Аркамані I (д/н — бл. 260 до н. е.) — цар Куша в 270—260 роках до н. е.
Аркамані I | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Аракамані, Аркакамані | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Барельєф Аркамані I з його піраміди | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Давньоєгипетський фараон | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Правління | 270—260 до н. е. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Попередник | Сабракамані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наступник | Аманісло | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
З серцем (волею) Ра
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народився | невідомо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Помер | бл. 260 до н. е. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Місце поховання | Мерое |
Життєпис
Єдині надійні археологічні підтвердження Аракамані походять від його похоронної піраміди в Мерое. Крім того, багато вчених вважають, що його слід ототожнювати з царем Ергаменом, згаданим істориком Діодором Сицилійським. За його повідомленням, жерці наказали мероїтському правителю на ім'я Ергамен вчинити самогубство, щоб сподобатися богам. Жерці Кушу в той час вважали себе вісниками бога Амона, який, нібито сповіщав їм свою волю. Закон, встановлений ними говорив, що цар візьме на себе страшну провину і буде боговідступником, якщо зважиться порушити наказ вчинити самогубство, надісланий жерцями. Проте, він знехтував традицією і, замість цього рушив з військом до жрецької фортеці, де розташовувався «золотий храм Ефіопів», що перебував в важкодоступному місці, де знищив жерців.
Події, про які повідомляється Діодором, тепер трактуються як династична зміна у зв'язку з перенесенням царського некрополя з Джебель-Баркал до Мерое. Водночас місце сходження на трон з Напати перейшло до Мерое. Остання остаточно стає повноцінною столицею Куша. Низка дослідників відраховують саме з правління Аркамані I початок Мероїтського періоду.
Відповідно до Діодора був сучасником Птолемея II, царя Єгипту, з яким підтримував гарні відносини. основою якого стала торгівля прянощами, деревиною та слонами до Єгипту. Почалася розвиватися морська торгівля.
За панування Аркамані I до Куша стала проникати елліністична культура. Також в роки його правління в Куші було створено мероїтську писемність. У військах за зразком єгипетської армії з'явилися бойові слони.
Помер близько 260 року до н. е. Поховано в піраміді № 6 в Мерое. Йому спадкував Аманісло.
Джерела
- Bertha Porter, Rosalind L. B. Moss, Ethel W. Burney: Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Reliefs, and Paintings. VII. Nubia, The Deserts, and outside Egypt. Griffith Institute/ Ashmolean Museum, Oxford 1975, S. 257
- von Beckerath, Jürgen (1999). Handbuch der Ägyptischen Königsnamen (in German). Mainz am Rhein, Von Zabern. . pp. 276-77
- Török, László (2008). Between Two Worlds: The Frontier Region Between Ancient Nubia and Egypt 3700 BC — 500 AD. Brill.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Arkamani Arkamani I d n bl 260 do n e car Kusha v 270 260 rokah do n e Arkamani IArakamani ArkakamaniBarelyef Arkamani I z jogo piramidiDavnoyegipetskij faraonPravlinnya270 260 do n e PoperednikSabrakamaniNastupnikAmanisloTitulni imenaTronne im ya prenomen Hnum ib ra Z sercem voleyu Ra Vlasne im ya nomen Arkamani NarodivsyanevidomoPomerbl 260 do n e Misce pohovannyaMeroeZhittyepisYedini nadijni arheologichni pidtverdzhennya Arakamani pohodyat vid jogo pohoronnoyi piramidi v Meroe Krim togo bagato vchenih vvazhayut sho jogo slid ototozhnyuvati z carem Ergamenom zgadanim istorikom Diodorom Sicilijskim Za jogo povidomlennyam zherci nakazali meroyitskomu pravitelyu na im ya Ergamen vchiniti samogubstvo shob spodobatisya bogam Zherci Kushu v toj chas vvazhali sebe visnikami boga Amona yakij nibito spovishav yim svoyu volyu Zakon vstanovlenij nimi govoriv sho car vizme na sebe strashnu provinu i bude bogovidstupnikom yaksho zvazhitsya porushiti nakaz vchiniti samogubstvo nadislanij zhercyami Prote vin znehtuvav tradiciyeyu i zamist cogo rushiv z vijskom do zhreckoyi forteci de roztashovuvavsya zolotij hram Efiopiv sho perebuvav v vazhkodostupnomu misci de znishiv zherciv Podiyi pro yaki povidomlyayetsya Diodorom teper traktuyutsya yak dinastichna zmina u zv yazku z perenesennyam carskogo nekropolya z Dzhebel Barkal do Meroe Vodnochas misce shodzhennya na tron z Napati perejshlo do Meroe Ostannya ostatochno staye povnocinnoyu stoliceyu Kusha Nizka doslidnikiv vidrahovuyut same z pravlinnya Arkamani I pochatok Meroyitskogo periodu Vidpovidno do Diodora buv suchasnikom Ptolemeya II carya Yegiptu z yakim pidtrimuvav garni vidnosini osnovoyu yakogo stala torgivlya pryanoshami derevinoyu ta slonami do Yegiptu Pochalasya rozvivatisya morska torgivlya Za panuvannya Arkamani I do Kusha stala pronikati ellinistichna kultura Takozh v roki jogo pravlinnya v Kushi bulo stvoreno meroyitsku pisemnist U vijskah za zrazkom yegipetskoyi armiyi z yavilisya bojovi sloni Pomer blizko 260 roku do n e Pohovano v piramidi 6 v Meroe Jomu spadkuvav Amanislo DzherelaBertha Porter Rosalind L B Moss Ethel W Burney Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts Reliefs and Paintings VII Nubia The Deserts and outside Egypt Griffith Institute Ashmolean Museum Oxford 1975 S 257 von Beckerath Jurgen 1999 Handbuch der Agyptischen Konigsnamen in German Mainz am Rhein Von Zabern ISBN 3 8053 2591 6 pp 276 77 Torok Laszlo 2008 Between Two Worlds The Frontier Region Between Ancient Nubia and Egypt 3700 BC 500 AD Brill ISBN 978 90 04 17197 8