Арістотелізм — система мислення, яка в загальному дотримується принципів та вчення Арістотеля, особливо що стосується особистої та суспільної етики (а так й політики) і тлумачення властивих людині благ. Етичні принципи Арістотеля яскраво вираженні в одному з його відомих творів — «Нікомаховій етиці».
Арістотель розглядав філософію як подвійне заняття: практичне і теоретичне. Практична філософія охоплює етику і політику, а теоретична — логіку і фізику. Метафізика розглядається як наука про субстанції, яка має внутрішнє притаманні ній принципи спокою і руху. Душею Арістотель вважав те, завдяки чому людина живе, відчуває і розуміє. Звідси душі приписуються принципи і здатності їстивні, чуттєві і інтелектуальні. Далі, він розглядав душу двійною — раціональною і ірраціональною, в деяких людях піднімаючою почуття над розумом. Арістотель визначав мудрість як науку про першопричини. Чотирма головними розділами його філософії були — діалектика, фізика, етика і метафізика. Бог визначався ним як Перший Рушій, найкраща серед істотностей, нерухома субстанція, віддалена від чуттєвих речей, позбавлена тілесних кількостей, неділима і не маюча частин. Платонізм базується на апріорному міркуванні, а аристотелізм — на апостеріорному розмірковуванні. Арістотель вчив свого учня, Александра Македонського, що, якщо він не зробив добре діло, день пропав для нього. Серед учнів Арістотеля були Теофраст, Стратон, Лікон, Арістон, Крітолай і .
Арістотелізм в Україні
Перша згадка про Арістотеля в Київській Русі знаходиться у «Посланні пресвитерові Фомі» Клима Смолятича. Окремі ідеї переповідаються в «Молінні Данила Заточеника», в «Ізборнику Святослава» та ін. творах. Давньокиївські вчені вивчали логіку за «Джерелом знань» Йоанна Дамаскіна, де викладалося арістотелеве вчення про поняття.
Увага до вчення Арістотеля на українських землях з'являється в другій половині XV ст., староукраїнською мовою перекладено медичну енциклопедію «Арістотелеві врата», поширюються переклади і компіляції з арабо-єврейських філософських творів Мойсея Маймоніда («Логічний словник», виклад формальної логіки Арістотеля) і Аль-Газалі («Логіка Авіасафа»), «Космографії» Іоанна де Сакробоско. Українські читачі XV—XVI ст. могли познайомитися з майже повним змістом «Органону» Арістотеля, зокрема теорією силогізмів. Вплив арістотелівських ідей значно посилився в XVI—XVII ст. внаслідок переорієнтації української культури на Західну Європу. До етичних і політичних аспектів зверталися діячі братського руху. Вчення викладалося у братських школах, Острозькій колегії, Києво-Могилянській академії та ін. навчальних закладах України. В основі філософських курсів Києво-Могилянської академії, зразком для яких були курси західноєвропейських університетів, лежав переважно схоластизований арістотелізм («Підручник логіки» Й. Кононовича–Горбацького, «Нарис усієї філософії» І. Ґізеля). Своєї вершини арістотелізм у Києво-Могилянській академії досягає наприкінці XVII ст., особливо в працях Йоасафа Кроковського і Стефана Яворського, та першій половині XVIII ст. (Ф. Прокопович, М. Козачинський, Г. Кониський та ін.).
Сучасний арістотелізм
Найвідомішим сучасним арістотелійським філософом є Аласдер Макінтайр (англ. Alasdair MacIntyre), особливо знаний за внесок у відродження у своїй книзі «Після Чесноти», Макентайр переглядає арістотелізм з аргументом, що найвищі земні блага, які є внутрішніми для людських істот, актуалізуються через участь у суспільних діях. Він протиставляє арістотелізм управлінським установам капіталізму і його положенню, а також суперницьким традиціям, що включають Давида Г'юма і Ніцше, які відкидають ідею благ і чеснот, властивих суто людині, узаконюючи замість того капіталізм. Отже, за Макінтайром, арістотелізм не є тотожним із західною філософією в цілому, а скоріш це нині[] найкраща теорія, включаючи найкраще тлумачення, що робить цю теорію найкращою як і політично, так і соціально, і яка була окреслена як новий «революційний арістотелізм». Це можна протиставити загальноприйнятішим, більш аполітичним і дієво консервативним використанням Арістотеля, скажімо, Гадамером і Макдовеллом.
Примітки та джерела
- Російсько-український словник: У 4-х тт. / НАН України; Інститут української мови; Укл.: І. С. Гнатюк, С. І. Головащук, В. В. Жайворонок та ін. — К.: Знання, 2011. — Т. 1. А-Й. — С. 60. — (Серія «Академічні словники»).
- «…викладав я Гомера, і Арістотеля, й Платона, які серед грецьких стовпів найславетнішими були». Послання пресвітерові Фомі [ 13 травня 2013 у Wayback Machine.] / Історія релігії в Україні. — Т. 1. — С. 365—367 (Пер. Б. Лобовика).
- Козачинський Мануїл. Філософія Арістотелева по умствованію періпатетиков изданная. — Львів, 1745
- Alasdair MacIntyre, 'An Interview with Giovanna Borradori', in Kelvin Knight (ed.), The MacIntyre Reader, Polity Press / University of Notre Dame Press, 1998, p. 264.
- Kelvin Knight, Aristotelian Philosophy: Ethics and Politics from Aristotle to MacIntyre, Polity Press, 2007.
Література
- Паславський І. Платонізм і арістотелізм у філософській культурі України XI—XVIII століть // Київська церка: Альманах християнської думки. — Львів, 2000. — № 3. — С. 31-41.
- Черник Л. Арістотелізм у Києво-Могилянській академії: Автореф. дис… канд. філос. наук: 09.00.05 / Л. З. Черник ; Львів. нац. ун-т ім. І.Франка. — Л., 2000. — 16 с. (nbuv.gov.ua)
- Черник Л. Роль арістотелізму в становленні української професійної філософії // Серія філософські науки. Вісник Львівського університету. — Львів. — 1999. — С. 32-37.
- Петрінко В. Арістотелізм і арабо-мусульманський світ (VIII—XII ст.) // Науковий Вісник УжДУ. Серія Історія. — 1999. — № 3. — С.80-84.
- Абашнік В. О. Арістотель у філософії права харківського професора Кипріяна Миколайовича Яроша (1854—1921) // Філософ — співрозмовник світу: діалог, комунікація, консенсус: Матеріали XXV Харківських міжнародних сковородинівських читань, присвячених 295-річчю з дня народження Г. С. Сковороди (ОКЗ «Національний літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди», 30 вересня — 1 жовтня 2017 року). — Харків: Майдан, 2017. — C. 182—190.
Посилання
- Арістотелізм // Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. — 2-е вид. — К.: Гол. ред. УРЕ, 1986. — С. 34-35 [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Бертран Рассел. Історія західної філософії. Арістотелева метафізика. [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Феофан Прокопович. Натурфілософія. Виклад учення Арістотеля. [ 14 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Аристотелізм Ренессансу [ 13 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Філософія Аристотеля [ 9 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Християнський аристотелізм як внутрішня форма західної традиції і проблеми сучасної Росії [ 10 листопада 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aristotelizm sistema mislennya yaka v zagalnomu dotrimuyetsya principiv ta vchennya Aristotelya osoblivo sho stosuyetsya osobistoyi ta suspilnoyi etiki a tak j politiki i tlumachennya vlastivih lyudini blag Etichni principi Aristotelya yaskravo virazhenni v odnomu z jogo vidomih tvoriv Nikomahovij etici Aristotel kartina Franchesko Gayeza Aristotel rozglyadav filosofiyu yak podvijne zanyattya praktichne i teoretichne Praktichna filosofiya ohoplyuye etiku i politiku a teoretichna logiku i fiziku Metafizika rozglyadayetsya yak nauka pro substanciyi yaka maye vnutrishnye pritamanni nij principi spokoyu i ruhu Dusheyu Aristotel vvazhav te zavdyaki chomu lyudina zhive vidchuvaye i rozumiye Zvidsi dushi pripisuyutsya principi i zdatnosti yistivni chuttyevi i intelektualni Dali vin rozglyadav dushu dvijnoyu racionalnoyu i irracionalnoyu v deyakih lyudyah pidnimayuchoyu pochuttya nad rozumom Aristotel viznachav mudrist yak nauku pro pershoprichini Chotirma golovnimi rozdilami jogo filosofiyi buli dialektika fizika etika i metafizika Bog viznachavsya nim yak Pershij Rushij najkrasha sered istotnostej neruhoma substanciya viddalena vid chuttyevih rechej pozbavlena tilesnih kilkostej nedilima i ne mayucha chastin Platonizm bazuyetsya na apriornomu mirkuvanni a aristotelizm na aposteriornomu rozmirkovuvanni Aristotel vchiv svogo uchnya Aleksandra Makedonskogo sho yaksho vin ne zrobiv dobre dilo den propav dlya nogo Sered uchniv Aristotelya buli Teofrast Straton Likon Ariston Kritolaj i Aristotelizm v UkrayiniPersha zgadka pro Aristotelya v Kiyivskij Rusi znahoditsya u Poslanni presviterovi Fomi Klima Smolyaticha Okremi ideyi perepovidayutsya v Molinni Danila Zatochenika v Izborniku Svyatoslava ta in tvorah Davnokiyivski vcheni vivchali logiku za Dzherelom znan Joanna Damaskina de vikladalosya aristoteleve vchennya pro ponyattya Uvaga do vchennya Aristotelya na ukrayinskih zemlyah z yavlyayetsya v drugij polovini XV st staroukrayinskoyu movoyu perekladeno medichnu enciklopediyu Aristotelevi vrata poshiryuyutsya perekladi i kompilyaciyi z arabo yevrejskih filosofskih tvoriv Mojseya Majmonida Logichnij slovnik viklad formalnoyi logiki Aristotelya i Al Gazali Logika Aviasafa Kosmografiyi Ioanna de Sakrobosko Ukrayinski chitachi XV XVI st mogli poznajomitisya z majzhe povnim zmistom Organonu Aristotelya zokrema teoriyeyu silogizmiv Vpliv aristotelivskih idej znachno posilivsya v XVI XVII st vnaslidok pereoriyentaciyi ukrayinskoyi kulturi na Zahidnu Yevropu Do etichnih i politichnih aspektiv zvertalisya diyachi bratskogo ruhu Vchennya vikladalosya u bratskih shkolah Ostrozkij kolegiyi Kiyevo Mogilyanskij akademiyi ta in navchalnih zakladah Ukrayini V osnovi filosofskih kursiv Kiyevo Mogilyanskoyi akademiyi zrazkom dlya yakih buli kursi zahidnoyevropejskih universitetiv lezhav perevazhno sholastizovanij aristotelizm Pidruchnik logiki J Kononovicha Gorbackogo Naris usiyeyi filosofiyi I Gizelya Svoyeyi vershini aristotelizm u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi dosyagaye naprikinci XVII st osoblivo v pracyah Joasafa Krokovskogo i Stefana Yavorskogo ta pershij polovini XVIII st F Prokopovich M Kozachinskij G Koniskij ta in Suchasnij aristotelizmNajvidomishim suchasnim aristotelijskim filosofom ye Alasder Makintajr angl Alasdair MacIntyre osoblivo znanij za vnesok u vidrodzhennya u svoyij knizi Pislya Chesnoti Makentajr pereglyadaye aristotelizm z argumentom sho najvishi zemni blaga yaki ye vnutrishnimi dlya lyudskih istot aktualizuyutsya cherez uchast u suspilnih diyah Vin protistavlyaye aristotelizm upravlinskim ustanovam kapitalizmu i jogo polozhennyu a takozh supernickim tradiciyam sho vklyuchayut Davida G yuma i Nicshe yaki vidkidayut ideyu blag i chesnot vlastivih suto lyudini uzakonyuyuchi zamist togo kapitalizm Otzhe za Makintajrom aristotelizm ne ye totozhnim iz zahidnoyu filosofiyeyu v cilomu a skorish ce nini koli najkrasha teoriya vklyuchayuchi najkrashe tlumachennya sho robit cyu teoriyu najkrashoyu yak i politichno tak i socialno i yaka bula okreslena yak novij revolyucijnij aristotelizm Ce mozhna protistaviti zagalnoprijnyatishim bilsh apolitichnim i diyevo konservativnim vikoristannyam Aristotelya skazhimo Gadamerom i Makdovellom Primitki ta dzherelaRosijsko ukrayinskij slovnik U 4 h tt NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi Ukl I S Gnatyuk S I Golovashuk V V Zhajvoronok ta in K Znannya 2011 T 1 A J S 60 Seriya Akademichni slovniki vikladav ya Gomera i Aristotelya j Platona yaki sered greckih stovpiv najslavetnishimi buli Poslannya presviterovi Fomi 13 travnya 2013 u Wayback Machine Istoriya religiyi v Ukrayini T 1 S 365 367 Per B Lobovika Kozachinskij Manuyil Filosofiya Aristoteleva po umstvovaniyu peripatetikov izdannaya Lviv 1745 Alasdair MacIntyre An Interview with Giovanna Borradori in Kelvin Knight ed The MacIntyre Reader Polity Press University of Notre Dame Press 1998 p 264 Kelvin Knight Aristotelian Philosophy Ethics and Politics from Aristotle to MacIntyre Polity Press 2007 LiteraturaPaslavskij I Platonizm i aristotelizm u filosofskij kulturi Ukrayini XI XVIII stolit Kiyivska cerka Almanah hristiyanskoyi dumki Lviv 2000 3 S 31 41 Chernik L Aristotelizm u Kiyevo Mogilyanskij akademiyi Avtoref dis kand filos nauk 09 00 05 L Z Chernik Lviv nac un t im I Franka L 2000 16 s nbuv gov ua Chernik L Rol aristotelizmu v stanovlenni ukrayinskoyi profesijnoyi filosofiyi Seriya filosofski nauki Visnik Lvivskogo universitetu Lviv 1999 S 32 37 Petrinko V Aristotelizm i arabo musulmanskij svit VIII XII st Naukovij Visnik UzhDU Seriya Istoriya 1999 3 S 80 84 Abashnik V O Aristotel u filosofiyi prava harkivskogo profesora Kipriyana Mikolajovicha Yarosha 1854 1921 Filosof spivrozmovnik svitu dialog komunikaciya konsensus Materiali XXV Harkivskih mizhnarodnih skovorodinivskih chitan prisvyachenih 295 richchyu z dnya narodzhennya G S Skovorodi OKZ Nacionalnij literaturno memorialnij muzej G S Skovorodi 30 veresnya 1 zhovtnya 2017 roku Harkiv Majdan 2017 C 182 190 PosilannyaAristotelizm Filosofskij slovnik Za red V I Shinkaruka 2 e vid K Gol red URE 1986 S 34 35 14 travnya 2013 u Wayback Machine Bertran Rassel Istoriya zahidnoyi filosofiyi Aristoteleva metafizika 14 travnya 2013 u Wayback Machine Feofan Prokopovich Naturfilosofiya Viklad uchennya Aristotelya 14 travnya 2013 u Wayback Machine Aristotelizm Renessansu 13 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Filosofiya Aristotelya 9 grudnya 2007 u Wayback Machine Hristiyanskij aristotelizm yak vnutrishnya forma zahidnoyi tradiciyi i problemi suchasnoyi Rosiyi 10 listopada 2007 u Wayback Machine