Ця стаття не містить . (травень 2015) |
Палута Олександрівна Бадунова | |
---|---|
біл. Палута Аляксандраўна Бадунова | |
Народилася | 7 вересня 1885 Новобелиця |
Померла | 29 листопада 1938 (53 роки) Мінськ |
Країна | Російська імперія Білоруська Народна Республіка СРСР |
Національність | білоруска |
Діяльність | політик |
Alma mater | Q4129790? і МДУ |
Знання мов | білоруська і російська |
Членство | Центральна рада білоруських організацій, d і Народний секретаріат БНР |
Партія | Білоруська партія соціал-революціонерів |
Батько | Олександр Йосипович |
У шлюбі з | Тамаш Гриб |
|
Палута (Пелагея) Олександрівна Бадунова (7 вересня 1885, Новобелиця — 29 листопада 1938, Мінськ) — білоруська політик, одна з лідерів Білоруської партії соціалістів—революціонерів, член Ради та Народного секретаріату Білоруської Народної Республіки, відстоювала позицію незалежності Білорусі.
Біографія
Народилася в містечку Новобелиця (зараз один з районів Гомеля). Батько, Олександр Йосипович, здавав в оренду невеликий маєток, що було основним прибутком сім'ї, де було семеро дітей — два сини та п'ять дочок. Палута закінчила двокласну школу в Буйничах коло Могильова, після якої здала екзамени на домашню вчительку російської мови та географії. З 1905 року почала працювати в школах Гомельського повіту.
В 1914—1917 роках навчалася на вищих історико-літературних курсах в Петрограді, де я відбулося знайомство Палути з осередком молодої білоруської інтелігенції. В червні 1917 року була обрана членом ЦК Білоруської соціалістичної громади. Була депутатом Петроградської Ради робочих та селянських депутатів. З 5 серпня 1917 року — член ревізійної комісії Центральної ради білоруських організацій в Мінську. Брала участь в роботі І Загальнобілоруського з'їзду.
21 лютого 1918 року увійшла в Народний секретаріат БНР, займала посаду народного секретаря опіки. Брала участь у відкриті білоруських дитячих притулків і шкіл. Голова організованого у Мінську 4 травня 1918 року добродійного білоруського фонду «Тітка». Член Білоруської партії соціал-революціонерів, секретар ЦК партії. 12 листопада 1919 року обрана заступницею голови Народної ради БНР.
17 листопада 1919 року разом з Язепом Мамоньком та Вацлавом Ластовським була заарештована польською владою. В квітні 1920 року, як представник БПСР вела переговори з ЦК РКП(б) в Москві. На з'їзді БПСР 25 грудня 1920 року в Мінську відстоювала політичну лінію лавірування у відносинах з радянською владою, вважаючи можливою трансформацію БРСР у суверену національну державу.
Вночі з 16 на 17 лютого 1921 року під час акції примусової «ліквідації БПСР» Палута разом з іншими членами партії була заарештована більшовиками. Їй, керівникові правого крила партії есерів, інкримінували зв'язок з підпільними організаціями у Вітебській, Смоленській, Гомельській губерніях, а також з організаціями по інший бік польсько-радянського фронту. Під час арешту значно погіршився стан її здоров'я. Зрештою, 16 серпня 1921 вона була звільнена.
У кінці грудня 1922 року нелегально перейшла польський кордон й опинилася у Вільнюсі. Приблизно через місяць було заарештована польською жандармерією з метою встановлення особи та повернення в СРСР. Тільки в серпні її звільнили з-під арешту з вимогою невідкладно покинути територію Польщі. Але до того як покинути Польщу, Палута встигла зустрітися та виступити перед діячами білоруського національного руху у Вільнюсі, Гданську, дивом уникнувши затримання.
В 1923–1925 роках мешкала у Празі. Тут вступила в Український вищий педагогічний інститут імені М.Драгоманова. Але через важкий стан здоров'я, часті захворювання вона перервала навчання. Великим ударом для Бадунової стала новина про ліквідацію БПСР, це рішення було прийняте з'їздом партії, що відбувся у жовтні 1924 року у Мінську. Почали проявлятися нервово-психічні захворювання.
У 1923 році уряд БРСР оголосив амністію діячам білоруського руху, які не боролися зі зброєю в руках. Це супроводжувалося білорусизацією, збільшенням території БРСР, переходом до НЕПу. Черговий раз довірившись більшовикам, приблизно в середині 1925 року почали масово повертатися емігранти. У січні 1925 року Палута повернулася в СРСР. Наступні 5 років вона жила у своєї сестри в Мінську, спробувала налагодити співпрацю з Інститутом білоруської культури.
Перша хвиля репресій проти білоруської інтелігенції, що почалася у 1930 році, Палуту на зачепила, можливо з огляду на стан її здоров'я. У 1930 році вона повернулася у Гомель. Працювала вчителькою у Новобілицькій школі, на курсах білорусознавства в Гомелі.
Влітку 1937 року почалася нова хвиля репресій. 3 вересня 1937 року Палута була заарештована. 30 листопада 1937 Особлива трійка НКВД БРСР винесла вирок — 10 років виправно-трудових таборів. 25 травня 1938 року засуджена до найвищої міри покарання. Розстріляна 29 листопада 1938 року у Мінську.
Реабілітована 21 червня 1989 року постановою Президіуму Верховної Ради СРСР по причині відсутності складу злочину.
Вшанування пам'яті
Гомельські громадські активісти звернулися до влади з проханням перейменувати вулицю болгарського комуніста Димитрова, на якій жила Бадунова, на її честь. Разом зі зверненням було передано 200 підписів гомельчан. У зв'язку з цим Гомельський міськвиконком має намір провести збір інформації про діяльність міністра Білоруської Народної Республіки Палути Бадунової та розглянути питання про перейменування на її честь міської вулиці. Прохання не було задоволене.
Фільм
В 2012 році була знята документально-художня стрічка про Палуту Бадунову «Палута Бадунова — згадати та не забути», режисер Валерій Мазинський. Ідея створити фільм належить гомельській журналістці й історику Ларисі Щираковій. Вона сама почала знімати його за книгою Валентини Лебедевої, а потім звернулася до Валерія Мазинського. Головну роль виконала член Білоруської асоціації журналістів Лариса Щиракова. У кінострічці також знялися громадські активісти з Гомеля.
Чеський період життя Палути знімався у Чехії — в Мисліборцах, у старовинному замку. Зйомки також проходили у Карловому університеті. Прем'єра фільму відбулася восени 2012 року на телеканалі «Белсат».
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бадунова Палута |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno traven 2015 opis zobrazhennya shirina original imeni Paluta Oleksandrivna Badunovabil Paluta Alyaksandrayna BadunovaNarodilasya7 veresnya 1885 1885 09 07 NovobelicyaPomerla29 listopada 1938 1938 11 29 53 roki MinskKrayina Rosijska imperiya Biloruska Narodna Respublika SRSRNacionalnistbiloruskaDiyalnistpolitikAlma materQ4129790 i MDUZnannya movbiloruska i rosijskaChlenstvoCentralna rada biloruskih organizacij d i Narodnij sekretariat BNRPartiyaBiloruska partiya social revolyucionerivBatkoOleksandr JosipovichU shlyubi zTamash Grib Mediafajli u Vikishovishi Paluta Pelageya Oleksandrivna Badunova 7 veresnya 1885 Novobelicya 29 listopada 1938 Minsk biloruska politik odna z lideriv Biloruskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv chlen Radi ta Narodnogo sekretariatu Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki vidstoyuvala poziciyu nezalezhnosti Bilorusi BiografiyaNarodilasya v mistechku Novobelicya zaraz odin z rajoniv Gomelya Batko Oleksandr Josipovich zdavav v orendu nevelikij mayetok sho bulo osnovnim pributkom sim yi de bulo semero ditej dva sini ta p yat dochok Paluta zakinchila dvoklasnu shkolu v Bujnichah kolo Mogilova pislya yakoyi zdala ekzameni na domashnyu vchitelku rosijskoyi movi ta geografiyi Z 1905 roku pochala pracyuvati v shkolah Gomelskogo povitu V 1914 1917 rokah navchalasya na vishih istoriko literaturnih kursah v Petrogradi de ya vidbulosya znajomstvo Paluti z oseredkom molodoyi biloruskoyi inteligenciyi V chervni 1917 roku bula obrana chlenom CK Biloruskoyi socialistichnoyi gromadi Bula deputatom Petrogradskoyi Radi robochih ta selyanskih deputativ Z 5 serpnya 1917 roku chlen revizijnoyi komisiyi Centralnoyi radi biloruskih organizacij v Minsku Brala uchast v roboti I Zagalnobiloruskogo z yizdu 21 lyutogo 1918 roku uvijshla v Narodnij sekretariat BNR zajmala posadu narodnogo sekretarya opiki Brala uchast u vidkriti biloruskih dityachih pritulkiv i shkil Golova organizovanogo u Minsku 4 travnya 1918 roku dobrodijnogo biloruskogo fondu Titka Chlen Biloruskoyi partiyi social revolyucioneriv sekretar CK partiyi 12 listopada 1919 roku obrana zastupniceyu golovi Narodnoyi radi BNR 17 listopada 1919 roku razom z Yazepom Mamonkom ta Vaclavom Lastovskim bula zaareshtovana polskoyu vladoyu V kvitni 1920 roku yak predstavnik BPSR vela peregovori z CK RKP b v Moskvi Na z yizdi BPSR 25 grudnya 1920 roku v Minsku vidstoyuvala politichnu liniyu laviruvannya u vidnosinah z radyanskoyu vladoyu vvazhayuchi mozhlivoyu transformaciyu BRSR u suverenu nacionalnu derzhavu Vnochi z 16 na 17 lyutogo 1921 roku pid chas akciyi primusovoyi likvidaciyi BPSR Paluta razom z inshimi chlenami partiyi bula zaareshtovana bilshovikami Yij kerivnikovi pravogo krila partiyi eseriv inkriminuvali zv yazok z pidpilnimi organizaciyami u Vitebskij Smolenskij Gomelskij guberniyah a takozh z organizaciyami po inshij bik polsko radyanskogo frontu Pid chas areshtu znachno pogirshivsya stan yiyi zdorov ya Zreshtoyu 16 serpnya 1921 vona bula zvilnena U kinci grudnya 1922 roku nelegalno perejshla polskij kordon j opinilasya u Vilnyusi Priblizno cherez misyac bulo zaareshtovana polskoyu zhandarmeriyeyu z metoyu vstanovlennya osobi ta povernennya v SRSR Tilki v serpni yiyi zvilnili z pid areshtu z vimogoyu nevidkladno pokinuti teritoriyu Polshi Ale do togo yak pokinuti Polshu Paluta vstigla zustritisya ta vistupiti pered diyachami biloruskogo nacionalnogo ruhu u Vilnyusi Gdansku divom uniknuvshi zatrimannya V 1923 1925 rokah meshkala u Prazi Tut vstupila v Ukrayinskij vishij pedagogichnij institut imeni M Dragomanova Ale cherez vazhkij stan zdorov ya chasti zahvoryuvannya vona perervala navchannya Velikim udarom dlya Badunovoyi stala novina pro likvidaciyu BPSR ce rishennya bulo prijnyate z yizdom partiyi sho vidbuvsya u zhovtni 1924 roku u Minsku Pochali proyavlyatisya nervovo psihichni zahvoryuvannya U 1923 roci uryad BRSR ogolosiv amnistiyu diyacham biloruskogo ruhu yaki ne borolisya zi zbroyeyu v rukah Ce suprovodzhuvalosya bilorusizaciyeyu zbilshennyam teritoriyi BRSR perehodom do NEPu Chergovij raz dovirivshis bilshovikam priblizno v seredini 1925 roku pochali masovo povertatisya emigranti U sichni 1925 roku Paluta povernulasya v SRSR Nastupni 5 rokiv vona zhila u svoyeyi sestri v Minsku sprobuvala nalagoditi spivpracyu z Institutom biloruskoyi kulturi Persha hvilya represij proti biloruskoyi inteligenciyi sho pochalasya u 1930 roci Palutu na zachepila mozhlivo z oglyadu na stan yiyi zdorov ya U 1930 roci vona povernulasya u Gomel Pracyuvala vchitelkoyu u Novobilickij shkoli na kursah bilorusoznavstva v Gomeli Vlitku 1937 roku pochalasya nova hvilya represij 3 veresnya 1937 roku Paluta bula zaareshtovana 30 listopada 1937 Osobliva trijka NKVD BRSR vinesla virok 10 rokiv vipravno trudovih taboriv 25 travnya 1938 roku zasudzhena do najvishoyi miri pokarannya Rozstrilyana 29 listopada 1938 roku u Minsku Reabilitovana 21 chervnya 1989 roku postanovoyu Prezidiumu Verhovnoyi Radi SRSR po prichini vidsutnosti skladu zlochinu Vshanuvannya pam yatiGomelski gromadski aktivisti zvernulisya do vladi z prohannyam perejmenuvati vulicyu bolgarskogo komunista Dimitrova na yakij zhila Badunova na yiyi chest Razom zi zvernennyam bulo peredano 200 pidpisiv gomelchan U zv yazku z cim Gomelskij miskvikonkom maye namir provesti zbir informaciyi pro diyalnist ministra Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki Paluti Badunovoyi ta rozglyanuti pitannya pro perejmenuvannya na yiyi chest miskoyi vulici Prohannya ne bulo zadovolene Film V 2012 roci bula znyata dokumentalno hudozhnya strichka pro Palutu Badunovu Paluta Badunova zgadati ta ne zabuti rezhiser Valerij Mazinskij Ideya stvoriti film nalezhit gomelskij zhurnalistci j istoriku Larisi Shirakovij Vona sama pochala znimati jogo za knigoyu Valentini Lebedevoyi a potim zvernulasya do Valeriya Mazinskogo Golovnu rol vikonala chlen Biloruskoyi asociaciyi zhurnalistiv Larisa Shirakova U kinostrichci takozh znyalisya gromadski aktivisti z Gomelya Cheskij period zhittya Paluti znimavsya u Chehiyi v Misliborcah u starovinnomu zamku Zjomki takozh prohodili u Karlovomu universiteti Prem yera filmu vidbulasya voseni 2012 roku na telekanali Belsat PrimitkiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Badunova Paluta