Кеннет Ніл Волтц (англ. Kenneth Neal Waltz; 8 червня 1924 — 13 травня 2013) — американський політолог, представник теорії неореалізму, професор політичної науки у Каліфорнійському університеті Берклі та Колумбійському університеті, в 1987—1988 роках — президент Американської асоціації політичної науки (APSA), член Американської академії мистецтв і наук. В 1999 році був нагороджений премієї імені Дж. Медісона. Основні наукові інтереси Волтцва — теоретичні та методологічні проблеми міжнародних відносин як самостійної дисципліни, пізніше — комплекс проблем, пов'язаних з розповсюдженням ядерної зброї.
Кеннет Ніл Волтц | |
---|---|
Kenneth Neal Waltz | |
Кеннет Волтц | |
Народився | 8 червня 1924 Енн-Арбор, Мічиган, США |
Помер | 12 травня 2013[1](88 років) Вашингтон, США ·пневмонія |
Країна | США |
Діяльність | викладач університету, політолог, філософ, політик |
Alma mater | Колумбійський університет d |
Галузь | міжнародні відносини і політологія |
Заклад | Каліфорнійський університет у Берклі, Суортмор-коледж, Брандейський університет, Колумбійський університет |
Посада | Голова (1987–1988) |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | d[2] |
Аспіранти, докторанти | d[2] |
Членство | Американська академія мистецтв і наук Фі Бета Каппа |
Війна | Корейська війна і Друга світова війна |
Нагороди |
Рівні аналізу
Першою працею Волтца в області політології стала його книжка «Людина, держава та війна» (1959), яка класифікувала теорії міжнародних відносин за трьома категоріями чи рівнями аналізу. Перший рівень пояснив міжнародну політику як перш за все те, що проводиться людьми чи результат психологічних сил. Другий рівень пояснив міжнародну політику як політику, що проводиться внутрішніми режимами держав, у той час як третій рівень розглядав роль системних факторів чи вплив міжнародної анархії на поведінку держави. «Анархія» у цьому контексті означає не умови хаосу чи безладу, але лише те, що немає ніякого верховного органу, який керує етнічними державами.
Неореалізм
Ключовий вклад Волтца в політологію полягає у створенні неореалізму (чи структурного неореалізму) — теорії міжнародних відносин, яка встановлює, що дії держав часто можуть пояснюватись тиском, який чиниться на них міжнародним суперництвом, яке обмежує та звужує їх вибір. Неореалізм, таким чином, прагне пояснювати пояснювати зразки державної поведінки, наприклад, чому відносини між Спартою й Афінами нагадують міжнародні відносини між Сполученими Штатами Америки та СРСР.
Волтц стверджує, що світ існує у стані перманентної міжнародної анархії. Волтц відрізняє анархію міжнародної суспільної думки від внутрішньої. У внутрішній сфері основні «дійові особи» можуть звернутися (та й змушені звертатись) до «верховного судді» — держави чи уряду, однак у міжнародній сфері відсутній подібне легітимне джерело верховної влади. Анархія міжнодної політики — відсутність центрального двигуна — означає, що держави повинні діяти так, щоб гарантувати перш за все свою безпеку. Це — фундаментальний факт політичного життя, перед яким стоять демократичні держави та диктатури, окрім рідкісних випадків, коли вони не можуть розраховувати на добру волю інших і таким чином вони завжди повинні бути готові постояти за себе.
Як і більшість неореалістів Волтц визнає, що глобалізація ставить нові проблеми перед державами, але він не вважає, що держави можна чимось замінити, бо жоден інший (недержавний) орган не може бути нарівні з можливостями держави. Волтц припустив, що глобалізація — це примха 1990-х і що держава може розширити свої функції у відповідь на глобальні зміни.
Неореалізм був відповіддю Волтца на те, що він розглядав як недоліки класичного реалізму. Хоча іноді використовуються однакові терміни, неореалізм та реалізм мають багато фундаментальних відмінностей. Головна відмінність між цими двома теоріями — те, що класичний реалізм поміщає людську натуру, чи переконання домінувати, в центр його пояснення війни, в той час як неореалізм не робить ставку на людську натуру та стверджує, замість цього, що тиск анархії формує результати незалежно від людської натури чи внутрішніх режимів.
Теорія Волтца, як він дає зрозуміти в «Теорії міжнародної політики», не є теорією зовнішньої політики та не намагається передбачити чи пояснити певні акти державної влади, так як розпад Радянського Союзу. Теорія пояснює лише спільні принципи поведінки, які керують відносинами між державами в анархічній міжнародній системі, а не певними діями. Ці принципи поведінки, що повторюються, включають у себе балансування влади (теорія була переглянута Штефаном Волтом і замінила поняття «рівновага сил» на «баланс загрози»), які включаються в індивідуальні перегони озброєнь та проявляють стриманість пропорційно відносної влади. В теорії міжнародної політики (1979:6) Волтц розмірковує над тим, що від хорошої теорії соціології варто очікувати не передбачення, а пояснення, так як соціологи не можуть проводити керовані експерименти, які надають природничим наукам таку велику можливість прогнозування.
Критика неореалізму
Починаючи з його появи в 1979 році та до кінця холодної війни неореалізм був домінуючою теорією міжнародних відносин. Його нездатність пояснити раптовий і мирний крах Радянського Союзу поставила під сумність твердження Волтца, що біполярні системи мають бути більш стійкими, ніж багатополярні системи. Волтц стверджував, що стабільність плутають з тривалістю, яка не означає мир, і що біполярна система була дійсно більш стійкою в останньому значенні.
Друга головна тема критики неореалізму (й класичного реалізму загалом) — нездатність пояснити тривалий мир великої держави починаючи від Другої світової війни і співпрацю держав, що постійно збільшувалась. Альтернативні пояснення, які зосереджені на ролях установок, норм та внутрішніх режимів, продовжили припускати альтернативу реалістичному підходу, хоча реалістичні теорії продовжують мати основний вплив на поточну роботу та теорію.
Інші критики стверджували, що держави не беруть участі в балансуючій поведінці, як передбачає неореалізм, а замість цього, часто за наявності вибору, надають перевагу переможній стороні чи більш сильній стороні в міжнародній кризі. Волтц відповідає, що його теорія пояснює дій середніх та великих держав і що маленькі вразливі держави за наявності вибору часто приєднуються до переможної сторони; але в кінцевому результаті їх дії не впливають у значній мірі на курс міжнародних відносин.
Бібліографія
У книжці «Людина, держава та війна» Волтц виділяє три рівні аналізу міжнародних відносин: індивід, держава та міжнародна система.
В «Теорія міжнародної політики» Волтц розробляє багато з основних принципів неореалістичної теорії міжнародних відносин, приймаючи структурну перспективу, що ставить його в один ряд з такими більше ранніми (класичними) реалістами як Е. Х. Карр та Ґанс Морґентау; пізніше це дало початок Неокласичному реалістичному руху (Рендал Швеллер, Фарід Захарія, Вільям К. Волхворт, Томас Дж. Кристенсен і так далі), яке намається включити структурний компонент, підкреслюючи взаємозв'язки держави та суспільства як пом'якшувальні структурні сили. (Ця книга також популяризувала термін bandwagoning).
У «Розповсюдження ядерної зброї: відновлені дебати» Волтц наводить докази на користь переваг світу з великої кількістю держав, які володіють ядерною зброєю, через їхню можливість ядерного стримання.
Нагороди
- Нагорода Гейнца Ойлау за найкращу статтю в Огляді американської політичної науки.
- Нагорода Джеймса Медісона за «видатні академічні вклади в політологію» від Американської асоціації політології в 1999 році.
Примітки
- Munro A. Encyclopædia Britannica
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- (PDF). mjtier.people.wm.edu. Архів оригіналу (PDF) за 16 лютого 2006.
- . www.apsanet.org. Архів оригіналу за 24 березня 2014.
- . www.columbia.edu. Архів оригіналу за 16 квітня 2021.
Посилання
- «Contemporary mainstream approaches: neo-realism and neo-liberalism» by Steven L. Lamy, 2001.
- «Leviathan» by Thomas Hobbes, 1651. See chapter 13.
- http://www.politnauka.org/person/waltz.php [ 3 грудня 2016 у Wayback Machine.]
- http://www.worldcat.org/wcidentities/lccn-n82-48737
- Бесіди з історією. Інтерв'ю з Волтцом [ 13 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- http://internationalrelationstheory.googlepages.com/articles_by_kenneth_waltz.htm [ 4 серпня 2009 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з політології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття про науковця США. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kennet Nil Voltc angl Kenneth Neal Waltz 8 chervnya 1924 13 travnya 2013 amerikanskij politolog predstavnik teoriyi neorealizmu profesor politichnoyi nauki u Kalifornijskomu universiteti Berkli ta Kolumbijskomu universiteti v 1987 1988 rokah prezident Amerikanskoyi asociaciyi politichnoyi nauki APSA chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk V 1999 roci buv nagorodzhenij premiyeyi imeni Dzh Medisona Osnovni naukovi interesi Voltcva teoretichni ta metodologichni problemi mizhnarodnih vidnosin yak samostijnoyi disciplini piznishe kompleks problem pov yazanih z rozpovsyudzhennyam yadernoyi zbroyi Kennet Nil VoltcKenneth Neal WaltzKennet Voltc Kennet VoltcNarodivsya8 chervnya 1924 1924 06 08 Enn Arbor Michigan SShAPomer12 travnya 2013 2013 05 12 1 88 rokiv Vashington SShA pnevmoniyaKrayina SShADiyalnistvikladach universitetu politolog filosof politikAlma materKolumbijskij universitet dGaluzmizhnarodni vidnosini i politologiyaZakladKalifornijskij universitet u Berkli Suortmor koledzh Brandejskij universitet Kolumbijskij universitetPosadaGolova 1987 1988 Vchene zvannyaprofesorNaukovij kerivnikd 2 Aspiranti doktorantid 2 ChlenstvoAmerikanska akademiya mistectv i nauk Fi Beta KappaVijnaKorejska vijna i Druga svitova vijnaNagorodiGrant Guggengajma d 1991 Rivni analizuPershoyu praceyu Voltca v oblasti politologiyi stala jogo knizhka Lyudina derzhava ta vijna 1959 yaka klasifikuvala teoriyi mizhnarodnih vidnosin za troma kategoriyami chi rivnyami analizu Pershij riven poyasniv mizhnarodnu politiku yak persh za vse te sho provoditsya lyudmi chi rezultat psihologichnih sil Drugij riven poyasniv mizhnarodnu politiku yak politiku sho provoditsya vnutrishnimi rezhimami derzhav u toj chas yak tretij riven rozglyadav rol sistemnih faktoriv chi vpliv mizhnarodnoyi anarhiyi na povedinku derzhavi Anarhiya u comu konteksti oznachaye ne umovi haosu chi bezladu ale lishe te sho nemaye niyakogo verhovnogo organu yakij keruye etnichnimi derzhavami NeorealizmKlyuchovij vklad Voltca v politologiyu polyagaye u stvorenni neorealizmu chi strukturnogo neorealizmu teoriyi mizhnarodnih vidnosin yaka vstanovlyuye sho diyi derzhav chasto mozhut poyasnyuvatis tiskom yakij chinitsya na nih mizhnarodnim supernictvom yake obmezhuye ta zvuzhuye yih vibir Neorealizm takim chinom pragne poyasnyuvati poyasnyuvati zrazki derzhavnoyi povedinki napriklad chomu vidnosini mizh Spartoyu j Afinami nagaduyut mizhnarodni vidnosini mizh Spoluchenimi Shtatami Ameriki ta SRSR Voltc stverdzhuye sho svit isnuye u stani permanentnoyi mizhnarodnoyi anarhiyi Voltc vidriznyaye anarhiyu mizhnarodnoyi suspilnoyi dumki vid vnutrishnoyi U vnutrishnij sferi osnovni dijovi osobi mozhut zvernutisya ta j zmusheni zvertatis do verhovnogo suddi derzhavi chi uryadu odnak u mizhnarodnij sferi vidsutnij podibne legitimne dzherelo verhovnoyi vladi Anarhiya mizhnodnoyi politiki vidsutnist centralnogo dviguna oznachaye sho derzhavi povinni diyati tak shob garantuvati persh za vse svoyu bezpeku Ce fundamentalnij fakt politichnogo zhittya pered yakim stoyat demokratichni derzhavi ta diktaturi okrim ridkisnih vipadkiv koli voni ne mozhut rozrahovuvati na dobru volyu inshih i takim chinom voni zavzhdi povinni buti gotovi postoyati za sebe Yak i bilshist neorealistiv Voltc viznaye sho globalizaciya stavit novi problemi pered derzhavami ale vin ne vvazhaye sho derzhavi mozhna chimos zaminiti bo zhoden inshij nederzhavnij organ ne mozhe buti narivni z mozhlivostyami derzhavi Voltc pripustiv sho globalizaciya ce primha 1990 h i sho derzhava mozhe rozshiriti svoyi funkciyi u vidpovid na globalni zmini Neorealizm buv vidpoviddyu Voltca na te sho vin rozglyadav yak nedoliki klasichnogo realizmu Hocha inodi vikoristovuyutsya odnakovi termini neorealizm ta realizm mayut bagato fundamentalnih vidminnostej Golovna vidminnist mizh cimi dvoma teoriyami te sho klasichnij realizm pomishaye lyudsku naturu chi perekonannya dominuvati v centr jogo poyasnennya vijni v toj chas yak neorealizm ne robit stavku na lyudsku naturu ta stverdzhuye zamist cogo sho tisk anarhiyi formuye rezultati nezalezhno vid lyudskoyi naturi chi vnutrishnih rezhimiv Teoriya Voltca yak vin daye zrozumiti v Teoriyi mizhnarodnoyi politiki ne ye teoriyeyu zovnishnoyi politiki ta ne namagayetsya peredbachiti chi poyasniti pevni akti derzhavnoyi vladi tak yak rozpad Radyanskogo Soyuzu Teoriya poyasnyuye lishe spilni principi povedinki yaki keruyut vidnosinami mizh derzhavami v anarhichnij mizhnarodnij sistemi a ne pevnimi diyami Ci principi povedinki sho povtoryuyutsya vklyuchayut u sebe balansuvannya vladi teoriya bula pereglyanuta Shtefanom Voltom i zaminila ponyattya rivnovaga sil na balans zagrozi yaki vklyuchayutsya v individualni peregoni ozbroyen ta proyavlyayut strimanist proporcijno vidnosnoyi vladi V teoriyi mizhnarodnoyi politiki 1979 6 Voltc rozmirkovuye nad tim sho vid horoshoyi teoriyi sociologiyi varto ochikuvati ne peredbachennya a poyasnennya tak yak sociologi ne mozhut provoditi kerovani eksperimenti yaki nadayut prirodnichim naukam taku veliku mozhlivist prognozuvannya Kritika neorealizmuPochinayuchi z jogo poyavi v 1979 roci ta do kincya holodnoyi vijni neorealizm buv dominuyuchoyu teoriyeyu mizhnarodnih vidnosin Jogo nezdatnist poyasniti raptovij i mirnij krah Radyanskogo Soyuzu postavila pid sumnist tverdzhennya Voltca sho bipolyarni sistemi mayut buti bilsh stijkimi nizh bagatopolyarni sistemi Voltc stverdzhuvav sho stabilnist plutayut z trivalistyu yaka ne oznachaye mir i sho bipolyarna sistema bula dijsno bilsh stijkoyu v ostannomu znachenni Druga golovna tema kritiki neorealizmu j klasichnogo realizmu zagalom nezdatnist poyasniti trivalij mir velikoyi derzhavi pochinayuchi vid Drugoyi svitovoyi vijni i spivpracyu derzhav sho postijno zbilshuvalas Alternativni poyasnennya yaki zoseredzheni na rolyah ustanovok norm ta vnutrishnih rezhimiv prodovzhili pripuskati alternativu realistichnomu pidhodu hocha realistichni teoriyi prodovzhuyut mati osnovnij vpliv na potochnu robotu ta teoriyu Inshi kritiki stverdzhuvali sho derzhavi ne berut uchasti v balansuyuchij povedinci yak peredbachaye neorealizm a zamist cogo chasto za nayavnosti viboru nadayut perevagu peremozhnij storoni chi bilsh silnij storoni v mizhnarodnij krizi Voltc vidpovidaye sho jogo teoriya poyasnyuye dij serednih ta velikih derzhav i sho malenki vrazlivi derzhavi za nayavnosti viboru chasto priyednuyutsya do peremozhnoyi storoni ale v kincevomu rezultati yih diyi ne vplivayut u znachnij miri na kurs mizhnarodnih vidnosin BibliografiyaU knizhci Lyudina derzhava ta vijna Voltc vidilyaye tri rivni analizu mizhnarodnih vidnosin individ derzhava ta mizhnarodna sistema V Teoriya mizhnarodnoyi politiki Voltc rozroblyaye bagato z osnovnih principiv neorealistichnoyi teoriyi mizhnarodnih vidnosin prijmayuchi strukturnu perspektivu sho stavit jogo v odin ryad z takimi bilshe rannimi klasichnimi realistami yak E H Karr ta Gans Morgentau piznishe ce dalo pochatok Neoklasichnomu realistichnomu ruhu Rendal Shveller Farid Zahariya Vilyam K Volhvort Tomas Dzh Kristensen i tak dali yake namayetsya vklyuchiti strukturnij komponent pidkreslyuyuchi vzayemozv yazki derzhavi ta suspilstva yak pom yakshuvalni strukturni sili Cya kniga takozh populyarizuvala termin bandwagoning U Rozpovsyudzhennya yadernoyi zbroyi vidnovleni debati Voltc navodit dokazi na korist perevag svitu z velikoyi kilkistyu derzhav yaki volodiyut yadernoyu zbroyeyu cherez yihnyu mozhlivist yadernogo strimannya NagorodiNagoroda Gejnca Ojlau za najkrashu stattyu v Oglyadi amerikanskoyi politichnoyi nauki Nagoroda Dzhejmsa Medisona za vidatni akademichni vkladi v politologiyu vid Amerikanskoyi asociaciyi politologiyi v 1999 roci PrimitkiMunro A Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 PDF mjtier people wm edu Arhiv originalu PDF za 16 lyutogo 2006 www apsanet org Arhiv originalu za 24 bereznya 2014 www columbia edu Arhiv originalu za 16 kvitnya 2021 Posilannya Contemporary mainstream approaches neo realism and neo liberalism by Steven L Lamy 2001 Leviathan by Thomas Hobbes 1651 See chapter 13 http www politnauka org person waltz php 3 grudnya 2016 u Wayback Machine http www worldcat org wcidentities lccn n82 48737 Besidi z istoriyeyu Interv yu z Voltcom 13 kvitnya 2019 u Wayback Machine http internationalrelationstheory googlepages com articles by kenneth waltz htm 4 serpnya 2009 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z politologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro naukovcya SShA Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi