Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аншель Шорр їд א נשל שור 25 жовтня 1871 1871жовтня25 Золочів 31 травня 1942 Нью Йорк також знаний під англізованим імене

Аншель Шорр

Аншель Шорр

Аншель Шорр (їд. אַנשל שור‎; 25 жовтня 1871(1871жовтня25), Золочів — 31 травня 1942, Нью-Йорк), також знаний під англізованим іменем Альберт Шорр — американський драматург, лірик, театральний менеджер і композитор, діяч театру на їдиш початку XX століття. Працював з багатьма відомими діячами тієї доби, зокрема Джозефом Румшинським, Арнольдом Перлмуттером, Моллі Пікон, Якобом Адлером і Девідом Кесслером, і написав або став співавтором понад п'ятдесяти п'єс й оперет, які широко ставилися в Європі та Америці. Його пісні записували такі сучасні виконавці, як-от Пепі Літман, Песах Бурштейн, Мордехай Гершман і Саймон Паскал. Його дружина Дора Вайсман також була знаною акторкою театру на їдиш.

Аншель Шорр
image
Народився25 жовтня 1871(1871-10-25)[1]
Золочів, Королівство Галичини та Володимирії, Долитавщина, Австро-Угорщина
Помер30 травня 1942(1942-05-30)[1] (70 років)
Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Країнаimage США
Діяльністьдраматург, актор, директор театру, поет-пісняр
Мова творіванглійська
image Аншель Шорр у Вікісховищі

Біографія

Ранні роки

Народився в Золочеві, Галичина, Австро-Угорщина, 25 жовтня 1871 року. Його батько, Заллель Шорр, був послідовником хасидизму та меламедом, а його матір звали Рейчел Перлмуттер. Сім'я переїхала до Львова, коли Аншель було 6 років. Ніколи не здобував світську освіту, навчався в хедері та єшиві, хоча вивчив польську та німецьку мови в бейт-мідраші. Його першою роботою була торгівля шкірою в підлітковому віці, але 1887 року він вперше побачив виставу на їдиш, яка зачарувала його. Він вислизав і відвідував вистави на їдиш, коли мав навчатися в бейт-мідраші вечорі, і незабаром познайомився з більшістю акторів львівського театру «Гімпель».

Театральна кар'єра

Шорр вперше зробив собі ім'я в театрі Гімпель, написавши слова до пісні в «Di lustike kavaliern» («Веселі кавалери»). Першою п'єсою його авторства, в якій він був й актором «Присяга червоному прапору».

1890 року до Львова приїхав Якоб Адлер і взяв із собою деяких акторів театру Гімпель до Америки, Шорр спочатку отримав роботу суфлера, а потім виконував ролі в театрі Гімпеля. Після цього гастролював з трупою Галичиною, Буковиною, Болгарією та Стамбулом.

Після повернення до Львова нетривалий час знову торгував шкірою і незабаром гастролював Галичиною та Румунією з іншою трупою, яка грала нову п'єсу про Альфреда Дрейфуса «Kapitan Dreyfus».

1900 року Шорр емігрував до США, відпливши з Гамбурга до Нью-Йорка в серпні. Він приїхав із трупою, яку запросили до Віндзорського театру на Мангеттені; він вирішив залишитися і став там асистентом режисера, почав писати тексти для оперет.

На початку 1900-х і 1910-х років він здобув більшу славу, оскільки писав не лише для Віндзорського, а й для театру Талія й інших. 1906 року Якоб Адлер дав Шорру акторську, авторську та режисерську роль у виставі «Malke Shvo» («Царица Савська»), що значно підняло його авторитет. У 1908—1909 роках він ненадовго керував Метрополітен-театром у Ньюарку, штат Нью-Джерсі, і був режисером Якоба Адлера в театрі Талія у 1910—1911 роках.

image
Аншель Шорр

Протягом цього періоду, окрім написання творів і постановки п'єс, він написав кілька успішних пісень з Джозефом Румшинським, зокрема «Mamenyu» (1911), пісню, адаптовану на згадку про пожежу на фабриці «Траянгл», і «Litvak un galitsiyaner», комедійний дует.

1912 року став менеджером свого власного щойно збудованого Театру комедії на Саффолк-стріт. Однак це тривало недовго, незабаром він переїхав до Філадельфії, де працював спочатку в театрі Колумбія, потім у театрі Франкліна, а потім в театрі Арч-стріт, де він був керуючим директором з 1912 до 1927 рік. 1913 року одну з його п'єс вперше поставили англійською мовою в перекладі Френсіс Коркоран. Він продовжував випускати власні п'єси в театрі на Арч-стріт, але коли успіх не відповідав його очікуванням, він почав активно співпрацювати та писати тексти разом з багатьма іншими письменниками. Однак, за словами його давнього співробітника Шолома Перлмуттера, після 1919 року Шорр втратив «запал» і, здавалося, був деморалізований щодо стану своєї кар'єри та театру на їдиш загалом

1921 року одружився з Дорою Вайсман, популярною акторкою на їдиш. У 1927—1928 роках орендував і керував власним театром Liberty у Брукліні, після закриття якого гастролював Європою у 1928—1930 роках. У 1931 році керував театром McKinley Square Theatre, а потім три роки гастролював Південною Америкою.

Помер на Манхеттені 31 травня 1942 року у 70 років. Його папери та документи Дори Вайсман зберігаються в YIVO в Нью-Йорку.

Вибіркові роботи

  • Di lustike kavaliern (Веселі кавалери) (прибл.1888, п'єса, лірик)
  • Kapitan Dreyfus (1894, п'єса)
  • Ben Hador (1900, оперета, лірик)
  • Ben hamelekh (1904, опера) лірик, музика Арнольда Пермуттерата Германа Вогля
  • Der lodzhen president (1904, опера) лірик, музика Арнольда Пермуттерата Германа Вогля
  • A mentsh zol men zayn, oder Abraham Haskenazi (Будь чоловіком, або Авраам Гаскеназі) (1908, оперета) лібретист і лірик, музика Арнольда Пермуттерата Германа Вогля
  • Malke Shvo (Цариця Савська) (1907, опера) лірик, музика Йозеф Броді
  • Shir harishim (Пісня пісень) (1911, оперета) музика Йозеф Румшинський, у постановці Морріса Московича, кіноадаптація 1935 року
  • Dos zise meydl (Мила дівчинка) (1913, комедія) музика Йозеф Румшинський
  • Dos naye rusland (1917)
  • Kinder, kumt aheym (Діти, повертайтеся додому) (1919, оперета) автор текстів і музики Перец Сендлер
  • Di Amerikaneh rebetsin (1922, мюзикл) автор текстів і музики Шолом Секунда
  • Di kleyne rebbeleh (Маленький рабин) (1935, мюзикл) ліберетрист, слова Ісідора Ліліан і музика Філіп Ласковський

Примітки

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
    d:Track:Q37312
  2. ANSHEL SCHORR, 70; YIDDISH DRAMATIST. New York Times. 1 червня 1942.
  3. Anshell Shorr obituary. The New York Sun. 1 червня 1942.
  4. Mestel, Jacob; Zylbercweig, Zalmen (1931). Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer. New York: Elisheva. с. 2907–2924.
  5. Anshel Shor recording credits. Discography of American Historical Recordings. Процитовано 19 травня 2021.
  6. Albert Schorr. Migration • United States Passport Applications, 1795-1925. FamilySearch. Процитовано 19 травня 2021.
  7. Ravitch, Melech. Mayn leḳsiḳon. Montreal: Aroysgegebn far a komitet. с. 338–340.
  8. Anshel Schorr. Death • New York, New York City Municipal Deaths, 1795-1949. FamilySearch. Процитовано 17 травня 2021.
  9. Perlmutter, Sholem. Yidishe dramaṭurgn un ṭeaṭer ḳompoziṭors. New York: Ikuf. с. 111—115.
  10. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 69.
  11. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 80.
  12. HARLEM OPERA HOUSE. The New York Press. 28 грудня 1913.
  13. Anshel Shor and Dora Weissman 1906-1966. Center for Jewish History. Процитовано 20 травня 2021.
  14. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 26.
  15. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 48.
  16. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 42.
  17. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Library of Congress. Washington. с. 87.
  18. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 142.
  19. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Library of Congress. Washington. с. 202.
  20. Heskes, Irene (1992). Yiddish American popular songs, 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries. Washington: Library of Congress. с. 356.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Anshel Shorr yid א נשל שור 25 zhovtnya 1871 1871zhovtnya25 Zolochiv 31 travnya 1942 Nyu Jork takozh znanij pid anglizovanim imenem Albert Shorr amerikanskij dramaturg lirik teatralnij menedzher i kompozitor diyach teatru na yidish pochatku XX stolittya Pracyuvav z bagatma vidomimi diyachami tiyeyi dobi zokrema Dzhozefom Rumshinskim Arnoldom Perlmutterom Molli Pikon Yakobom Adlerom i Devidom Kesslerom i napisav abo stav spivavtorom ponad p yatdesyati p yes j operet yaki shiroko stavilisya v Yevropi ta Americi Jogo pisni zapisuvali taki suchasni vikonavci yak ot Pepi Litman Pesah Burshtejn Mordehaj Gershman i Sajmon Paskal Jogo druzhina Dora Vajsman takozh bula znanoyu aktorkoyu teatru na yidish Anshel ShorrNarodivsya25 zhovtnya 1871 1871 10 25 1 Zolochiv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Dolitavshina Avstro UgorshinaPomer30 travnya 1942 1942 05 30 1 70 rokiv Mangetten Nyu Jork Nyu Jork SShAKrayina SShADiyalnistdramaturg aktor direktor teatru poet pisnyarMova tvorivanglijska Anshel Shorr u VikishovishiBiografiyaRanni roki Narodivsya v Zolochevi Galichina Avstro Ugorshina 25 zhovtnya 1871 roku Jogo batko Zallel Shorr buv poslidovnikom hasidizmu ta melamedom a jogo matir zvali Rejchel Perlmutter Sim ya pereyihala do Lvova koli Anshel bulo 6 rokiv Nikoli ne zdobuvav svitsku osvitu navchavsya v hederi ta yeshivi hocha vivchiv polsku ta nimecku movi v bejt midrashi Jogo pershoyu robotoyu bula torgivlya shkiroyu v pidlitkovomu vici ale 1887 roku vin vpershe pobachiv vistavu na yidish yaka zacharuvala jogo Vin vislizav i vidviduvav vistavi na yidish koli mav navchatisya v bejt midrashi vechori i nezabarom poznajomivsya z bilshistyu aktoriv lvivskogo teatru Gimpel Teatralna kar yera Shorr vpershe zrobiv sobi im ya v teatri Gimpel napisavshi slova do pisni v Di lustike kavaliern Veseli kavaleri Pershoyu p yesoyu jogo avtorstva v yakij vin buv j aktorom Prisyaga chervonomu praporu 1890 roku do Lvova priyihav Yakob Adler i vzyav iz soboyu deyakih aktoriv teatru Gimpel do Ameriki Shorr spochatku otrimav robotu suflera a potim vikonuvav roli v teatri Gimpelya Pislya cogo gastrolyuvav z trupoyu Galichinoyu Bukovinoyu Bolgariyeyu ta Stambulom Pislya povernennya do Lvova netrivalij chas znovu torguvav shkiroyu i nezabarom gastrolyuvav Galichinoyu ta Rumuniyeyu z inshoyu trupoyu yaka grala novu p yesu pro Alfreda Drejfusa Kapitan Dreyfus 1900 roku Shorr emigruvav do SShA vidplivshi z Gamburga do Nyu Jorka v serpni Vin priyihav iz trupoyu yaku zaprosili do Vindzorskogo teatru na Mangetteni vin virishiv zalishitisya i stav tam asistentom rezhisera pochav pisati teksti dlya operet Na pochatku 1900 h i 1910 h rokiv vin zdobuv bilshu slavu oskilki pisav ne lishe dlya Vindzorskogo a j dlya teatru Taliya j inshih 1906 roku Yakob Adler dav Shorru aktorsku avtorsku ta rezhisersku rol u vistavi Malke Shvo Carica Savska sho znachno pidnyalo jogo avtoritet U 1908 1909 rokah vin nenadovgo keruvav Metropoliten teatrom u Nyuarku shtat Nyu Dzhersi i buv rezhiserom Yakoba Adlera v teatri Taliya u 1910 1911 rokah Anshel Shorr Protyagom cogo periodu okrim napisannya tvoriv i postanovki p yes vin napisav kilka uspishnih pisen z Dzhozefom Rumshinskim zokrema Mamenyu 1911 pisnyu adaptovanu na zgadku pro pozhezhu na fabrici Trayangl i Litvak un galitsiyaner komedijnij duet 1912 roku stav menedzherom svogo vlasnogo shojno zbudovanogo Teatru komediyi na Saffolk strit Odnak ce trivalo nedovgo nezabarom vin pereyihav do Filadelfiyi de pracyuvav spochatku v teatri Kolumbiya potim u teatri Franklina a potim v teatri Arch strit de vin buv keruyuchim direktorom z 1912 do 1927 rik 1913 roku odnu z jogo p yes vpershe postavili anglijskoyu movoyu v perekladi Frensis Korkoran Vin prodovzhuvav vipuskati vlasni p yesi v teatri na Arch strit ale koli uspih ne vidpovidav jogo ochikuvannyam vin pochav aktivno spivpracyuvati ta pisati teksti razom z bagatma inshimi pismennikami Odnak za slovami jogo davnogo spivrobitnika Sholoma Perlmuttera pislya 1919 roku Shorr vtrativ zapal i zdavalosya buv demoralizovanij shodo stanu svoyeyi kar yeri ta teatru na yidish zagalom 1921 roku odruzhivsya z Doroyu Vajsman populyarnoyu aktorkoyu na yidish U 1927 1928 rokah orenduvav i keruvav vlasnim teatrom Liberty u Bruklini pislya zakrittya yakogo gastrolyuvav Yevropoyu u 1928 1930 rokah U 1931 roci keruvav teatrom McKinley Square Theatre a potim tri roki gastrolyuvav Pivdennoyu Amerikoyu Pomer na Manhetteni 31 travnya 1942 roku u 70 rokiv Jogo paperi ta dokumenti Dori Vajsman zberigayutsya v YIVO v Nyu Jorku Vibirkovi robotiDi lustike kavaliern Veseli kavaleri pribl 1888 p yesa lirik Kapitan Dreyfus 1894 p yesa Ben Hador 1900 opereta lirik Ben hamelekh 1904 opera lirik muzika Arnolda Permutterata Germana Voglya Der lodzhen president 1904 opera lirik muzika Arnolda Permutterata Germana Voglya A mentsh zol men zayn oder Abraham Haskenazi Bud cholovikom abo Avraam Gaskenazi 1908 opereta libretist i lirik muzika Arnolda Permutterata Germana Voglya Malke Shvo Caricya Savska 1907 opera lirik muzika Jozef Brodi Shir harishim Pisnya pisen 1911 opereta muzika Jozef Rumshinskij u postanovci Morrisa Moskovicha kinoadaptaciya 1935 roku Dos zise meydl Mila divchinka 1913 komediya muzika Jozef Rumshinskij Dos naye rusland 1917 Kinder kumt aheym Diti povertajtesya dodomu 1919 opereta avtor tekstiv i muziki Perec Sendler Di Amerikaneh rebetsin 1922 myuzikl avtor tekstiv i muziki Sholom Sekunda Di kleyne rebbeleh Malenkij rabin 1935 myuzikl liberetrist slova Isidora Lilian i muzika Filip LaskovskijPrimitkiPerson Profile Internet Movie Database 1990 d Track Q37312 ANSHEL SCHORR 70 YIDDISH DRAMATIST New York Times 1 chervnya 1942 Anshell Shorr obituary The New York Sun 1 chervnya 1942 Mestel Jacob Zylbercweig Zalmen 1931 Leḳsiḳon fun Yidishn ṭeaṭer New York Elisheva s 2907 2924 Anshel Shor recording credits Discography of American Historical Recordings Procitovano 19 travnya 2021 Albert Schorr Migration United States Passport Applications 1795 1925 FamilySearch Procitovano 19 travnya 2021 Ravitch Melech Mayn leḳsiḳon Montreal Aroysgegebn far a komitet s 338 340 Anshel Schorr Death New York New York City Municipal Deaths 1795 1949 FamilySearch Procitovano 17 travnya 2021 Perlmutter Sholem Yidishe dramaṭurgn un ṭeaṭer ḳompoziṭors New York Ikuf s 111 115 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Washington Library of Congress s 69 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Washington Library of Congress s 80 HARLEM OPERA HOUSE The New York Press 28 grudnya 1913 Anshel Shor and Dora Weissman 1906 1966 Center for Jewish History Procitovano 20 travnya 2021 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Washington Library of Congress s 26 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Washington Library of Congress s 48 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Washington Library of Congress s 42 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Library of Congress Washington s 87 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Washington Library of Congress s 142 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Library of Congress Washington s 202 Heskes Irene 1992 Yiddish American popular songs 1895 to 1950 a catalog based on the Lawrence Marwick roster of copyright entries Washington Library of Congress s 356 Posilannya

Дата публікації:
Топ