Б́акар (хорв. Bakar) — місто в Хорватії, у Приморсько-Горанській жупанії. Місто розташоване на узбережжі Адріатичного моря, у глибині , що виходить в затоку Кварнер.
Бакар хорв. Bakar | |||
---|---|---|---|
— Місто — | |||
Стара частина міста | |||
| |||
Координати: 45°19′ пн. ш. 14°32′ сх. д. / 45.317° пн. ш. 14.533° сх. д. | |||
Країна | Хорватія | ||
Жупанія | Приморсько-Горанська | ||
Засновано | I століття | ||
Перша згадка | 1288 | ||
Уряд | |||
- Мер | Томіслав Кларіч | ||
Висота над р.м. | 56 м | ||
Населення (2011) | |||
- Міський район | 1473 | ||
- Агломерація | 8 279 | ||
Часовий пояс | CET () | ||
- Літній час | CEST () | ||
Поштовий індекс | 51222 | ||
Телефонний код(и) | 051 | ||
Вебсайт: bakar.hr | |||
Бакар хорв. Bakar | |||
Слово Bakar в перекладі з хорватської мови означає «мідь».
Бакар — портово-промислове місто. Поряд з морським портом тут існував індустріальний комбінат, до складу якого входила коксова фабрика, що сильно забруднювала довкілля. У 1995 році фабрика була закрита і з тих пір стан довкілля навколо Бакара істотно покращився. В останні роки в Бакарі інтенсивно розвивається туризм. Станом на 2011 рік у Бакарі закінчується автомагістраль .
Історія
У давнину на місці Бакара існувало кельтське поселення, відоме як Vel-Kir (Кам'яний затока). У римський період тут також розташовувалося місто, яке називалося Вольцера (Volcera). Після приходу на Адріатику слов'ян місто отримало своє нинішнє ім'я, у Середньовіччі воно належало єпархії Вінодолскі, згодом належало багатим феодальним родинам Франкопанів та Зрінських. У XVI столітті в Бакарі був побудований укріплений замок. На стику XVII та XVIII століть Бакар увійшов до складу Австрійської імперії, після чого отримав права міста і герб. У другій половині XIX століття тут були побудовані великий порт і корабельна верф, зведена церква св. Андрія. У той же період в Бакарі відкрито морське училище.
Після Першої світової війни Бакар у складі Королівства сербів, хорватів і словенців, пізніше Королівства Югославія. Після розпаду Югославії в 1991 році місто стало частиною незалежної Хорватії.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 8 279 осіб, 5 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 1473 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Бакар, до громади також входять:
Клімат
Середня річна температура становить 13,20 °C, середня максимальна – 26,09 °C, а середня мінімальна – 0,65 °C. Середня річна кількість опадів – 1435 мм.
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 9,47 | 9,77 | 12,25 | 15,78 | 20,74 | 24,63 | 26,09 | 25,97 | 21,60 | 17,02 | 12,27 | 9,49 | |
Середня температура, °C | 5,05 | 5,34 | 7,84 | 11,38 | 16,33 | 20,21 | 22,72 | 22,60 | 18,22 | 13,65 | 8,90 | 6,13 | |
Середній мінімум, °C | 0,65 | 0,96 | 3,43 | 6,95 | 11,93 | 15,79 | 19,34 | 19,22 | 14,85 | 10,28 | 5,54 | 2,75 | |
Норма опадів, мм | 116 | 95 | 103 | 106 | 94 | 112 | 69 | 95 | 142 | 179 | 177 | 147 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 2.94 | 3.09 | 3.11 | 2.93 | 2.67 | 2.54 | 2.51 | 2.56 | 2.65 | 2.93 | 3.20 | 3.17 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4399 | 7201 | 10453 | 14912 | 19123 | 20710 | 22129 | 18890 | 13853 | 8976 | 4816 | 3685 | |
Джерело: |
Визначні пам'ятки
- Церква св. апостола Андрія. Перша церква на цьому місці була побудована в XII столітті та повністю зруйнована землетрусом 1323 року. В 1853 році зведена нова церква в стилі пізнього бароко.
- Замок. Побудований в XVI столітті за наказом імператора Фердинанда I для захисту від турецьких нападів.
- Турецький будинок. Будівля побудована імовірно в XIV столітті в оттоманському стилі.
Примітки
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). . International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 27 травня 2022.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bakar |
- Офіційний сайт міста Бакар [ 28 грудня 2012 у Wayback Machine.] (хор.)
- Туристична спільнота міста Бакар [ 18 лютого 2021 у Wayback Machine.] (хор.) (англ.) (італ.)
Джерела
- Handbook for foreign visitors to Croatia. Zagreb. 1997
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
B akar horv Bakar misto v Horvatiyi u Primorsko Goranskij zhupaniyi Misto roztashovane na uzberezhzhi Adriatichnogo morya u glibini sho vihodit v zatoku Kvarner Bakar horv Bakar Misto Stara chastina mistaStara chastina mista Prapor Gerb Koordinati 45 19 pn sh 14 32 sh d 45 317 pn sh 14 533 sh d 45 317 14 533 Krayina HorvatiyaZhupaniyaPrimorsko Goranska Zasnovano I stolittyaPersha zgadka 1288 Uryad MerTomislav Klarich Visota nad r m 56 m Naselennya 2011 Miskij rajon 1473 Aglomeraciya 8 279 Chasovij poyas CET UTC 1 Litnij chas CEST UTC 2 Poshtovij indeks 51222 Telefonnij kod i 051 Vebsajt bakar hr Bakar horv BakarRoztashuvannya na mapi Horvatiyi Slovo Bakar v perekladi z horvatskoyi movi oznachaye mid Bakar portovo promislove misto Poryad z morskim portom tut isnuvav industrialnij kombinat do skladu yakogo vhodila koksova fabrika sho silno zabrudnyuvala dovkillya U 1995 roci fabrika bula zakrita i z tih pir stan dovkillya navkolo Bakara istotno pokrashivsya V ostanni roki v Bakari intensivno rozvivayetsya turizm Stanom na 2011 rik u Bakari zakinchuyetsya avtomagistral IstoriyaU davninu na misci Bakara isnuvalo keltske poselennya vidome yak Vel Kir Kam yanij zatoka U rimskij period tut takozh roztashovuvalosya misto yake nazivalosya Volcera Volcera Pislya prihodu na Adriatiku slov yan misto otrimalo svoye ninishnye im ya u Serednovichchi vono nalezhalo yeparhiyi Vinodolski zgodom nalezhalo bagatim feodalnim rodinam Frankopaniv ta Zrinskih U XVI stolitti v Bakari buv pobudovanij ukriplenij zamok Na stiku XVII ta XVIII stolit Bakar uvijshov do skladu Avstrijskoyi imperiyi pislya chogo otrimav prava mista i gerb U drugij polovini XIX stolittya tut buli pobudovani velikij port i korabelna verf zvedena cerkva sv Andriya U toj zhe period v Bakari vidkrito morske uchilishe Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Bakar u skladi Korolivstva serbiv horvativ i slovenciv piznishe Korolivstva Yugoslaviya Pislya rozpadu Yugoslaviyi v 1991 roci misto stalo chastinoyu nezalezhnoyi Horvatiyi NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 8 279 osib 5 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 1473 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Bakar do gromadi takozh vhodyat Hrelin Krasicya Kukulyanovo Plosna Ponikve Praputnyak Shkrlyevo ZlobinKlimatSerednya richna temperatura stanovit 13 20 C serednya maksimalna 26 09 C a serednya minimalna 0 65 C Serednya richna kilkist opadiv 1435 mm Klimat mista Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 9 47 9 77 12 25 15 78 20 74 24 63 26 09 25 97 21 60 17 02 12 27 9 49 Serednya temperatura C 5 05 5 34 7 84 11 38 16 33 20 21 22 72 22 60 18 22 13 65 8 90 6 13 Serednij minimum C 0 65 0 96 3 43 6 95 11 93 15 79 19 34 19 22 14 85 10 28 5 54 2 75 Norma opadiv mm 116 95 103 106 94 112 69 95 142 179 177 147 Serednomisyachna shvidkist vitru m s 2 94 3 09 3 11 2 93 2 67 2 54 2 51 2 56 2 65 2 93 3 20 3 17 Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4399 7201 10453 14912 19123 20710 22129 18890 13853 8976 4816 3685 Dzherelo Viznachni pam yatkiCerkva sv apostola Andriya Persha cerkva na comu misci bula pobudovana v XII stolitti ta povnistyu zrujnovana zemletrusom 1323 roku V 1853 roci zvedena nova cerkva v stili piznogo baroko Zamok Pobudovanij v XVI stolitti za nakazom imperatora Ferdinanda I dlya zahistu vid tureckih napadiv Tureckij budinok Budivlya pobudovana imovirno v XIV stolitti v ottomanskomu stili Primitki horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 18 travnya 2021 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Fick S E R J Hijmans 2017 International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 27 travnya 2022 znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 Portal Horvatiya PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bakar Oficijnij sajt mista Bakar 28 grudnya 2012 u Wayback Machine hor Turistichna spilnota mista Bakar 18 lyutogo 2021 u Wayback Machine hor angl ital DzherelaHandbook for foreign visitors to Croatia Zagreb 1997