Йо́сип Васи́льович Апте́кман (18 березня 1849–1926) — російський революціонер-народник, один з організаторів «Землі і волі».
Аптекман Йосип Васильович | |
---|---|
Народився | 18 (30) березня 1849 Павлоград, Катеринославська губернія, Російська імперія[1] |
Помер | 8 липня 1926[1] (77 років) Москва, СРСР[1] |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | письменник, лікар, революціонер, політик |
Галузь | політична діяльність[2][2], народництво[2] і медицина[2] |
Alma mater | d і Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана |
Знання мов | російська[2] |
Заклад | ХНУ ім. В. Н. Каразіна |
Партія | Чорний переділ і d |
Конфесія | юдаїзм і атеїзм |
|
Аптекман автор книг «Товариство „Земля і воля“ 70-их рр.» (П., 1924), вперше опублікованої у 1906—1907, та «Чорний переділ» (1923).
З біографії
Народився в м. Павлоград в купецькій родині. Початкову освіту здобув у місц. хедері (єврейська релігійна школа). Від 1867 навчався в Катеринославській гімназії. З 1870 — на медичному факультеті Харківського університету, прилучився до культурно-просвітницьких гуртків, познайомився з , , та іншими. . 1871 перейшов до Медико-хірургічної Академії у Санкт-Петербурзі, став членом земляцтва «катеринославців», пов'язаного із «Чайковцями». Взимку 1874/75 покинув п'ятий курс і влився в «ходіння в народ». 1875 прийняв православ'я. Служив фельдшером у російській глибинці.
1876 перебував у харківсько-ростовському колі народників, від якого був делегований до С.-Петербурга й взяв участь у створенні нової організації, 1878 названої «Земля і воля». 1879 був на її Воронезькому з'їзді, після чого вів революційну пропаганду на Кубані. Пристав до «Чорного переділу», входив до редакції його друкованого органу. 1880 арештований, до 1882 утримувався під вартою, потім, до 1885, — на засланні в Якутії (1883–84 — разом із В.Короленком). 1886 повернувся до Харкова, проте 1887, не діставши дозволу завершити студії, виїхав за кордон. Отримав диплом доктора медицини в Мюнхені (Німеччина). 1889 — знову на батьківщині. Від 1890 — земський лікар у різних місцевостях Російської імперії, зокрема в Херсонській губернії під час епідемії холери (звідти від земства був направлений на петербурзький медичний з'їзд, скликаний МВС). 1894 ввійшов до партії «Народного права». Зблизився з соціал-демократами. Під час революції 1905—1907 керував боївкою у м. Вільно (нині Вільнюс). Зазнав 6-місячного ув'язнення. 1906 відпущений на поруки під заставу, емігрував. Співробітничав з меншовиками. Від 1917 — в Росії. Підтримав радянську владу. Працював у петроградському Історико-революційному архіві.
1882–83 підготував спогади про осіб і події 1870-х рр. (опубл. в різних варіантах), 1913– 16 вмістив «Записки семидесятника» в ж. «Современный мир», у 1920-х рр. видав низку статей і книг про свою лікарську та революц. практику, діяльність В.Берві-Флеровського, Д.Рогачова, Г.Плеханова. Посмертно побачив світ його нарис «В. Г. Короленко: Черты из личных воспоминаний» («Каторга и ссылка», 1927, № 8). Останні роки життя провів у московському будинку ветеранів.
Помер у м. Москва.
Примітки
- Аптекман Осип Васильевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Czech National Authority Database
- Деятели СССР и революционного движения России (російською) . Москва: Советская Энциклопедия. 1989. с. 15—20. ISBN .
Література
- П. В. Голобуцький. Аптекман Йосип Васильович [ 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Посилання
- АПТЕКМАН Йосип Васильович [ 26 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jo sip Vasi lovich Apte kman 18 bereznya 1849 1926 rosijskij revolyucioner narodnik odin z organizatoriv Zemli i voli Aptekman Josip VasilovichNarodivsya18 30 bereznya 1849 Pavlograd Katerinoslavska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer8 lipnya 1926 1926 07 08 1 77 rokiv Moskva SRSR 1 Krayina Rosijska imperiya SRSRDiyalnistpismennik likar revolyucioner politikGaluzpolitichna diyalnist 2 2 narodnictvo 2 i medicina 2 Alma materd i Myunhenskij universitet Lyudviga MaksimilianaZnannya movrosijska 2 ZakladHNU im V N KarazinaPartiyaChornij peredil i dKonfesiyayudayizm i ateyizm Mediafajli u Vikishovishi Aptekman avtor knig Tovaristvo Zemlya i volya 70 ih rr P 1924 vpershe opublikovanoyi u 1906 1907 ta Chornij peredil 1923 Z biografiyiNarodivsya v m Pavlograd v kupeckij rodini Pochatkovu osvitu zdobuv u misc hederi yevrejska religijna shkola Vid 1867 navchavsya v Katerinoslavskij gimnaziyi Z 1870 na medichnomu fakulteti Harkivskogo universitetu priluchivsya do kulturno prosvitnickih gurtkiv poznajomivsya z ta inshimi 1871 perejshov do Mediko hirurgichnoyi Akademiyi u Sankt Peterburzi stav chlenom zemlyactva katerinoslavciv pov yazanogo iz Chajkovcyami Vzimku 1874 75 pokinuv p yatij kurs i vlivsya v hodinnya v narod 1875 prijnyav pravoslav ya Sluzhiv feldsherom u rosijskij glibinci 1876 perebuvav u harkivsko rostovskomu koli narodnikiv vid yakogo buv delegovanij do S Peterburga j vzyav uchast u stvorenni novoyi organizaciyi 1878 nazvanoyi Zemlya i volya 1879 buv na yiyi Voronezkomu z yizdi pislya chogo viv revolyucijnu propagandu na Kubani Pristav do Chornogo peredilu vhodiv do redakciyi jogo drukovanogo organu 1880 areshtovanij do 1882 utrimuvavsya pid vartoyu potim do 1885 na zaslanni v Yakutiyi 1883 84 razom iz V Korolenkom 1886 povernuvsya do Harkova prote 1887 ne distavshi dozvolu zavershiti studiyi viyihav za kordon Otrimav diplom doktora medicini v Myunheni Nimechchina 1889 znovu na batkivshini Vid 1890 zemskij likar u riznih miscevostyah Rosijskoyi imperiyi zokrema v Hersonskij guberniyi pid chas epidemiyi holeri zvidti vid zemstva buv napravlenij na peterburzkij medichnij z yizd sklikanij MVS 1894 vvijshov do partiyi Narodnogo prava Zblizivsya z social demokratami Pid chas revolyuciyi 1905 1907 keruvav boyivkoyu u m Vilno nini Vilnyus Zaznav 6 misyachnogo uv yaznennya 1906 vidpushenij na poruki pid zastavu emigruvav Spivrobitnichav z menshovikami Vid 1917 v Rosiyi Pidtrimav radyansku vladu Pracyuvav u petrogradskomu Istoriko revolyucijnomu arhivi 1882 83 pidgotuvav spogadi pro osib i podiyi 1870 h rr opubl v riznih variantah 1913 16 vmistiv Zapiski semidesyatnika v zh Sovremennyj mir u 1920 h rr vidav nizku statej i knig pro svoyu likarsku ta revolyuc praktiku diyalnist V Bervi Flerovskogo D Rogachova G Plehanova Posmertno pobachiv svit jogo naris V G Korolenko Cherty iz lichnyh vospominanij Katorga i ssylka 1927 8 Ostanni roki zhittya proviv u moskovskomu budinku veteraniv Pomer u m Moskva PrimitkiAptekman Osip Vasilevich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Deyateli SSSR i revolyucionnogo dvizheniya Rossii rosijskoyu Moskva Sovetskaya Enciklopediya 1989 s 15 20 ISBN 5 85270 028 2 LiteraturaP V Golobuckij Aptekman Josip Vasilovich 12 bereznya 2017 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 PosilannyaAPTEKMAN Josip Vasilovich 26 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il