Беза́к Олекса́ндр Па́влович (рос. Безак Александр Павлович; 24 квітня [7 травня] 1801 — 30 грудня 1868 [12 січня 1869]) — російський державний діяч, генерал-ад'ютант німецького дворянського походження.
Олександр Павлович Безак | |||
---|---|---|---|
Народився | 24 квітня (7 травня) 1801 | ||
Помер | 30 грудня 1868 (12 січня 1869) (67 років) Санкт-Петербург | ||
Поховання | Києво-Печерська лавра | ||
Громадянство | Російська імперія | ||
Діяльність | військовослужбовець | ||
Відомий завдяки | Київський, подільський і волинський генерал-губернатор | ||
Учасник | Російсько-турецька війна 1828–1829, Листопадове повстання 1830—1831 і Кримська війна | ||
Посада | член Державної ради Російської імперії[d] | ||
Військове звання | генерал-ад'ютант | ||
Рід | d | ||
Батько | d | ||
У шлюбі з | Любов Іванівна Стороженко | ||
Діти | |||
Нагороди | |||
|
Біографія
Походження
Дід Олександра Павловича — Готліб Хрістіан фон Безак (Хрістіан Хрістіанович Безак) (1727—1800 р.р.) в завершенні царювання імператриці Єлизавети I Петрівни в 1760 році вступив на російську службу, ставши інспектором і професором філософських, історичних і політичних наук у Сухопутному шляхетському кадетському корпусі Санкт-Петербурга. Його батько — правитель справ канцелярії генерал-прокурора, статський радник Павло Хрістіанович Безак (1769—1831), мати — Сусанна Яківна Рашетт, дочка знаменитого скульптора , який прибув у Російську імперію в 1779 році і взяв ім'я Якова Івановича.
Освіта та початок служби
Освіту Олександр Павлович здобув у пансіоні для малолітніх при Імператорському московському університеті, а згодом у знаменитому . Олександр закінчив ліцей із срібною медаллю. Потому за царювання імператора Олександра I Павловича в 1819 році почав військову службу в чині прапорщика у 1-ій Гвардійській артилерійській бригаді.
Олександр Павлович Безак вперше відзначився під час російсько-турецької війни 1828—1829 років. Перебуваючи при облозі Варни в роті конгрегових ракет, а потім в загоні генерал-ад'ютанта , 16 вересня 1828 року брав участь у відбитті штурму на російські укріплення. 18-го числа того ж місяця вовав у , діючи 4-ма гарматами легкої другої роти 11-ї артилерійської бригади.
Під час придушення бунту в Царстві Польському в 1831 році Безак вступив в штаб артилерії діючої армії і, беручи участь у всіх операціях, особливо відзначився під Вавром, Гроховим, Остроленкою і при штурмі варшавських укріплень і міського валу. За перші дві операції, у тому ж 1831 році отримав військове звання полковника Російської імператорської армії. За , під час якого Безак ввів перші гармати в місто, полегшивши військам перехід через міст, був нагороджений царем Миколою I Павловичем орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира 3-го ступеню.
Служба а артилерії
Після закінчення Польської кампанії в 1831 році Безака призначили начальником штабу артилерії Російської імператорської армії, розквартированої в Царстві Польському. За його проектами були збудовані арсенали у Варшаві і Новогеоргіївську, вдосконалена польова артилерія.
У 1841 році в чині генерал-майора тимчасово виконував обов'язки начальника штабу генерал-фельдцейхмейстера.
У 1843 році Олександр Павлович Безак удостоївся честі бути в свиті імператора Миколи I під час його історичної поїздки в столицю Королівства Пруссія — місто Берлін на зустріч з королем Пруссії .
У 1846 році Олександр Павлович Безак зарахований до свити Миколи I, перебував у ній до самої кончини імператора 18 лютого (3 березня) 1855 року.
У жовтні 1848 року в чині генерал-лейтенанта Олександр Безак був призначений начальником штабу генерал-фельдцейхмейстера (командувача всією артилерією) великого князя Михайла Павловича і перебував на цій посаді до смерті князя 28 серпня (10 вересня) 1849 року.
22 серпня (4 вересня) 1849 року до 23-ї роковини коронації імператора Миколи I генерал-лейтенант Олександр Павлович Безак отримав чин генерал-ад'ютанта і призначений начальником штабу інспектора всієї Імператорської Російської артилерії.
На високій посаді Олександр Павловича заснував запасні батареї і артилерійське депо, перетворив арсенали і заводи, запровадив полегшену 12-фунтовую гармату і багаточого іншого.. Його нововведення значно поліпшили стан Російської імператорської артилерії напередодні Кримської війни 1853—1856 років.
Зі сходженням на престол імператора Олександра II Миколайовича і закінченням 18 (30) березня 1856 року Кримської війни генерал-ад'ютант Олександр Павлович Безак прийняв командування 3-м армійським корпусом, а пізніше — 5-м армійським корпусом.
Після трьох з половиною років, в треті роковини миропомазання на царство Російське імператора Олександра II Миколайовича 26 серпня (7 вересня) 1859 року генерал-ад'ютант Олександр Павлович Безак отримав чин генерала від артилерії.
Генерал-губернатор
З липня 1860 року по січень 1865 року Олександр Павлович займав високу посаду командувача окремим Оренбурзьким корпусом і генерал-губернатора Оренбурзької і Самарської губерній. Саме за його ініціативою проведено було зміцнення межі Російської імперії, перерозподілені були військові гарнізони по її лінії, проведено розмежування башкирських земель. За час на посаді здійснював в губерніях реформу 1861 року, ввів цивільне управління в козацькому війську. В Оренбурзі влаштував водопровід, лазні, сад. Був проголошений почесним громадянином Оренбурга (до Жовтневого перевороту в місті була вулиця Безака). Рішучими діями, підготовлене на англійські гроші повстання в Кокандському ханстві.
У січні 1863 року Олександр Павлович призначений членом Державної ради. Саме його дії на посту Оренбурзького і Самарського губернатора сприяли початку приєднання в 1864—1885 роках Середньої Азії до Російської імперії. Здібності Олександра Павловича по гідності оцінив імператор Олександр II, призначивши в січні 1865 року вірного престолу генерала і державного діяча Київським, Подільським і Волинським генерал-губернатором і командувачем військами Київського військового округу. На таких високих посадах Олександр Павлович Безак служив до кінця свого життя.
На новій посаді він енергійно проводив політику русифікації та намагався послабити вплив польської культурної традиції, зокрема, заборонив друк Бердичівського календаря польською мовою, збільшив кількість мирових посередників лише з росіян, контролював продаж викупних актів на маєтки польських поміщиків тільки особам російського походження, закрив кілька костьолів та монастирів. Ініціював низку законодавчих заходів, які були спрямовані на перехід земельної власності на Правобережній Україні від поляків до росіян. З ініціативи Безака царським указом 1866 року було скасовано Кам'янецьку римо-католицьку єпархію, яку замінено на православний вікаріат. Велику увагу приділяв будівництву залізниць та інших шляхів сполучення.
Сім'я
Від Любові Іванівни Стороженко, що була в 1865—1868 роках головою Товариства допомоги бідним, на світ з'явився єдиний син , генерал-лейтенант Російської імператорської армії, начальник Головного управління пошти і телеграфів Міністерства внутрішніх справ Російської імперії, засновник першого в країні Електротехнічного інституту, член Державної ради, кавалер Російських орденів до ордена Святої Ганни з діамантовими знаками включно.
Смерть
Помер генерал 30 грудня 1868 (12 січня 1869) року в Санкт-Петербурзі. Згідно з останньою волею Олександра Павловича, прах його похований був в Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі, біля церкви Хрестовоздвиженської на Ближніх печерах, якій він протягом життя не раз надавав милість безкорисливою пожертвою. Над могилою збудована каплиця (освячена в липні 1870 року), архітектор — Михайло Іконников. В ній же згодом було поховано і його дружину.
Примітки
- Кальницкий, 2012, с. 94.
Джерела
- Кальницкий М. Зодчество и зодчие. — К : ВАРТО, 2012. — 336 с. — («Киевские истории») — 1 500 прим. — .
- Федорченко В. Императорский Дом. Выдающиеся сановники. Т. 2. (рос.);
- Семенов В. Г., Семенова В. П. Губернаторы Оренбургского края. — Оренбург: Оренбургское книжное издательство, 1999. — С. 239–250. (рос.);
- Фамильный архив Безак. «Московские ведомости». — 1866. — № 26. (рос.);
- Никотин И. А. Столетний период (1772—1872) русского законодательства в воссоединенных от Польши губерниях и законодательство о евреях (1649—1876), т. 1. Вильна, 1886 (рос.);
- Шандра В. С. Київський генерал-губернатор О. П. Безак та інтеграція Правобережної України у складі Російської імперії // Київська старовина. — 1997. — № 6;
- Шандра В. С. Київське генерал-губернаторство: 1832—1914. — К., 1999.
Посилання
- (рос.);
- Екциклопедія Брокгауза і Ефрона [ 3 квітня 2012 у Wayback Machine.](рос.);
- Біографічна енциклопедія(рос.)
- Словари и энциклопедии на Академике [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.);
- Енциклопедія історії України [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (січень 2014) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Beza k Oleksa ndr Pa vlovich ros Bezak Aleksandr Pavlovich 24 kvitnya 7 travnya 1801 18010507 30 grudnya 1868 12 sichnya 1869 rosijskij derzhavnij diyach general ad yutant nimeckogo dvoryanskogo pohodzhennya Oleksandr Pavlovich BezakNarodivsya24 kvitnya 7 travnya 1801 1801 05 07 Pomer30 grudnya 1868 12 sichnya 1869 1869 01 12 67 rokiv Sankt PeterburgPohovannyaKiyevo Pecherska lavraGromadyanstvoRosijska imperiyaDiyalnistvijskovosluzhbovecVidomij zavdyakiKiyivskij podilskij i volinskij general gubernatorUchasnikRosijsko turecka vijna 1828 1829 Listopadove povstannya 1830 1831 i Krimska vijnaPosadachlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Vijskove zvannyageneral ad yutantRiddBatkodU shlyubi zLyubov Ivanivna StorozhenkoDitiNagorodiOrden Svyatogo Andriya Pervozvannogo Orden Svyatogo Volodimira 3 stupenya Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPohodzhennya Did Oleksandra Pavlovicha Gotlib Hristian fon Bezak Hristian Hristianovich Bezak 1727 1800 r r v zavershenni caryuvannya imperatrici Yelizaveti I Petrivni v 1760 roci vstupiv na rosijsku sluzhbu stavshi inspektorom i profesorom filosofskih istorichnih i politichnih nauk u Suhoputnomu shlyahetskomu kadetskomu korpusi Sankt Peterburga Jogo batko pravitel sprav kancelyariyi general prokurora statskij radnik Pavlo Hristianovich Bezak 1769 1831 mati Susanna Yakivna Rashett dochka znamenitogo skulptora yakij pribuv u Rosijsku imperiyu v 1779 roci i vzyav im ya Yakova Ivanovicha Osvita ta pochatok sluzhbi Osvitu Oleksandr Pavlovich zdobuv u pansioni dlya malolitnih pri Imperatorskomu moskovskomu universiteti a zgodom u znamenitomu Oleksandr zakinchiv licej iz sribnoyu medallyu Potomu za caryuvannya imperatora Oleksandra I Pavlovicha v 1819 roci pochav vijskovu sluzhbu v chini praporshika u 1 ij Gvardijskij artilerijskij brigadi Oleksandr Pavlovich Bezak vpershe vidznachivsya pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 rokiv Perebuvayuchi pri oblozi Varni v roti kongregovih raket a potim v zagoni general ad yutanta 16 veresnya 1828 roku brav uchast u vidbitti shturmu na rosijski ukriplennya 18 go chisla togo zh misyacya vovav u diyuchi 4 ma garmatami legkoyi drugoyi roti 11 yi artilerijskoyi brigadi Pid chas pridushennya buntu v Carstvi Polskomu v 1831 roci Bezak vstupiv v shtab artileriyi diyuchoyi armiyi i beruchi uchast u vsih operaciyah osoblivo vidznachivsya pid Vavrom Grohovim Ostrolenkoyu i pri shturmi varshavskih ukriplen i miskogo valu Za pershi dvi operaciyi u tomu zh 1831 roci otrimav vijskove zvannya polkovnika Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Za pid chas yakogo Bezak vviv pershi garmati v misto polegshivshi vijskam perehid cherez mist buv nagorodzhenij carem Mikoloyu I Pavlovichem ordenom Svyatogo Rivnoapostolnogo knyazya Volodimira 3 go stupenyu Sluzhba a artileriyi Pislya zakinchennya Polskoyi kampaniyi v 1831 roci Bezaka priznachili nachalnikom shtabu artileriyi Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi rozkvartirovanoyi v Carstvi Polskomu Za jogo proektami buli zbudovani arsenali u Varshavi i Novogeorgiyivsku vdoskonalena polova artileriya U 1841 roci v chini general majora timchasovo vikonuvav obov yazki nachalnika shtabu general feldcejhmejstera U 1843 roci Oleksandr Pavlovich Bezak udostoyivsya chesti buti v sviti imperatora Mikoli I pid chas jogo istorichnoyi poyizdki v stolicyu Korolivstva Prussiya misto Berlin na zustrich z korolem Prussiyi U 1846 roci Oleksandr Pavlovich Bezak zarahovanij do sviti Mikoli I perebuvav u nij do samoyi konchini imperatora 18 lyutogo 3 bereznya 1855 roku U zhovtni 1848 roku v chini general lejtenanta Oleksandr Bezak buv priznachenij nachalnikom shtabu general feldcejhmejstera komanduvacha vsiyeyu artileriyeyu velikogo knyazya Mihajla Pavlovicha i perebuvav na cij posadi do smerti knyazya 28 serpnya 10 veresnya 1849 roku 22 serpnya 4 veresnya 1849 roku do 23 yi rokovini koronaciyi imperatora Mikoli I general lejtenant Oleksandr Pavlovich Bezak otrimav chin general ad yutanta i priznachenij nachalnikom shtabu inspektora vsiyeyi Imperatorskoyi Rosijskoyi artileriyi Na visokij posadi Oleksandr Pavlovicha zasnuvav zapasni batareyi i artilerijske depo peretvoriv arsenali i zavodi zaprovadiv polegshenu 12 funtovuyu garmatu i bagatochogo inshogo Jogo novovvedennya znachno polipshili stan Rosijskoyi imperatorskoyi artileriyi naperedodni Krimskoyi vijni 1853 1856 rokiv Zi shodzhennyam na prestol imperatora Oleksandra II Mikolajovicha i zakinchennyam 18 30 bereznya 1856 roku Krimskoyi vijni general ad yutant Oleksandr Pavlovich Bezak prijnyav komanduvannya 3 m armijskim korpusom a piznishe 5 m armijskim korpusom Pislya troh z polovinoyu rokiv v treti rokovini miropomazannya na carstvo Rosijske imperatora Oleksandra II Mikolajovicha 26 serpnya 7 veresnya 1859 roku general ad yutant Oleksandr Pavlovich Bezak otrimav chin generala vid artileriyi General gubernator Z lipnya 1860 roku po sichen 1865 roku Oleksandr Pavlovich zajmav visoku posadu komanduvacha okremim Orenburzkim korpusom i general gubernatora Orenburzkoyi i Samarskoyi gubernij Same za jogo iniciativoyu provedeno bulo zmicnennya mezhi Rosijskoyi imperiyi pererozpodileni buli vijskovi garnizoni po yiyi liniyi provedeno rozmezhuvannya bashkirskih zemel Za chas na posadi zdijsnyuvav v guberniyah reformu 1861 roku vviv civilne upravlinnya v kozackomu vijsku V Orenburzi vlashtuvav vodoprovid lazni sad Buv progoloshenij pochesnim gromadyaninom Orenburga do Zhovtnevogo perevorotu v misti bula vulicya Bezaka Rishuchimi diyami pidgotovlene na anglijski groshi povstannya v Kokandskomu hanstvi U sichni 1863 roku Oleksandr Pavlovich priznachenij chlenom Derzhavnoyi radi Same jogo diyi na postu Orenburzkogo i Samarskogo gubernatora spriyali pochatku priyednannya v 1864 1885 rokah Serednoyi Aziyi do Rosijskoyi imperiyi Zdibnosti Oleksandra Pavlovicha po gidnosti ociniv imperator Oleksandr II priznachivshi v sichni 1865 roku virnogo prestolu generala i derzhavnogo diyacha Kiyivskim Podilskim i Volinskim general gubernatorom i komanduvachem vijskami Kiyivskogo vijskovogo okrugu Na takih visokih posadah Oleksandr Pavlovich Bezak sluzhiv do kincya svogo zhittya Na novij posadi vin energijno provodiv politiku rusifikaciyi ta namagavsya poslabiti vpliv polskoyi kulturnoyi tradiciyi zokrema zaboroniv druk Berdichivskogo kalendarya polskoyu movoyu zbilshiv kilkist mirovih poserednikiv lishe z rosiyan kontrolyuvav prodazh vikupnih aktiv na mayetki polskih pomishikiv tilki osobam rosijskogo pohodzhennya zakriv kilka kostoliv ta monastiriv Iniciyuvav nizku zakonodavchih zahodiv yaki buli spryamovani na perehid zemelnoyi vlasnosti na Pravoberezhnij Ukrayini vid polyakiv do rosiyan Z iniciativi Bezaka carskim ukazom 1866 roku bulo skasovano Kam yanecku rimo katolicku yeparhiyu yaku zamineno na pravoslavnij vikariat Veliku uvagu pridilyav budivnictvu zaliznic ta inshih shlyahiv spoluchennya Sim ya Vid Lyubovi Ivanivni Storozhenko sho bula v 1865 1868 rokah golovoyu Tovaristva dopomogi bidnim na svit z yavivsya yedinij sin general lejtenant Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi nachalnik Golovnogo upravlinnya poshti i telegrafiv Ministerstva vnutrishnih sprav Rosijskoyi imperiyi zasnovnik pershogo v krayini Elektrotehnichnogo institutu chlen Derzhavnoyi radi kavaler Rosijskih ordeniv do ordena Svyatoyi Ganni z diamantovimi znakami vklyuchno Smert Kaplicya na teritoriyi Kiyevo Pecherskoyi lavri v yakij pohovano prah Oleksandra Pavlovicha Bezaka i jogo druzhini Pomer general 30 grudnya 1868 12 sichnya 1869 roku v Sankt Peterburzi Zgidno z ostannoyu voleyu Oleksandra Pavlovicha prah jogo pohovanij buv v Svyato Uspenskij Kiyevo Pecherskij Lavri bilya cerkvi Hrestovozdvizhenskoyi na Blizhnih pecherah yakij vin protyagom zhittya ne raz nadavav milist bezkorislivoyu pozhertvoyu Nad mogiloyu zbudovana kaplicya osvyachena v lipni 1870 roku arhitektor Mihajlo Ikonnikov V nij zhe zgodom bulo pohovano i jogo druzhinu PrimitkiKalnickij 2012 s 94 DzherelaKalnickij M Zodchestvo i zodchie K VARTO 2012 336 s Kievskie istorii 1 500 prim ISBN 978 966 2321 14 2 Fedorchenko V Imperatorskij Dom Vydayushiesya sanovniki T 2 ros Semenov V G Semenova V P Gubernatory Orenburgskogo kraya Orenburg Orenburgskoe knizhnoe izdatelstvo 1999 S 239 250 ros Familnyj arhiv Bezak Moskovskie vedomosti 1866 26 ros Nikotin I A Stoletnij period 1772 1872 russkogo zakonodatelstva v vossoedinennyh ot Polshi guberniyah i zakonodatelstvo o evreyah 1649 1876 t 1 Vilna 1886 ros Shandra V S Kiyivskij general gubernator O P Bezak ta integraciya Pravoberezhnoyi Ukrayini u skladi Rosijskoyi imperiyi Kiyivska starovina 1997 6 Shandra V S Kiyivske general gubernatorstvo 1832 1914 K 1999 Posilannya ros Ekciklopediya Brokgauza i Efrona 3 kvitnya 2012 u Wayback Machine ros Biografichna enciklopediya ros Slovari i enciklopedii na Akademike 5 bereznya 2016 u Wayback Machine ros Enciklopediya istoriyi Ukrayini 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami sichen 2014