Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бакотський Михайлівський печерний монастир — колишній скельний монастир, розташований березі Дністра — на території Національного природного парку «Подільські Товтри», Кам'янець-подільського району, Хмельницької області.
| Бакотський монастир | |
|---|---|
 | |
48°35′11″ пн. ш. 26°59′54″ сх. д. / 48.58638900002777206° пн. ш. 26.99861100002777903° сх. д.Координати: 48°35′11″ пн. ш. 26°59′54″ сх. д. / 48.58638900002777206° пн. ш. 26.99861100002777903° сх. д. | |
| Тип | d |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Кам'янець-Подільський район |
  Бакотський монастир (Україна) | |
 Бакотський монастир у Вікісховищі | |
Розташування
Бакота у перекладі з давньоруської мови означає бажане, прекрасне місце. Знаходиться воно на березі Дністра — на території Національного природного парку «Подільські Товтри». Бакота — стародавня столиця «Русі Дольної» — так називали у XIII—XIV ст. територію між Дністром і Південним Бугом, яка у XIII ст. входила до складу Галицько-Волинського князівства. Галицько-Волинський літопис відзначає, що в епоху Київської Русі Бакота була важливим торговим портом на Дністрі.
Неподалік Бакоти над Дністром височить Біла гора, де ще у XII—XIII ст. на місці язичницького капища виник найдавніший печерний монастир Подільської землі — це і є Бакотський скельний монастир. утворене твердими силурійськими вапняками, в яких Дністер прорізав каньйон глибиною до 120 м.
Історія досліджень
Корені цієї святині сягають далеких дохристиянських часів на цій землі. Ця територія як язичницьке місце покоління слугувало бакотянам ще в ІІ тис. до н. е. й підтвердженням цьому є знайдені кам'яні статуї, стопа людини на камені та язичницькі капища, що розташовані в окопицях монастиря. Три печери, в яких пізніше був монастир, також дохристиянського часу.
Як обитель монахів ці печери стали монастирем майже тисячоліття тому, про що свідчить старослов'янський напис ХІ століття на одній із стін, що зберігся й донині. На жаль, дуже скупими є відомості про це місце. Припускають, що найбільш потужна діяльність монастиря як духовного центру краю припадає на ХІ-XIV століття, коли поруч в долині знаходилось місто Бакота. На жаль, і його подальша доля є трагічною. Після бурхливих подій 1431—1434 років у Бакоті це місце монахами залишене, але справжні відомості тих часів невідомі. На даний час нез'ясовно, що саме тут творилося після залишення монахами печер. Через деякий період сильний землетрус 1620 року, обрушивши скелю над монастирем, де жили монахи, поховав під собою й печери нижньої. Лиш назва урочища та легенди і перекази про цю місцину передавались бакотянам з покоління в покоління.
Уперше досліджувати Бакотський монастир почав у 1884 році відомий археолог професор Київського університету В. Антонович. Тут було відкрито курганне жіноче поховання і печеру в глибині гори. Експедиція В. Б. Антоновича виявила на вершині Білої гори підземний хід, який заглиблювався в скелю, як гвинтові сходи. На дні ходу було виявлено дві невеликі келії. Скельний печерний монастир був зруйнований, очевидно, під час татарської навали, а пізніше повністю похований під великим обвалом, який зійшов з верхньої частини схилу гори. Частина скельного монастиря з Михайлівською церквою збереглися на південно-західному схилі Білої гори. Бакотський печерний скельний монастир проіснував до 30-х років XV ст., коли остаточно був поруйнований. Занепад монастиря дослідники пов'язують з подіями польсько-литовської війни за Поділля 1431—1434 рр.
Сучасний майданчик монастиря має розмір 40×10 м; печери заглиблені в товщу гори ще на 7-9 м; загальна площа пам'ятки близько 760 м². Основні споруди монастиря складаються з 3 печер (на плані № 1 — 3) та ніші (№ 4), розміщених в два яруси. На першому ярусі знаходиться печера № 1, а решта споруд знаходиться на другому ярусі, на висоті 4-4,5 м над першим ярусом. В давнину перший і другий яруси було об'єднано двоповерховою дерев'яною прибудовою. В скельній підлозі печер вирубано 19 гробниць.
Старовинний напис на стіні вказує посвяту монастиря і називає ім'я засновника і першого ігумена — Григорій.
Бакотський Михайлівський монастир функціонував протягом 300 років з середини ХІІ до середини XV ст. Це найбільший і найкраще збережений серед усіх печерних монастирів Подністров'я, яких нараховують до двадцяти. Бакотський монастир — найдавніша пам'ятка культових підземних споруд і поширення православ'я на Поділлі.
Критика
Станом на 2019 рік, екскурсоводи розповідають що монастир це "місце сили", і до нього роблять паломництво екстрасенси з усього світу. Для підтвердження містичних особливостей печери просять когось з аудиторії стати під купол, в якому є металевий стержень, який начебто витягує з людини всі хвороби, одночасно з цим просять людей з першого ряду знімати на відео зі спалахом що відбувається в цей час. На екранах телефонів що знімають справді стає видно що з'являється дивне мерехтіння схоже на слабенькі спалахи, очима поза телефоном цього не видно, і у багатьох людей складається враження про існування чогось містичного.
На справді ж, в куполі вбитий звичайний крюк для підвішування чогось подібного до люстри, і він не грає тут ніякої ролі. Дивний ефект мерехтіння створює звичайний пил, який підсвічується спалахом телефону перед самим об'єктивом, і якщо зазирнути по ту сторону екрану обман стає очевидним. До речі без спалаху цей ефект не спостерігається.
Див. також
Примітки
- Горбняк, Тарас. До Бакоти через віки (Українська) . Медобори-2006. с. 16.
Джерела та література
- Ю. Мицик. Свято-Михайлівський Бакотський монастир [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 485. — .
- Гайко Г., Білецький В., Мікось Т., Хмура Я. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі (нариси з історії). — Донецьк: УКЦентр, Донецьке відділення НТШ, «Редакція гірничої енциклопедії», 2009. — 296 с.
Посилання
- Бакота - Стаття [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Походження назви — Бакота [ 23 червня 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.tovtry.km.ua/ua/ist_arh/kp003.html [ 11 листопада 2007 у Wayback Machine.]
- http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/xramypod/2801bakota.html [ 8 червня 2009 у Wayback Machine.]
- На Кам’янеччині представники упц мп зняли зі стін монастиря ікону, яку встановили люди – бо не канонічна - Незалежний громадський портал - Новини Хмельницького
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mihajlivskij monastir Bakotskij Mihajlivskij pechernij monastir kolishnij skelnij monastir roztashovanij berezi Dnistra na teritoriyi Nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Kam yanec podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Bakotskij monastir48 35 11 pn sh 26 59 54 sh d 48 58638900002777206 pn sh 26 99861100002777903 sh d 48 58638900002777206 26 99861100002777903 Koordinati 48 35 11 pn sh 26 59 54 sh d 48 58638900002777206 pn sh 26 99861100002777903 sh d 48 58638900002777206 26 99861100002777903TipdKrayina Ukrayina ISO3166 1 alpha 3 UKR ISO3166 1 cifrovij 804 RoztashuvannyaKam yanec Podilskij rajonBakotskij monastir Ukrayina Bakotskij monastir u VikishovishiRoztashuvannyaBakotskij monastirBakotskij monastir Bakota u perekladi z davnoruskoyi movi oznachaye bazhane prekrasne misce Znahoditsya vono na berezi Dnistra na teritoriyi Nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Bakota starodavnya stolicya Rusi Dolnoyi tak nazivali u XIII XIV st teritoriyu mizh Dnistrom i Pivdennim Bugom yaka u XIII st vhodila do skladu Galicko Volinskogo knyazivstva Galicko Volinskij litopis vidznachaye sho v epohu Kiyivskoyi Rusi Bakota bula vazhlivim torgovim portom na Dnistri Nepodalik Bakoti nad Dnistrom visochit Bila gora de she u XII XIII st na misci yazichnickogo kapisha vinik najdavnishij pechernij monastir Podilskoyi zemli ce i ye Bakotskij skelnij monastir utvorene tverdimi silurijskimi vapnyakami v yakih Dnister prorizav kanjon glibinoyu do 120 m Istoriya doslidzhenKoreni ciyeyi svyatini syagayut dalekih dohristiyanskih chasiv na cij zemli Cya teritoriya yak yazichnicke misce pokolinnya sluguvalo bakotyanam she v II tis do n e j pidtverdzhennyam comu ye znajdeni kam yani statuyi stopa lyudini na kameni ta yazichnicki kapisha sho roztashovani v okopicyah monastirya Tri pecheri v yakih piznishe buv monastir takozh dohristiyanskogo chasu Yak obitel monahiv ci pecheri stali monastirem majzhe tisyacholittya tomu pro sho svidchit staroslov yanskij napis HI stolittya na odnij iz stin sho zberigsya j donini Na zhal duzhe skupimi ye vidomosti pro ce misce Pripuskayut sho najbilsh potuzhna diyalnist monastirya yak duhovnogo centru krayu pripadaye na HI XIV stolittya koli poruch v dolini znahodilos misto Bakota Na zhal i jogo podalsha dolya ye tragichnoyu Pislya burhlivih podij 1431 1434 rokiv u Bakoti ce misce monahami zalishene ale spravzhni vidomosti tih chasiv nevidomi Na danij chas nez yasovno sho same tut tvorilosya pislya zalishennya monahami pecher Cherez deyakij period silnij zemletrus 1620 roku obrushivshi skelyu nad monastirem de zhili monahi pohovav pid soboyu j pecheri nizhnoyi Lish nazva urochisha ta legendi i perekazi pro cyu miscinu peredavalis bakotyanam z pokolinnya v pokolinnya Upershe doslidzhuvati Bakotskij monastir pochav u 1884 roci vidomij arheolog profesor Kiyivskogo universitetu V Antonovich Tut bulo vidkrito kurganne zhinoche pohovannya i pecheru v glibini gori Ekspediciya V B Antonovicha viyavila na vershini Biloyi gori pidzemnij hid yakij zagliblyuvavsya v skelyu yak gvintovi shodi Na dni hodu bulo viyavleno dvi neveliki keliyi Skelnij pechernij monastir buv zrujnovanij ochevidno pid chas tatarskoyi navali a piznishe povnistyu pohovanij pid velikim obvalom yakij zijshov z verhnoyi chastini shilu gori Chastina skelnogo monastirya z Mihajlivskoyu cerkvoyu zbereglisya na pivdenno zahidnomu shili Biloyi gori Bakotskij pechernij skelnij monastir proisnuvav do 30 h rokiv XV st koli ostatochno buv porujnovanij Zanepad monastirya doslidniki pov yazuyut z podiyami polsko litovskoyi vijni za Podillya 1431 1434 rr Suchasnij majdanchik monastirya maye rozmir 40 10 m pecheri zaglibleni v tovshu gori she na 7 9 m zagalna plosha pam yatki blizko 760 m Osnovni sporudi monastirya skladayutsya z 3 pecher na plani 1 3 ta nishi 4 rozmishenih v dva yarusi Na pershomu yarusi znahoditsya pechera 1 a reshta sporud znahoditsya na drugomu yarusi na visoti 4 4 5 m nad pershim yarusom V davninu pershij i drugij yarusi bulo ob yednano dvopoverhovoyu derev yanoyu pribudovoyu V skelnij pidlozi pecher virubano 19 grobnic Starovinnij napis na stini vkazuye posvyatu monastirya i nazivaye im ya zasnovnika i pershogo igumena Grigorij Bakotskij Mihajlivskij monastir funkcionuvav protyagom 300 rokiv z seredini HII do seredini XV st Ce najbilshij i najkrashe zberezhenij sered usih pechernih monastiriv Podnistrov ya yakih narahovuyut do dvadcyati Bakotskij monastir najdavnisha pam yatka kultovih pidzemnih sporud i poshirennya pravoslav ya na Podilli KritikaStanom na 2019 rik ekskursovodi rozpovidayut sho monastir ce misce sili i do nogo roblyat palomnictvo ekstrasensi z usogo svitu Dlya pidtverdzhennya mistichnih osoblivostej pecheri prosyat kogos z auditoriyi stati pid kupol v yakomu ye metalevij sterzhen yakij nachebto vityaguye z lyudini vsi hvorobi odnochasno z cim prosyat lyudej z pershogo ryadu znimati na video zi spalahom sho vidbuvayetsya v cej chas Na ekranah telefoniv sho znimayut spravdi staye vidno sho z yavlyayetsya divne merehtinnya shozhe na slabenki spalahi ochima poza telefonom cogo ne vidno i u bagatoh lyudej skladayetsya vrazhennya pro isnuvannya chogos mistichnogo Na spravdi zh v kupoli vbitij zvichajnij kryuk dlya pidvishuvannya chogos podibnogo do lyustri i vin ne graye tut niyakoyi roli Divnij efekt merehtinnya stvoryuye zvichajnij pil yakij pidsvichuyetsya spalahom telefonu pered samim ob yektivom i yaksho zazirnuti po tu storonu ekranu obman staye ochevidnim Do rechi bez spalahu cej efekt ne sposterigayetsya Div takozhBakotska zatokaPrimitkiGorbnyak Taras Do Bakoti cherez viki Ukrayinska Medobori 2006 s 16 Dzherela ta literaturaYu Micik Svyato Mihajlivskij Bakotskij monastir 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 485 ISBN 978 966 00 1290 5 Gajko G Bileckij V Mikos T Hmura Ya Girnictvo j pidzemni sporudi v Ukrayini ta Polshi narisi z istoriyi Doneck UKCentr Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi 2009 296 s PosilannyaBakota Stattya 6 travnya 2021 u Wayback Machine Pohodzhennya nazvi Bakota 23 chervnya 2010 u Wayback Machine http www tovtry km ua ua ist arh kp003 html 11 listopada 2007 u Wayback Machine http www myslenedrevo com ua studies xramypod 2801bakota html 8 chervnya 2009 u Wayback Machine Na Kam yanechchini predstavniki upc mp znyali zi stin monastirya ikonu yaku vstanovili lyudi bo ne kanonichna Nezalezhnij gromadskij portal Novini Hmelnickogo