Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Афанасьєв Василь Андрійович (1 січня 1922, Копиченка — 22 липня 2002, Київ) — український мистецтвознавець, доктор мистецтвознавства з 1985 року; член Спілки радянських художників України з 1956 року. Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки за 1971 рік. Брат мистецтвознавця Євгена Афанасьєва.
| Афанасьєв Василь Андрійович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 1 січня 1922 Копиченка, Федоровський район |
| Помер | 22 липня 2002 (80 років) Київ, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Національність | росіяни |
| Діяльність | мистецтвознавець |
| Alma mater | Ленінградський державний університет (1949) |
| Заклад | Одеський національний художній музей Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України Головна редакція УРЕ Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України Українська академія мистецтв |
| Науковий ступінь | доктор мистецтвознавства[d] |
| Вчителі | Бутник-Сіверський Борис Степанович |
| Членство | Спілка радянських художників України |
| Партія | КПРС |
| Війна | німецько-радянська війна |
| Брати, сестри | Афанасьєв Євген Андрійович |
| Нагороди |     |
Життєпис
Народився 1 січня 1922 року в селі Копиченці (нині Федоровський район Костанайської області Казахстану) в селянській сім'ї. Росіянин. У 1930 роціі його сім'я переїхала до Української РСР. 1939 року вступив на музейно-краєзнавчий факультет Ленінградського комуністичного політосвітнього інституту імені Надії Крупської, який невдовзі перевели на історичний факультет Ленінградського університету.
У 1940 році призваний на військову службу до Червоної армії у мотомеханізовануї дивізію. Брав участь у німецько-радянській війні з перших днів, отримував поранення, був у полоні з якого втік. Брав участь у відвоюванні України. За битву за Дніпро нагороджений медаллю «За відвагу». Після важкого поранення закінчив війну інвалідом II групи. Також нагороджений орденами Вітчизняної війни II і I (6 листопада 1985) ступенів.
У 1945 році повернувся на історичний факультет Ленінградського університету, який закінчив у 1949 році, здобувши спеціальність мистецтвознавця. У 1953 році працював науковим співробітником, а потім заступником директора Одеської картинної галереї. Протягом 1953—1957 років навчався на аспірантурі в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук Української РСР. Був учнем Бориса Бутника-Сіверського. 1957 року захистив кандидатську дисертацію на тему «Товариство південноросійських художників».
Протягом 1957—1965 років — науковий співробітник Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук Української РСР. Член КПРС з 1965 року. У 1965—1974 роках — завідувач редакції мистецтва Головної редакції Української Радянської Енциклопедії АН УРСР; у 1974—1987 роках — завідувач відділу образотворчого мистецтва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук Української РСР. Протягом 1994—1997 років викладав історію українського мистецтвознавства в Українській академії мистецтв.
Мешкав у Києві в будинку на проспекті Науки № 142/1, корпус № 2, квартира № 11 та в будинку на вулиці Дашавській, № 27, квартира № 13. Помер у Києві 22 липня 2002 року.
Наукова діяльність
Працював у галузях мистецтвознавства (досліджував історію українського мистецтва кінця 19–20 століть) та художньої критики. Серед робіт:
- «Киріак Костянтинович Костанді» (Москва, 1953; Київ, 1955);
- «Юлій Рафаїлович Бершадський» (Москва, 1957);
- «Геннадій Олександрович Ладиженський» (Кострома, 1958; Київ, 1966);
- «Майстри пензля» (Одеса, 1960);
- «Товариство південноросійських художників» (Київ, 1961);
- «Петро Олександрович Нілус» (Київ, 1963);
- «Сергій Олексійович Григор'єв» (Москва, 1967);
- «Становлення соціалістичного реалізму в українському образотворчому мистецтві» (Київ, 1967);
- «Риси сучасності. Українське образотворче мистецтво сьогодні» (1973);
- «Українське радянське мистецтво 60–80-х років» (1984);
- «Федір Іванович Шміт» (1992);
- науково-популярні брошури
- «Український радянський живопис» (Київ, 1962);
- «Українське радянське мистецтво 1956—1965 років» (Київ, 1966; у співаторстві з Анатолієм Шпаковим).
Написав розділи «Станковий живопис 1933—1941 років» в V томі та «Станковий живопис 1945—1967 років» (у співавторстві з Валентиною Ткаченко) в VI томі «Історії українського мистецтва» (Київ, 1967). Був заступником відповідального редактора «Словника художників України», членом редколегії 9-томної «Історії мистецтва народів СРСР» (Москва, 1977—1982), 2-томного «Шевченківського словника» (Київ, 1976–1977), членом редколегії Повного зібрання творів Тараса Шевченка.
Автор численних статей-довідок в Українській радянській енциклопедії та інших енциклопедіях, зокрема Енциклопедії сучасної України.
Примітки
- Шеститомна праця «Історія українського мистецтва» / Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки.
- (рос.)
- Афанасьев Василий Андреевич / Память народа. Юбилейная картотека. (рос.)
- Афанасьєв Василь Андрійович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 6.
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 2.
- В. А. Афанасьєв. Авторський внесок. / Енциклопедія сучасної України
Література
- Афанасьєв Василь Андрійович // Українські радянські художники : довідник. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 16—17.;
- Афанасьєв Василь Андрійович // Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — С. 14.;
- Афанасьєв Василь Андрійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с.;
- Афанасьєви // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 34—35. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Афанасьєв Василь Андрійович // Мистецтво України: Енциклопедія в 5 томах. / А. В. Кудрицький, відповідальний редактор. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — Т. 1 : А — В. — С. 117—118. — ISBN 5-88500-27-1.;
- Афанасьєви // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 29—30. — .;
- І. М. Блюміна. Афанасьєв Василь Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — Т. 1 : А. — 823 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Afanasyev Afanasyev Vasil Andrijovich 1 sichnya 1922 Kopichenka 22 lipnya 2002 Kiyiv ukrayinskij mistectvoznavec doktor mistectvoznavstva z 1985 roku chlen Spilki radyanskih hudozhnikiv Ukrayini z 1956 roku Laureat Derzhavnoyi premiyi URSR u galuzi nauki i tehniki za 1971 rik Brat mistectvoznavcya Yevgena Afanasyeva Afanasyev Vasil AndrijovichNarodivsya1 sichnya 1922 1922 01 01 Kopichenka Fedorovskij rajonPomer22 lipnya 2002 2002 07 22 80 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaNacionalnistrosiyaniDiyalnistmistectvoznavecAlma materLeningradskij derzhavnij universitet 1949 ZakladOdeskij nacionalnij hudozhnij muzej Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni Maksima Rilskogo NAN Ukrayini Golovna redakciya URE Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni Maksima Rilskogo NAN Ukrayini Ukrayinska akademiya mistectvNaukovij stupindoktor mistectvoznavstva d VchiteliButnik Siverskij Boris StepanovichChlenstvoSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniPartiyaKPRSVijnanimecko radyanska vijnaBrati sestriAfanasyev Yevgen AndrijovichNagorodiZhittyepisNarodivsya 1 sichnya 1922 roku v seli Kopichenci nini Fedorovskij rajon Kostanajskoyi oblasti Kazahstanu v selyanskij sim yi Rosiyanin U 1930 rocii jogo sim ya pereyihala do Ukrayinskoyi RSR 1939 roku vstupiv na muzejno krayeznavchij fakultet Leningradskogo komunistichnogo politosvitnogo institutu imeni Nadiyi Krupskoyi yakij nevdovzi pereveli na istorichnij fakultet Leningradskogo universitetu U 1940 roci prizvanij na vijskovu sluzhbu do Chervonoyi armiyi u motomehanizovanuyi diviziyu Brav uchast u nimecko radyanskij vijni z pershih dniv otrimuvav poranennya buv u poloni z yakogo vtik Brav uchast u vidvoyuvanni Ukrayini Za bitvu za Dnipro nagorodzhenij medallyu Za vidvagu Pislya vazhkogo poranennya zakinchiv vijnu invalidom II grupi Takozh nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni II i I 6 listopada 1985 stupeniv U 1945 roci povernuvsya na istorichnij fakultet Leningradskogo universitetu yakij zakinchiv u 1949 roci zdobuvshi specialnist mistectvoznavcya U 1953 roci pracyuvav naukovim spivrobitnikom a potim zastupnikom direktora Odeskoyi kartinnoyi galereyi Protyagom 1953 1957 rokiv navchavsya na aspiranturi v Instituti mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni Maksima Rilskogo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR Buv uchnem Borisa Butnika Siverskogo 1957 roku zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Tovaristvo pivdennorosijskih hudozhnikiv Protyagom 1957 1965 rokiv naukovij spivrobitnik Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni Maksima Rilskogo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR Chlen KPRS z 1965 roku U 1965 1974 rokah zaviduvach redakciyi mistectva Golovnoyi redakciyi Ukrayinskoyi Radyanskoyi Enciklopediyi AN URSR u 1974 1987 rokah zaviduvach viddilu obrazotvorchogo mistectva Institutu mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni Maksima Rilskogo Akademiyi nauk Ukrayinskoyi RSR Protyagom 1994 1997 rokiv vikladav istoriyu ukrayinskogo mistectvoznavstva v Ukrayinskij akademiyi mistectv Meshkav u Kiyevi v budinku na prospekti Nauki 142 1 korpus 2 kvartira 11 ta v budinku na vulici Dashavskij 27 kvartira 13 Pomer u Kiyevi 22 lipnya 2002 roku Naukova diyalnistPracyuvav u galuzyah mistectvoznavstva doslidzhuvav istoriyu ukrayinskogo mistectva kincya 19 20 stolit ta hudozhnoyi kritiki Sered robit monografiyi Kiriak Kostyantinovich Kostandi Moskva 1953 Kiyiv 1955 Yulij Rafayilovich Bershadskij Moskva 1957 Gennadij Oleksandrovich Ladizhenskij Kostroma 1958 Kiyiv 1966 Majstri penzlya Odesa 1960 Tovaristvo pivdennorosijskih hudozhnikiv Kiyiv 1961 Petro Oleksandrovich Nilus Kiyiv 1963 Sergij Oleksijovich Grigor yev Moskva 1967 Stanovlennya socialistichnogo realizmu v ukrayinskomu obrazotvorchomu mistectvi Kiyiv 1967 Risi suchasnosti Ukrayinske obrazotvorche mistectvo sogodni 1973 Ukrayinske radyanske mistectvo 60 80 h rokiv 1984 Fedir Ivanovich Shmit 1992 naukovo populyarni broshuri Ukrayinskij radyanskij zhivopis Kiyiv 1962 Ukrayinske radyanske mistectvo 1956 1965 rokiv Kiyiv 1966 u spivatorstvi z Anatoliyem Shpakovim Napisav rozdili Stankovij zhivopis 1933 1941 rokiv v V tomi ta Stankovij zhivopis 1945 1967 rokiv u spivavtorstvi z Valentinoyu Tkachenko v VI tomi Istoriyi ukrayinskogo mistectva Kiyiv 1967 Buv zastupnikom vidpovidalnogo redaktora Slovnika hudozhnikiv Ukrayini chlenom redkolegiyi 9 tomnoyi Istoriyi mistectva narodiv SRSR Moskva 1977 1982 2 tomnogo Shevchenkivskogo slovnika Kiyiv 1976 1977 chlenom redkolegiyi Povnogo zibrannya tvoriv Tarasa Shevchenka Avtor chislennih statej dovidok v Ukrayinskij radyanskij enciklopediyi ta inshih enciklopediyah zokrema Enciklopediyi suchasnoyi Ukrayini PrimitkiShestitomna pracya Istoriya ukrayinskogo mistectva Komitet z Derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki ros Afanasev Vasilij Andreevich Pamyat naroda Yubilejnaya kartoteka ros Afanasyev Vasil Andrijovich Dovidnik chleniv Spilki hudozhnikiv Ukrayini Kiyiv 1998 S 6 Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 2 V A Afanasyev Avtorskij vnesok Enciklopediya suchasnoyi UkrayiniLiteraturaAfanasyev Vasil Andrijovich Ukrayinski radyanski hudozhniki dovidnik Kiyiv Mistectvo 1972 S 16 17 Afanasyev Vasil Andrijovich Slovnik hudozhnikiv Ukrayini za red M P Bazhana vidp red ta in K Golovna redakciya Ukrayinskoyi radyanskoyi enciklopediyi 1973 S 14 Afanasyev Vasil Andrijovich Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1977 T 1 A Borona 542 2 s 38 ark il il tabl portr karti s Afanasyevi Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 34 35 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 Afanasyev Vasil Andrijovich Mistectvo Ukrayini Enciklopediya v 5 tomah A V Kudrickij vidpovidalnij redaktor K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1995 T 1 A V S 117 118 ISBN 5 88500 27 1 Afanasyevi Mistectvo Ukrayini Biografichnij dovidnik uporyad A V Kudrickij M G Labinskij za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1997 S 29 30 ISBN 5 88500 071 9 I M Blyumina Afanasyev Vasil Andrijovich Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 T 1 A 823 s ISBN 966 02 2075 8