Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Юліус Арігі нім Julius Arigi 3 жовтня 1895 18951003 Дечин Богемія Австро Угорщина 1 серпня 1981 Зеєвальхен ам Аттерзее а

Арігі Юліус

Арігі Юліус

Юліус Арігі (нім. Julius Arigi; 3 жовтня 1895(18951003), Дечин, Богемія, Австро-Угорщина — 1 серпня 1981, Зеєвальхен-ам-Аттерзее або Аттерзее-ам-Аттерзее, Австрія) — австро-угорський льотчик-ас Першої світової війни. З 32-ма підтвердженими повітряними перемогами, Юліус Арігі був другим найуспішнішим польовим пілотом австро-угорських авіаційних військ після Годвіна Брумовського.

Юліус Аріджі
нім. Arigi Julius
Штабсфельдфебель
image
Загальна інформація
Народження3 жовтня 1895(1895-10-03)[1][2][2]
Дєчін[2][2]
Смерть1 серпня 1981(1981-08-01)[1][2](85 років) або 1981[2]
Севальхен-ам-Аттерзе, Феклабрук, Верхня Австрія, Австрія
Похованняd
Громадянствоimage Австро-Угорщина →
image Австрія
Національністьавстрієць
ПартіяНСДАП з 1928
Військова служба
Роки служби1913–1945
Приналежністьimage Австро-Угорщина →
image Третій Рейх
Вид ЗСПовітряні сили Австро-Угорщини → Люфтваффе
Війни / битвиПерша світова війна та Друга світова війна
Нагороди та відзнаки
image
Медаль за хоробрість (Австро-Угорщина)
image
Військовий хрест Карла (Австро-Угорщина)
image
Кавалер ордена «За хоробрість» (Болгарія)
image
Пам'ятна військова медаль (Австрія)
image
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
image Юліус Арігі у Вікісховищі

Життєпис

Походить з родини судетських німців.

Після школи, вивчав електротехніку.

Військова кар'єра

5 жовтня 1913 року записався добровольцем в перший фортечний артилерійський полк («Кайзер Франц-Йосиф») у Відні.

У березні 1914 року Арігі був переведений до дирижабльської дивізії. Там він закінчив навчання пілота і 23 листопада 1914 року став офіційно підтвердженим польовим пілотом (нім. Feldpilotendiplom) у званні командира взводу. Відразу був зарахований в 6-у льотну роту (нім. Fliegerkompanie) на Балканах, де він спочатку був розвідником і навідником артилерії. Літаючи на «Lloyd Type LS 2» і «Lohner», брав участь в операціях проти сербсько-чорногорських військ.

20 грудня був змушений здійснити аварійну посадку в Адріатичному морі.

У жовтні 1915 року через відмову двигуна здійснив вимушену посадку на чорногорської території і потрапив в полон. Після п'яти безуспішних спроб втечі йому та ще п'ятьом австро-угорським солдатам вдалося цікавим чином втекти в середині січня 1916 року. Арігі виконував трудові обов'язки в чорногорській казармі в Підгориці, коли в неспостережну мить він викрав з гаража лімузин «Фіат» короля Ніколи І. Прибувши до австро-угорської застави, Юліус звітував із шістьма чоловіками та королівською машиною. 23 січня повернувся в розташування своєї льотної роти.

Після здобуття г. Ловчен підрозділ був переміщений до м. Шкодер і далі на південь.

22 серпня 1916 року штабс-фельдфебель Аріджі порушив наказ і разом з фельдфебелем Йоханом Ласі вилетів проти 6-ти італійських «Фарманів» — в той час виліт дозволявся тільки разом з офіцером (командиром літака). В ході цього першого свого повітряного бою він став асом, збивши 5 з 6-ти супротивників.

В кінці року він Джуліо був переведений до нім. Fluggeschwader 1 (пізніше нім. Fliegerkompanie 101G) на Італійський фронт під р. Ізонцо. В основному здійснював польоти з ескортом під час бомбардування. Після цього пересів на одномісний Hansa-Brandenburg DI і до травня 1917 року мав на своєму рахунку 12 перемог.

Навесні 1917 року він був призначений в пілотну роту нім. Fliegerkompanie 41J під командуванням Годвіна Брумовського, але через особисті розбіжності з ним, незабаром перейшов до пілотної роти  нім. Fliegerkompanie 55J, дислокованої в муніципалітеті Перджине-Вальсугана.

Приблизно за вісім місяців на Flik 55J він досяг більшості свої повітряних перемог. Разом з командирами Йозефом фон Майєром та Йозефом Кіссом, обоє теж льотчики-аси, він незабаром дав роті ім'я нім. Kaiserstaffel.

У складі цієї ескадрильї довів число перемог до 25.

У квітні 1918 р. переведений в Fliegerkompanie 6, де, літаючи на Avatik D1, збив ще три літаки.

Влітку 1918 року Аріго був переведений в Flik 1J, де довів число перемог до 32.

Післяєвонні роки

Після Першої світової війни Арігі вирушив у Південну Америку, а трохи пізніше, в 1919 році, переїхав до Чехословаччини, де того ж року заснував авіакомпанію «Ікарус». Згодом компанія в Італії перетворилася на всесвітню льотну організацію, яка також могла пропонувати рейси на далекі відстані. Не в останню чергу завдяки цьому Арігі вважається «засновником повітряного руху Чехословаччини».

У 1928 році Арігі вступив до НСДАП.

Через політичну ситуацію в Чехословаччині він переїхав спочатку до Берліна, а потім до Австрії в 1934 р. І знову став громадянином Австрії в 1936 р. Разом із Бенно Фіалою фон Фернбруггом він заснував авіаційну фабрику «Wiener Neustädter Flughafenbetriebs GmbH».

Після того, як відбувся аншлюс Австрії, Арігі був прийнятий до складу німецьких ВПС в званні гауптмана у березні 1938 р. А згодом став інструктором польотів у винищувальній школі Люфтваффе у Відні-Швехат, а також Гаумтслейтером у керівництві Нідердонау-Гау. Двома його найвідомішими студентами польоту були Вальтер Новотни та Ганс-Йоахім Марсель. Під час Другої світової війни він також служив на різних авіаційних базах в Угорщині, на Балканах та в Північній Африці.

Наприкінці війни в 1945 році Арігі повернувся в Марієнбад, але через вислання йому довелося негайно покинути Чехословаччину. Спочатку він втік до Відня, а в 1947 році — до Севальхен-ам-Аттерзее. Там він працював торговим представником і придбав ліцензію приватного пілота в 1957 р.

Помер Арігі уві сні 1 серпня 1981 р. вдома в Аттерзее.

Нагороди

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #1031801731 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863

Джерела

  • Manuel Maringgele: Offiziersstellvertreter Julius Arigi. In: Thomas Albrich/Nikolaus Hagen (Hrsg.): Österreich-Ungarns Fliegerasse im Ersten Weltkrieg 1914—1918. Universitätsverlag Wagner, Innsbruck 2019, , S. 109—117.(нім.)
  • Martin O'Connor: Air Aces of the Austro-Hungarian Empire 1914—1918. Flying Machines Press, Mountain View (Californien) 1986, .(англ.)
  • Ernst Peter: Die k.u.k. Luftschiffer- und Fliegertruppe Österreich-Ungarns — 1794—1919. Motorbuch Verlag, Stuttgart 1981, .(нім.)
  • Christopher Chant: Aircraft of the Aces — Austro-Hungarian Aces of World War 1. Osprey Publishing, Oxford 2002, .(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yulius Arigi nim Julius Arigi 3 zhovtnya 1895 18951003 Dechin Bogemiya Avstro Ugorshina 1 serpnya 1981 Zeyevalhen am Atterzee abo Atterzee am Atterzee Avstriya avstro ugorskij lotchik as Pershoyi svitovoyi vijni Z 32 ma pidtverdzhenimi povitryanimi peremogami Yulius Arigi buv drugim najuspishnishim polovim pilotom avstro ugorskih aviacijnih vijsk pislya Godvina Brumovskogo Yulius Aridzhi nim Arigi JuliusShtabsfeldfebelZagalna informaciyaNarodzhennya3 zhovtnya 1895 1895 10 03 1 2 2 Dyechin 2 2 Smert1 serpnya 1981 1981 08 01 1 2 85 rokiv abo 1981 2 Sevalhen am Atterze Feklabruk Verhnya Avstriya AvstriyaPohovannyadGromadyanstvo Avstro Ugorshina AvstriyaNacionalnistavstriyecPartiyaNSDAP z 1928Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi1913 1945Prinalezhnist Avstro Ugorshina Tretij RejhVid ZSPovitryani sili Avstro Ugorshini LyuftvaffeVijni bitviPersha svitova vijna ta Druga svitova vijnaNagorodi ta vidznakiMedal za horobrist Avstro Ugorshina Vijskovij hrest Karla Avstro Ugorshina Kavaler ordena Za horobrist Bolgariya Pam yatna vijskova medal Avstriya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Yulius Arigi u VikishovishiZhittyepisPohodit z rodini sudetskih nimciv Pislya shkoli vivchav elektrotehniku Vijskova kar yera 5 zhovtnya 1913 roku zapisavsya dobrovolcem v pershij fortechnij artilerijskij polk Kajzer Franc Josif u Vidni U berezni 1914 roku Arigi buv perevedenij do dirizhablskoyi diviziyi Tam vin zakinchiv navchannya pilota i 23 listopada 1914 roku stav oficijno pidtverdzhenim polovim pilotom nim Feldpilotendiplom u zvanni komandira vzvodu Vidrazu buv zarahovanij v 6 u lotnu rotu nim Fliegerkompanie na Balkanah de vin spochatku buv rozvidnikom i navidnikom artileriyi Litayuchi na Lloyd Type LS 2 i Lohner brav uchast v operaciyah proti serbsko chornogorskih vijsk 20 grudnya buv zmushenij zdijsniti avarijnu posadku v Adriatichnomu mori U zhovtni 1915 roku cherez vidmovu dviguna zdijsniv vimushenu posadku na chornogorskoyi teritoriyi i potrapiv v polon Pislya p yati bezuspishnih sprob vtechi jomu ta she p yatom avstro ugorskim soldatam vdalosya cikavim chinom vtekti v seredini sichnya 1916 roku Arigi vikonuvav trudovi obov yazki v chornogorskij kazarmi v Pidgorici koli v nesposterezhnu mit vin vikrav z garazha limuzin Fiat korolya Nikoli I Pribuvshi do avstro ugorskoyi zastavi Yulius zvituvav iz shistma cholovikami ta korolivskoyu mashinoyu 23 sichnya povernuvsya v roztashuvannya svoyeyi lotnoyi roti Pislya zdobuttya g Lovchen pidrozdil buv peremishenij do m Shkoder i dali na pivden 22 serpnya 1916 roku shtabs feldfebel Aridzhi porushiv nakaz i razom z feldfebelem Johanom Lasi viletiv proti 6 ti italijskih Farmaniv v toj chas vilit dozvolyavsya tilki razom z oficerom komandirom litaka V hodi cogo pershogo svogo povitryanogo boyu vin stav asom zbivshi 5 z 6 ti suprotivnikiv V kinci roku vin Dzhulio buv perevedenij do nim Fluggeschwader 1 piznishe nim Fliegerkompanie 101G na Italijskij front pid r Izonco V osnovnomu zdijsnyuvav poloti z eskortom pid chas bombarduvannya Pislya cogo peresiv na odnomisnij Hansa Brandenburg DI i do travnya 1917 roku mav na svoyemu rahunku 12 peremog Navesni 1917 roku vin buv priznachenij v pilotnu rotu nim Fliegerkompanie 41J pid komanduvannyam Godvina Brumovskogo ale cherez osobisti rozbizhnosti z nim nezabarom perejshov do pilotnoyi roti nim Fliegerkompanie 55J dislokovanoyi v municipaliteti Perdzhine Valsugana Priblizno za visim misyaciv na Flik 55J vin dosyag bilshosti svoyi povitryanih peremog Razom z komandirami Jozefom fon Majyerom ta Jozefom Kissom oboye tezh lotchiki asi vin nezabarom dav roti im ya nim Kaiserstaffel U skladi ciyeyi eskadrilyi doviv chislo peremog do 25 U kvitni 1918 r perevedenij v Fliegerkompanie 6 de litayuchi na Avatik D1 zbiv she tri litaki Vlitku 1918 roku Arigo buv perevedenij v Flik 1J de doviv chislo peremog do 32 Pislyayevonni roki Pislya Pershoyi svitovoyi vijni Arigi virushiv u Pivdennu Ameriku a trohi piznishe v 1919 roci pereyihav do Chehoslovachchini de togo zh roku zasnuvav aviakompaniyu Ikarus Zgodom kompaniya v Italiyi peretvorilasya na vsesvitnyu lotnu organizaciyu yaka takozh mogla proponuvati rejsi na daleki vidstani Ne v ostannyu chergu zavdyaki comu Arigi vvazhayetsya zasnovnikom povitryanogo ruhu Chehoslovachchini U 1928 roci Arigi vstupiv do NSDAP Cherez politichnu situaciyu v Chehoslovachchini vin pereyihav spochatku do Berlina a potim do Avstriyi v 1934 r I znovu stav gromadyaninom Avstriyi v 1936 r Razom iz Benno Fialoyu fon Fernbruggom vin zasnuvav aviacijnu fabriku Wiener Neustadter Flughafenbetriebs GmbH Pislya togo yak vidbuvsya anshlyus Avstriyi Arigi buv prijnyatij do skladu nimeckih VPS v zvanni gauptmana u berezni 1938 r A zgodom stav instruktorom polotiv u vinishuvalnij shkoli Lyuftvaffe u Vidni Shvehat a takozh Gaumtslejterom u kerivnictvi Niderdonau Gau Dvoma jogo najvidomishimi studentami polotu buli Valter Novotni ta Gans Joahim Marsel Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin takozh sluzhiv na riznih aviacijnih bazah v Ugorshini na Balkanah ta v Pivnichnij Africi Naprikinci vijni v 1945 roci Arigi povernuvsya v Mariyenbad ale cherez vislannya jomu dovelosya negajno pokinuti Chehoslovachchinu Spochatku vin vtik do Vidnya a v 1947 roci do Sevalhen am Atterzee Tam vin pracyuvav torgovim predstavnikom i pridbav licenziyu privatnogo pilota v 1957 r Pomer Arigi uvi sni 1 serpnya 1981 r vdoma v Atterzee NagorodiChotirikratna Zolota Medal Za horobrist 1 za zatoplennya transportnogo korablya 2 za p yat zbitih vorozhih litakiv 22 serpnya 1916 r Chotiri Sribni medali I stup Za horobrist Podvijna nagoroda Sribnoyu Medallyu Za horobrist II stup Podvijna nagoroda Bronzovoyu Medallyu Za horobrist Korolivskij Orden Doblesti I klasu Bolgariya PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 1031801731 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaManuel Maringgele Offiziersstellvertreter Julius Arigi In Thomas Albrich Nikolaus Hagen Hrsg Osterreich Ungarns Fliegerasse im Ersten Weltkrieg 1914 1918 Universitatsverlag Wagner Innsbruck 2019 ISBN 978 3 7030 0997 6 S 109 117 nim Martin O Connor Air Aces of the Austro Hungarian Empire 1914 1918 Flying Machines Press Mountain View Californien 1986 ISBN 1 891268 06 6 angl Ernst Peter Die k u k Luftschiffer und Fliegertruppe Osterreich Ungarns 1794 1919 Motorbuch Verlag Stuttgart 1981 ISBN 3 87943 743 2 nim Christopher Chant Aircraft of the Aces Austro Hungarian Aces of World War 1 Osprey Publishing Oxford 2002 ISBN 1 84176 376 4 angl

Дата публікації:
Топ