Ас — назва старовинної римської мідної монети, що карбувалася в Римі за часів Сервія Туллія, але з'явилася, ймовірно, лише на початку республіки.
Ас | |
Ас за часів республіки (бл. 270 до н. е.) | |
Країна | Стародавній Рим |
---|---|
Позначення одиниці | 𐆚 |
Ціна | 2,5 Сестерцій, 5 Квінарій, 10 Денарій, 12 унція, 6 Секстанс, 4 Квадранс і 3 Трієнс |
Ас у Вікісховищі |
Як і всі інші грошові системи, римська була також пов'язана з вагою. Первинна форма середньоіталійського аса Aes Grave важила спочатку точно 1 римський фунт (лібра) — 327,45 грама. Але з плином часу і розвитком грошової системи він зменшувався і в пізніший час імперії зберіг лише 1/36 своєї початкової ваги.
Усі монети стародавньої Італії являли собою ас помножений чи розділений на певне число. Не тільки під час розділу монет, а й під час визначення міри, ваги, спадщини й відсотків одиницею брався ас і поділявся на 12 часток — унцій. Кожна частина розділеної одиниці мала свою особливу назву, наприклад:
Вартість аса (бл. 350 р. до н. е. — 210 р. до н. е.)
- 1 ас = 12 унцій
- 1 ас = 6 секстансів (1 секстанс = 2 унції)
- 1 ас = 4 квадранси (1 увадранс = 3 унції)
- 1 ас = 3 трієнси (1 трієнс = 2 секстанси, 4 унції)
- 1 ас = 2 семіси (1 семіс = 2 трієнси, 6 унцій)
Вартість аса (бл. 211 р. до н. е. — 130 р. до н. е.)
У часи введення срібного денарія та вже дещо зменшеній вартості аса в період від 211—130 рр. до н. е.:
Вартість аса (бл. 130 р. до н. е. — 27 р. н. е.)
Зі 130 до 27 рр. до н. е.:
- 1 денарій (срібло) = 2 квінарії (срібло) = 4 сестерції = 16 асів
Вартість аса після монетної реформи Августа бл. 27 р. до. н. е
Монетна реформа Октавіана Августа відбулась під час його правління, з 27 до 14 рр. до н. е.)
- 1 ауреус (золото) = 25 денаріїв (срібло)
- 1 денарій = 2 квінари (срібло)
- 1 квінарій = 2 сестерції (латунь, пізніше бронза)
- 1 сестерцій = 2 дупондії (латунь, пізніше бронза)
- 1 дупондій = 2 аси (мідь/бронза)
- 1 семіс = 2 квадранси (Мідь/бронза)
- 1 квадранс = 2 октанси (за Траяна)
Мідні монети відрізнялися одна від одної відомим традиційним карбуванням. Справжні римські монети мали на лицевій стороні голову якого-небудь бога, напр. Юпітера, а на зворотній стороні, наприклад, міг бути зображений корабельний ніс (т. зв. «морські» карбування) з цифровими вказівками вартості. Кульками (крапками) позначалося число унцій на дрібних частинах аса. Римські цифри карбувалися на асі та на кратних йому інших монетах.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: As (coin) |
Див. також
Примітки
- Любкер Ф. Triens // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1412.
- Любкер Ф. Nummus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 930–931.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina As znachennya As nazva starovinnoyi rimskoyi midnoyi moneti sho karbuvalasya v Rimi za chasiv Serviya Tulliya ale z yavilasya jmovirno lishe na pochatku respubliki AsAs za chasiv respubliki bl 270 do n e KrayinaStarodavnij RimPoznachennya odinici Cina2 5 Sestercij 5 Kvinarij 10 Denarij 12 unciya 6 Sekstans 4 Kvadrans i 3 Triyens As u VikishovishiAs za chasiv respubliki bl 270 r do n e Yak i vsi inshi groshovi sistemi rimska bula takozh pov yazana z vagoyu Pervinna forma serednoitalijskogo asa Aes Grave vazhila spochatku tochno 1 rimskij funt libra 327 45 grama Ale z plinom chasu i rozvitkom groshovoyi sistemi vin zmenshuvavsya i v piznishij chas imperiyi zberig lishe 1 36 svoyeyi pochatkovoyi vagi Usi moneti starodavnoyi Italiyi yavlyali soboyu as pomnozhenij chi rozdilenij na pevne chislo Ne tilki pid chas rozdilu monet a j pid chas viznachennya miri vagi spadshini j vidsotkiv odiniceyu bravsya as i podilyavsya na 12 chastok uncij Kozhna chastina rozdilenoyi odinici mala svoyu osoblivu nazvu napriklad Vartist asa bl 350 r do n e 210 r do n e 1 as 12 uncij 1 as 6 sekstansiv 1 sekstans 2 unciyi 1 as 4 kvadransi 1 uvadrans 3 unciyi 1 as 3 triyensi 1 triyens 2 sekstansi 4 unciyi 1 as 2 semisi 1 semis 2 triyensi 6 uncij Vartist asa bl 211 r do n e 130 r do n e U chasi vvedennya sribnogo denariya ta vzhe desho zmenshenij vartosti asa v period vid 211 130 rr do n e 1 denarij sriblo 2 kvinariyi sriblo 4 sesterciyi 10 asivVartist asa bl 130 r do n e 27 r n e Zi 130 do 27 rr do n e 1 denarij sriblo 2 kvinariyi sriblo 4 sesterciyi 16 asivVartist asa pislya monetnoyi reformi Avgusta bl 27 r do n eMonetna reforma Oktaviana Avgusta vidbulas pid chas jogo pravlinnya z 27 do 14 rr do n e 1 aureus zoloto 25 denariyiv sriblo 1 denarij 2 kvinari sriblo 1 kvinarij 2 sesterciyi latun piznishe bronza 1 sestercij 2 dupondiyi latun piznishe bronza 1 dupondij 2 asi mid bronza 1 semis 2 kvadransi Mid bronza 1 kvadrans 2 oktansi za Trayana Midni moneti vidriznyalisya odna vid odnoyi vidomim tradicijnim karbuvannyam Spravzhni rimski moneti mali na licevij storoni golovu yakogo nebud boga napr Yupitera a na zvorotnij storoni napriklad mig buti zobrazhenij korabelnij nis t zv morski karbuvannya z cifrovimi vkazivkami vartosti Kulkami krapkami poznachalosya chislo uncij na dribnih chastinah asa Rimski cifri karbuvalisya na asi ta na kratnih jomu inshih monetah PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu As coin Div takozhAsarion Monetna sistema Starodavnogo Rimu Davnorimski finansiPrimitkiLyubker F Triens Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 1412 d Track Q4249594d Track Q45267665d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210 Lyubker F Nummus Realnyj slovar klassicheskih drevnostej po Lyubkeru pod red F F Zelinskij A I Georgievskij M S Kutorga i dr SPb Obshestvo klassicheskoj filologii i pedagogiki 1885 S 930 931 d Track Q45206482d Track Q4249594d Track Q101490d Track Q656d Track Q694826d Track Q4135787d Track Q30059240d Track Q24933120d Track Q1459210