Астаро́т (Астеро́т, Асторе́т) (івр. עשתרות — зграя, юрба, зібрання) — згідно із західною демонологією, один із найвисокопоставленіших демонів у пекельній ієрархії.
Астарот | |
Астарот у Вікісховищі |
Походження
Деякі дослідники вважають, що ім'я Астарот походить від імені фінікійської богині Астарти (ІІ тисячоліття до н. е.), аналога шумерської богині Інанна та вавилонської Іштар, внаслідок демонізації образу язичницької богині.
Вона згадується в гебрайській Біблії у формах Аштарет (в однині) й Аштарот (у множині, по відношенню до кількох її статуй). Цю останню форму безпосередньо транслітерували в ранніх грецьких і латинських версіях Біблії.
В апокрифічному [en] (початок І ст. н. е.), приписуваному цареві Соломону, згадується Астераот, як янгол, який протистоїть демонові влади. (Пор. 1 Царств 11: 4-5)
Також існує не достовірна інформація, що головний його слуга називається; Оли́вій – Olivius. Про його минуле нічого невідомо, але головне що варто про нього знати так це те, що він до падіння був за чином архангела, але питання у чому тут важлива інформація? Та в тому що це на мек на те що, Оливій має найбільшу силу у пеклі, на одному рівні з Веліалом та Вельзевулом.
Опис
Ім'я чоловічого демона «Астарот» уперше зустрічається у [en], нібито написаній гебрайською близько 1458 року, і повторювалося в більшості окультних ґримуарів наступних століть.
Згідно з пізнішими кабалістичними текстами Астарота зображують як заклятого демона, пов'язаного з [en] (ворожими силами).
Опис Астарота міститься у роботі голландського демонолога Йоганна Вейера «Pseudomonarchia Daemonum» (1577): «Астарот — великий і сильний герцог, посталий із грішного ангела, що сидить на пекельному драконі і тримає у правиці гадюку». Він керує 40 легіонами. Маг, щоб не отруїтись його смердючим диханням, може наблизитись до демона лише із чарівним перснем.
Опис демона дається у роботі XVII століття «Малий ключ Соломона».
За твердженнями деяких демонологів XVI століття, демон найсильніше шкодить людині протягом серпня. За [en], він — демон першої ієрархії, який спокушає за допомогою ліні, марнославства і раціональної філософії. Святий Варфоломій, який захищає від Астарота, зумів вистояти перед спокусами цього демона.
За іншими віруваннями, Астарот вчить математичним наукам і ремеслам, може зробити людей невидимими, привести їх до прихованих скарбів і відповідає на кожне питання, адресоване йому. До нього також звертаються смертні з проханням дати їм владу над зміями.
За окультистом [en], Астарот — князь обвинувачів та інквізиторів. У «Пекельному словнику» (1818) Астарот зображений як оголена людина з крилами, короною, змією в одній руці, верхи на звірі із драконячими крилами і зміїним хвостом.
Див. також
Примітки
- Lon Milo DuQuette and Christopher S. Hyatt. Aleister Crowley's Illustrated Goetia . New Falcon: Temple, AZ, USA, стр. 52.
- Astaroth in Weyer. Архів оригіналу за 21 липня 2013. Процитовано 23 червня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Astaro t Astero t Astore t ivr עשתרות zgraya yurba zibrannya zgidno iz zahidnoyu demonologiyeyu odin iz najvisokopostavlenishih demoniv u pekelnij iyerarhiyi Astarot Astarot u VikishovishiPohodzhennyaDeyaki doslidniki vvazhayut sho im ya Astarot pohodit vid imeni finikijskoyi bogini Astarti II tisyacholittya do n e analoga shumerskoyi bogini Inanna ta vavilonskoyi Ishtar vnaslidok demonizaciyi obrazu yazichnickoyi bogini Vona zgaduyetsya v gebrajskij Bibliyi u formah Ashtaret v odnini j Ashtarot u mnozhini po vidnoshennyu do kilkoh yiyi statuj Cyu ostannyu formu bezposeredno transliteruvali v rannih greckih i latinskih versiyah Bibliyi V apokrifichnomu en pochatok I st n e pripisuvanomu carevi Solomonu zgaduyetsya Asteraot yak yangol yakij protistoyit demonovi vladi Por 1 Carstv 11 4 5 Takozh isnuye ne dostovirna informaciya sho golovnij jogo sluga nazivayetsya Oli vij Olivius Pro jogo minule nichogo nevidomo ale golovne sho varto pro nogo znati tak ce te sho vin do padinnya buv za chinom arhangela ale pitannya u chomu tut vazhliva informaciya Ta v tomu sho ce na mek na te sho Olivij maye najbilshu silu u pekli na odnomu rivni z Velialom ta Velzevulom OpisIm ya cholovichogo demona Astarot upershe zustrichayetsya u en nibito napisanij gebrajskoyu blizko 1458 roku i povtoryuvalosya v bilshosti okultnih grimuariv nastupnih stolit Zgidno z piznishimi kabalistichnimi tekstami Astarota zobrazhuyut yak zaklyatogo demona pov yazanogo z en vorozhimi silami Opis Astarota mistitsya u roboti gollandskogo demonologa Joganna Vejera Pseudomonarchia Daemonum 1577 Astarot velikij i silnij gercog postalij iz grishnogo angela sho sidit na pekelnomu drakoni i trimaye u pravici gadyuku Vin keruye 40 legionami Mag shob ne otruyitis jogo smerdyuchim dihannyam mozhe nablizitis do demona lishe iz charivnim persnem Sigil Astarota Lemegeton Opis demona dayetsya u roboti XVII stolittya Malij klyuch Solomona Za tverdzhennyami deyakih demonologiv XVI stolittya demon najsilnishe shkodit lyudini protyagom serpnya Za en vin demon pershoyi iyerarhiyi yakij spokushaye za dopomogoyu lini marnoslavstva i racionalnoyi filosofiyi Svyatij Varfolomij yakij zahishaye vid Astarota zumiv vistoyati pered spokusami cogo demona Za inshimi viruvannyami Astarot vchit matematichnim naukam i remeslam mozhe zrobiti lyudej nevidimimi privesti yih do prihovanih skarbiv i vidpovidaye na kozhne pitannya adresovane jomu Do nogo takozh zvertayutsya smertni z prohannyam dati yim vladu nad zmiyami Za okultistom en Astarot knyaz obvinuvachiv ta inkvizitoriv U Pekelnomu slovniku 1818 Astarot zobrazhenij yak ogolena lyudina z krilami koronoyu zmiyeyu v odnij ruci verhi na zviri iz drakonyachimi krilami i zmiyinim hvostom Div takozhMalij klyuch SolomonaPrimitkiLon Milo DuQuette and Christopher S Hyatt Aleister Crowley s Illustrated Goetia New Falcon Temple AZ USA str 52 Astaroth in Weyer Arhiv originalu za 21 lipnya 2013 Procitovano 23 chervnya 2015