Безпекова дилема, або спіральна модель, — це термін, який використовується в міжнародних відносинах і належить до ситуації, коли дії держави, які спрямовані на посилення безпеки, наприклад збільшення своєї військової потужності або створення альянсів, може призвести до того, що інші держави почнуть відповідати аналогічними заходами посилюючи напругу, що призведе до конфлікту, навіть коли жодна із сторін не бажає цього.
Цей термін був введений німецьким вченим Джоном Герцом у 1951 році в книзі «Політичний реалізм і політичний ідеалізм». Водночас британський історик Герберт Баттерфілд описав ту ж ситуацію, в його книзі «Історія та людські відносини», але називаючи цей термін як «абсолютна скрутна і неспрощена дилема». За словами Джона Герца, безпекова дилема є структурним поняттям, в якому спроби самодопомоги держав піклуватися про своїх потреби в області безпеки, як правило, незалежно від намірів можуть привести до дедалі більшої нестабільності для інших держав, оскільки кожен інтерпретує свої власні заходи як оборонні, а заходи інших як потенційну загрозу.
Часто наводиться приклад безпекової дилеми після Першої світової війни. Прихильники цієї точки зору стверджують, що головні європейські держави відчували себе змушеними йти на війну через почуття незахищеності від спілок своїх сусідів, не дивлячись на те, що вони насправді не хотіли війни. Крім того, страх Німеччини щодо ведення бойових дій війни на два фронти призвели до розробки сумнозвісного плана Шліффена, в якому був докладно зазначений прискорений графік мобілізації. Наступ німецької мобілізації, своєю чергою, чинив тиск на інші держави. Проте, інші вчені заперечують цю інтерпретацію витоків війни, стверджуючи, що деякі з держав, що брали участь дійсно бажали конфлікту.
Безпекова дилема має важливі відносини з іншими теоріями та доктринами міжнародної безпеки. Частиною теорії безпекової дилеми є те, що вона розчиняється з рядом інших теорій. Інші теорії також можна розглядати з точки зору безпекової дилеми.
Оборонний реалізм
Безпекова дилема є основним припущенням оборонного реалізму. Кеннет Волтц вважає, що через те що світ є анархічним і у нього немає спільного уряду, виживання стає головною мотивацією держав. Держави не довіряють намірам інших держав і, як наслідок завжди намагаються максимізувати свою власну безпеку, що призводить до ситуації безпекової дилеми. Наступально-оборонна теорія оборонного реалізму є потенційною теорією, що пояснює рівень загрози випливаючи з безпекової дилеми. Оборонні реалісти часто розцінюють успіх Сполучених Штатів в Першій світовій війні як результат оборонного підходу, прийнятого Сполученими Штатами. Оборонні реалісти стверджують, що якби Сполучені Штати прийняли наступальну позицію, то вони не були б у безпеці. Таким чином суть оборонного реалізму в тому, що в деяких випадках держави можуть уникнути дилему безпеки.
Наступальний реалізм
Наступальний і оборонний реалізм є видами структурного реалізму. Вони поділяють основні переконання виживальників, етатизму, самодопомоги і анархії. Проте, на відміну від оборонного реалізму, наступальний реалізм розглядає держави як агресивних максимізаторів влади, а не як максимізаторів безпеки. За словами Джона Міршаймера, «Невизначеність з приводу намірів інших держав є неминучим, а це означає, що держави ніколи не можуть бути впевнені, що інші держави не мають наступальних намірів разом зі своїми наступальними можливостями». Також він зазначає що, хоча досягнення гегемонії будь-якою державою неможливі в сучасній міжнародній системі, не існує такого поняття, як статус-кво і «світ приречений до довічних змагань за велику владу».
На переконання, що міжнародна система є анархічною і що кожна держава повинна самостійно забезпечувати своє власне виживання, Волтц стверджує, що слабші держави намагаються знайти баланс зі своїми суперниками і сформувати альянс з сильнішою державою, щоб отримати гарантії безпеки проти наступу ворожої держави. З іншого боку, Мірсшаймер і інші наступальні реалісти стверджують, що анархія закликає всі держави завжди збільшує свою владу, тому що одна держава ніколи не може бути впевнена у намірах інших держав. Іншими словами, оборонний реалізм стверджує, що безпека може бути збалансована в деяких випадках, і що безпекову дилему можна уникнути. У той час наступальні реалісти не повною мірою згодні з поглядами оборонних реалістів, стверджуючи, що якщо держави можуть отримати перевагу в порівнянні з іншими державами, то вони будуть робити це. Коротко кажучи, бо держави хочуть, максимізувати свою владу в цій анархічній системі і оскільки держави не можуть довіряти одна одноій, безпекова дилема неминуча.
Наступально-оборонна теорія
Наступально-оборонна теорія Роберта Джервіса допомагає вирішити інтенсивність безпекової дилеми. Щоб описати її інтенсивність, Джервіс використовує чотири сценарії.
- Якщо наступальна і оборонна поведінка є малопомітною, але оборона має перевагу, то безпекова дилема є значнішою та вдвічі небезпечнішою. Держави будуть триматися в агресивній манері і буде зростати ймовірність перегони озброєнь. Шанси співпраці між державами є низькими.
- Коли наступальна і оборонна поведінка не є помітні, але захист має перевагу, то безпекова дилема «інтенсивна» в поясненні поведінки держав, але не так значніша аніж в першому випадку. У такій ситуації держава може бути в змозі посилити свою безпеку, не становлячи загрозу для інших держав і не ставлячи під загрозу їх безпеку.
- Там, де наступальна і оборонна поведінка помітна, але оборона має перевагу, безпекова дилема «не інтенсивніша», але існують проблеми безпеки. Захист навколишнього середовища є безпечним, але наступальна поведінка має ту перевагу, що може привести до агресії в майбутньому.
- Там, де наступальна і оборонна поведінка помітна і оборона має перевагу, безпекова дилема має малу інтенсивність або не має її взагалі або, а навколишнє середовище «вдвічі безпечніше». Оскільки існує невелика небезпека наступальних дій з боку інших держав, держава зможе витратити частину свого оборонного бюджету та інших ресурсів на розвиток держави.
Примітки
- Jervis, R. "Cooperation under the Security Dilemma, " World Politics vol. 30, no.2 (January 1978), pp. 167—174; and Jervis, R. Perception and Misperception in International Politics (Princeton, N.J.: Princeton University Press, 1978), pp. 58–113
- Roe, Paul.
- Herz, J. «Idealist Internationalism and the Security Dilemma», World Politics vol. 2, no. 2 (1950): 171—201, at p. 157 (Published by Cambridge University Press)
- Baylis, J. and Smith, S. The Globalization of World Politics: An Introduction to International Relations.
- Lynn-Jones, S.M. «Offense-Defense Theory and Its Critics», Security Studies vol. 4, no. 4 (Summer 1995): 660—691 (Published by Frank Cass, London)
- Walt, S.M. «International Relations: One World, Many Theories», Foreign Policy No. 110, Special Edition: Frontiers of Knowledge (Spring 1998), pp. 29–32, 34–46 (Published by the Slate Group, a division of The Washington Post Company)
- Mearsheimer, J. J. The Tragedy of Great Power Politics.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bezpekova dilema abo spiralna model ce termin yakij vikoristovuyetsya v mizhnarodnih vidnosinah i nalezhit do situaciyi koli diyi derzhavi yaki spryamovani na posilennya bezpeki napriklad zbilshennya svoyeyi vijskovoyi potuzhnosti abo stvorennya alyansiv mozhe prizvesti do togo sho inshi derzhavi pochnut vidpovidati analogichnimi zahodami posilyuyuchi naprugu sho prizvede do konfliktu navit koli zhodna iz storin ne bazhaye cogo Cej termin buv vvedenij nimeckim vchenim Dzhonom Gercom u 1951 roci v knizi Politichnij realizm i politichnij idealizm Vodnochas britanskij istorik Gerbert Batterfild opisav tu zh situaciyu v jogo knizi Istoriya ta lyudski vidnosini ale nazivayuchi cej termin yak absolyutna skrutna i nesproshena dilema Za slovami Dzhona Gerca bezpekova dilema ye strukturnim ponyattyam v yakomu sprobi samodopomogi derzhav pikluvatisya pro svoyih potrebi v oblasti bezpeki yak pravilo nezalezhno vid namiriv mozhut privesti do dedali bilshoyi nestabilnosti dlya inshih derzhav oskilki kozhen interpretuye svoyi vlasni zahodi yak oboronni a zahodi inshih yak potencijnu zagrozu Chasto navoditsya priklad bezpekovoyi dilemi pislya Pershoyi svitovoyi vijni Prihilniki ciyeyi tochki zoru stverdzhuyut sho golovni yevropejski derzhavi vidchuvali sebe zmushenimi jti na vijnu cherez pochuttya nezahishenosti vid spilok svoyih susidiv ne divlyachis na te sho voni naspravdi ne hotili vijni Krim togo strah Nimechchini shodo vedennya bojovih dij vijni na dva fronti prizveli do rozrobki sumnozvisnogo plana Shliffena v yakomu buv dokladno zaznachenij priskorenij grafik mobilizaciyi Nastup nimeckoyi mobilizaciyi svoyeyu chergoyu chiniv tisk na inshi derzhavi Prote inshi vcheni zaperechuyut cyu interpretaciyu vitokiv vijni stverdzhuyuchi sho deyaki z derzhav sho brali uchast dijsno bazhali konfliktu Bezpekova dilema maye vazhlivi vidnosini z inshimi teoriyami ta doktrinami mizhnarodnoyi bezpeki Chastinoyu teoriyi bezpekovoyi dilemi ye te sho vona rozchinyayetsya z ryadom inshih teorij Inshi teoriyi takozh mozhna rozglyadati z tochki zoru bezpekovoyi dilemi Oboronnij realizmBezpekova dilema ye osnovnim pripushennyam oboronnogo realizmu Kennet Voltc vvazhaye sho cherez te sho svit ye anarhichnim i u nogo nemaye spilnogo uryadu vizhivannya staye golovnoyu motivaciyeyu derzhav Derzhavi ne doviryayut namiram inshih derzhav i yak naslidok zavzhdi namagayutsya maksimizuvati svoyu vlasnu bezpeku sho prizvodit do situaciyi bezpekovoyi dilemi Nastupalno oboronna teoriya oboronnogo realizmu ye potencijnoyu teoriyeyu sho poyasnyuye riven zagrozi viplivayuchi z bezpekovoyi dilemi Oboronni realisti chasto rozcinyuyut uspih Spoluchenih Shtativ v Pershij svitovij vijni yak rezultat oboronnogo pidhodu prijnyatogo Spoluchenimi Shtatami Oboronni realisti stverdzhuyut sho yakbi Spolucheni Shtati prijnyali nastupalnu poziciyu to voni ne buli b u bezpeci Takim chinom sut oboronnogo realizmu v tomu sho v deyakih vipadkah derzhavi mozhut uniknuti dilemu bezpeki Nastupalnij realizmNastupalnij i oboronnij realizm ye vidami strukturnogo realizmu Voni podilyayut osnovni perekonannya vizhivalnikiv etatizmu samodopomogi i anarhiyi Prote na vidminu vid oboronnogo realizmu nastupalnij realizm rozglyadaye derzhavi yak agresivnih maksimizatoriv vladi a ne yak maksimizatoriv bezpeki Za slovami Dzhona Mirshajmera Neviznachenist z privodu namiriv inshih derzhav ye neminuchim a ce oznachaye sho derzhavi nikoli ne mozhut buti vpevneni sho inshi derzhavi ne mayut nastupalnih namiriv razom zi svoyimi nastupalnimi mozhlivostyami Takozh vin zaznachaye sho hocha dosyagnennya gegemoniyi bud yakoyu derzhavoyu nemozhlivi v suchasnij mizhnarodnij sistemi ne isnuye takogo ponyattya yak status kvo i svit prirechenij do dovichnih zmagan za veliku vladu Na perekonannya sho mizhnarodna sistema ye anarhichnoyu i sho kozhna derzhava povinna samostijno zabezpechuvati svoye vlasne vizhivannya Voltc stverdzhuye sho slabshi derzhavi namagayutsya znajti balans zi svoyimi supernikami i sformuvati alyans z silnishoyu derzhavoyu shob otrimati garantiyi bezpeki proti nastupu vorozhoyi derzhavi Z inshogo boku Mirsshajmer i inshi nastupalni realisti stverdzhuyut sho anarhiya zaklikaye vsi derzhavi zavzhdi zbilshuye svoyu vladu tomu sho odna derzhava nikoli ne mozhe buti vpevnena u namirah inshih derzhav Inshimi slovami oboronnij realizm stverdzhuye sho bezpeka mozhe buti zbalansovana v deyakih vipadkah i sho bezpekovu dilemu mozhna uniknuti U toj chas nastupalni realisti ne povnoyu miroyu zgodni z poglyadami oboronnih realistiv stverdzhuyuchi sho yaksho derzhavi mozhut otrimati perevagu v porivnyanni z inshimi derzhavami to voni budut robiti ce Korotko kazhuchi bo derzhavi hochut maksimizuvati svoyu vladu v cij anarhichnij sistemi i oskilki derzhavi ne mozhut doviryati odna odnoij bezpekova dilema neminucha Nastupalno oboronna teoriyaNastupalno oboronna teoriya Roberta Dzhervisa dopomagaye virishiti intensivnist bezpekovoyi dilemi Shob opisati yiyi intensivnist Dzhervis vikoristovuye chotiri scenariyi Yaksho nastupalna i oboronna povedinka ye malopomitnoyu ale oborona maye perevagu to bezpekova dilema ye znachnishoyu ta vdvichi nebezpechnishoyu Derzhavi budut trimatisya v agresivnij maneri i bude zrostati jmovirnist peregoni ozbroyen Shansi spivpraci mizh derzhavami ye nizkimi Koli nastupalna i oboronna povedinka ne ye pomitni ale zahist maye perevagu to bezpekova dilema intensivna v poyasnenni povedinki derzhav ale ne tak znachnisha anizh v pershomu vipadku U takij situaciyi derzhava mozhe buti v zmozi posiliti svoyu bezpeku ne stanovlyachi zagrozu dlya inshih derzhav i ne stavlyachi pid zagrozu yih bezpeku Tam de nastupalna i oboronna povedinka pomitna ale oborona maye perevagu bezpekova dilema ne intensivnisha ale isnuyut problemi bezpeki Zahist navkolishnogo seredovisha ye bezpechnim ale nastupalna povedinka maye tu perevagu sho mozhe privesti do agresiyi v majbutnomu Tam de nastupalna i oboronna povedinka pomitna i oborona maye perevagu bezpekova dilema maye malu intensivnist abo ne maye yiyi vzagali abo a navkolishnye seredovishe vdvichi bezpechnishe Oskilki isnuye nevelika nebezpeka nastupalnih dij z boku inshih derzhav derzhava zmozhe vitratiti chastinu svogo oboronnogo byudzhetu ta inshih resursiv na rozvitok derzhavi PrimitkiJervis R Cooperation under the Security Dilemma World Politics vol 30 no 2 January 1978 pp 167 174 and Jervis R Perception and Misperception in International Politics Princeton N J Princeton University Press 1978 pp 58 113 Roe Paul Herz J Idealist Internationalism and the Security Dilemma World Politics vol 2 no 2 1950 171 201 at p 157 Published by Cambridge University Press Baylis J and Smith S The Globalization of World Politics An Introduction to International Relations Lynn Jones S M Offense Defense Theory and Its Critics Security Studies vol 4 no 4 Summer 1995 660 691 Published by Frank Cass London Walt S M International Relations One World Many Theories Foreign Policy No 110 Special Edition Frontiers of Knowledge Spring 1998 pp 29 32 34 46 Published by the Slate Group a division of The Washington Post Company Mearsheimer J J The Tragedy of Great Power Politics