Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Апо́стол воєво́да (також відомий як Апостол войвода, Апостол Боймички або Постол войвода, а серед народних мас як Еніджевардарське сонце болг. Ениджевардарското слънце) — відомий болгарський і македонський революціонер, який боровся проти османського іга на Балканах, гайдук, воєвода, один з видатних осіб Внутрішньої македонсько-одринської революційної організації (ВМОРО), військовий лідер у Солуньському революційному окрузі.
| Апостол воєвода | |
|---|---|
 | |
| Народився | 6 травня 1869 d |
| Помер | 2 серпня 1911 (42 роки) d ·загиблий у бою |
| Країна |  Османська імперія |
| Діяльність | революціонер, гайдуки |
| Галузь | політична діяльність[1] і військова служба[1] |
| Членство | Внутрішня македонська революційна організація |
| Родичі | d |
| |
Життєпис
Народження і походження
Народився 6 травня 1869 року у селі Аксіуполь (нині ), яке дало назву цілій місцевості Боймія. Був хрещений як Апостол Петков Терзиєв. Походив з славетного гайдуцького роду Терзиєвих. Старший його брат Митре Терзиєв був відомим гайдуком, молодший Тано Терзиєв і двоюрідний брат Андон Терзиєв загинули як четники ВМОРО. Є твердження, що керівник грецького загону в Македонії, проти якого воювала чета Апостола, Гоно Йотов є його старшим двоюрідним братом.
Початок революційної діяльності
Відомо, що Апостол Терзієв залишився неписьменним і спочатку працював доглядачем на залізничній лінії Салоніки-Скоп'є, але у 1892 році повстав проти османів, разом з своїм братом Тано і ще трьома повстанцями став гайдукувати у горах поблизу Еніджевардарського озера в Центральній Македонії.
У рядах ВМОРО
У 1897 році Даме Груєв, один з лідерів ВМОРО, який з метою організації революційних загонів об'їзжав ці місцевості, зустрівся з Апостолом і ще декількома лідерами гайдуків, і в той же день духовник ВМОРО, отець Танче Стаматов посвятив їх у четники цієї організації. Після того, як Апостол разом з іншими гайдуками викрив і вбив декілька підозрюваних шпигунів, 15 вересня 1897 року їх влада поставила поза законом, а самі гайдуки перейшли на суворе нелегальне положення. За короткий час чета значно збільшила свій склад і створила багато проблем у районі своєї дії для османської влади.
Діяльність воєводи
Апостолу вдалося залучити до організації і більшість так званих «грекоманських» болгар, які поступово відмовилися від сповідування еллінізму і навіть прийняли верховенство Екзархату. До 1903 року «грекомани» залишилися лише у декількох населених пунктах. Апостол також створив біля Еніджевардарського озера мережу хатин, які служили притулком для його чети. До Илінденського повстання Апостол провів численні кровопролитні бої (у тому числі, і водні на теренах Еніджевардарського озера) з османськими загонами. Не завжди вони були успішними — так у 1902 році біля села Крива загін був виданий місцевими «грекоманами», і в битві з османськими військами загинули багато четників, зокрема і брат Апостола Тано. Є думки, що у діяльності Апостола не все було гладко. Вважають, що центральний комітет ВМОРО у цей період втратив довіру до нього, через те, що взявши викуп за полоненого його четою багатого османа, він спробував гроші залишити в четі. Також існують підозри, що Апостол через заздрість отруїв до смерті одного з відомих і успішних четників ВМОРО — Павле Коніковски. Хоча останнє є дуже спірним.
Апостол воєвода швидко став лідером у регіональній революційній мережі, істинним захисником болгар в регіоні, за що він отримав від них національне визнання як «Еніджевардарське сонце». Його сучасник, революціонер і письменник Христо Силуянов писав:
Населення настільки прив'язалось до свого воєводи-батька, що йому присвятили не одну пісню і увінчали найбільш виразним ім'ям — Еніджевардарське сонце — сонце, яке прорізає своїми променями темряву їх рабської неволі та зігріває їх серце солодкою надією
Апостол був одним з активних діячів Ілінденського повстання 1903 року. На початку його він розділив свою чету на декілька дрібніших, таким чином, отримавши більш мобільні військові однинці, які мали діяти за принципом «вжалив. швидко відлетів. заховався». 9 вересня 1903 року Апостол разом з тільки 63 четниками дав бій османсько-грекоманському загону, який був значно чисельніше, вдало його розбив, втративши вбитим лише одного свого гайдука. Наприкінці невдалого повстання Апостол ще продовжував успішні бойові дії. У жовтні 1903 року він об'єднав свій зігін з четою Іванчо Карасуліяти. Лише з 130 четниками вони вели вдалі численні бої проти османського карального загону чисельністю у 1 300 вояків.
Після подавлення повстання Апостол був змушений відійти до Болгарії, але вже у лютому 1904 року повернувся до району свого гайдуцтва, де почав активно відновлювати революційну боротьбу. на заваді йому були не тільки османи, але й піднялі голову грекомани та греки, які співробітничали з османами (так звані болг. андарти). Апостол на шляхах поблизу Еніджевардарського озера встановлював шибениці, на яких вішав зрадників. Боротьба йшла з перемінним успіхом. Так 1 березня 1905 року загони Апостола і Сави Михайлова були оточені в невеликому селі османськими військами і башибузуками. Через 5 годин кривавої битви загинуло 40 повстанців, Сава Михайлов через тяжке поранення здійснив самогубство. Апостол був поранений у п'яту і зміг за допомогою одного з своїх четників втекти. Османи пустили хибну новину про нібито смерть Апостола воєводи. Цей бій в очах османської влади мав таке значення, що за нього були нагороджені всі учасники битви медалями, акціями і грошима.
Апостол швидко оговтався, відновив свою чету і трохи пізніше дав найбільший «морський бій» османській армії і грецьким загонам на Еніджевардарському озері. Влітку 1906 року Апостол мав численні сутички з різними загонами грецьких андартів. Часто результати були вдалі для Апостола. Так він спалив грецьке селище Ніссі, часто розбивав андартів, в тому числі, й на озері у «морських» боях. Одного разу він вщент розбив такий загін, взяв у полон його командира і повісив за численні злочини проти селян.
Слава Апостола воєводи досягла Стамбула. Султан Абдул-Гамід II особисто відправив свого родича задля дачі хабара у 20 000 османських лір воєводі, аби він відмовився від подальшої боротьби. Після невдач з хабарем турецький уряд посилив військовий натиск на Апостола, проводив репресії проти його помічників серед селян, підтримав грекоманів і андартів. У цей час і грецький консул у Салоніках без успіху намагався перетягнути його на грецьку сторону.
Про увагу до Апостола свідчить і той факт, що у 1906 році американський журналіст Альберт Соніксен побував у Апостола Войводи у його четі поблизу від Еніджевардарського озера і описав його історію життя у своїй книзі «Сповідь одного македонського четника».
Останні роки
У 1907 році тиск андартів і османських військ у районі Еніджевардарського озера став настільки непереборним, що Апостол був змушений звідти піти. Після революції молодотурків 1908 року Апостол спочатку відмовився легалізуватися, і тільки після трьох днів перемовин з Енвер-пашою Апостол згодився скласти зброю. Але незабаром Апостол розчарувався в політиці молодотурків, і через острах бути зрадницьки вбитим, виїхав до Болгарії. 4 травня 1910 року Апостол взяв участь у заснуванні Болгарської народної македонсько-одринської революційної організації і був вибраний членом Головного її комітету. У 1910 році він знову перейшов на нелегальне положення, відновив революційну діяльність і увійшов знову з четою до Македонії.
2 серпня 1911 року Апостол ще з двома реводюціонерами був убитий біля села поблизу від Еніджевардарського озера. Існують дві версії його смерті — по одній він був убитий з побратимами в битві з турецькою жандармерією, згідно другої — зрадник грекоман отруїв їх. Після отруєння начебто їх поклали у домовини та інсценували їх загибель у бою. Поховали Апостола у Яніні.
Пам'ять про воєводу
Про легендарного Апостола воєводу було складено багато пісень та оповідок. Він є одним героів болгарського фільму «Міра за міру (болг. Мера според мера)» (1981 р.), головну роль в якому виконав Григор Вачков. У різних населених пунктах Болгарії (Софія, Пловдив, Равда) є вулиці, які носять ім'я Апостола Петкова Войводи, так само, як і різні македонські товариства, зокрема, в Асеновграді, Несебирі.
Примітки
- Czech National Authority Database
- Бабев, Иван. Македонска голгота, ТАНГРА ТанНакРа ИК, София, 2009, стр. 736
- Петров-Македонски, Благой. Наранена земя, Бургас, 1995, стр.75
- «Ο εμφύλιος τον προτομών». Κυριακάτικη Ελευθεροτυπία, 26/11/2000
- болг. кантонер
- «Борбите в Македония — Спомени на отец Герасим, Георги Райков, Дельо Марковски, Илия Докторов, Васил Драгомиров», Борис Йорданов Николов, ИК «Звезди», 2005, стр. 54
- Известия на Института за българска литература. Т. 7, 1958, стр. 354.
- болг. Гъркомани — люди болгарського походження, які вважали себе частиною грецької нації і після утворення Болгарського Екзархату залишилися вірними Царградскій патріархії.
- Георгиев, Георги Н. Епос за един изгубен свят (Архивни материали за борбите, езика и бита на българите в Ениджевардарско), Македонски преглед, г. ХХХІІІ, 2010, бр. 4, с. 124, 136 (Спомени на Хр. Бинчаров).
- болг. Населението така се привърза към своя войвода-баща, че му посвети не една песен и го укичи с най-изразителното име — Ениджевардарско слънце — слънце, което прорязва с лъчите си мрака на неговата робска неволя и стопля сърцето му със сладка надежда.
- Мария Атанасова. Ениджевардарското слънце Апостол Петков. В: «Български войводи», София, 1985, стр. 291
- Бабев, Иван. Македонска голгота, Македонска голгота, ТАНГРА ТанНакРа ИК, София, 2009, стр. 265.
- Який був у 1988 році перетворений на семисерійний телевезійний фільм.
Джерела
- Мурџев, Слободан. Револуционерен војвода Апостол Петков Терзиев, 1870—1911, Општинска културно-просветна заедница, 1982.
- Симон Дракул. Апостол-војвода: исповед на еден македонски воин, Современост, 1998
Посилання
- „Ениджевардарското слънце. По следите на Апостол войвода 100 години по-късно“ - филм за Апостол Петков на YouTube
- The Sun Of Enidje Vardar - Voyvoda на YouTube
- Апостол войвода [1] [ 27 грудня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Voyevoda znachennya Apo stol voyevo da takozh vidomij yak Apostol vojvoda Apostol Bojmichki abo Postol vojvoda a sered narodnih mas yak Enidzhevardarske sonce bolg Enidzhevardarskoto slnce vidomij bolgarskij i makedonskij revolyucioner yakij borovsya proti osmanskogo iga na Balkanah gajduk voyevoda odin z vidatnih osib Vnutrishnoyi makedonsko odrinskoyi revolyucijnoyi organizaciyi VMORO vijskovij lider u Solunskomu revolyucijnomu okruzi Apostol voyevodaNarodivsya6 travnya 1869 1869 05 06 dPomer2 serpnya 1911 1911 08 02 42 roki d zagiblij u boyuKrayina Osmanska imperiyaDiyalnistrevolyucioner gajdukiGaluzpolitichna diyalnist 1 i vijskova sluzhba 1 ChlenstvoVnutrishnya makedonska revolyucijna organizaciyaRodichid Mediafajli u VikishovishiCheta Apostola Vojvodi zliva vid nogo sidit u pershomu ryadu Vindo GoshevZhittyepisNarodzhennya i pohodzhennya Narodivsya 6 travnya 1869 roku u seli Aksiupol nini yake dalo nazvu cilij miscevosti Bojmiya Buv hreshenij yak Apostol Petkov Terziyev Pohodiv z slavetnogo gajduckogo rodu Terziyevih Starshij jogo brat Mitre Terziyev buv vidomim gajdukom molodshij Tano Terziyev i dvoyuridnij brat Andon Terziyev zaginuli yak chetniki VMORO Ye tverdzhennya sho kerivnik greckogo zagonu v Makedoniyi proti yakogo voyuvala cheta Apostola Gono Jotov ye jogo starshim dvoyuridnim bratom Pochatok revolyucijnoyi diyalnosti Vidomo sho Apostol Terziyev zalishivsya nepismennim i spochatku pracyuvav doglyadachem na zaliznichnij liniyi Saloniki Skop ye ale u 1892 roci povstav proti osmaniv razom z svoyim bratom Tano i she troma povstancyami stav gajdukuvati u gorah poblizu Enidzhevardarskogo ozera v Centralnij Makedoniyi U ryadah VMORO U 1897 roci Dame Gruyev odin z lideriv VMORO yakij z metoyu organizaciyi revolyucijnih zagoniv ob yizzhav ci miscevosti zustrivsya z Apostolom i she dekilkoma liderami gajdukiv i v toj zhe den duhovnik VMORO otec Tanche Stamatov posvyativ yih u chetniki ciyeyi organizaciyi Pislya togo yak Apostol razom z inshimi gajdukami vikriv i vbiv dekilka pidozryuvanih shpiguniv 15 veresnya 1897 roku yih vlada postavila poza zakonom a sami gajduki perejshli na suvore nelegalne polozhennya Za korotkij chas cheta znachno zbilshila svij sklad i stvorila bagato problem u rajoni svoyeyi diyi dlya osmanskoyi vladi Diyalnist voyevodiApostolu vdalosya zaluchiti do organizaciyi i bilshist tak zvanih grekomanskih bolgar yaki postupovo vidmovilisya vid spoviduvannya ellinizmu i navit prijnyali verhovenstvo Ekzarhatu Do 1903 roku grekomani zalishilisya lishe u dekilkoh naselenih punktah Apostol takozh stvoriv bilya Enidzhevardarskogo ozera merezhu hatin yaki sluzhili pritulkom dlya jogo cheti Do Ilindenskogo povstannya Apostol proviv chislenni krovoprolitni boyi u tomu chisli i vodni na terenah Enidzhevardarskogo ozera z osmanskimi zagonami Ne zavzhdi voni buli uspishnimi tak u 1902 roci bilya sela Kriva zagin buv vidanij miscevimi grekomanami i v bitvi z osmanskimi vijskami zaginuli bagato chetnikiv zokrema i brat Apostola Tano Ye dumki sho u diyalnosti Apostola ne vse bulo gladko Vvazhayut sho centralnij komitet VMORO u cej period vtrativ doviru do nogo cherez te sho vzyavshi vikup za polonenogo jogo chetoyu bagatogo osmana vin sprobuvav groshi zalishiti v cheti Takozh isnuyut pidozri sho Apostol cherez zazdrist otruyiv do smerti odnogo z vidomih i uspishnih chetnikiv VMORO Pavle Konikovski Hocha ostannye ye duzhe spirnim Apostol voyevoda shvidko stav liderom u regionalnij revolyucijnij merezhi istinnim zahisnikom bolgar v regioni za sho vin otrimav vid nih nacionalne viznannya yak Enidzhevardarske sonce Jogo suchasnik revolyucioner i pismennik Hristo Siluyanov pisav Naselennya nastilki priv yazalos do svogo voyevodi batka sho jomu prisvyatili ne odnu pisnyu i uvinchali najbilsh viraznim im yam Enidzhevardarske sonce sonce yake prorizaye svoyimi promenyami temryavu yih rabskoyi nevoli ta zigrivaye yih serce solodkoyu nadiyeyu Apostol buv odnim z aktivnih diyachiv Ilindenskogo povstannya 1903 roku Na pochatku jogo vin rozdiliv svoyu chetu na dekilka dribnishih takim chinom otrimavshi bilsh mobilni vijskovi odninci yaki mali diyati za principom vzhaliv shvidko vidletiv zahovavsya 9 veresnya 1903 roku Apostol razom z tilki 63 chetnikami dav bij osmansko grekomanskomu zagonu yakij buv znachno chiselnishe vdalo jogo rozbiv vtrativshi vbitim lishe odnogo svogo gajduka Naprikinci nevdalogo povstannya Apostol she prodovzhuvav uspishni bojovi diyi U zhovtni 1903 roku vin ob yednav svij zigin z chetoyu Ivancho Karasuliyati Lishe z 130 chetnikami voni veli vdali chislenni boyi proti osmanskogo karalnogo zagonu chiselnistyu u 1 300 voyakiv Pislya podavlennya povstannya Apostol buv zmushenij vidijti do Bolgariyi ale vzhe u lyutomu 1904 roku povernuvsya do rajonu svogo gajductva de pochav aktivno vidnovlyuvati revolyucijnu borotbu na zavadi jomu buli ne tilki osmani ale j pidnyali golovu grekomani ta greki yaki spivrobitnichali z osmanami tak zvani bolg andarti Apostol na shlyahah poblizu Enidzhevardarskogo ozera vstanovlyuvav shibenici na yakih vishav zradnikiv Borotba jshla z pereminnim uspihom Tak 1 bereznya 1905 roku zagoni Apostola i Savi Mihajlova buli otocheni v nevelikomu seli osmanskimi vijskami i bashibuzukami Cherez 5 godin krivavoyi bitvi zaginulo 40 povstanciv Sava Mihajlov cherez tyazhke poranennya zdijsniv samogubstvo Apostol buv poranenij u p yatu i zmig za dopomogoyu odnogo z svoyih chetnikiv vtekti Osmani pustili hibnu novinu pro nibito smert Apostola voyevodi Cej bij v ochah osmanskoyi vladi mav take znachennya sho za nogo buli nagorodzheni vsi uchasniki bitvi medalyami akciyami i groshima Apostol voyevoda i vidomij koloritnij gajduk Tane Nikolov Apostol shvidko ogovtavsya vidnoviv svoyu chetu i trohi piznishe dav najbilshij morskij bij osmanskij armiyi i greckim zagonam na Enidzhevardarskomu ozeri Vlitku 1906 roku Apostol mav chislenni sutichki z riznimi zagonami greckih andartiv Chasto rezultati buli vdali dlya Apostola Tak vin spaliv grecke selishe Nissi chasto rozbivav andartiv v tomu chisli j na ozeri u morskih boyah Odnogo razu vin vshent rozbiv takij zagin vzyav u polon jogo komandira i povisiv za chislenni zlochini proti selyan Slava Apostola voyevodi dosyagla Stambula Sultan Abdul Gamid II osobisto vidpraviv svogo rodicha zadlya dachi habara u 20 000 osmanskih lir voyevodi abi vin vidmovivsya vid podalshoyi borotbi Pislya nevdach z habarem tureckij uryad posiliv vijskovij natisk na Apostola provodiv represiyi proti jogo pomichnikiv sered selyan pidtrimav grekomaniv i andartiv U cej chas i greckij konsul u Salonikah bez uspihu namagavsya peretyagnuti jogo na grecku storonu Pro uvagu do Apostola svidchit i toj fakt sho u 1906 roci amerikanskij zhurnalist Albert Soniksen pobuvav u Apostola Vojvodi u jogo cheti poblizu vid Enidzhevardarskogo ozera i opisav jogo istoriyu zhittya u svoyij knizi Spovid odnogo makedonskogo chetnika Ostanni rokiU 1907 roci tisk andartiv i osmanskih vijsk u rajoni Enidzhevardarskogo ozera stav nastilki neperebornim sho Apostol buv zmushenij zvidti piti Pislya revolyuciyi molodoturkiv 1908 roku Apostol spochatku vidmovivsya legalizuvatisya i tilki pislya troh dniv peremovin z Enver pashoyu Apostol zgodivsya sklasti zbroyu Ale nezabarom Apostol rozcharuvavsya v politici molodoturkiv i cherez ostrah buti zradnicki vbitim viyihav do Bolgariyi 4 travnya 1910 roku Apostol vzyav uchast u zasnuvanni Bolgarskoyi narodnoyi makedonsko odrinskoyi revolyucijnoyi organizaciyi i buv vibranij chlenom Golovnogo yiyi komitetu U 1910 roci vin znovu perejshov na nelegalne polozhennya vidnoviv revolyucijnu diyalnist i uvijshov znovu z chetoyu do Makedoniyi 2 serpnya 1911 roku Apostol she z dvoma revodyucionerami buv ubitij bilya sela poblizu vid Enidzhevardarskogo ozera Isnuyut dvi versiyi jogo smerti po odnij vin buv ubitij z pobratimami v bitvi z tureckoyu zhandarmeriyeyu zgidno drugoyi zradnik grekoman otruyiv yih Pislya otruyennya nachebto yih poklali u domovini ta inscenuvali yih zagibel u boyu Pohovali Apostola u Yanini Pam yat pro voyevoduPro legendarnogo Apostola voyevodu bulo skladeno bagato pisen ta opovidok Vin ye odnim geroiv bolgarskogo filmu Mira za miru bolg Mera spored mera 1981 r golovnu rol v yakomu vikonav Grigor Vachkov U riznih naselenih punktah Bolgariyi Sofiya Plovdiv Ravda ye vulici yaki nosyat im ya Apostola Petkova Vojvodi tak samo yak i rizni makedonski tovaristva zokrema v Asenovgradi Nesebiri PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Babev Ivan Makedonska golgota TANGRA TanNakRa IK Sofiya 2009 str 736 Petrov Makedonski Blagoj Naranena zemya Burgas 1995 str 75 O emfylios ton protomwn Kyriakatikh Eley8erotypia 26 11 2000 bolg kantoner Borbite v Makedoniya Spomeni na otec Gerasim Georgi Rajkov Delo Markovski Iliya Doktorov Vasil Dragomirov Boris Jordanov Nikolov IK Zvezdi 2005 str 54 Izvestiya na Instituta za blgarska literatura T 7 1958 str 354 bolg Grkomani lyudi bolgarskogo pohodzhennya yaki vvazhali sebe chastinoyu greckoyi naciyi i pislya utvorennya Bolgarskogo Ekzarhatu zalishilisya virnimi Cargradskij patriarhiyi Georgiev Georgi N Epos za edin izguben svyat Arhivni materiali za borbite ezika i bita na blgarite v Enidzhevardarsko Makedonski pregled g HHHIII 2010 br 4 s 124 136 Spomeni na Hr Bincharov bolg Naselenieto taka se privrza km svoya vojvoda basha che mu posveti ne edna pesen i go ukichi s naj izrazitelnoto ime Enidzhevardarsko slnce slnce koeto proryazva s lchite si mraka na negovata robska nevolya i stoplya srceto mu ss sladka nadezhda Mariya Atanasova Enidzhevardarskoto slnce Apostol Petkov V Blgarski vojvodi Sofiya 1985 str 291 Babev Ivan Makedonska golgota Makedonska golgota TANGRA TanNakRa IK Sofiya 2009 str 265 Yakij buv u 1988 roci peretvorenij na semiserijnij televezijnij film DzherelaMurџev Slobodan Revolucioneren voјvoda Apostol Petkov Terziev 1870 1911 Opshtinska kulturno prosvetna zaednica 1982 Simon Drakul Apostol voјvoda ispoved na eden makedonski voin Sovremenost 1998Posilannya Enidzhevardarskoto slnce Po sledite na Apostol vojvoda 100 godini po ksno film za Apostol Petkov na YouTube The Sun Of Enidje Vardar Voyvoda na YouTube Apostol vojvoda 1 27 grudnya 2015 u Wayback Machine