Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геннеп Арнольд Ван Геннеп нім Arnold van Gennep нар 23 квітня 1873 Люд

Арнольд ван Геннеп

Арнольд ван Геннеп
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Геннеп.

Арнольд Ван Геннеп (нім. Arnold van Gennep  нар. 23 квітня 1873, Людвігсбург, Королівство Вюртемберг Німеччина — пом. 7 травня 1957, Бур-ла-Рен, Франція) — французький і швейцарський фольклорист і етнограф німецького походження. Президент товариства французьких етнографів (1952—1957), засновник ряду етнографічних видань. Автор численних праць з загальної етнографії та етнографії Франції, першим з французьких етнографів застосував метод етнографічного картографування.

Арнольд Ван Геннеп
фр. Arnold van Gennep
image
Ім'я при народженніфр. Arnold Kurr
ПсевдонімиArnold van Gennep
Народився23 квітня 1873(1873-04-23)[1][2][…]
Людвігсбург, Королівство Вюртемберг[4]
Помер7 травня 1957(1957-05-07)[4][1][…] (84 роки)
Еперне, Марна
Похованняd
Країнаimage Франція
Діяльністьантрополог, викладач університету, етнограф, письменник, збирач казок, релігієзнавець, етнолог, фольклорист, перекладач
Alma materУніверситет Париж IV
d
Галузьетнографія, антропологія[5], релігієзнавство[5], етнологія[5], фольклористика[5] і переклад[5]
ЗакладНевшательський університет
Вчене званняНевшательський університет
Нагороди

d (1946)

image Арнольд Ван Геннеп у Вікісховищі

Біографія

Шкільну освіту отримав в Ніцці, Шамбері і Греноблі. В Сорбонні, слухачем якої Арнольд став після завершення школи, не було курсу етнографії (її стали викладати значно пізніше — з 1943), тому юнак покинув знаменитий університет і вступив до Національної школи живих східних мов, потім в Практичну школу вищих знань. Ван Геннеп отримав підготовку в галузі загальної лінгвістики, давньоарабської мови, єгиптології, ісламу, релігії первісних народів. У 1890-х роках коли Ван Геннеп прилучався до наукових досліджень, у Франції найбільший авторитет мала соціологічна теорія Еміля Дюркгейма, підтримана Клодом Леві-Стросом. 

Перебував в Східній Європі (Польща, 1897—1901) після одруження, що розширило його кругозір, він освоїв польську і російську мови. Повернувшись до Франції, він очолював Відділ перекладів Міністерства сільського господарства. 

1907—1914 — працював секретарем в Міжнародному інституті етнографії та соціології. 

1907—1914 — працював секретарем в Міжнародному інституті етнографії та соціології. 

1912—1915 — Геннеп завідував кафедрою етнографії в швейцарському місті Невшатель. Незалежний характер вченого не дозволяв йому йти по шляху тривіального університетського професора того часу, коли викладачі формували зі студентів собі подібних фахівців. Він не примикав до жодної модної течії в науці і залишався вірним своїм переконанням. Незалежна вдача і абсолютна чесність привели до того, що Ван Геннеп втратив професорське місце: в роки Першої світової війни він привселюдно заявив, що швейцарський уряд не дотримується оголошеного нейтралітету. За це він був вигнаний з Швейцарії і був змушений повернутися до Франції. Самостійність наукової позиції коштувала Ван Геннеп наукової кар'єри, він завжди залишався поза офіційними науковими установами, заробляв на життя перекладами, журнальними публікаціями, видавничою діяльністю.

Наукові погляди

Через усю творчість Арнольда Ван Геннеп проходить чітко сформульоване нероздільне розуміння фольклору та етнографії. У книзі «Фольклор» дослідник сформулював своє розуміння фольклору як науки, що методом спостережень вивчає живі факти щодо давнини в природному середовищі (подібно до того як біологи вивчають живі організми). 

Ближче всіх вченому був порівняльний метод англійської антропологічної школи, з яких найяскравішим був Джеймс Фрезер — автор знаменитої «Золотої галузі» (на думку Дж. Фрезера, розумовий розвиток людства проходив послідовно стадії магії, релігії і науки). На думку Арнольда ванн Геннепа, щоб зрозуміти сутність суспільного буття, треба брати до уваги людину, а не суспільство. Цієї тези Ван Геннеп дотримувався щодо різноманітних етнографічних реалій: легенд австралійців, пісень Савояр, становлення державного ладу. На його думку, етнографія вивчає генезис людської культури, служить свого роду введенням в загальну культурологію (звідси і його «біологозована» лексика: «ембріологічний метод», тобто метод походження, початкового стану). Етнографія, на думку вченого, «прагне розпізнати відправний пункт мистецтв, технологій, установ, способів відчувати і думати, говорити і співати, саме вона створює основи, на яких потім споруджується завдяки іншим галузям знань точне і повне пізнання людства — людини мислячої і діючої».

На першому етапі наукової діяльності Ван Геннеп віддав данину звичайному для фахівців того часу інтересу до так званих малоцивілізованих, екзотичних народів. На другому етапі він зосередився на звичаях, обрядах, народній творчості сільських жителів різних провінцій Франції. Тотемізм він розглядав як необхідну умову для існування громадської групи. Її спільність підтримується вірою в родинний зв'язок, що з'єднує групу фізичних або соціальних родичів, з одного боку, і предмета, тварини, рослини тощо — з іншого весь комплекс вірувань і ритуалів, пов'язаних з тотемізмом, має і позитивні аспекти (включення в групу через певні церемонії), і негативні (заборони, що тяжіють над членами тотемной групи). Ван Геннеп вказував на територіальні права тотемічної групи. Звідси його міркування про те, що будь-яка спільнота (починаючи з тотемної групи, включаючи плем'я, міську округу, аж до держави) ставить перед собою одну і ту ж мету: забезпечити внутрішній зв'язок і тривалість життя цієї спільноти, попри тенденцію до сепаратизму, що йде від груп дрібнішого порядку — сім'ї, клану, касти, іншими словами, врівноважити відцентрові і доцентрові сили.

Ван Геннеп протиставляв свої «живі факти» теоретизуванню Еміля Дюркгайма, його ж послідовники, зокрема Марсель Мосс, своєю чергою критикували Ван Геннепа за надмір фактологічного матеріалу і обмаль аналізу.

Внесок у науку

Головною своєю працею Арнольд Ван Геннеп вважав «Обряди переходу». Вній дослідник запропонував класифікацію обрядів, виділяючи культурні опозиції, перехід між якими здійснюється через ритуал: світ профанський — світ сакральний, дозвіл — заборона, дії прямі — дії непрямі і т . д. Чергування ритуалів, яким інші дослідники не надавали значення, розуміється Ван Геннепом як магічний момент, важливий для всього обрядового комплексу. Він демонстрував, що ритуал стверджує, легітимізує зміну соціального статусу людини.

Кожен обряд, вказував дослідник, складається з низки певних дій, які повинні бути виконані в установленому порядку. Тільки за дотримання цієї умови можна говорити про оформлений і здійснений ритуал. Ван Геннеп виділив три етапи ритуалу: відділення індивіда від суспільства, перетин межі опозицій, набуття нового статусу. Особливу увагу він акцентував на другому етапі, який називав ламінальним, коли індивід тимчасово опиняється поза суспільством і демонструє поведінку, яка порушує усталені норми. Також він звертав увагу на метафору смерті, що супроводжує перехід від одного стану до іншого. Дослідник обґрунтував, що кожна людина протягом свого життя проходить ряд етапів — переходить від одного соціального стану до іншого. Така послідовність, оформлена в систему обов'язкових ритуалів, існує у всіх суспільствах, незалежно від їх традицій і ступеня просунутості у розвитку економіки і політики. Арнольд ван Геннеп не поділяв думку Дюркгайма про залежність мирського від індивідуального і священного від колективного. Натомість він вважав, що суспільний об'єкт, залежно від свого місця в ієрархії, періодично належить то до мирського, то до священного щодо інших об'єктів. Співвідношення магії і релігії він розумів, на відміну від французької соціологічної школи та британської антропологічної школи, як співвідношення практики й теорії.

Дослідницький метод Ван Геннеп, який був застосований в роботі над книгою «Обряди переходу», автор називав «методом чергувань» (méthode de séquences) і тлумачив його таким чином: «Обряд, або суспільне виробництво, не має раз і назавжди заданого сенсу: сенс змінюється залежно від дій, які передують обряду, і тих, які слідують за ним. Тому, щоб зрозуміти обряд, соціальний інститут чи технологічний прийом, його не можна довільно виривати з обрядової, громадської або технологічної цілісності. Кожен елемент цієї цілісності слід розглядати в його зв'язках з її іншими елементами».

Вимога знаходити кожній дії чи віруванням логічне місце в обрядовій сукупності стало для Ван Геннеп головним в його подальшої дослідницької діяльності. У культурі багатьох народів Ван Геннеп виявив систему обрядів, які стверджують ці переходи. Ідеї Арнольда Ван Геннепа про стадії ритуалів переходу надалі були розвинені Віктором Тернером, який досліджував  період спільнот і стан колективу.

Основні праці

  • «Табу і тотемізм на Мадагаскарі» («Tabou et totémisme à Madagascar», 1904)
  • «Міфи і легенди Австралії» («Mythes et Légendes d'Australie», 1905)
  • «Гомерівське питання» («La question d'Homère», 1909)
  • «Обряди переходу» («Les rites de passage», 1909)
  • «Формування легенд» («La formation des Légendes», 1910)
  • «У Савойї від колиски до могили» («En Savoie: du berceau à la tombe», 1916)
  • «Фольклор» («Le folklore», 1924)
  • «Фольклор Дофіне» («Le folklore du Dauphiné», 1933)
  • «Фольклор Фландрії і Ено» («Le folklore de la Flandre et du Hainaut», 1935—1936)
  • «Керівництво з сучасного французького фольклору» («Manuel de folklore français contemporain», 1937—1958)
  • «Фольклор Оверні і Веле» («Le folklore de l'Auvergne et du Velay», 1942)

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  3. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  4. Геннеп Арнольд ван // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  5. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  6. Gennep A., van. Religions, t.1, с. 230—238; t. III, с. 181—263
  7. Gennep A., van. Traité comparatif des nationalités. P., 1922; він же. La nationalité géorgienne. P., 1920.
  8. Gennep A., van. Tabou et totémisme, с. 352.
  9. Mauss, M. (1910). Review of Van Gennep’s Rites de Passage // L’Année sociologique № 11. с. 200—202.
  10. Геннеп, А. ван. (1999). Обряды перехода. Систематическое изучение обрядов (рос.) . «Восточная литература» РАН. с. 16—70.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gennep Arnold Van Gennep nim Arnold van Gennep nar 23 kvitnya 1873 Lyudvigsburg Korolivstvo Vyurtemberg Nimechchina pom 7 travnya 1957 Bur la Ren Franciya francuzkij i shvejcarskij folklorist i etnograf nimeckogo pohodzhennya Prezident tovaristva francuzkih etnografiv 1952 1957 zasnovnik ryadu etnografichnih vidan Avtor chislennih prac z zagalnoyi etnografiyi ta etnografiyi Franciyi pershim z francuzkih etnografiv zastosuvav metod etnografichnogo kartografuvannya Arnold Van Gennepfr Arnold van GennepIm ya pri narodzhennifr Arnold KurrPsevdonimiArnold van GennepNarodivsya23 kvitnya 1873 1873 04 23 1 2 Lyudvigsburg Korolivstvo Vyurtemberg 4 Pomer7 travnya 1957 1957 05 07 4 1 84 roki Eperne MarnaPohovannyadKrayina FranciyaDiyalnistantropolog vikladach universitetu etnograf pismennik zbirach kazok religiyeznavec etnolog folklorist perekladachAlma materUniversitet Parizh IV dGaluzetnografiya antropologiya 5 religiyeznavstvo 5 etnologiya 5 folkloristika 5 i pereklad 5 ZakladNevshatelskij universitetVchene zvannyaNevshatelskij universitetNagorodid 1946 Arnold Van Gennep u VikishovishiBiografiyaShkilnu osvitu otrimav v Nicci Shamberi i Grenobli V Sorbonni sluhachem yakoyi Arnold stav pislya zavershennya shkoli ne bulo kursu etnografiyi yiyi stali vikladati znachno piznishe z 1943 tomu yunak pokinuv znamenitij universitet i vstupiv do Nacionalnoyi shkoli zhivih shidnih mov potim v Praktichnu shkolu vishih znan Van Gennep otrimav pidgotovku v galuzi zagalnoyi lingvistiki davnoarabskoyi movi yegiptologiyi islamu religiyi pervisnih narodiv U 1890 h rokah koli Van Gennep priluchavsya do naukovih doslidzhen u Franciyi najbilshij avtoritet mala sociologichna teoriya Emilya Dyurkgejma pidtrimana Klodom Levi Strosom Perebuvav v Shidnij Yevropi Polsha 1897 1901 pislya odruzhennya sho rozshirilo jogo krugozir vin osvoyiv polsku i rosijsku movi Povernuvshis do Franciyi vin ocholyuvav Viddil perekladiv Ministerstva silskogo gospodarstva 1907 1914 pracyuvav sekretarem v Mizhnarodnomu instituti etnografiyi ta sociologiyi 1907 1914 pracyuvav sekretarem v Mizhnarodnomu instituti etnografiyi ta sociologiyi 1912 1915 Gennep zaviduvav kafedroyu etnografiyi v shvejcarskomu misti Nevshatel Nezalezhnij harakter vchenogo ne dozvolyav jomu jti po shlyahu trivialnogo universitetskogo profesora togo chasu koli vikladachi formuvali zi studentiv sobi podibnih fahivciv Vin ne primikav do zhodnoyi modnoyi techiyi v nauci i zalishavsya virnim svoyim perekonannyam Nezalezhna vdacha i absolyutna chesnist priveli do togo sho Van Gennep vtrativ profesorske misce v roki Pershoyi svitovoyi vijni vin privselyudno zayaviv sho shvejcarskij uryad ne dotrimuyetsya ogoloshenogo nejtralitetu Za ce vin buv vignanij z Shvejcariyi i buv zmushenij povernutisya do Franciyi Samostijnist naukovoyi poziciyi koshtuvala Van Gennep naukovoyi kar yeri vin zavzhdi zalishavsya poza oficijnimi naukovimi ustanovami zaroblyav na zhittya perekladami zhurnalnimi publikaciyami vidavnichoyu diyalnistyu Naukovi poglyadiCherez usyu tvorchist Arnolda Van Gennep prohodit chitko sformulovane nerozdilne rozuminnya folkloru ta etnografiyi U knizi Folklor doslidnik sformulyuvav svoye rozuminnya folkloru yak nauki sho metodom sposterezhen vivchaye zhivi fakti shodo davnini v prirodnomu seredovishi podibno do togo yak biologi vivchayut zhivi organizmi Blizhche vsih vchenomu buv porivnyalnij metod anglijskoyi antropologichnoyi shkoli z yakih najyaskravishim buv Dzhejms Frezer avtor znamenitoyi Zolotoyi galuzi na dumku Dzh Frezera rozumovij rozvitok lyudstva prohodiv poslidovno stadiyi magiyi religiyi i nauki Na dumku Arnolda vann Gennepa shob zrozumiti sutnist suspilnogo buttya treba brati do uvagi lyudinu a ne suspilstvo Ciyeyi tezi Van Gennep dotrimuvavsya shodo riznomanitnih etnografichnih realij legend avstralijciv pisen Savoyar stanovlennya derzhavnogo ladu Na jogo dumku etnografiya vivchaye genezis lyudskoyi kulturi sluzhit svogo rodu vvedennyam v zagalnu kulturologiyu zvidsi i jogo biologozovana leksika embriologichnij metod tobto metod pohodzhennya pochatkovogo stanu Etnografiya na dumku vchenogo pragne rozpiznati vidpravnij punkt mistectv tehnologij ustanov sposobiv vidchuvati i dumati govoriti i spivati same vona stvoryuye osnovi na yakih potim sporudzhuyetsya zavdyaki inshim galuzyam znan tochne i povne piznannya lyudstva lyudini mislyachoyi i diyuchoyi Na pershomu etapi naukovoyi diyalnosti Van Gennep viddav daninu zvichajnomu dlya fahivciv togo chasu interesu do tak zvanih malocivilizovanih ekzotichnih narodiv Na drugomu etapi vin zoseredivsya na zvichayah obryadah narodnij tvorchosti silskih zhiteliv riznih provincij Franciyi Totemizm vin rozglyadav yak neobhidnu umovu dlya isnuvannya gromadskoyi grupi Yiyi spilnist pidtrimuyetsya viroyu v rodinnij zv yazok sho z yednuye grupu fizichnih abo socialnih rodichiv z odnogo boku i predmeta tvarini roslini tosho z inshogo ves kompleks viruvan i ritualiv pov yazanih z totemizmom maye i pozitivni aspekti vklyuchennya v grupu cherez pevni ceremoniyi i negativni zaboroni sho tyazhiyut nad chlenami totemnoj grupi Van Gennep vkazuvav na teritorialni prava totemichnoyi grupi Zvidsi jogo mirkuvannya pro te sho bud yaka spilnota pochinayuchi z totemnoyi grupi vklyuchayuchi plem ya misku okrugu azh do derzhavi stavit pered soboyu odnu i tu zh metu zabezpechiti vnutrishnij zv yazok i trivalist zhittya ciyeyi spilnoti popri tendenciyu do separatizmu sho jde vid grup dribnishogo poryadku sim yi klanu kasti inshimi slovami vrivnovazhiti vidcentrovi i docentrovi sili Van Gennep protistavlyav svoyi zhivi fakti teoretizuvannyu Emilya Dyurkgajma jogo zh poslidovniki zokrema Marsel Moss svoyeyu chergoyu kritikuvali Van Gennepa za nadmir faktologichnogo materialu i obmal analizu Vnesok u naukuGolovnoyu svoyeyu praceyu Arnold Van Gennep vvazhav Obryadi perehodu Vnij doslidnik zaproponuvav klasifikaciyu obryadiv vidilyayuchi kulturni opoziciyi perehid mizh yakimi zdijsnyuyetsya cherez ritual svit profanskij svit sakralnij dozvil zaborona diyi pryami diyi nepryami i t d Cherguvannya ritualiv yakim inshi doslidniki ne nadavali znachennya rozumiyetsya Van Gennepom yak magichnij moment vazhlivij dlya vsogo obryadovogo kompleksu Vin demonstruvav sho ritual stverdzhuye legitimizuye zminu socialnogo statusu lyudini Kozhen obryad vkazuvav doslidnik skladayetsya z nizki pevnih dij yaki povinni buti vikonani v ustanovlenomu poryadku Tilki za dotrimannya ciyeyi umovi mozhna govoriti pro oformlenij i zdijsnenij ritual Van Gennep vidiliv tri etapi ritualu viddilennya individa vid suspilstva peretin mezhi opozicij nabuttya novogo statusu Osoblivu uvagu vin akcentuvav na drugomu etapi yakij nazivav laminalnim koli individ timchasovo opinyayetsya poza suspilstvom i demonstruye povedinku yaka porushuye ustaleni normi Takozh vin zvertav uvagu na metaforu smerti sho suprovodzhuye perehid vid odnogo stanu do inshogo Doslidnik obgruntuvav sho kozhna lyudina protyagom svogo zhittya prohodit ryad etapiv perehodit vid odnogo socialnogo stanu do inshogo Taka poslidovnist oformlena v sistemu obov yazkovih ritualiv isnuye u vsih suspilstvah nezalezhno vid yih tradicij i stupenya prosunutosti u rozvitku ekonomiki i politiki Arnold van Gennep ne podilyav dumku Dyurkgajma pro zalezhnist mirskogo vid individualnogo i svyashennogo vid kolektivnogo Natomist vin vvazhav sho suspilnij ob yekt zalezhno vid svogo miscya v iyerarhiyi periodichno nalezhit to do mirskogo to do svyashennogo shodo inshih ob yektiv Spivvidnoshennya magiyi i religiyi vin rozumiv na vidminu vid francuzkoyi sociologichnoyi shkoli ta britanskoyi antropologichnoyi shkoli yak spivvidnoshennya praktiki j teoriyi Doslidnickij metod Van Gennep yakij buv zastosovanij v roboti nad knigoyu Obryadi perehodu avtor nazivav metodom cherguvan methode de sequences i tlumachiv jogo takim chinom Obryad abo suspilne virobnictvo ne maye raz i nazavzhdi zadanogo sensu sens zminyuyetsya zalezhno vid dij yaki pereduyut obryadu i tih yaki sliduyut za nim Tomu shob zrozumiti obryad socialnij institut chi tehnologichnij prijom jogo ne mozhna dovilno virivati z obryadovoyi gromadskoyi abo tehnologichnoyi cilisnosti Kozhen element ciyeyi cilisnosti slid rozglyadati v jogo zv yazkah z yiyi inshimi elementami Vimoga znahoditi kozhnij diyi chi viruvannyam logichne misce v obryadovij sukupnosti stalo dlya Van Gennep golovnim v jogo podalshoyi doslidnickoyi diyalnosti U kulturi bagatoh narodiv Van Gennep viyaviv sistemu obryadiv yaki stverdzhuyut ci perehodi Ideyi Arnolda Van Gennepa pro stadiyi ritualiv perehodu nadali buli rozvineni Viktorom Ternerom yakij doslidzhuvav period spilnot i stan kolektivu Osnovni praci Tabu i totemizm na Madagaskari Tabou et totemisme a Madagascar 1904 Mifi i legendi Avstraliyi Mythes et Legendes d Australie 1905 Gomerivske pitannya La question d Homere 1909 Obryadi perehodu Les rites de passage 1909 Formuvannya legend La formation des Legendes 1910 U Savojyi vid koliski do mogili En Savoie du berceau a la tombe 1916 Folklor Le folklore 1924 Folklor Dofine Le folklore du Dauphine 1933 Folklor Flandriyi i Eno Le folklore de la Flandre et du Hainaut 1935 1936 Kerivnictvo z suchasnogo francuzkogo folkloru Manuel de folklore francais contemporain 1937 1958 Folklor Overni i Vele Le folklore de l Auvergne et du Velay 1942 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gennep Arnold van Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Gennep A van Religions t 1 s 230 238 t III s 181 263 Gennep A van Traite comparatif des nationalites P 1922 vin zhe La nationalite georgienne P 1920 Gennep A van Tabou et totemisme s 352 Mauss M 1910 Review of Van Gennep s Rites de Passage L Annee sociologique 11 s 200 202 Gennep A van 1999 Obryady perehoda Sistematicheskoe izuchenie obryadov ros Vostochnaya literatura RAN s 16 70

Дата публікації:
Топ