Виндо Гьошев

Виндо Гьошев (болг. Въндо Гьошев, справжнє ім'я болг. Васил Георгиев Танов, також мав прізвиська болг. Въндо войвода, Стари Въндо) — болгарський і македонський революціонер, борець проти османського іга, гайдук, воєвода ВМОРО. Відомий також як «військова звитяга Мегленської општини».

Виндо Гьошев
болг. Въндо Гьошев
болгарський і македонський революціонер.
Народився	1858(1858) с. Лесково, Мегленська провінція/општина, Османська імперія (нині Греція)
Помер	1917(1917) Солун, Греція
Поховання	Солун, Греція
Діяльність	революціонер, гайдук, воєвода
Знання мов	болгарська
Учасник	Перша Балканська війна і Друга Балканська війна
Діти	^d
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Виндо Гьошев народився у 1858 році в селі Лесково Мегленської општині Османської імперії. Прєднався до боротьби проти османів у 1893 році. коли став курьєром ВМОРО. Через певний час був призначений воєводою. У 1894 році він вигнав з свого села грецького старосту/владику, який хотів замінити болгарського священика на грецького. У 1898 році брат Виндо Стоян був убитий підкупленою владикою людиною.

Переслідуваний османською владою, змушений був ховатися в Енідже Вардар з своїми братами і синами, де приєднався до чети Іванчо Карасуліята у 1902 році. У 1908 році після Молодотурецької революції на нетривалий час гайдуцька боротьба припинилась, Виндо став легальним громадянином, але через деякий час боротьба поновилась. Воєвода Виндо загітував інших воєвод, щоб вони з четами повернулись до Македонії аби дати османам бій в горах Кожух і Паяк. Взимку Виндо відійшов до Болгарії, повторно повернувся до Македонії у 1910 році разом з іншими воєводами.

Коли почалася Перша Балканська війна в 1912 році, Виндо Гьошев пішов до македонського ополчення у Першу окрему партизанську роту. Біля селища Крива 9 жовтня 1912 року ополчення розбило османську армію, а 19 жовтня допомогло грецькій армії звільнити Енідже Вардар. 15 грудня Виндо Гьошев і його син були арештовані й осуджені на смерть. Були відправлені до в'язниці «Еді куле» в Солуні, звідки Георги встиг втекти, а воєвода Виндо був спочатку підданий тортурам, побитий, потім залишений без їжі, отруєний, і врешті-решт, убитий у 1917 році.

Син Виндо Гьошева — (1890–1942) теж був воєводою.

Примітки

1. Николов, Борис. ВМОРО — псевдоними и шифри 1893–1934, Звезди, 1999, стор.90
2. болг. бойната гордост на Мъгленско
3. «Македоно-одринското опълчение 1912–1913 г. Личен състав», Главно управление на архивите, 2006, стр.688.
4. Бабев, Иван, «Македонска голгота», ТАНГРА ТанНакРа, София, 2009 г., стр. 450:

Джерела

• Статия от Илюстрация Илинден за войводата^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Тюлеков, Димитър. «Обречено родолюбие. ВМРО в Пиринско 1919–1934 г.», Благоевград, 2001. [ 30 вересня 2008 у Wayback Machine.]
• Бележити българи, т. VI (съставител и отг. ред. Пл. Павлов), С., 2012.
• Националноосвободителното движение на македонските и тракийските българи 1878–1944, Т. III, София, 1997, с. 343 и сл.;
• Йонов, М. Жалби и съдба на българите в Македония през Балканските войни, 1912–1913 г. , София, 1998, с. 78-79, 238–239;