Астероїди типу V — спектральний клас астероїдів, найбільшим і найтиповішим представником якого є астероїд 4 Веста, від назви якого (лат. Vesta) і походить назва типу.
Переважна більшість астероїдів цього типу перебуває на подібних орбітах, які мають схожі ексцентриситет і нахил, близькі до параметрів орбіти астероїда 4 Веста. Астероїди класу V знаходяться в області, обмеженій з одного боку орбітами з великою піввіссю 2,18 а. о., а, з другого боку, - резонансною орбітою 2,5 а. о. Це одна з орбіт люків Кірквуда, що є нестійкою для астероїдів, тому що тіла на цій орбіті перебуватимуть у резонансі 3:1 з Юпітером.
Це означає, що всі або майже всі астероїди цього класу, колись були фрагментами кори Вести і були вибиті з неї в результаті зіткнення Вести з іншим астероїдом. Величезний кратер у південній півкулі Вести, ймовірно, є наслідком цього зіткнення. Передбачається, що в результаті цього зіткнення з Вести було вибито до 1% її початкового об'єму.
Астероїди класу V помірно яскраві і досить близькі до загального типу S, які також в основному складаються з каменю, силікатів і заліза, але, на відміну від класу S, у них більший вміст піроксену.
У спектрах астероїдів цього класу є потужні лінії поглинання на довжині хвилі 0,75 мкм, а на довжині хвилі 0,7 мкм спостерігається почервоніння спектру[]. У видимому діапазоні ці астероїди мають схожість з ахондритами, які, ймовірно, були вибиті з зовнішніх шарів Вести.
Спектр астероїдів, які утворилися з внутрішніх частин Вести, на довжині хвилі 1 мкм має схожість зі спектром метеоритів, тому такі об'єкти виділено до окремого типу J.
Більшість астероїдів класу V належать до сім'ї Вести, але не всі. Серед них є астероїди, що перетинають орбіту Марса (9969 Брайль), і навіть орбіту Землі (3908 Нікс).
Існують також невеликі групи астероїдів поблизу від сім'ї Вести, які не мають до нього стосунку, а також астероїди, що належать до класу V, але перебувають досить далеко від сім'ї Вести.
Назва | Стандартна зоряна величина | Діаметр | Велика піввісь |
---|---|---|---|
4 Веста | 3,20 | 468,3 | 2,36 |
809 Лундія | 11,8 | 7-10 | 2,28 |
956 Еліза | 12,6 | невідомий | 2,29 |
1459 Маґнія | 9,9 | 29,9±3,1 | 3,14 |
2113 Ердні | 13,17 | невідомий | 2,47 |
2442 Корбетт | 12,8 | невідомий | 2,66 |
2566 Киргизія | 12,6 | невідомий | 2,64 |
2579 Спартак | 13,0 | невідомий | 2,37 |
2640 Хяллстрьом | 13,0 | невідомий | 2,39 |
4434 Нікулін | 13,20 | невідомий | 2,76 |
Посилання
- Сім'ї астероїдів // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 424. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Asteroyidi tipu V spektralnij klas asteroyidiv najbilshim i najtipovishim predstavnikom yakogo ye asteroyid 4 Vesta vid nazvi yakogo lat Vesta i pohodit nazva tipu Asteroyid 4 Vesta najtipovishij predstavnik klasu Perevazhna bilshist asteroyidiv cogo tipu perebuvaye na podibnih orbitah yaki mayut shozhi ekscentrisitet i nahil blizki do parametriv orbiti asteroyida 4 Vesta Asteroyidi klasu V znahodyatsya v oblasti obmezhenij z odnogo boku orbitami z velikoyu pivvissyu 2 18 a o a z drugogo boku rezonansnoyu orbitoyu 2 5 a o Ce odna z orbit lyukiv Kirkvuda sho ye nestijkoyu dlya asteroyidiv tomu sho tila na cij orbiti perebuvatimut u rezonansi 3 1 z Yupiterom Ce oznachaye sho vsi abo majzhe vsi asteroyidi cogo klasu kolis buli fragmentami kori Vesti i buli vibiti z neyi v rezultati zitknennya Vesti z inshim asteroyidom Velicheznij krater u pivdennij pivkuli Vesti jmovirno ye naslidkom cogo zitknennya Peredbachayetsya sho v rezultati cogo zitknennya z Vesti bulo vibito do 1 yiyi pochatkovogo ob yemu Asteroyidi klasu V pomirno yaskravi i dosit blizki do zagalnogo tipu S yaki takozh v osnovnomu skladayutsya z kamenyu silikativ i zaliza ale na vidminu vid klasu S u nih bilshij vmist piroksenu U spektrah asteroyidiv cogo klasu ye potuzhni liniyi poglinannya na dovzhini hvili 0 75 mkm a na dovzhini hvili 0 7 mkm sposterigayetsya pochervoninnya spektru dzherelo U vidimomu diapazoni ci asteroyidi mayut shozhist z ahondritami yaki jmovirno buli vibiti z zovnishnih shariv Vesti Spektr asteroyidiv yaki utvorilisya z vnutrishnih chastin Vesti na dovzhini hvili 1 mkm maye shozhist zi spektrom meteoritiv tomu taki ob yekti vidileno do okremogo tipu J Bilshist asteroyidiv klasu V nalezhat do sim yi Vesti ale ne vsi Sered nih ye asteroyidi sho peretinayut orbitu Marsa 9969 Brajl i navit orbitu Zemli 3908 Niks Isnuyut takozh neveliki grupi asteroyidiv poblizu vid sim yi Vesti yaki ne mayut do nogo stosunku a takozh asteroyidi sho nalezhat do klasu V ale perebuvayut dosit daleko vid sim yi Vesti Spisok deyakih asteroyidiv spektralnogo klasu V Nazva Standartna zoryana velichina Diametr Velika pivvis 4 Vesta 3 20 468 3 2 36 809 Lundiya 11 8 7 10 2 28 956 Eliza 12 6 nevidomij 2 29 1459 Magniya 9 9 29 9 3 1 3 14 2113 Erdni 13 17 nevidomij 2 47 2442 Korbett 12 8 nevidomij 2 66 2566 Kirgiziya 12 6 nevidomij 2 64 2579 Spartak 13 0 nevidomij 2 37 2640 Hyallstrom 13 0 nevidomij 2 39 4434 Nikulin 13 20 nevidomij 2 76PosilannyaSim yi asteroyidiv Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 424 ISBN 966 613 263 X