Виндо Гьошев (болг. Въндо Гьошев, справжнє ім'я болг. Васил Георгиев Танов, також мав прізвиська болг. Въндо войвода, Стари Въндо) — болгарський і македонський революціонер, борець проти османського іга, гайдук, воєвода ВМОРО. Відомий також як «військова звитяга Мегленської општини».
Виндо Гьошев | |
---|---|
болг. Въндо Гьошев | |
болгарський і македонський революціонер. | |
Народився | 1858 с. Лесково, Мегленська провінція/општина, Османська імперія (нині Греція) |
Помер | 1917 Солун, Греція |
Поховання | Солун, Греція |
Діяльність | революціонер, гайдук, воєвода |
Знання мов | болгарська |
Учасник | Перша Балканська війна і Друга Балканська війна |
Діти | d |
|
Життєпис
Виндо Гьошев народився у 1858 році в селі Лесково Мегленської општині Османської імперії. Прєднався до боротьби проти османів у 1893 році. коли став курьєром ВМОРО. Через певний час був призначений воєводою. У 1894 році він вигнав з свого села грецького старосту/владику, який хотів замінити болгарського священика на грецького. У 1898 році брат Виндо Стоян був убитий підкупленою владикою людиною.
Переслідуваний османською владою, змушений був ховатися в Енідже Вардар з своїми братами і синами, де приєднався до чети Іванчо Карасуліята у 1902 році. У 1908 році після Молодотурецької революції на нетривалий час гайдуцька боротьба припинилась, Виндо став легальним громадянином, але через деякий час боротьба поновилась. Воєвода Виндо загітував інших воєвод, щоб вони з четами повернулись до Македонії аби дати османам бій в горах Кожух і Паяк. Взимку Виндо відійшов до Болгарії, повторно повернувся до Македонії у 1910 році разом з іншими воєводами.
Коли почалася Перша Балканська війна в 1912 році, Виндо Гьошев пішов до македонського ополчення у Першу окрему партизанську роту. Біля селища Крива 9 жовтня 1912 року ополчення розбило османську армію, а 19 жовтня допомогло грецькій армії звільнити Енідже Вардар. 15 грудня Виндо Гьошев і його син були арештовані й осуджені на смерть. Були відправлені до в'язниці «Еді куле» в Солуні, звідки Георги встиг втекти, а воєвода Виндо був спочатку підданий тортурам, побитий, потім залишений без їжі, отруєний, і врешті-решт, убитий у 1917 році.
Син Виндо Гьошева — (1890–1942) теж був воєводою.
Примітки
- Николов, Борис. ВМОРО — псевдоними и шифри 1893–1934, Звезди, 1999, стор.90
- болг. бойната гордост на Мъгленско
- «Македоно-одринското опълчение 1912–1913 г. Личен състав», Главно управление на архивите, 2006, стр.688.
- Бабев, Иван, «Македонска голгота», ТАНГРА ТанНакРа, София, 2009 г., стр. 450:
Джерела
- Статия от Илюстрация Илинден за войводата[недоступне посилання з червня 2019]
- Тюлеков, Димитър. «Обречено родолюбие. ВМРО в Пиринско 1919–1934 г.», Благоевград, 2001. [ 30 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Бележити българи, т. VI (съставител и отг. ред. Пл. Павлов), С., 2012.
- Националноосвободителното движение на македонските и тракийските българи 1878–1944, Т. III, София, 1997, с. 343 и сл.;
- Йонов, М. Жалби и съдба на българите в Македония през Балканските войни, 1912–1913 г. , София, 1998, с. 78-79, 238–239;
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vindo Goshev bolg Vndo Goshev spravzhnye im ya bolg Vasil Georgiev Tanov takozh mav prizviska bolg Vndo vojvoda Stari Vndo bolgarskij i makedonskij revolyucioner borec proti osmanskogo iga gajduk voyevoda VMORO Vidomij takozh yak vijskova zvityaga Meglenskoyi opshtini Vindo Goshevbolg Vndo Goshevbolgarskij i makedonskij revolyucioner Narodivsya1858 1858 s Leskovo Meglenska provinciya opshtina Osmanska imperiya nini Greciya Pomer1917 1917 Solun GreciyaPohovannyaSolun GreciyaDiyalnistrevolyucioner gajduk voyevodaZnannya movbolgarskaUchasnikPersha Balkanska vijna i Druga Balkanska vijnaDitid Mediafajli u VikishovishiZhittyepisVindo Goshev narodivsya u 1858 roci v seli Leskovo Meglenskoyi opshtini Osmanskoyi imperiyi Pryednavsya do borotbi proti osmaniv u 1893 roci koli stav kuryerom VMORO Cherez pevnij chas buv priznachenij voyevodoyu U 1894 roci vin vignav z svogo sela greckogo starostu vladiku yakij hotiv zaminiti bolgarskogo svyashenika na greckogo U 1898 roci brat Vindo Stoyan buv ubitij pidkuplenoyu vladikoyu lyudinoyu Peresliduvanij osmanskoyu vladoyu zmushenij buv hovatisya v Enidzhe Vardar z svoyimi bratami i sinami de priyednavsya do cheti Ivancho Karasuliyata u 1902 roci U 1908 roci pislya Molodotureckoyi revolyuciyi na netrivalij chas gajducka borotba pripinilas Vindo stav legalnim gromadyaninom ale cherez deyakij chas borotba ponovilas Voyevoda Vindo zagituvav inshih voyevod shob voni z chetami povernulis do Makedoniyi abi dati osmanam bij v gorah Kozhuh i Payak Vzimku Vindo vidijshov do Bolgariyi povtorno povernuvsya do Makedoniyi u 1910 roci razom z inshimi voyevodami Koli pochalasya Persha Balkanska vijna v 1912 roci Vindo Goshev pishov do makedonskogo opolchennya u Pershu okremu partizansku rotu Bilya selisha Kriva 9 zhovtnya 1912 roku opolchennya rozbilo osmansku armiyu a 19 zhovtnya dopomoglo greckij armiyi zvilniti Enidzhe Vardar 15 grudnya Vindo Goshev i jogo sin buli areshtovani j osudzheni na smert Buli vidpravleni do v yaznici Edi kule v Soluni zvidki Georgi vstig vtekti a voyevoda Vindo buv spochatku piddanij torturam pobitij potim zalishenij bez yizhi otruyenij i vreshti resht ubitij u 1917 roci Sin Vindo Gosheva 1890 1942 tezh buv voyevodoyu PrimitkiNikolov Boris VMORO psevdonimi i shifri 1893 1934 Zvezdi 1999 stor 90 bolg bojnata gordost na Mglensko Makedono odrinskoto oplchenie 1912 1913 g Lichen sstav Glavno upravlenie na arhivite 2006 str 688 Babev Ivan Makedonska golgota TANGRA TanNakRa Sofiya 2009 g str 450 DzherelaStatiya ot Ilyustraciya Ilinden za vojvodata nedostupne posilannya z chervnya 2019 Tyulekov Dimitr Obrecheno rodolyubie VMRO v Pirinsko 1919 1934 g Blagoevgrad 2001 30 veresnya 2008 u Wayback Machine Belezhiti blgari t VI sstavitel i otg red Pl Pavlov S 2012 Nacionalnoosvoboditelnoto dvizhenie na makedonskite i trakijskite blgari 1878 1944 T III Sofiya 1997 s 343 i sl Jonov M Zhalbi i sdba na blgarite v Makedoniya prez Balkanskite vojni 1912 1913 g Sofiya 1998 s 78 79 238 239