Башкирське повстання 1662—1664 років — одне з перших великих башкирських повстань другої половини XVII століття.
Башкирське повстання | |
Країна | Московське царство |
---|---|
Час/дата початку | 1662 |
Час/дата закінчення | 1664 |
Причини повстання
Основна причина полягала в побоюваннях башкирів втратити внаслідок московської експансії вотчинні права на землі, отримані за умовами приєднання до Московського царства. Також були незадоволені свавіллям уфимського воєводи та висловлювали невдоволення зростанням податків, зловживаннями чиновників під час їх збирання.
Територія повстання
Повстання поширилося на території від середньої течії річок Ісеть, Міас на сході до середньої течії Ками на заході, від річки Яїк (нині Урал) на півдні до річки Чусової на півночі.
Хід бойових дій
Повстання почалося влітку 1662 в Заураллі. Башкири під керівництвом Сари Мергена, Урасланбека Баккіна та інших ватажків атакували Катайский острог, Далматів і Нев'янський монастирі, Арамільську, Ірбітську, Білослудську, Мурзинську та інші слободи, зайняли деякі з них. На боротьбу з повсталими царський уряд направив значні військові сили. Біля озера Іртяш відбувся великий бій. Іншим районом боротьби був Північний Башкортостан, де повстанці зайняли місто Кунгур, Степанівський острог, Воздвиженський і Рождественський монастирі, розорили московські села по річці Силва. Повстання охопило також Ногайську і Казанську дороги. Повстанці під проводом Гаура Акбулатова і Улекея Кривого обложили Уфу, Мензелинськ, інші фортеці та села. Проти ногайських і казанських башкирів уряд направив великі сили на чолі з казанським воєводою князем Ф. Ф. Волконським. Прибувши в Уфу, він направив проти повсталих каральні загони, одночасно звернувся до башкирів із закликом припинити боротьбу. Восени 1662 року більшість башкир погодилася на переговори, які закінчилися безрезультатно.
Навесні 1663 року повстання відновилося і охопило всю територію Башкортостану. Вирішуючи продовжити справу, повсталі намагалися знайти союзників. Башкири Сибірської дороги зміцнювали колишні зв'язки з народами Зауралля. Крім того, вони встановили контакт з царевичем Кучуком, правнуком Кучума. В цей час Башкортостан на південному сході межував із землями, де мешкали нащадки сибірського хана Кучума. Претендуючи на землі колишнього Сибірського ханства, Кучумовичі шукали привід, щоб організувати антимосковські виступи. Отже, повстання в Башкортостані було для них дуже доречним. Починаючи з зими цього року сибірський царевич Кучук знаходиться серед башкирів Сибірської дороги. Кучук з'явився в таборі повстанців після смерті їхнього головного ватажка Сари Мергена на початку 1663 року.
Зауральські повстанці діяли в басейнах річок Ісеть, Нейва, Ірбит, нападали на остроги, слободи, монастирі, засновані на башкирських землях. Повсталі Ногайської і Казанської доріг як і раніше діяли в центрі і на заході краю, поблизу Уфи і Закамских фортець. Жителі цих доріг також шукали союзників. Вони встановили зв'язок з калмицькими тайшами Дайчіном і Аюкою. Башкирів підтримували мансі (вогули), сибірські і кунгурські татари, марі, калмики. Царський уряд знову запропонував башкирам почати переговори. Повстанці Ногайської дороги восени 1663 року відновили переговори з уфимським воєводою. Їх посли Дінмухамет Юлаєв і Актай Досмухаметов в початком 1664 відправилися в Москву, в лютому повернулися з жалуваною грамотою, в якій цар задовольнив вимоги ногайських башкир. Башкири Казанської дороги почали переговори з уфимським воєводою влітку 1664 року. Восени 1664 року відновили переговори з царською владою сибірські башкири. Їх посли побували в Тобольську і уклали угоду з воєводою.
Підсумки повстання
Царський уряд, не зумівши розгромити повстанців, змушений був задовольнити їхні основні вимоги. Уфимський воєвода стольник А. М. Волконський був достроково знятий з посади, на його місце на прохання башкирів поставили стольника Ф. І. Сомова. Більш суттєва була поступка уряду щодо земельного питання: офіційно було підтверджено вотчинное право башкир на землю. Новому воєводі було наказано розглянути чолобитні башкир на захоплення земель прийшлим населенням і задовольнити їх вимоги. Уряд обіцяв також покінчити зі зловживаннями збирачів ясаку.
Джерела
- Устюгов Н. В., Башкирское восстание 1662—1664 гг., в сб.: Исторические записки, т. 24, М., 1947;
- Акманов И. Г. Башкирские восстания XVII — начала XVIII вв. — Уфа: Китап, 1998.
- Акманов И. Г. Башкирия в составе Российского государства в XVII — первой половине XVIII века. — Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1991.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bashkirske povstannya 1662 1664 rokiv odne z pershih velikih bashkirskih povstan drugoyi polovini XVII stolittya Bashkirske povstannya Krayina Moskovske carstvo Chas data pochatku1662 Chas data zakinchennya1664Prichini povstannyaOsnovna prichina polyagala v poboyuvannyah bashkiriv vtratiti vnaslidok moskovskoyi ekspansiyi votchinni prava na zemli otrimani za umovami priyednannya do Moskovskogo carstva Takozh buli nezadovoleni svavillyam ufimskogo voyevodi ta vislovlyuvali nevdovolennya zrostannyam podatkiv zlovzhivannyami chinovnikiv pid chas yih zbirannya Teritoriya povstannyaPovstannya poshirilosya na teritoriyi vid serednoyi techiyi richok Iset Mias na shodi do serednoyi techiyi Kami na zahodi vid richki Yayik nini Ural na pivdni do richki Chusovoyi na pivnochi Hid bojovih dijPovstannya pochalosya vlitku 1662 v Zauralli Bashkiri pid kerivnictvom Sari Mergena Uraslanbeka Bakkina ta inshih vatazhkiv atakuvali Katajskij ostrog Dalmativ i Nev yanskij monastiri Aramilsku Irbitsku Bilosludsku Murzinsku ta inshi slobodi zajnyali deyaki z nih Na borotbu z povstalimi carskij uryad napraviv znachni vijskovi sili Bilya ozera Irtyash vidbuvsya velikij bij Inshim rajonom borotbi buv Pivnichnij Bashkortostan de povstanci zajnyali misto Kungur Stepanivskij ostrog Vozdvizhenskij i Rozhdestvenskij monastiri rozorili moskovski sela po richci Silva Povstannya ohopilo takozh Nogajsku i Kazansku dorogi Povstanci pid provodom Gaura Akbulatova i Ulekeya Krivogo oblozhili Ufu Menzelinsk inshi forteci ta sela Proti nogajskih i kazanskih bashkiriv uryad napraviv veliki sili na choli z kazanskim voyevodoyu knyazem F F Volkonskim Pribuvshi v Ufu vin napraviv proti povstalih karalni zagoni odnochasno zvernuvsya do bashkiriv iz zaklikom pripiniti borotbu Voseni 1662 roku bilshist bashkir pogodilasya na peregovori yaki zakinchilisya bezrezultatno Navesni 1663 roku povstannya vidnovilosya i ohopilo vsyu teritoriyu Bashkortostanu Virishuyuchi prodovzhiti spravu povstali namagalisya znajti soyuznikiv Bashkiri Sibirskoyi dorogi zmicnyuvali kolishni zv yazki z narodami Zaurallya Krim togo voni vstanovili kontakt z carevichem Kuchukom pravnukom Kuchuma V cej chas Bashkortostan na pivdennomu shodi mezhuvav iz zemlyami de meshkali nashadki sibirskogo hana Kuchuma Pretenduyuchi na zemli kolishnogo Sibirskogo hanstva Kuchumovichi shukali privid shob organizuvati antimoskovski vistupi Otzhe povstannya v Bashkortostani bulo dlya nih duzhe dorechnim Pochinayuchi z zimi cogo roku sibirskij carevich Kuchuk znahoditsya sered bashkiriv Sibirskoyi dorogi Kuchuk z yavivsya v tabori povstanciv pislya smerti yihnogo golovnogo vatazhka Sari Mergena na pochatku 1663 roku Zauralski povstanci diyali v basejnah richok Iset Nejva Irbit napadali na ostrogi slobodi monastiri zasnovani na bashkirskih zemlyah Povstali Nogajskoyi i Kazanskoyi dorig yak i ranishe diyali v centri i na zahodi krayu poblizu Ufi i Zakamskih fortec Zhiteli cih dorig takozh shukali soyuznikiv Voni vstanovili zv yazok z kalmickimi tajshami Dajchinom i Ayukoyu Bashkiriv pidtrimuvali mansi voguli sibirski i kungurski tatari mari kalmiki Carskij uryad znovu zaproponuvav bashkiram pochati peregovori Povstanci Nogajskoyi dorogi voseni 1663 roku vidnovili peregovori z ufimskim voyevodoyu Yih posli Dinmuhamet Yulayev i Aktaj Dosmuhametov v pochatkom 1664 vidpravilisya v Moskvu v lyutomu povernulisya z zhaluvanoyu gramotoyu v yakij car zadovolniv vimogi nogajskih bashkir Bashkiri Kazanskoyi dorogi pochali peregovori z ufimskim voyevodoyu vlitku 1664 roku Voseni 1664 roku vidnovili peregovori z carskoyu vladoyu sibirski bashkiri Yih posli pobuvali v Tobolsku i uklali ugodu z voyevodoyu Pidsumki povstannyaCarskij uryad ne zumivshi rozgromiti povstanciv zmushenij buv zadovolniti yihni osnovni vimogi Ufimskij voyevoda stolnik A M Volkonskij buv dostrokovo znyatij z posadi na jogo misce na prohannya bashkiriv postavili stolnika F I Somova Bilsh suttyeva bula postupka uryadu shodo zemelnogo pitannya oficijno bulo pidtverdzheno votchinnoe pravo bashkir na zemlyu Novomu voyevodi bulo nakazano rozglyanuti cholobitni bashkir na zahoplennya zemel prijshlim naselennyam i zadovolniti yih vimogi Uryad obicyav takozh pokinchiti zi zlovzhivannyami zbirachiv yasaku DzherelaUstyugov N V Bashkirskoe vosstanie 1662 1664 gg v sb Istoricheskie zapiski t 24 M 1947 Akmanov I G Bashkirskie vosstaniya XVII nachala XVIII vv Ufa Kitap 1998 Akmanov I G Bashkiriya v sostave Rossijskogo gosudarstva v XVII pervoj polovine XVIII veka Sverdlovsk Izd vo Ural un ta 1991