Гегам Магносович Асатря́н (вірм. Գեղամ Մագնոսի Ասատրյան; 27 листопада 1920 рік, Єреван — 16 грудня 1995, там же) — вірменський і радянський живописець, художник театру і кіно. Заслужений художник Вірменської РСР (1967).
Асатрян Гегам Магносович | ||||
---|---|---|---|---|
вірм. Գեղամ Մագնոսի Ասատրյան | ||||
Народження | 27 грудня 1920[1] Єреван, Вірменська РСР[1] | |||
Смерть | 16 грудня 1995 (74 роки) | |||
Єреван, Вірменія | ||||
Національність | вірмени[1] | |||
Країна | СРСР Вірменія | |||
Навчання | d (1951)[1] | |||
Діяльність | художник | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 27 листопада 1920 року в Єревані.
У 1939 році з відзнакою закінчив Ереванское художньо-промислове училище. Брав участь у Другій світовій війні, нагороджений медалями та орденом.
З 1946 по 1951 роки навчався в Єреванському художньо-театральному інституті. Після закінчення залишився в інституті на педагогічну роботу, працював до 1959 року. Вчителями Гегама Асатряна були вірменські майстри: Габріель Гюрджян, Мартірос Сар'ян, Ваграм Гайфеджян, Степан Агаджанян, Седрак Аракелян.
З 1951 року брав участь у різних виставках, оформив понад 200 спектаклів і фільмів.
З 1953 року член Спілки художників СРСР.
У 1967 році йому присвоєно звання заслуженого художника Вірменії.
Будучи людиною надмірно вимогливою до себе, він ніколи не наважувався представляти свої живописні роботи. Після смерті художника вперше були організовані персональні виставки його робіт у Центральному будинку художника Вірменії в 1996, 2004, 2011 рр. Роботи художника зберігаються у фондах театрального товариства Республіки Вірменія, художньому фонді міністерства культури Республіки Вірменія, а також у приватних зібраннях.
Творчість
Картини
- «Жовте поле»
- «Весна в Арабкірі»
- «Озеро Севан»
- «Арарат»
- «Танець гір»
- «Висота»
- «Наші гори»
- «Пастух»
- «Старий Єреван»
- «Квіти у блакитний вазі»
- «Старий з хворим оком»
- «Дорога в Рндамал»
- «Осінній вечір»
Постановки
- «Скеля» В. Папазяна, реж. А. Кочарян, 1952 р.
- «Ведмідь» А. Чехова, реж. В. Ачем'ян, 1952 р.
- «Іван Рибаков» Гусєва, реж. Субінін, 1954 р.
- «Заради честі» Ширванзаде, реж. А. Гулакян, 1956 р.
- «Зустріч у поїзді», реж. Л. Калантар, 1957 р.
- «Звичайний лист», реж. К. Арзуманян, 1959 р.
- «Невидимий Дімка» Носова, реж. О. Мелік-Вртанесян, 1960 р.
- «Джерело Егнар» М. Армена, реж. М. Мариносян, 1962 р.
- За мотивами О. Генрі, реж. Х. Хахвердян, 1962 р.
- «Біля криниці» С. Зор'ян, реж. Ж. Аветисян (телефільм), 1970 р.
- «Підлесник» А. Пароняна, 1984 р.
- «Цар Мампре» М. Галшояна, 1986 р.
Альбоми
Альбом, присвячений 90-річчю Гегама Асатряна; Єреван, 2010 р.
Примітки
- Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
- Подвиг народа. Архів оригіналу за 29 липня 2012. Процитовано 25 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 15 липня 2014. Процитовано 25 червня 2018.
Посилання
- Біографія на сайті Енциклопедії фонду «Хайазг» [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Asatryan Gegam Magnosovich Asatrya n virm Գեղամ Մագնոսի Ասատրյան 27 listopada 1920 rik Yerevan 16 grudnya 1995 tam zhe virmenskij i radyanskij zhivopisec hudozhnik teatru i kino Zasluzhenij hudozhnik Virmenskoyi RSR 1967 Asatryan Gegam Magnosovichvirm Գեղամ Մագնոսի ԱսատրյանNarodzhennya27 grudnya 1920 1920 12 27 1 Yerevan Virmenska RSR 1 Smert16 grudnya 1995 1995 12 16 74 roki Yerevan VirmeniyaNacionalnistvirmeni 1 Krayina SRSR VirmeniyaNavchannyad 1951 1 DiyalnisthudozhnikUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodiBiografiyaNarodivsya 27 listopada 1920 roku v Yerevani U 1939 roci z vidznakoyu zakinchiv Erevanskoe hudozhno promislove uchilishe Brav uchast u Drugij svitovij vijni nagorodzhenij medalyami ta ordenom Z 1946 po 1951 roki navchavsya v Yerevanskomu hudozhno teatralnomu instituti Pislya zakinchennya zalishivsya v instituti na pedagogichnu robotu pracyuvav do 1959 roku Vchitelyami Gegama Asatryana buli virmenski majstri Gabriel Gyurdzhyan Martiros Sar yan Vagram Gajfedzhyan Stepan Agadzhanyan Sedrak Arakelyan Z 1951 roku brav uchast u riznih vistavkah oformiv ponad 200 spektakliv i filmiv Z 1953 roku chlen Spilki hudozhnikiv SRSR U 1967 roci jomu prisvoyeno zvannya zasluzhenogo hudozhnika Virmeniyi Buduchi lyudinoyu nadmirno vimoglivoyu do sebe vin nikoli ne navazhuvavsya predstavlyati svoyi zhivopisni roboti Pislya smerti hudozhnika vpershe buli organizovani personalni vistavki jogo robit u Centralnomu budinku hudozhnika Virmeniyi v 1996 2004 2011 rr Roboti hudozhnika zberigayutsya u fondah teatralnogo tovaristva Respubliki Virmeniya hudozhnomu fondi ministerstva kulturi Respubliki Virmeniya a takozh u privatnih zibrannyah TvorchistKartini Zhovte pole Vesna v Arabkiri Ozero Sevan Ararat Tanec gir Visota Nashi gori Pastuh Starij Yerevan Kviti u blakitnij vazi Starij z hvorim okom Doroga v Rndamal Osinnij vechir Postanovki Skelya V Papazyana rezh A Kocharyan 1952 r Vedmid A Chehova rezh V Achem yan 1952 r Ivan Ribakov Gusyeva rezh Subinin 1954 r Zaradi chesti Shirvanzade rezh A Gulakyan 1956 r Zustrich u poyizdi rezh L Kalantar 1957 r Zvichajnij list rezh K Arzumanyan 1959 r Nevidimij Dimka Nosova rezh O Melik Vrtanesyan 1960 r Dzherelo Egnar M Armena rezh M Marinosyan 1962 r Za motivami O Genri rezh H Hahverdyan 1962 r Bilya krinici S Zor yan rezh Zh Avetisyan telefilm 1970 r Pidlesnik A Paronyana 1984 r Car Mampre M Galshoyana 1986 r AlbomiAlbom prisvyachenij 90 richchyu Gegama Asatryana Yerevan 2010 r PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718 Podvig naroda Arhiv originalu za 29 lipnya 2012 Procitovano 25 chervnya 2018 Arhiv originalu za 15 lipnya 2014 Procitovano 25 chervnya 2018 PosilannyaBiografiya na sajti Enciklopediyi fondu Hajazg 4 lipnya 2018 u Wayback Machine