Петро́ Матві́йович Апра́ксін (рос. Пётр Матвеевич Апраксин; 1659–1728) — російський державний діяч, сподвижник Петра I, граф (з 1710), сенатор (з 1717), дійсний таємний радник (з 1725).
Апраксін Петро Матвійович | |||
| |||
---|---|---|---|
1706 — 1713 | |||
Попередник: | посада введена | ||
Спадкоємець: | |||
| |||
1722 — 1727 | |||
Попередник: | |||
Спадкоємець: | Голіцин Михайло Михайлович | ||
Народження: | 3 червня 1659 | ||
Смерть: | 29 травня 1728 (68 років) Санкт-Петербург, Російська імперія | ||
Країна: | Російська імперія | ||
Релігія: | православ'я | ||
Рід: | d | ||
Батько: | d[1] | ||
Шлюб: | d | ||
Діти: | d[1] і d |
Життєпис
Народився 1659 року в родині стольника Матвія Васильовича Апраксіна. Старший брат цариці Марфи Матвіївни, а також Федора й Апраксіних.
1677 року жалуваний у стольники, з 1689 року — в окольничі. У 1698 році був призначений воєводою у Новгород.
Учасник Великої Північної війни. Після поразки російських військ під Нарвою у 1700 році, Петру Апраксіну був доручений набір драгунських полків, які спільно зі стрільцями склали особливий загін, що прикривав північно-західний кордон Росії. У 1702 році завдав поразки шведській флотилії в гирлі Неви, а потім розбив біля р. Іжори шведський загін. У 1704 році в гирлі Нарви відбив напад шведського флоту, який поспішав на допомогу обложеній російськими військами Нарві.
Наприкінці 1705 року призначений астраханським губернатором, брав участь у придушенні Астраханського повстання, переслідував козаків-некрасівців. У 1708 році уклав договір з калмицьким ханом Аюкою, внаслідок якого калмики перейшли у російське підданство. З 1708 по 1713 роки обіймав посаду казанського губернатора. 23 лютого 1710 року отримав графський титул.
У 1717 році призначений сенатором. У лютому 1718 року за підозрою в організації втечі царевича Олексія Петровича був узятий під варту і доставлений до Москви. Слідством визнаний невинним, у тому ж році був в числі членів Верховного суду над царевичем і підписав йому смертний вирок. З 1722 — президент Юстиц-колегії.
Примітки
- Lundy D. R. The Peerage
Посилання
- Апраксин Пётр Матвеевич на «Хронос» [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Apraksin Petro Matvi jovich Apra ksin ros Pyotr Matveevich Apraksin 1659 1728 rosijskij derzhavnij diyach spodvizhnik Petra I graf z 1710 senator z 1717 dijsnij tayemnij radnik z 1725 Apraksin Petro Matvijovich Prapor Kazanskij gubernator 1706 1713 Poperednik posada vvedena Spadkoyemec Prapor Prezident Yustic kolegiyi 1722 1727 Poperednik Spadkoyemec Golicin Mihajlo Mihajlovich Narodzhennya 3 chervnya 1659 1659 06 03 Smert 29 travnya 1728 1728 05 29 68 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaReligiya pravoslav yaRid dBatko d 1 Shlyub dDiti d 1 i dZhittyepisNarodivsya 1659 roku v rodini stolnika Matviya Vasilovicha Apraksina Starshij brat carici Marfi Matviyivni a takozh Fedora j Apraksinih 1677 roku zhaluvanij u stolniki z 1689 roku v okolnichi U 1698 roci buv priznachenij voyevodoyu u Novgorod Uchasnik Velikoyi Pivnichnoyi vijni Pislya porazki rosijskih vijsk pid Narvoyu u 1700 roci Petru Apraksinu buv doruchenij nabir dragunskih polkiv yaki spilno zi strilcyami sklali osoblivij zagin sho prikrivav pivnichno zahidnij kordon Rosiyi U 1702 roci zavdav porazki shvedskij flotiliyi v girli Nevi a potim rozbiv bilya r Izhori shvedskij zagin U 1704 roci v girli Narvi vidbiv napad shvedskogo flotu yakij pospishav na dopomogu oblozhenij rosijskimi vijskami Narvi Naprikinci 1705 roku priznachenij astrahanskim gubernatorom brav uchast u pridushenni Astrahanskogo povstannya peresliduvav kozakiv nekrasivciv U 1708 roci uklav dogovir z kalmickim hanom Ayukoyu vnaslidok yakogo kalmiki perejshli u rosijske piddanstvo Z 1708 po 1713 roki obijmav posadu kazanskogo gubernatora 23 lyutogo 1710 roku otrimav grafskij titul U 1717 roci priznachenij senatorom U lyutomu 1718 roku za pidozroyu v organizaciyi vtechi carevicha Oleksiya Petrovicha buv uzyatij pid vartu i dostavlenij do Moskvi Slidstvom viznanij nevinnim u tomu zh roci buv v chisli chleniv Verhovnogo sudu nad carevichem i pidpisav jomu smertnij virok Z 1722 prezident Yustic kolegiyi Pomer 9 chervnya 29 travnya 1728 roku PrimitkiLundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824PosilannyaApraksin Pyotr Matveevich na Hronos 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine ros