Ардебіль (перс. اردبیل — Ardabil, також Ардабіл; стара назва Артавіль; азерб. اردبیل,Ərdəbil) — остан (провінція) на півночі Ірану. Межує з Азербайджаном, та з провінціями Східний Азербайджан, Гілян, Зенджан. Центр — місто Ардебіль. Місто розташоване за 70 км від Каспійського моря. Провінція була організована у 1993 зі східної частини провінції Східний Азербайджан (найбільша частина) та північної частини провінції Гілян. Населення 1,7 млн чоловік. Переважна більшість азербайджанці, також проживають талиши. У провінції розташований відомий вулкан Сабалан.
Ардебіль Остан Ірану استان اردبیل | |
---|---|
Розташування | |
Статистика | |
Столиця: | Ардебіль |
Найбільші міста: | |
Площа: | 17 800 км² |
Населення (2006): • густота: | 1 228 155 • 69/км² |
Кількість шагрестанів: | 9 |
Часовий пояс: | |
Мова(и): | азербайджанська перська талиська |
Мапа | |
Історія
Остан Ардебіль був виділений у XX столітті при зменшенні провінції Азербайджан. Під час , Ардебіль був найбільшим містом Ірану та зоставався таким аж до монгольської навали. Ще у XIV столітті в Ардебілі говорили на мові азері, безпосереднім предком сучасної талишської мови. На цій мові зокрема говорив (і навіть писав рубаї) ардебільський шейх , засновник ордену Сефевеїв та династії Сефевідівїв. Нащадки шейха Сефі створили теократичну державу з центром у Ардебіле, основною силою якого були їх з числа кочових тюркських племен, що носили тюрбани з 12 червоними смугами і тому «кизилбаши», що прозвали («червоноголові»). Шах Ісмаїл I почав свою кампанію з об'єднання Ірану, а пізніше, у 1500 році, зробив своєю столицею Тебриз. Проте і нині Ардебіль відіграє важливу роль в економіці й політиці Ірану.
Посилання
- Azerb Link Of Ardebil [ 21 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- Encyclopedia of Orient About Ardebil [ 31 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Ardabil [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.] entries in the Encyclopædia Iranica [ 19 жовтня 2006 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ardebil pers اردبیل Ardabil takozh Ardabil stara nazva Artavil azerb اردبیل Erdebil ostan provinciya na pivnochi Iranu Mezhuye z Azerbajdzhanom ta z provinciyami Shidnij Azerbajdzhan Gilyan Zendzhan Centr misto Ardebil Misto roztashovane za 70 km vid Kaspijskogo morya Provinciya bula organizovana u 1993 zi shidnoyi chastini provinciyi Shidnij Azerbajdzhan najbilsha chastina ta pivnichnoyi chastini provinciyi Gilyan Naselennya 1 7 mln cholovik Perevazhna bilshist azerbajdzhanci takozh prozhivayut talishi U provinciyi roztashovanij vidomij vulkan Sabalan Ardebil Ostan Iranu استان اردبیل Roztashuvannya Statistika Stolicya Ardebil Najbilshi mista Plosha 17 800 km Naselennya 2006 gustota 1 228 155 69 km Kilkist shagrestaniv 9 Chasovij poyas UTC 3 30 Mova i azerbajdzhanska perska taliska MapaIstoriyaOstan Ardebil buv vidilenij u XX stolitti pri zmenshenni provinciyi Azerbajdzhan Pid chas Ardebil buv najbilshim mistom Iranu ta zostavavsya takim azh do mongolskoyi navali She u XIV stolitti v Ardebili govorili na movi azeri bezposerednim predkom suchasnoyi talishskoyi movi Na cij movi zokrema govoriv i navit pisav rubayi ardebilskij shejh zasnovnik ordenu Sefeveyiv ta dinastiyi Sefevidivyiv Nashadki shejha Sefi stvorili teokratichnu derzhavu z centrom u Ardebile osnovnoyu siloyu yakogo buli yih z chisla kochovih tyurkskih plemen sho nosili tyurbani z 12 chervonimi smugami i tomu kizilbashi sho prozvali chervonogolovi Shah Ismayil I pochav svoyu kampaniyu z ob yednannya Iranu a piznishe u 1500 roci zrobiv svoyeyu stoliceyu Tebriz Prote i nini Ardebil vidigraye vazhlivu rol v ekonomici j politici Iranu PosilannyaAzerb Link Of Ardebil 21 kvitnya 2011 u Wayback Machine Encyclopedia of Orient About Ardebil 31 grudnya 2019 u Wayback Machine Ardabil 11 bereznya 2007 u Wayback Machine entries in the Encyclopaedia Iranica 19 zhovtnya 2006 u Wayback Machine