U veresni 1873 roku za tizhden pislya nadsilannya lista Lokvud otrimala diplom Yij bulo 43 roki Lokvud otrimala diplom iz vidznakoyu v 1857 roci i nezabarom stala direktorkoyu Lokportskoyi shkoli Ce bula vidpovidalna posada ale Lokvud viyavila sho nezalezhno vid togo vikladala vona chi pracyuvala direktorkoyu robila te same sho i kolegi choloviki yij platili polovinu vid zarplatni Same pid chas navchannya v koledzhi Dzhenesi yiyi spochatku privabilo pravo hocha v shkoli ne bulo yuridichnogo fakultetu Oskilki miscevij profesor prava proponuvav privatni zanyattya vona stala odniyeyu z jogo uchenic Kilka nastupnih rokiv Lokvud prodovzhuvav vikladati a takozh pracyuvala direktorkoyu u kilkoh miscevih shkolah dlya molodih zhinok Vona probula v Lokporti do 1861 r potim keruvala zhinochoyu seminariyeyu Gejnsvill Nezabarom pislya cogo yiyi obrali ochilniceyu zhinochoyi seminariyi v Ovigo shtat Nyu Jork de vona propracyuvala tri roki Osvitnya filosofiya Lokvud postupovo zminyuvalas pislya znajomstva z feministkoyu Syuzen Entoni Entoni bula sturbovanoyu problemami zhinochoyi osviti Kursi v bilshosti zhinochih shkil golovnim chinom gotuvali divchat do domashnogo zhittya i mozhlivo do timchasovoyi roboti vchitelkoyu Entoni napolyagala sho molodim zhinkam slid nadavati bilshe mozhlivostej vklyuchayuchi pidgotovku do kar yeri v dilovomu sviti de oplata praci bula krashoyu Lokvud zaohochuvala do zmin u svoyih shkolah Vona rozshirila navchalnu programu ta dodala kursi tipovi dlya tih yaki vidviduvali molodi choloviki taki yak publichni vistupi botanika ta gimnastika Zgodom Lokvud virishila vivchati pravo a ne prodovzhuvati vikladati i pokinula shtat Nyu Jork Feministichna diyalnistU lyutomu 1866 roku Lokvud z dochkoyu Luroyu pereyihala do Vashingtonu shukayuchi horoshih mozhlivostej dlya prosuvannya v yurisprudenciyi Vona vidkrila privatnu shkolu zi spilnim navchannyam hlopciv ta divchat u seredini 1860 h bilshist shkil buli iz rozdilnim navchannyam Lokvud prijnyali do advokaturi okrugu Kolumbiya Koli vona namagalasya otrimati dopusk do advokaturi shtatu Merilend suddya prochitav yij lekciyu i skazav sho sam Bog viznachiv sho zhinki ne ye rivnimi cholovikam i nikoli ne mozhut buti Koli vona sprobuvala vidpovisti vid svogo imeni vin skazav sho vona ne maye prava govoriti i yiyi viveli z zali sudu Lokvud takozh namagalas predstavlyati veteraniv ta yihni sim yi u suddi ale yij vidmovili Vona podala zayavu do advokaturi Verhovnogo sudu SShA propracyuvavshi pered cim tri roki ale yiyi klopotannya bulo vchergove vidhileno za gendernoyu oznakoyu Takim chinom Lokvud borolas proti obmezhenogo yuridichnogo stanovisha zhinok Zgidno z anglijskim zagalnim pravom Lokvud vvazhavsya feme covert tobto odruzhenoyu zhinkoyu Za zakonom yiyi status vidriznyavsya vid statusu neodruzhenoyi zhinki oskilki druzhina suvoro pidporyadkovalasya cholovikovi Navit u 1873 r bagato shtativ vidmovlyali odruzhenim zhinkam samostijno voloditi majnom abo uspadkovuvati jogo i voni ne mali prava ukladati kontrakti chi zberigati vlasnoruch zarobleni groshi yaksho yihni choloviki ne dozvolili cogo Popri ce Lokvud prodovzhuvala praktikuvati pravo i vigravala spravi Vona stala vidomoyu yak advokatka iz zhinochih prav Vona vistupila za zakonoproyekt 1872 roku pro rivnu oplatu praci sluzhbovciv federalnogo uryadu Lokvud takozh bula aktivnoyu chlenkineyu u dekilkoh organizaciyah yaki borolis za viborchi prava zhinok i vistupala pered Kongresom na pidtrimku zakonu shob nadati odruzhenim zhinkam ta vdovam bilshe prav Prezidentska kampaniyaBelva Enn Lokvud 1883 Belva Lokvud bula pershoyu zhinkoyu abo drugoyu pislya yaka balotuvalasya u prezidenti SShA Lokvud balotuvavsya yak kandidatka vid Nacionalnoyi partiyi za rivni prava Vona brala uchast u prezidentskih viborah 1884 ta 1888 rr Predstavlyayuchi tretyu storonu bez shirokoyi pidtrimki Lokvud ne mala visokih shansiv zdobuti prezidentskij post Vona otrimala blizko 4100 golosiv oskilki zhinki ne mali prava golosu i bilshist gazet buli proti yiyi kandidaturi 12 sichnya 1885 roku Lokvud podala klopotannya do Kongresu SShA stosovno pidrahunku yiyi golosiv Vona povidomila gazetam i zhurnalam sho maye dokazi falsifikacij viboriv Vona stverdzhuvala sho yiyi prihilniki bachili yak viborchi byuleteni buli znishenni abo prosto skidalis u koshik dlya smittya Pizni rokiLokvud chasto publikuvala ese pro viborchi prava zhinok ta neobhidnist rivnosti zhinok iz cholovikami Sered vidan v yakih vona publikuvalasya v 1880 h i 1890 h buli Cosmopolitan American Magazine of Civics Harper s Weekly ta Lippincott s Okrim aktivnoyi diyalnosti v Nacionalnij amerikanskij asociaciyi sufrazhistok ta Nacionalnoyi partiyi za rivni prava Lokvud brala uchast u Nacionalnij zhinochij asociaciyi presi yaka takozh vistupala za rivni prava zhinok Lokvud takozh bula prihilniceyu svitovogo miru Vona bula redaktorkoyu zhurnalu The Peacemaker i chlenkineyu Vsesvitnogo soyuzu miru i predstavlyala jogo na vistavci v Parizhi v 1889 roci Vona takozh bula delegatkoyu Mizhnarodnogo kongresu miru u Londoni v 1890 roci Belva Enn Lokvud prodovzhuvala vistupati za mir ta rozzbroyennya do samoyi smerti Pam yatFigura Belvi LokvudMogila Belvi Enn Lokvud U 1908 roci Sirakuzkij universitet prisvoyiv Belvi Lokvud pochesnij stupin doktorki prava Na yiyi chest nazvano dekilka naselenih punktiv Belva Zahidna Virdzhiniya Lokvud Kaliforniya Lokvud Zahidna Virdzhiniya ta Barton Nyu Jork Shonajmenshe tri figurki virizani za yiyi podoboyu dlya korabliv Marta Dzhuliya Lourens ta bezimennogo korablya Odin z figur bula vistavlena u Morskomu muzeyi u Mistik shtat Konnektikut Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yiyi imenem bulo nazvano torgove morske sudno Liberty Ship USS Belva Lockwood U Nacionalnij portretnij galereyi u Vashingtoni ye portret Belvi Lokvud napisanij u 1908 roci koli vona otrimala pochesnij stupin doktorki prava v Universiteti Sirakuz U 1983 roci Enn Lokvud vnesena do Nacionalnoyi zali slavi zhinok u Seneci Folls Nyu Jork U 1986 roci vona bula vshanovana Poshtovoyu Sluzhboyu Spoluchenih Shtativ poshtovoyu markoyu iz seriyi Veliki amerikanci PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 ukr Arhiv originalu za 25 chervnya 2020 Procitovano 11 bereznya 2021 angl Arhiv originalu za 18 sichnya 2021 Procitovano 11 bereznya 2021 angl Arhiv originalu za 18 bereznya 2021 Procitovano 11 bereznya 2021 The New York Times 20 travnya 1917 Arhiv originalu za 31 bereznya 2020 Procitovano 12 veresnya 2012 Mrs Belva A B Lockwood the first woman admitted to practice before the Supreme Court a pioneer in the woman suffrage movement and the only woman who was ever a candidate for President of the United States died here today in her eighty sixth year Belva Lockwood National Women s Hall of Fame Women of the Hall angl Procitovano 11 bereznya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya angl Arhiv originalu za 1 travnya 2021 Procitovano 11 bereznya 2021 Norgren Jill 2005 Prologue Magazine U S Archives Arhiv originalu za 16 lipnya 2012 Procitovano 31 lipnya 2012 Norgren Jill 2007 Belva Lockwood The Woman Who Would Be President New York New York University Press s 164 ISBN 978 0 8147 5834 2 npg si edu Arhiv originalu za 27 grudnya 2017 Procitovano 26 grudnya 2017 Belva Lockwood 10 chervnya 2007 u Wayback Machine National Portrait Gallery