Бабич Шайхзада Мухаметзакирович

Шайхзада Мухаметзакирович Бабич (башк. Шәйехзада Мөхәммәтзәкир улы Бабич, тат. Шәехзадә Мөхәммәтзәкир улы Бабич; нар. 2 [14] січня 1895, хут. Асяново, Уфимськая губернія — пом. 28 березня 1919) — башкирський і татарський поет і політичний діяч. Класик башкирської національної літератури. Діяч башкирського національно-визвольного руху, один з членів Башкирського Уряду (1917—1919). Голова Всебашкирского союзу молоді «Тулкин» (1917—1918).

Бабич Шайхзада Мухаметзакирович башк. Шәйехзада Мөхәммәтзәкир улы Бабич
Народження:	14 січня 1895(1895-01-14) Асяново, ^d, Уфимська губернія, Російська імперія
Смерть:	28 березня 1919(1919-03-28)^[1] (24 роки) Зілаїр, Зілаїрський район
Країна:	Російська імперія
Освіта:	Галія (медресе)
Медіафайли у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабич.

Біографія

Будівля бібліотеки № 15 башкирської і татарської літератури імені Шайхзади Бабича в місті Челябінську

Народився 1895 року в селі Асяново Бирського повіту Уфимської губернії (нині в Дюртюлинському районі Башкортостану). Походив з башкирів-вотчинників села Кігазитамаково Куюкової тюби Канлинської волості (нині Мишкинського району Башкортостану).

Шежере Бабичевих: Бабич (1688—1749) → Мухтар (1742—1822) → похідний осавул Ішбулди (1778—1814) → зазначеної мулла Гілуан (Галіян) (1811—?) → Мухаметзакир (1847—1922) → Шайехзада (1895—1919). У деяких документах Бабич вказував своє походження таким чином: «канлинський башкир», а у статті в газеті «Башкорт» — «син канлинца». Татарська і башкирська походження поета також знайшло відображення в його творчості.

Початкову освіту здобув у рідному селі, в медресе у свого батька Мухаметзакіра — указного мулли Асянського махалля. У 1910 році він переїхав у казахські степи, навчав дітей казахів.

У 1911—1916 роках вчився в медресе «Галія» в Уфі. У роки навчання Ш. Бабич глибоко захопився літературою, брав участь у літературних і музичних гуртках, друкувався в рукописному журналі медресе «Парлак». Після закінчення навчання він поїхав в Троїцьк, працював учителем, одночасно співпрацював у журналі «Акмулла».

Літні місяці 1917 року знаходиться в Уфі, потім переїхав до Оренбурзі, де на перших порах працював у сатиричному журналі «Кармак» («Вудочка»).

З осені 1917 року Ш. Бабич учасник башкирського національного руху, секретар Башкирського обласного (центрального) шуро (ради) Автономного Башкортостану, редактор газети «Башкорт», керівник молодіжної організації башкир «Тулкын» («Хвиля»).

У 1918—1919 роках працює військовим кореспондентом у башкирському війську.

Єдиний прижиттєвий збірник віршів Ш. Бабича «Сині пісні. Молодий Башкортостан» вийшов у 1918 році в Оренбурзі.

25 лютого 1919 року призначається співробітником відділу башкирської радянської друку Башревкому.

28 березня 1919 року при переході Башкирського війська на бік РСЧА Шайхзада Бабич та його товариш, поет Габдулхай Іркаба

в були вбиті червоноармійцями 1-го Смоленського стрілецького полку в селі Зілаїр Башкирської АРСР.

Твори

Вірші:

• «Ми»
• «Пам'яті Аміра Карамишева»
• «Молитва воїна»
• «Віршовані звернення до башкирському народу з приводу угоди з більшовиками» (1919).
• «Хіялбай»
• «Примирилися»
• «Заради народу» (1914)
• «У боротьбі проведи коротке життя» (1915, изд. )
• «Розплющ очі, джигіт!»
• «Курай»
• «Коректорам та складачам»
• «Хай живуть робітники!» (1917)
• «Соціалістам-зрадникам»,
• «О, книга»
• «Нещасний я»
• "Наш сад"
• «Дощик, лей!»
• «Скарга»
• «Хай живе робітник!»
• «Подарунок свободи»
• «Подібність часткова»
• «Весняна пісня»
• «Красуні»
• "Мій ангел"
• «Квітник імен»
• «Скрипка»
• «Мандоліна»
• «Несподівано»
• «Поспішаю»
• «Два шакірда»
• «Повчання (Самому собі)»
• «Ефенді Габдулла Тукаєв»
• «Коза і свиня»
• «Стій, заткнувшись...»
• «Душа»
• "Сум"
• «Пісні "Галії"»
• «Кажуть»
• «Совість і амбіція»
• «Шкодує»
• «На смерть Тукая»
• «В очікуванні пісні»
• «Хіба зрівняється?»
• «Експромт»
• «Ти прислала, тітка...»
• «У пригніченому стані»
• «У блаженному стані»
• «По річці спливає...»
• «Для народу»
• "Одна хвилина"
• «Благополуччя і знання»
• «Жадібність - диявол»
• «Багач і бідняк»
• «Коли немає в грудях...»
• «На місяць зійшов»
• «Чи згодні ми...»
• "Кажан"
• «Розбрат думок»
• «Вперед, моя нація!»
• «Нарікання поета»
• «Дай волю...»
• «Плач п'янички»
• «Експромт»
• «Я!»
• «Прожиті роки»
• «Борошно»
• «У хвилину безнадійності»
• «Поради»
• «Весняні свята»
• «Пам'яті високоповажного Хазрета Сунчалея»
• «Тимер моє благословення»
• "Мій ангел"
• «Миру»
• «Очікування»
• «Хто?»
• "Гуска (Спогади дитинства)
• «Дні минулі»
• «Алегоричні вірші (До десятиріччя медресе "Галія")»
• «Голос»
• «Полетіли»
• «Зимова дорога»
• «Пробудження (Спогади отроцтва)»
• «Милостивого день (Спогади про літо)»
• «Я - геній»
• «Пісня радості»
• "Шість років"
• «В імлі життя»
• «Щастя»
• «Алла або Ібліс»
• «Знаю, Махмут...»
• «Після Гаїті»
• «Беззуба дівчина»
• "Для кого"
• «Квіти»
• «Тиха ніч (В аулі)»
• «Біля солов'я, що в клітці»
• «Дівчина»
• «Все пішло»
• «Напис на надгробку юного поета»
• «Хочу»
• «Йшов я без сліду...»
• «Сцена нашого життя»
• «Баямо»
• «Крізь замерзле вікно...»
• «Піди, Сабія!»
• «Акліме»
• «Бобер шапки дають...»
• «Шамсікамар»
• "Душа моя!"
• «Метаморфоза мусульманина»
• «Торжество тварюк»
• «Дар свободи»
• «Кривава тінь»
• «Мулла»
• «Війна»
• «Очікування»
• «Ей, більшовик!»
• «У розгулі дум»
• «Фальшивий соціаліст»
• «Живий-здоровий я...»
• «Кривошея моя...»
• «Список номер один»
• «Червоні заклики»
• "Грунт"
• «У відповідь на лист товариша-солдата»
• «Я сильний!»
• «Жуйка гірких слів»
• «Пісні дьомських берегів»
• «О першій годині від'їзду»
• «Пісні»
• «Роздувати море...»
• «Я на станцію...»
• "Хто що робить?"
• «Свято»
• «Піднос»
• «Права нога і ліва нога»
• «Неси»
• «Хмари виснут...»
• «Військовий марш (на мотив пісні "Ескадрон")»
• «Вороги»
• "Любов"
• «Два лебедя»
• «День 2-е січня»
• «Весняна пісня»
• Башкирія

 

Інші твори

• Балада «Клоп» (1916)
• Поема «Газазил» (1916)
• Цикл епіграм «Кітабеннас»

Твори

• Шигырьләр. X. Госман кереш сүзе.— Казан: Таткитап нәшр., 1958.— 155 б.
• Һайланма әҫәрҙәр. — Өфө, 1958.
• у російському перекладі: Вибрана лірика. — Уфа, 1966

Пам'ять

• У 1993 році режисер Малік Якшимбетов зняв документальний фільм «На камені кров моя густа» про поета Шайхзаде Бабиче.
• У 1995 році Уряд Республіки Башкортостан заснував державну молодіжну премію імені Шайхзади Бабича.
• На батьківщині поета в 1995 році був відкритий музей Ш. Бабича.
• Школі хутора Асяново і башкирської гімназії с. Зилаїр присвоєно ім'я Ш. Бабича.
• Встановлено погруддя поета в Асяново, Сібаї, Зілаїрі та в родовому селищі Бабичевих — селі Кігазитамаковому Мишкинського району Башкортостану.
• Встановлені меморіальні дошки на будівлі медресе «Галія» і в будівлі с. Зилаїр, де загинув поет.
• Вулиці багатьох населених пунктів Башкортостану носять ім'я Ш. Бабича.
• У Челябінську розташовується Бібліотека башкирської і татарської літератури імені Ш. Бабича.
• У 2017 році режисер Булат Юсупов зняв художній фільм «Бабич» про великого башкирському поета і громадсько-політичного діяча Шайхзаде Бабиче. У фільмі роль поета виконав актор Ільгіз Тагіров.
• 28 червня 2019 року відкрито пам'ятник поетові перед будівлею телецентру в Уфі.

Примітки

1. Бабич Шайхзада Мухаметзакирович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
2. . Архів оригіналу за 10 червня 2019. Процитовано 20 квітня 2021.
3. . Архів оригіналу за 13 травня 2019. Процитовано 20 квітня 2021.
4. У 1813 році князь У. Ю. Дашков (Дашкін) писав про нього таке: «нині в Бірському повіті живе в хут. Тартишевому на Дуванейській землі з числа отписних Кальнінської землі лісовими угіддями користується башкирець Мухтар Бабісев»
5. Асфандияров А. З. История сел и деревень Башкортостана и сопредельных территорий. — Уфа : Китап, 2009. — С. 411. — .
6. Салихов А. Г. Участие Шайхзады Бабича в Башкирском национальном движении и начало изучения его творческого наследия.// Шайхзада Бабич — выдающийся башкирский поэт и общественно-политический деятель: материалы Всероссийской научно-практической конференции (с международным участием), посвященной 120-летию со дня рождения Ш. М. Бабича (г. Уфа, 27 февраля 2015 г.) / отв. ред. М. М. Кульшарипов. — Уфа : РИЦ БашГУ, 2015. — С. 26—37. — .
7. История башкирских родов. Канглы. Том 5. / С. И. Хамидуллин, Ю. М. Юсупов, Р. Р. Асылгужин, Р. Р. Шайхеев, А. М. Зайнуллин, И. Р. Саитбатталов, В. И. Муратова, Р. М. Рыскулов, А. Я. Гумерова, Г. Ю. Галеева, Г. Д. Султанова. — Уфа : ГУП РБ Уфимский полиграфкомбинат, 2014. — С. 61. — .
8. . Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
9. . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 20 квітня 2021.
10. Әсфәндиәров Ә. З. Олатайҙарҙың бар тарихы... — Өфө : Китап, 1996. — С. 185. — .
11. , Ф. 1107. Оп, 1. Д. 128. Л. 50 об.
12. . Кинокомпания «Живая Лента» (рос.). 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 20 листопада 2018. Процитовано 28 березня 2017.

Література

• Заки Валиди Тоган. Воспоминания. — Москва, 1996.

Посилання

• «Великий Бабич» фільм [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Бикбаев Р. Т. Бабич, Шайхзада Мухаметзакирович // Башкирська енциклопедія / гол. ред. М. А. Ильгамов.  — Уфа: ГАУН «Башкирська енциклопедія», 2015—2020.  — ISBN 978-5-88185-306-8.
• Равіль Бикбай. «Крилатий Бабич» [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Вірші Ш. Бабича (в перекладі на російську мову) [ 8 квітня 2022 у Wayback Machine.]
• Родовід Шайхзады Бабича [ 17 квітня 2021 у Wayback Machine.]
• Село Асяново — батьківщина поета [ 13 травня 2019 у Wayback Machine.]
• Указ/ Фарман № 1/ Башкирського центральної ради/ Шуро/ Усього башкирскому народу, Башкирським районним і повітовим радам, Оренбург, Караван-Сарай листопад 1917 [ 11 грудня 2019 у Wayback Machine.]
• Личность в башкирской истории: Шайхзада Бабич на YouTube