Ахалґорі

Ахалґорі (груз. ახალგორი, ос. Ленингор Ленінгор) — селище міського типу у Грузії, у регіоні Мцхета-Мтіанеті, з 17 серпня 2008 року окуповане Росією. Назва Ахалґорі — це оригінальна історична назва міста, яку використовували грузини та чиновники, тоді як Ленінгорі — це назва, дана місту в радянські часи та використовувана південними осетинами. Місто розташоване на березі річки Ксані, висота над рівнем моря — 800 м.

Ахалґорі ос. Ленингор груз. ახალგორი Координати 42°07′28″ пн. ш. 44°28′59″ сх. д. / 42.12444444447221770° пн. ш. 44.48305555558332713° сх. д. / 42.12444444447221770; 44.48305555558332713Координати: 42°07′28″ пн. ш. 44°28′59″ сх. д. / 42.12444444447221770° пн. ш. 44.48305555558332713° сх. д. / 42.12444444447221770; 44.48305555558332713 Країна  Грузія і  Південна Осетія Грузія і  Південна Осетія Адмінодиниця ^d ^d Площа 7 км² Висота центру 788 м Офіційна мова осетинська і грузинська Населення 1033 осіб (2015)^[1], 1413 осіб (17 січня 1939)^[2], 1584 осіб (15 січня 1970)^[2], 1917 осіб (17 січня 1979)^[2], 2457 осіб (12 січня 1989)^[2], 634 осіб (1886)^[3], 640 осіб (1923)^[4], 2449 осіб (2002)^[5] GeoNames 615914 Офіційний сайт akhalgori.com Ахалґорі Ахалґорі (Грузія)  Ахалґорі у Вікісховищі

Історія

Село Ахалґорі вперше згадується у 18 столітті Картлійським князем Вахушті у його праці «Географічний опис Грузії». Назва походить від грузинських слів, що означають «новий» (ახალი/ахалі) і «пагорб» або «гора» (გორა/гора). До радянізації Грузії в 1921 році Ахалґорі був резиденцією грузинського дворянина Еріставі Дуче. За радянських часів він був частиною Південно-Осетинської автономної області та називався Ленінгорі (Ленингори; ლენინგორი) на честь Володимира Леніна. Наприкінці 1990 року уряд Грузинської РСР перейменував його в Ахалґорі.

Контроль над містом

Під час війни в Південній Осетії 1991—1992 років містечко залишалося під юрисдикцією Грузії після того, як більша частина Південної Осетії вийшла з-під контролю центрального уряду. Воно потрапило під контроль сепаратистської влади Південної Осетії в результаті російсько-грузинської війни 2008 року 17 серпня 2008 року. Згодом уряд Південної Осетії перейменував місто в Ленінгор.

До конфлікту в Ахалґорському районі проживало 7700 осіб, приблизно 2000 мешкали в самому місті. Найбільшими селами були Ікорта, Коринта, Канчаветі, Квемо Захори, Ларгвісі, Дореткарі, Карчохі. Населення складали переважно грузини (6520) та осетини (1110) із хорошими стосунками між двома громадами. Наразі Ахалґорі, а також Південна Осетія контролюються російськими військами та південноосетинським ополченням.

Ахалгорійський скарб

Ахалгорійський скарб – поховання знаті з конем, відкрите 1908 року біля с. Ахалгорі, яке містить золоті, срібні та бронзові вироби від V століття до н. е.

Економіка

У дорадянський період — переважно кустарна промисловість. 1983 року в Ахалґорі функціонували заводи — лісопереробний, масло-сирний завод, фруктових соків, лимонадний. Швацький цех — філія швацького цеху Тбіліської трикотажної фабрики № 2, автотранспортне підприємство, друкарня, редакція районної газети, комбінат побутового обслуговування, скотарське господарство, лісгосп, дві середні школи, школа-інтернат, музична школа, дитячий будинок, дитячий садок, будинок культури, кінотеатр, дві бібліотеки, лікарня, поліклініка, аптека, відділення зв'язку. Після розпаду СРСР більшість підприємств закрилися, або перейшли у приватну власність. До початку збройного конфлікту в Південній Осетії в серпні 2008 року основними джерелами робочих місць (забезпечували зайнятість близько 200 осіб) були пивоварний завод «Ломісі» (англ. «Lomisi»), деревообробний та каменедробильний цехи. Після заняття Ленінгорського району російськими та південноосетинськими військами в середині серпня 2008 стався масовий відтік населення в Грузію, що негативно позначилося на економічній діяльності в регіоні. Після відносної стабілізації обстановки у регіон стали повертатися окремі осетинські та грузинські сім'ї. 2009 року, за неофіційними повідомленнями, відновив свою роботу пивоварний завод «Ломісі» — розпочато розлив пива та лимонаду без етикеток. На початку лютого 2010 року завод отримав нову назву «Алутон» і вже офіційно відновив роботу, почавши випускати пиво 3 сортів — «Алутон», «Жигулівське» та «Карлів міст». Проте завод пропрацював лише до квітня 2010 року і нині не функціонує у зв'язку з розслідуванням, яке проводить Прокуратура Республіки Південна Осетія.

Позиція міста у складі адміністративного підрозділу

• Згідно з офіційним підрозділом Південної Осетії, місто є центром Ленінгорського району Південної Осетії. 
• Згідно з офіційним підрозділом Грузії, місто є муніципальним центром муніципалітету Ахалгорі в районі Мцхета-Мтіанеті Грузії. 

Промисловість і комерція

Ахалґорі — батьківщина пивоварні Ломісі, що належить турецькій компанії Efes Beverage Group, яка є основним роботодавцем міста.

Клімат

Клімат Ахалґорі
Показник	Січ	Лют	Бер	Кві	Тра	Чер	Лип	Сер	Вер	Жов	Лис	Гру
Середній максимум, °C	2,9	4,1	8,8	15,2	20,6	23,9	26,7	26,7	22,5	16,9	9,8	4,7
Середня температура, °C	−1,6	−0,5	3,8	9,2	14,5	17,7	20,6	20,5	16,3	11,2	5,2	0,4
Середній мінімум, °C	−6	−5,1	−1,1	3,2	8,4	11,6	14,5	14,4	10,2	5,5	0,6	−3,9
Норма опадів, мм	35	41	51	73	108	100	76	63	58	59	60	46
Джерело: Climate-Data.org

Вулиці

• вул. Октябрська,
• вул. Коста Хетагурова,
• вул. Московська,
• вул. Чочиєва,
• вул. Бесіка Кудухова,
• вул. Заводська

Визначні пам'ятки

• У центрі селища на площі встановлено пам'ятник Архангелу Михайлу.
• У парку культури у жовтні 2009 року встановлено пам'ятник Коста Хетагурову.
• Пам'ятник Шота Руставелі,
• Пам'ятник Олександру Пушкіну,
• Музей Князів Ксанських Еріставів,
• Меморіальний пам'ятник героям Другої світової війни
• Великий пам'ятник матері.

Соціальні об'єкти

• Будівля районної адміністрації,
• Російсько-осетинська середня загальноосвітня школа,
• Грузинська середня загальноосвітня школа,
• школа-інтернат,
• Дитячий садок,
• Музична школа,
• Районна лікарня,
• Палац культури,
• Бібліотека,
• Офіс «Мегафон Південна Осетія»
• районний продовольчий ринок

Релігія

Православна церква Різдва Богородиці (відкрита у вересні 2016 року) Аланської єпархії.

Галерея

• Зруйнований будинок
• Місцевий краєвид
• Палац-замок ксанських ериставів, збудований наприкінці XVI – на початку XVII ст. Світлина 1886 року.
• Ахалґорський золотий диск, 4 століття до н.е.
• У 2011 році

Відомі жителі та жительки

• Еріставі Дворянська родина
• Манана Чітішвілі

Див. також

• Мцхета-Мтіанеті

Примітки

2. http://pop-stat.mashke.org/georgia-cities.htm
3. http://www.ethno-kavkaz.narod.ru/ksani1886.html
4. http://pop-stat.mashke.org/georgia-ethnic-loc1923.htm
5. http://pop-stat.mashke.org/georgia-ethnic2002.htm
6. Pospelov, p. 29
7. , Sides Warn of ‘Tensions’ in Akhalgori [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], 25.08.2008
8. Осетины заявили о захвате грузинами села в непризнанной республике [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] on Lenta.ru
9. Осетины заявили о захвате грузинами села в непризнанной республике [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.], Lenta.ru, 2008.
10. Catchpole, Dan (16 жовтня 2008). . The Washington Times. Архів оригіналу за 13 липня 2019. Процитовано 22 листопада 2021.
11. Ахалгорійський скарб // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — С. 305.
12. Чибиров Л. А., Тогошвили Г. Д., Джиоев М. К., Пухаев К. П. История южных осетин: Учебное пособие. — Цхинвали: Ирыстон, 1990, С.117.
13. Грузинская Советская Энциклопедия т.6. Главная редакция. 1983. с. 176.
14. . lenta.ru. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
15. . Государственное информационное агентство "Рес" (рос.). 4 грудня 2008. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2021.
16. . hro.org (рос.). Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
17. . Crisis Group (рос.). 22 червня 2009. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
18. . Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
19. В Ленингорском районе Южной Осетии после долгого простоя заработал пивоваренный завод "Алутон". » Осетинское Радио и Телевидение (ru-RU) . 10 липня 2014.
20. . Государственное информационное агентство "Рес" (рос.). 5 серпня 2010. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2021.
21. . Государственное информационное агентство "Рес" (рос.). 23 березня 2011. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2021.
22. . Climate-Data.org. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 4 серпня 2019.
23. . Государственное информационное агентство "Рес" (рос.). 14 жовтня 2009. Архів оригіналу за 13 січня 2014. Процитовано 22 листопада 2021.

Джерела

• Е. М. Поспелов (Ye. M. Pospelov). «Имена городов: вчера и сегодня (1917—1992). Топонимический словарь.» (City Names: Yesterday and Today (1917—1992). Toponymic Dictionary.) Москва, «Русские словари», 1993.

Посилання

• Офіційний осетинський сайт міста [ 31 серпня 2018 у Wayback Machine.]