Сергій Васильович Байков (1772 — 19 липня 1848) — російський воєначальник, генерал-майор, учасник Наполеонівських війн і Російсько-турецької війни (1828—1829).
Байков Сергій Васильович | |
---|---|
Народження | 1772 Російська імперія |
Смерть | 19 липня 1848 Санкт-Петербург, Російська імперія |
Поховання | Санкт-Петербург |
Звання | генерал-майор |
Війни / битви | Французько-російська війна 1812 |
Нагороди |
Біографія
Народився в 1772 році в родині військового Василя Сергійовича Байкова та Анни Іванівни Байкової — вихованки обер-гофмейстера Єлагіна.
Брав участь у битвах під Гуттштадті, Гейльсбергом, Фрідландом, був нагороджений золотою зброєю «За хоробрість».
Французько-російську війну Байков зустрів у чині штабскапітана Лейб-гвардії Фінляндського полку. 19 листопада 1812 року проведений в капітани.
За Бородінську битву Байков був нагороджений орденом Святої Анни ІІ ступеня з діамантами.
При відступі французької армії з Росії авангардний загін на чолі з Байковим захопив обоз наполеонівського маршала Даву, в якому виявилися цінні документи і жезл самого маршала. Після битви під Красним 8 листопада 1812 року Байков зустрівся з фельдмаршалом Кутузовим. Той доручив Байкову відвезти в Санкт-Петербург донесення і захоплений жезл. 14 листопада в Зимовому палаці Байков передав донесення Кутузова і маршальський жезл Олександру I. Цар нагородив Байкова Георгіївським хрестом IV ступеня.
Байков брав участь в облозі фортеці Модлин, в битвах під Лютценом і Бауценом, за що і отримав орден Святого Володимира IV ступеня з бантом, а пізніше — медаль «За взяття Парижа». Потім Байков брав участь у російсько-турецькій війні (1828—1829), був важко поранений в голову й півроку лікувався в Київському госпіталі, потім знову відбув на фронт.
Командував полком і бригадою, відзначившись у боях за фортецю Сілістрія й Шумла, був нагороджений орденом Святого Володимира III ступеня і отримав звання генерал-майора.
Після війни вийшов у відставку і оселився в Києві — проживав на Печерську у власному будинку, а за річкою Либідь придбав хутір на околиці, — між сучасними Байковомим кладовищем і урочищем Протасів Яр. Цю місцевість в Києві стали іменувати Байковим хутором.
Помер С. В. Байков 19 червня 1848 року і був похований в Санкт-Петербурзі. Його маєток у Києві Микола I передав Військово-інженерному відомству.
Пам'ять
Сьогодні в Києві його ім'ям названі: Байковий яр, Байкова гора, Байкова вулиця, Байкове кладовище.
Сім'я
- Батько — Байков Василь Сергійович (? — 1790) — бригадир і секунд-майор лейб-гвардії Преображенського полку, кавалер ордена св. Георгія ІІІ і IV ступенів.
- Мати — Анна Іванівна.
- Брат — Семен.
Нагороди
- Орден Святого Георгія IV ступеня
Література
- Рибаков М. О. Байкова поховано не на Байковому кладовищі… або про що розповів маршальський жезл // — Київ : «Кий», 1997. — С. 61—70. — ..(укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sergij Vasilovich Bajkov 1772 19 lipnya 1848 rosijskij voyenachalnik general major uchasnik Napoleonivskih vijn i Rosijsko tureckoyi vijni 1828 1829 Bajkov Sergij VasilovichNarodzhennya 1772 Rosijska imperiyaSmert 19 lipnya 1848 1848 07 19 Sankt Peterburg Rosijska imperiyaPohovannya Sankt PeterburgZvannya general majorVijni bitvi Francuzko rosijska vijna 1812Nagorodi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bajkov BiografiyaNarodivsya v 1772 roci v rodini vijskovogo Vasilya Sergijovicha Bajkova ta Anni Ivanivni Bajkovoyi vihovanki ober gofmejstera Yelagina Brav uchast u bitvah pid Guttshtadti Gejlsbergom Fridlandom buv nagorodzhenij zolotoyu zbroyeyu Za horobrist Francuzko rosijsku vijnu Bajkov zustriv u chini shtabskapitana Lejb gvardiyi Finlyandskogo polku 19 listopada 1812 roku provedenij v kapitani Za Borodinsku bitvu Bajkov buv nagorodzhenij ordenom Svyatoyi Anni II stupenya z diamantami Pri vidstupi francuzkoyi armiyi z Rosiyi avangardnij zagin na choli z Bajkovim zahopiv oboz napoleonivskogo marshala Davu v yakomu viyavilisya cinni dokumenti i zhezl samogo marshala Pislya bitvi pid Krasnim 8 listopada 1812 roku Bajkov zustrivsya z feldmarshalom Kutuzovim Toj doruchiv Bajkovu vidvezti v Sankt Peterburg donesennya i zahoplenij zhezl 14 listopada v Zimovomu palaci Bajkov peredav donesennya Kutuzova i marshalskij zhezl Oleksandru I Car nagorodiv Bajkova Georgiyivskim hrestom IV stupenya Bajkov brav uchast v oblozi forteci Modlin v bitvah pid Lyutcenom i Baucenom za sho i otrimav orden Svyatogo Volodimira IV stupenya z bantom a piznishe medal Za vzyattya Parizha Potim Bajkov brav uchast u rosijsko tureckij vijni 1828 1829 buv vazhko poranenij v golovu j pivroku likuvavsya v Kiyivskomu gospitali potim znovu vidbuv na front Komanduvav polkom i brigadoyu vidznachivshis u boyah za fortecyu Silistriya j Shumla buv nagorodzhenij ordenom Svyatogo Volodimira III stupenya i otrimav zvannya general majora Pislya vijni vijshov u vidstavku i oselivsya v Kiyevi prozhivav na Pechersku u vlasnomu budinku a za richkoyu Libid pridbav hutir na okolici mizh suchasnimi Bajkovomim kladovishem i urochishem Protasiv Yar Cyu miscevist v Kiyevi stali imenuvati Bajkovim hutorom Pomer S V Bajkov 19 chervnya 1848 roku i buv pohovanij v Sankt Peterburzi Jogo mayetok u Kiyevi Mikola I peredav Vijskovo inzhenernomu vidomstvu Pam yat Sogodni v Kiyevi jogo im yam nazvani Bajkovij yar Bajkova gora Bajkova vulicya Bajkove kladovishe Sim yaBatko Bajkov Vasil Sergijovich 1790 brigadir i sekund major lejb gvardiyi Preobrazhenskogo polku kavaler ordena sv Georgiya III i IV stupeniv Mati Anna Ivanivna Brat Semen NagorodiOrden Svyatogo Georgiya IV stupenyaLiteraturaRibakov M O Bajkova pohovano ne na Bajkovomu kladovishi abo pro sho rozpoviv marshalskij zhezl Kiyiv Kij 1997 S 61 70 ISBN 966 7161 15 3 ukr