Аутизм (від дав.-гр. αὐτός — сам) — замкнутість у собі, занурення у світ власних переживань і відрив від дійсності. При аутизмі втрачається інтерес до реальності і спілкування з оточуючими, втрачається емоційний контакт з іншими людьми. Крім іншого, аутизм — нездатність розрізняти фантазії і реальність, схильність до прийняття бажаного за дійсне, мрії і надії — за справджене насправді бажане або викликає страх — за реально існуюче. Аутизм — один з негативних симптомів шизофренії, на думку автора терміна — Ойгена Блейлера — один з найважливіших симптомів.
Аутизм Класифікація та зовнішні ресурси | |
Ойген Блейлер (1857—1939), автор терміну «аутизм». |
Історія
Термін «Autismus» був введений швейцарським психіатром Ейгеном Блейлером в 1911 році у зв'язку з концепцією шизофренії у книзі «Dementia praecox, або група шизофреній».
З 1940-х років і по теперішній час під терміном «аутизм» найчастіше розуміється первазивний розлад розвитку дітей з порушеннями соціальної взаємодії і обмеженою, повторюваною і стереотипною поведінкою. Для точності зазвичай використовується «дитячий аутизм», «інфантильний аутизм», «ранній дитячий аутизм», «аутизм Каннера». Початок такого використання терміна поклали Лео Каннер і Ганс Аспергер. Лео Каннер, австрійсько-американський психіатр у своїй роботі «Аутистичні порушення афективного контакту» 1943 року використовував термін Блейлера, використавши його для позначення такого розладу у дітей.
Характеристика аутизму різними психіатрами
Згідно Е. Блейлеру, при шизофренії порушується співвідношення реального і аутистичного типів мислення. Домінуюче значення отримує аутистичне мислення, з «відходом від дійсності, тенденцією до символіки, заміщень і сгущень». Блейлер також вказував, що хворі шизофренією живуть в уявному світі, який повний здійсненими бажаннями та ідеями переслідування, при цьому аутистичний світ може бути для них більш реальним, ніж дійсний світ. Він зазначав, що хворим на шизофренію властива втрата контакту з реальністю в різній мірі, вони перестають піклуватися про зовнішній світ, живуть в уявному світі.
Карл Ясперс описував аутизм як «самозаточення у власному ізольованому світі». Він вказував, що одна із сторін аутизму — концентрація на власних фантазіях, незалежно від реальності, і відсутність здатності розрізняти реальність як таку, і враховувати її належним чином.
С. М. Корсунський описав аутизм як «особливий афективно побудований світ, що не залежить від логічних законів, що є продуктом послаблення логічного мислення і мислячого бажання здійснення».
Євген Мінковський(1927) виділяв «бідний» і «багатий» аутизм. «Бідний» характеризується афективною опустошеністю, а «багатий» — збережений багатством психічних процесів. Також він зазначав, що аутизм — втрата вітального контакту з реальністю (фр. la perte du contact vital avec la réalité).
О. В. Кербиков (1955) описував нетовариськість і недоступність хворих шизофренією, їх відрив від навколишнього середовища, прогресуючу безініціативність і втрату зацікавленості до подій навколишнього життя, і виділяв у них два варіанти аутизму. Перший — відсутність будь-якого інтересу до навколишнього, відсутність контакту і відсутність стимулів до діяльності, другий — крайня неадекватність поведінки у навколишньому середовищі.
Ернст Кречмер виділяв гиперестетичний аутизм і анестетичний аутизм. Гиперэстетический аутизм проявляється при підвищеній чутливості у вигляді відходу в себе і життя в мріях, а анестетический — відсутністю емоційного інтересу до зовнішнього світу, «простий бездушністю».
Л. Коженьовський запровадив поняття «простого» (первинного) аутизму і «складного» (вторинного) аутизму. Простий аутизм характерний для простого типу шизофренії і являє собою неможливість пристосування до реального світу, що обумовлено аутистичною мотивацією. Складний аутизм зустрічається при химерній формі шизофренії і висловлює «протест хворого проти реального світу».
Аутизм в класифікаціях
У Міжнародній класифікації хвороб 10-перегляду (МКБ-10) в діагностичних критеріях шизофренії, аутизм взагалі не згадується. Даний термін у класифікації вживається для позначення дитячого аутизму (синдрому Каннера; F84.0). Варто відзначити, що Лео Каннер дотримувався позиції, що шизофренія і дитячий аутизм — різні психічні розлади, які один з одним ніяк не пов'язані, і не мають між собою нічого спільного.
В Діагностичному і статистичному керівництво по психічних розладів 4-го видання (DSM-IV і DSM-IV-TR) діагностична одиниця «аутистичний розлад» (англ. autistic disorder, 299.00
) відноситься до загальних розладів розвитку, і теж призначена для позначення дитячого аутизму. У 5-му виданні DSM-5 його змінило розлад аутистичного спектру (299.00 (F84.0)
), що відноситься до пов'язаних з неврологічним розвитком розладів (англ. neurodevelopmental disorders). При описі шизофренії термін аутизм в цих посібниках також не згадується.
Хвороби, для яких характерний аутизм
Аутизм зустрічається головним чином при шизофренії і шизофреноподібних психозів різної етіології («психотичний аутизм»), в м'яких, слабковиражених формах при розладах особистості («психопатичний аутизм» — соціальна ізольованість; наприклад, при шизоїдному розладі особистості, для якого характерна аутистичне мислення без втрати здатності розпізнавати реальність, іноді при мареннях при гістріонному розладі особистості), і у психічно здорових в певний період життя («нормальпсихологічний аутизм»), наприклад у дітей, що фантазують, у яких відсутній відповідний життєвий досвід, необхідний для логічного мислення.
Критика
Поняття «аутизм» критикується деякими психіатрами за недостатню чіткість, також висловлюється критичне ставлення до концептуальної та діагностичної цінності аутизму.
А. Кронфельд зазначав, що відхід від реального світу і зміна особистості є притаманним для будь-якого хворобливого реагування.
Примітки
- Стоименов Й. А., Стоименова М. Й., Коева П. Й. и др. Аутизм (Autismus) // Психиатрический энциклопедический словарь. — МАУП. — К., 2003. — .
- Блейхер В. М., Крук И. В. Аутизм // Толковый словарь психиатрических терминов. — МОДЭК. — 1995. — .
- Жмуров В. А. Психиатрия. Энциклопедия. — T/O «Neformat». — 2016.
- Дроздов А., Дроздова М. Полный справочник психотерапевта. — С. 255. — .
- Микиртумов Б. Е., Завитаев П. Ю., 2012, с. 11.
- Gündel H., Rudolf G. A. (1993). Schizophrenic autism. 1. Historical evolution and perspectives. Psychopathology. 26 (5—6): 294—303. PMID 8190851.
- Gündel H., Rudolf G. A. (1993). Schizophrenic autism. 2. Proposal for a nomothetic definition. Psychopathology. 26 (5—6): 304—12. PMID 8190852.
- Dementia praecox oder Gruppe der Schizophrenien // Handbuch der Psychiatrie. — Leipzig, 1911. — 420 s.
- (1943). Autistic disturbances of affective contact. The Nervous Child. 2: 217—50. Переиздано в Autistic disturbances of affective contact. Acta paedopsychiatrica. 35 (4): 100—36. 1968. PMID 4880460.
- Блейлер Э. Руководство по психиатрии: Перевод с немецкого — СПб., 1920. — 538 с.
- Корсунский С. М. К отграничению понятия «аутизм» // Сб. работ психиатр. больницы им. П. П. Кащенко Мосгорздравотдела. Т. 1. — М.; Л.: Госмедиздат, 1934. — С. 159—178.
- Блейхер В. М. Аутистическое мышление // Расстройства мышления. — Здоровье. — Киев, 1983.
- Кречмер Э. Строение тела и характер. — Рипол Классик, 2013. — С. 180. — 288 с.
- Korzenowsky L. Sur l'autisme // Annales Médico-Psychologiques. — 1967. — Vol. 1, № 2. — P. 229
- Американська психіатрична асоціація. DSM-IV-TR. — P. 70. — .
- Американська психіатрична асоціація. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders, Second Edition (DSM-II). — P. 42.
- Кронфельд А. Современные проблемы учения о шизофрении // Труды института им. Ганнушкина. Вып. 1. — М., 1936. — С. 7—56.
Література
- Микиртумов Б. Е., Завитаев П. Ю. Аутизм: история вопроса и современный взгляд [ 18 жовтня 2017 у Wayback Machine.]. — СПб: H-Л, 2012. — 143 с. — .
- Parnas J., Bovet P. (1991). «Autism in schizophrenia revisited.». Comprehensive Psychiatry 32 (1): 7—21. PMID 2001623.
Посилання
- Блейлер Е. Аутистичне мислення [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Autizm vid dav gr aὐtos sam zamknutist u sobi zanurennya u svit vlasnih perezhivan i vidriv vid dijsnosti Pri autizmi vtrachayetsya interes do realnosti i spilkuvannya z otochuyuchimi vtrachayetsya emocijnij kontakt z inshimi lyudmi Krim inshogo autizm nezdatnist rozriznyati fantaziyi i realnist shilnist do prijnyattya bazhanogo za dijsne mriyi i nadiyi za spravdzhene naspravdi bazhane abo viklikaye strah za realno isnuyuche Autizm odin z negativnih simptomiv shizofreniyi na dumku avtora termina Ojgena Blejlera odin z najvazhlivishih simptomiv Autizm Klasifikaciya ta zovnishni resursiOjgen Blejler 1857 1939 avtor terminu autizm Istoriya Termin Autismus buv vvedenij shvejcarskim psihiatrom Ejgenom Blejlerom v 1911 roci u zv yazku z koncepciyeyu shizofreniyi u knizi Dementia praecox abo grupa shizofrenij Z 1940 h rokiv i po teperishnij chas pid terminom autizm najchastishe rozumiyetsya pervazivnij rozlad rozvitku ditej z porushennyami socialnoyi vzayemodiyi i obmezhenoyu povtoryuvanoyu i stereotipnoyu povedinkoyu Dlya tochnosti zazvichaj vikoristovuyetsya dityachij autizm infantilnij autizm rannij dityachij autizm autizm Kannera Pochatok takogo vikoristannya termina poklali Leo Kanner i Gans Asperger Leo Kanner avstrijsko amerikanskij psihiatr u svoyij roboti Autistichni porushennya afektivnogo kontaktu 1943 roku vikoristovuvav termin Blejlera vikoristavshi jogo dlya poznachennya takogo rozladu u ditej Harakteristika autizmu riznimi psihiatramiZgidno E Blejleru pri shizofreniyi porushuyetsya spivvidnoshennya realnogo i autistichnogo tipiv mislennya Dominuyuche znachennya otrimuye autistichne mislennya z vidhodom vid dijsnosti tendenciyeyu do simvoliki zamishen i sgushen Blejler takozh vkazuvav sho hvori shizofreniyeyu zhivut v uyavnomu sviti yakij povnij zdijsnenimi bazhannyami ta ideyami peresliduvannya pri comu autistichnij svit mozhe buti dlya nih bilsh realnim nizh dijsnij svit Vin zaznachav sho hvorim na shizofreniyu vlastiva vtrata kontaktu z realnistyu v riznij miri voni perestayut pikluvatisya pro zovnishnij svit zhivut v uyavnomu sviti Karl Yaspers opisuvav autizm yak samozatochennya u vlasnomu izolovanomu sviti Vin vkazuvav sho odna iz storin autizmu koncentraciya na vlasnih fantaziyah nezalezhno vid realnosti i vidsutnist zdatnosti rozriznyati realnist yak taku i vrahovuvati yiyi nalezhnim chinom S M Korsunskij opisav autizm yak osoblivij afektivno pobudovanij svit sho ne zalezhit vid logichnih zakoniv sho ye produktom poslablennya logichnogo mislennya i mislyachogo bazhannya zdijsnennya Yevgen Minkovskij 1927 vidilyav bidnij i bagatij autizm Bidnij harakterizuyetsya afektivnoyu opustoshenistyu a bagatij zberezhenij bagatstvom psihichnih procesiv Takozh vin zaznachav sho autizm vtrata vitalnogo kontaktu z realnistyu fr la perte du contact vital avec la realite O V Kerbikov 1955 opisuvav netovariskist i nedostupnist hvorih shizofreniyeyu yih vidriv vid navkolishnogo seredovisha progresuyuchu beziniciativnist i vtratu zacikavlenosti do podij navkolishnogo zhittya i vidilyav u nih dva varianti autizmu Pershij vidsutnist bud yakogo interesu do navkolishnogo vidsutnist kontaktu i vidsutnist stimuliv do diyalnosti drugij krajnya neadekvatnist povedinki u navkolishnomu seredovishi Ernst Krechmer vidilyav giperestetichnij autizm i anestetichnij autizm Giperesteticheskij autizm proyavlyayetsya pri pidvishenij chutlivosti u viglyadi vidhodu v sebe i zhittya v mriyah a anesteticheskij vidsutnistyu emocijnogo interesu do zovnishnogo svitu prostij bezdushnistyu L Kozhenovskij zaprovadiv ponyattya prostogo pervinnogo autizmu i skladnogo vtorinnogo autizmu Prostij autizm harakternij dlya prostogo tipu shizofreniyi i yavlyaye soboyu nemozhlivist pristosuvannya do realnogo svitu sho obumovleno autistichnoyu motivaciyeyu Skladnij autizm zustrichayetsya pri himernij formi shizofreniyi i vislovlyuye protest hvorogo proti realnogo svitu Autizm v klasifikaciyahU Mizhnarodnij klasifikaciyi hvorob 10 pereglyadu MKB 10 v diagnostichnih kriteriyah shizofreniyi autizm vzagali ne zgaduyetsya Danij termin u klasifikaciyi vzhivayetsya dlya poznachennya dityachogo autizmu sindromu Kannera F84 0 Varto vidznachiti sho Leo Kanner dotrimuvavsya poziciyi sho shizofreniya i dityachij autizm rizni psihichni rozladi yaki odin z odnim niyak ne pov yazani i ne mayut mizh soboyu nichogo spilnogo V Diagnostichnomu i statistichnomu kerivnictvo po psihichnih rozladiv 4 go vidannya DSM IV i DSM IV TR diagnostichna odinicya autistichnij rozlad angl autistic disorder 299 00 vidnositsya do zagalnih rozladiv rozvitku i tezh priznachena dlya poznachennya dityachogo autizmu U 5 mu vidanni DSM 5 jogo zminilo rozlad autistichnogo spektru 299 00 F84 0 sho vidnositsya do pov yazanih z nevrologichnim rozvitkom rozladiv angl neurodevelopmental disorders Pri opisi shizofreniyi termin autizm v cih posibnikah takozh ne zgaduyetsya Hvorobi dlya yakih harakternij autizmAutizm zustrichayetsya golovnim chinom pri shizofreniyi i shizofrenopodibnih psihoziv riznoyi etiologiyi psihotichnij autizm v m yakih slabkovirazhenih formah pri rozladah osobistosti psihopatichnij autizm socialna izolovanist napriklad pri shizoyidnomu rozladi osobistosti dlya yakogo harakterna autistichne mislennya bez vtrati zdatnosti rozpiznavati realnist inodi pri marennyah pri gistrionnomu rozladi osobistosti i u psihichno zdorovih v pevnij period zhittya normalpsihologichnij autizm napriklad u ditej sho fantazuyut u yakih vidsutnij vidpovidnij zhittyevij dosvid neobhidnij dlya logichnogo mislennya KritikaPonyattya autizm kritikuyetsya deyakimi psihiatrami za nedostatnyu chitkist takozh vislovlyuyetsya kritichne stavlennya do konceptualnoyi ta diagnostichnoyi cinnosti autizmu A Kronfeld zaznachav sho vidhid vid realnogo svitu i zmina osobistosti ye pritamannim dlya bud yakogo hvoroblivogo reaguvannya Primitki Stoimenov J A Stoimenova M J Koeva P J i dr Autizm Autismus Psihiatricheskij enciklopedicheskij slovar MAUP K 2003 ISBN 966 608 306 X Blejher V M Kruk I V Autizm Tolkovyj slovar psihiatricheskih terminov MODEK 1995 ISBN 5 87224 067 8 Zhmurov V A Psihiatriya Enciklopediya T O Neformat 2016 Drozdov A Drozdova M Polnyj spravochnik psihoterapevta S 255 ISBN 978 5 4572 6493 9 Mikirtumov B E Zavitaev P Yu 2012 s 11 Gundel H Rudolf G A 1993 Schizophrenic autism 1 Historical evolution and perspectives Psychopathology 26 5 6 294 303 PMID 8190851 Gundel H Rudolf G A 1993 Schizophrenic autism 2 Proposal for a nomothetic definition Psychopathology 26 5 6 304 12 PMID 8190852 Dementia praecox oder Gruppe der Schizophrenien Handbuch der Psychiatrie Leipzig 1911 420 s 1943 Autistic disturbances of affective contact The Nervous Child 2 217 50 Pereizdano v Autistic disturbances of affective contact Acta paedopsychiatrica 35 4 100 36 1968 PMID 4880460 Blejler E Rukovodstvo po psihiatrii Perevod s nemeckogo SPb 1920 538 s Korsunskij S M K otgranicheniyu ponyatiya autizm Sb rabot psihiatr bolnicy im P P Kashenko Mosgorzdravotdela T 1 M L Gosmedizdat 1934 S 159 178 Blejher V M Autisticheskoe myshlenie Rasstrojstva myshleniya Zdorove Kiev 1983 Krechmer E Stroenie tela i harakter Ripol Klassik 2013 S 180 288 s Korzenowsky L Sur l autisme Annales Medico Psychologiques 1967 Vol 1 2 P 229 Amerikanska psihiatrichna asociaciya DSM IV TR P 70 ISBN 978 0 89042 025 6 Amerikanska psihiatrichna asociaciya Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders Second Edition DSM II P 42 Kronfeld A Sovremennye problemy ucheniya o shizofrenii Trudy instituta im Gannushkina Vyp 1 M 1936 S 7 56 LiteraturaMikirtumov B E Zavitaev P Yu Autizm istoriya voprosa i sovremennyj vzglyad 18 zhovtnya 2017 u Wayback Machine SPb H L 2012 143 s ISBN 978 5 94869 144 2 Parnas J Bovet P 1991 Autism in schizophrenia revisited Comprehensive Psychiatry 32 1 7 21 PMID 2001623 Posilannya Blejler E Autistichne mislennya 30 grudnya 2017 u Wayback Machine