Бахши туркм багши каз бакси народні співці музиканти оповідачі і поети у народів Середньої Азії Слово бахши сходить до с

Бахши (туркм. багши, каз. бакси) - народні співці, музиканти, оповідачі і поети у народів Середньої Азії. Слово «бахши» сходить до санскрицького bhikshu — вчитель. У монголів, що сповідали буддизм, бахши означало людину, що уміє писати уйгурським письмом, тому в епоху Чингисхана і до 15 століття бахши називалися канцелярські писарі. Серед шаманістів бахши — знахар, чаклун, народний лікар-шаман, що «виганяв» з хворого злих духів магічною піснею і грою на музичному інструменті.

Бахши співають народні пісні і епічні твори — дастани, супроводжуючи спів на двострунному музичному інструменті — дутарі (прозаїчні частини дастанов бахши зазвичай розповідають). Вони створювали і зберігали усну творчість. В умовах майже повної неписьменності населення вони були також розповсюджувачами класичних творів. Після Жовтневої революції від бахши були записано багато творів усної творчості. Існувала система вчення виконавчій майстерності, у якій чимале місце відводилося поетичним змаганням.

Кожну другу неділю вересня в Туркменістані святкується День туркменського бахши.

Дивись також

Джерела

http://vseslova.com.ua/word/Бахши-9171u [ 15 вересня 2017 у Wayback Machine.]

Посилання

Шаїр // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 580.
Багші // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 53. — 634 с.