Аукштайти

Аукштайти (лит. aukštaičiai, біл. аўкштайты) ― локальна назва населення східної та центральної частини Литовської республіки. Цей термін зазвичай відносили до назви південно-східної частини литовців, але іноді аукштайтів зараховували до литвинів. Серед аукштайтів виділяють локальну групу дзуків, які характеризуються особливостями мови (дзекання) та етнографічним походженням.

Етимологія терміну

Назва походить від лит. aukštas, aukštis «високий, верхній» на відміну від назви жемайтів (<žemas «низький, низинний»), що традиційно пов'язується з розселенням за течією річки Німан. Однак вважає, що дане протиставлення доречніше пов'язувати з тим, що жемайти жили в низинах, а аукштайти були мешканцями височин.

Перша згадка

У письмових джерелах цей термін вперше згадується в Хроніці Дусбурга при описі подій 1294 р..

Еволюція

Аукштайтами називали населення східних і центральних районів території сучасної Литви. Під назвою «аукштайти» зазвичай мали на увазі етнографічну групу литовців, іноді зараховували їх до литвинів.

Антропологічний тип західних аукштайтів характеризується вираженою , вузьким, середньо-високим, сильно-профільованим в горизонтальному напрямку обличчям, низькими орбітами і виступаючим носом. Аукштайти відрізняються від синхронних їм жемайтів вираженою доліхокранією, більш вузьким (на 6 мм) обличчям і низькими очними орбітами. Невеликі розміри вилицевого діаметра, що не дозволяють зближувати антропологічний тип аукштайтів з типом жемайтів і балтійськими племенами в цілому, що свідчить про різне їхнє походження.

У розмові сучасних аукштайтів прослуховується так звана аукштайтська говірка (лит. aukštaičių tarmė), верхньо-литовський діалект. Це стосується одної з двох головних говірок литовської мови — нарівні з жемайтським. Цією говіркою говорять у Ауштайтіі, Дзукії та Сувалкії.

У XX столітті у складі аукштайтів виділяють локальну групу дзуків, яка характеризується особливостями мови (дзекання) і етно-генетичним походженням. Дзукійський діалект (південно-аукштайтський діалект — лит. pietų aukštaičiai) є діалект аукштайтської говірки.

Тісні міжетнічні контакти між аукштайтами та білорусами зумовили близькість і схожість їх матеріальної і духовної культури.

Займалися землеробством, скотарством. В епоху середньовіччя аукштайти склали ядро ​​стародавньої литовської народності. Надалі з жемайтами (жмудинами) та іншими балтськими групами Литви консолідувалися в єдиний литовський етнос.

Див. також

• Балтійські мови
• Авкштота

Примітки

1. Чаквін, 1989, с. 41.
2. Киркор, 1858.
3. Звяруга, 1993, с. 231.
4. Aukštaičių, 2006.
5. «Chronicon terrae Prussiae von Peter von Dusburg» // «Scriptores rerum Prussicarum». — T. I. — Leipzig, 1861 (мирний договір Гедиміна з Ливонським орденом) (нім.)(лат.)
6. Kazakevièius V. Aukðtaièiø kapinynas þemaièiø etnokultûrinëje periferijoje // Lietuvos archeologija. — Vilnius, 1999. — С. 57-67. (лит.)
7. Денисова, 1975, с. 180.
8. . Исследования стран Балтии. Терминологический словарь. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)
9. Otrebski J. Gramatyka jazyka litewiego. — Warszawa, 1958. — Т. 1. — С. 6. (пол.)
10. ДАБМ, 1963.
11. Janina Jašinskienė. Tradicijos. Iliustruota Lietuvos enciklopedija. — Kaunas : Šviesa, 2005. — С. 55. — . (лит.)
12. . Исследования стран Балтии. Терминологический словарь. Архів оригіналу за 6 лютого 2018. Процитовано 10 жовтня 2014. (рос.)

Джерела

• Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т. 2: Аршыца — Беларусцы / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш. — Мн.: БелЭн., 1996 г. — 480 с.: іл. (т. 2), (біл.)
• Дыялекталагічны атлас беларускай мовы / Пад рэдакцыяй члена-карэспандэнта Акадэміі навук СССР Р. І. Аванесава, акадэміка Акадэміі навук БССР К. К. Крапівы і доктара філалагічных навук Ю. Ф. Мацкевіч. — Мн. : Выдавецтва Акадэміі навук БССР, 1963. — 353 с. (біл.)
• Звяруга Я. Г. Аўкштайты // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т.. — Мн. : БелЭн, 1993. — Т. 1 (А — Белица). — С. 231-232. — . (біл.)
• Чаквін І. У. Аўкштайты / Рэдкал.: І. П. Шамякін і інш. // Этнаграфія Беларусі. Энцыклапедыя. — Мн. : БелСЭ, 1989. — С. 41. (біл.)
• Tomas Baranauskas. Aukðtaitija XIII–XV amþiuje // Lietuvos istorijos institutas [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (лит.)
• Pietro U. Dini. Baltų kalbos: lyginamoji istorija. — Vilnius, 2000. (лит.)
• Aukštaitijos regioninė etninės kultūros globos taryba. Aukštaičių tapatumo paieškos. — Žiemgalos leidykla, 2006. — С. 46. — . (лит.)
• Ареальные исследования в языкознании и этнографии (язык и этнос). ― Л., 1983 г. (рос.)
• Денисова Р. Я. Антропология древних балтов. — Рига : Зинатне, 1975. — 404 с. (рос.)
• Загорульский Э. М., «Древняя история Белоруссии: Очерки этнической истории и материальной культуры». ― Мн., 1977 г. (рос.)
• Этнографический взгляд на Виленскую губернию // Этнографический сборник. — СПб., 1858. — Вип. 3. (рос.)
• Седов В. В. Балты // Археология ССР. Финно-угры и балты в эпоху средневековья. — М., 1987. — С. 382, 387. (рос.)