Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ангелович Антоній Ангело вич Антін Ангеллович пол Antoni Angełłowicz A

Антін Ангелович

Антін Ангелович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ангелович.


Антоній Ангело́вич (Антін Ангеллович, пол. Antoni Angełłowicz (Angelowicz); 14 квітня 1756 (в деяких джерелах 7 (13) квітня 1757), Гринів — 9 серпня 1814, Львів) — руський релігійний, освітній і політичний діяч, ректор Львівського університету (1796–1797). Єпископ Української греко-католицької церкви; з 25 вересня 1808 року 1-й греко-католицький Митрополит Галицький. Старший брат правника, доктора Андрія Ангеловича.

Антоній Ангелович
Antoni Angełłowicz
image
image
Митрополит Галицький, Архієпископ Львівський, єпископ Кам'янецький
25 вересня 1808 — 9 серпня 1814
Обрання: 23 лютого 1808
Інтронізація: 25 вересня 1808
Церква: Українська греко-католицька церква
Спільнота: світський священик
Наступник: Михайло Левицький
єпископ Перемиський
14 лютого 1796 — 1813
Попередник: Максиміліян Рилло
Наступник: Михайло Левицький
Адміністратор Холмської єпархії
1804 — 1810
Попередник: Порфирій Скарбек-Важинський
Наступник: Фердинанд Домброва-Цехановський
 
Народження: 14 квітня 1756(1756-04-14)
Гринів
Смерть: 9 серпня 1814(1814-08-09) (58 років)
Львів
·d
Похоронений: Львів, Городецький цвинтар, у 1880 р. при спробі перепоховати на Личаківському цвинтарі могили не знайдено
Єпископська хіротонія: 14 лютого 1796
 
Нагороди:
image
Кавалер Великого Хреста ордена Леопольда (Австрія)

Життєпис

Народився в селі Гринів у сім'ї священника Руської унійної церкви.

Спочатку як шляхтич навчався у Львівському єзуїтському колегіумі. За рекомендацією єпископа Льва Шептицького посланий 1776 року на навчання до започаткованої Марією-Терезією в 1775 р. духовної семінарії для греко-католиків «Барбареум» у Відні, яку закінчив 1780. 1781 року здобув, як перший русин з Галичини, ступінь доктора теології (богослов'я) у Віденському універистеті. Вільно володів німецькою, французькою, латинською мовами [ 17 січня 2021 у Wayback Machine.] Висвячений на священника у 1782 році (за іншими даними — 2 квітня 1783). Від 1783 року — канонік, перший ректор новозаснованої Греко-католицької генеральної семінарії у Львові (1783, 1787–1796), професор догматики Львівського університету (1784–1787), ректор університету (1796–1797).

image
Мармуровий медальон із портретом Антонія (Ангеловича) на пілоні в інтер'єрі Собору Святого Юра у Львові

Від 1796 — єпископ Перемиський, Самбірський і Сяноцький, 1798 — адміністратор Львівський, від 1804 — адміністратор Холмський. Проявив себе як палкий патріот Австрійської Вітчизни у справах ліквідації монастирських власностей за цісаря Йосифа II, активний противник Французької революції та ідеї відновлення Речі Посполитої. Відомий своїми проавстрійськими пастирськими листами 1796, 1798, 1805 та 1809 рр., антинаполеонівськими памфлетами «Хто є наступальною стороною: Австрія чи Франція?» (1805), «Спостереження австрійського патріота з приводу деяких статей у закордонних газетах» (1809)., 29 травня 1809 р., після зайняття Львова військами союзного щодо Франції Варшавського герцогства, відмовився урочисто вітати генерала Александра Рожнецького, а згодом і скласти присягу на вірність імператорові французів Наполеону (якого уважав Антихристом), таємно утік зі Львова та був затриманий поляками й інтернований у Стрию. Звільнений після відступу польських військ в кінці червня 1809 року.

Вадим Ададуров типологізує політичні погляди Ангеловича як консервативно-християнські, на основі аналізу його текстів показує становий характер його свідомості та осуд з його боку модерних ідей нації та громадянського суспільства. Ангелович зарекомендував себе як лідер австро-русинської політичної течії, яка була аналогом малоросійства у підросійській частині України. В 1806 р. був номінований цісарем Францем I (з яким листувався німецькою мовою) на митрополита Галицького, роль Ангеловича у цьому призначенні була підрядною і звелася до надання довідок австрійському урядові, який протягом майже 1,5 роки домагався від Святого Апостольського Престолу потвердження: буллу In Ecclesiae Regimine було видано 23 лютого 1808 р. після зайняття Риму військами Наполеона, що спонукало папу Пія VII погодитися на небажаний крок спочатку більшістю кардиналів, зокрема впливовим Лоренцо Літта — колишнім нунцієм у Варшаві та Санкт-Петербурзі, — створення нової церковної провінції. Разом з Михайлом Гарасевичем домігся відновлення в 1808 році Галицької митрополії. Від 1808 року — митрополит Галицький. Був ініціатором заснування греко-католицьких парафій на Буковині — у Чернівцях, Сучаві та інших містах. На території «Тернопільського краю» створив окрему консисторію з підпорядкуванням Львівській митрополії (проіснувала від 21 серпня 1810 до 21 жовтня 1811 року).

За відданість Австрії нагороджений Великим хрестом ордена Леопольда. Свою бібліотеку з 8 тисяч томів передав у дар митрополичій капітулі у Львові.

За його сприяння у 1812 році розпочала роботу Ангелівська доменна піч.

Хворів подагрою та їздив на води в Угорщину. Помер від скарлатини. По його смерті цісар залишив матері призначену йому річну пенсію 400 флоринів. Був похований на Городецькому цвинтарі Львова. У 1863 році могили не змогли знайти.

Вшанування пам'яті

4 квітня 2006 у Львівській науковій бібліотеці ім. В.Стефаника НАН України відкрили виставку з нагоди 250-річчя з Дня народження першого Митрополита відродженої Галицької митрополії — Антіна Ангеловича. До експозиції увійшли пастирські листи, єдині в Україні стародруки про його шлях, видані у часи життя Митрополита, газетні некрологи.

Примітки

  1. Андрохович А. Львівське «Studium Ruthenum» // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1927. — Т. 146. — С. 45—53.
  2. Ангелович Андрій // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .. Словникова частина. — Т. 1. — С. 43.
  3. Андрохович А. Львівське «Studium Ruthenum» [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.]… — Т. 146. — С. 46.
  4. Ks. Józef Umiński. Angełłowicz Antoni (1756—1814)… — S. 112.
  5. Ададуров, Вадим. (Українською) . УКУ. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24.02ю2021.
  6. Adadurov, Vadym (2020). (укр.). Видавництво УКУ. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 24 лютого 2021.
  7. Ададуров, Вадим (2011). Фундація Галицької митрополії у світлі дипломатичного листування Австрії та Святого Престолу 1807-1808 років: збірник документів (укр.). Вид-во Українського католицького університету. ISBN .
  8. . Архів оригіналу за 3 лютого 2014. Процитовано 2 листопада 2009.
  9. Андрохович А. Львівське «Studium Ruthenum» [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.]… — Т. 146. — С. 52.
  10. . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 1 серпня 2011.

Джерела

  • Ададуров В. Вірнопідданий слугаа Його цісарської Величності: світ політичних поглядів владики Атонія Ангеловича // Імперські ідентичності в українській історії XVIII — першої половини XIX ст. / За ред. В. Ададурова і В. Склокіна. — Львів, 2020. — С. 171—233.
  • Андрохович А. Львівське «Studium Ruthenum» [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.] // Записки Наукового товариства імені Шевченка. — 1927. — Т. 146. — С. 45—53.
  • Мельничук Б., Пиндус Б. Ангелович Антін // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 36-37. — .
  • Стеблій Ф. І. Ангелович Антін [ 18 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 80. — .
  • Стаття на сайті Інституту історії України Національної академії наук України [ 3 лютого 2014 у Wayback Machine.]
  • Ks. Umiński Józef. Angełłowicz Antoni (1756—1814) // Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków — Łódź — Poznań — Wilno — Zakopane : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Tom 1, zeszyt 1; Reprint — Kraków : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 112. — (пол.)

Посилання

  • ' Вадим Ададуров.Вірнопідданий слуга Його цісарської Величності: світ політичних поглядів владики Антонія Ангеловича // Імперські ідентичності в українській історії XVIII — першої половини XIX ст. / За ред. В. Ададурова і В. Склокіна. Львів, 2020. С. 171—233>
  • Фундація Галицької митрополії у світлі дипломатичного листування Австрії та Святого Апостольського Престолу 1897—1808 рр.: збірник документів та матеріалів / упор. і передмова В. Ададурова. Львів, 2011>.
  • Поділ Київської та піднесення Галицької унійних митрополій: Документи та матеріали Ватиканських архівів 1802—1808 рр. / за упор. і передмова В. Ададурова. Львів, 2019. (вміщено неопубл. меморандум Антонія Ангеловича).
Попередник
Микола (Скородинський) 		image Єпископ Львівський, Галицький та Кам'янецький
1808-1814 		image Наступник
Михайло (Левицький)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Angelovich Antonij Angelo vich Antin Angellovich pol Antoni Angellowicz Angelowicz 14 kvitnya 1756 v deyakih dzherelah 7 13 kvitnya 1757 Griniv 9 serpnya 1814 Lviv ruskij religijnij osvitnij i politichnij diyach rektor Lvivskogo universitetu 1796 1797 Yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi z 25 veresnya 1808 roku 1 j greko katolickij Mitropolit Galickij Starshij brat pravnika doktora Andriya Angelovicha Antonij Angelovich Antoni AngellowiczMitropolit Galickij Arhiyepiskop Lvivskij yepiskop Kam yaneckij25 veresnya 1808 9 serpnya 1814Obrannya 23 lyutogo 1808Intronizaciya 25 veresnya 1808Cerkva Ukrayinska greko katolicka cerkvaSpilnota svitskij svyashenikNastupnik Mihajlo Levickijyepiskop Peremiskij14 lyutogo 1796 1813Poperednik Maksimiliyan RilloNastupnik Mihajlo LevickijAdministrator Holmskoyi yeparhiyi1804 1810Poperednik Porfirij Skarbek VazhinskijNastupnik Ferdinand Dombrova Cehanovskij Narodzhennya 14 kvitnya 1756 1756 04 14 GrinivSmert 9 serpnya 1814 1814 08 09 58 rokiv Lviv dPohoronenij Lviv Gorodeckij cvintar u 1880 r pri sprobi perepohovati na Lichakivskomu cvintari mogili ne znajdenoYepiskopska hirotoniya 14 lyutogo 1796 Nagorodi Kavaler Velikogo Hresta ordena Leopolda Avstriya ZhittyepisNarodivsya v seli Griniv u sim yi svyashennika Ruskoyi unijnoyi cerkvi Spochatku yak shlyahtich navchavsya u Lvivskomu yezuyitskomu kolegiumi Za rekomendaciyeyu yepiskopa Lva Sheptickogo poslanij 1776 roku na navchannya do zapochatkovanoyi Mariyeyu Tereziyeyu v 1775 r duhovnoyi seminariyi dlya greko katolikiv Barbareum u Vidni yaku zakinchiv 1780 1781 roku zdobuv yak pershij rusin z Galichini stupin doktora teologiyi bogoslov ya u Videnskomu univeristeti Vilno volodiv nimeckoyu francuzkoyu latinskoyu movami 17 sichnya 2021 u Wayback Machine Visvyachenij na svyashennika u 1782 roci za inshimi danimi 2 kvitnya 1783 Vid 1783 roku kanonik pershij rektor novozasnovanoyi Greko katolickoyi generalnoyi seminariyi u Lvovi 1783 1787 1796 profesor dogmatiki Lvivskogo universitetu 1784 1787 rektor universitetu 1796 1797 Marmurovij medalon iz portretom Antoniya Angelovicha na piloni v inter yeri Soboru Svyatogo Yura u Lvovi Vid 1796 yepiskop Peremiskij Sambirskij i Syanockij 1798 administrator Lvivskij vid 1804 administrator Holmskij Proyaviv sebe yak palkij patriot Avstrijskoyi Vitchizni u spravah likvidaciyi monastirskih vlasnostej za cisarya Josifa II aktivnij protivnik Francuzkoyi revolyuciyi ta ideyi vidnovlennya Rechi Pospolitoyi Vidomij svoyimi proavstrijskimi pastirskimi listami 1796 1798 1805 ta 1809 rr antinapoleonivskimi pamfletami Hto ye nastupalnoyu storonoyu Avstriya chi Franciya 1805 Sposterezhennya avstrijskogo patriota z privodu deyakih statej u zakordonnih gazetah 1809 29 travnya 1809 r pislya zajnyattya Lvova vijskami soyuznogo shodo Franciyi Varshavskogo gercogstva vidmovivsya urochisto vitati generala Aleksandra Rozhneckogo a zgodom i sklasti prisyagu na virnist imperatorovi francuziv Napoleonu yakogo uvazhav Antihristom tayemno utik zi Lvova ta buv zatrimanij polyakami j internovanij u Striyu Zvilnenij pislya vidstupu polskih vijsk v kinci chervnya 1809 roku Vadim Adadurov tipologizuye politichni poglyadi Angelovicha yak konservativno hristiyanski na osnovi analizu jogo tekstiv pokazuye stanovij harakter jogo svidomosti ta osud z jogo boku modernih idej naciyi ta gromadyanskogo suspilstva Angelovich zarekomenduvav sebe yak lider avstro rusinskoyi politichnoyi techiyi yaka bula analogom malorosijstva u pidrosijskij chastini Ukrayini V 1806 r buv nominovanij cisarem Francem I z yakim listuvavsya nimeckoyu movoyu na mitropolita Galickogo rol Angelovicha u comu priznachenni bula pidryadnoyu i zvelasya do nadannya dovidok avstrijskomu uryadovi yakij protyagom majzhe 1 5 roki domagavsya vid Svyatogo Apostolskogo Prestolu potverdzhennya bullu In Ecclesiae Regimine bulo vidano 23 lyutogo 1808 r pislya zajnyattya Rimu vijskami Napoleona sho sponukalo papu Piya VII pogoditisya na nebazhanij krok spochatku bilshistyu kardinaliv zokrema vplivovim Lorenco Litta kolishnim nunciyem u Varshavi ta Sankt Peterburzi stvorennya novoyi cerkovnoyi provinciyi Razom z Mihajlom Garasevichem domigsya vidnovlennya v 1808 roci Galickoyi mitropoliyi Vid 1808 roku mitropolit Galickij Buv iniciatorom zasnuvannya greko katolickih parafij na Bukovini u Chernivcyah Suchavi ta inshih mistah Na teritoriyi Ternopilskogo krayu stvoriv okremu konsistoriyu z pidporyadkuvannyam Lvivskij mitropoliyi proisnuvala vid 21 serpnya 1810 do 21 zhovtnya 1811 roku Za viddanist Avstriyi nagorodzhenij Velikim hrestom ordena Leopolda Svoyu biblioteku z 8 tisyach tomiv peredav u dar mitropolichij kapituli u Lvovi Za jogo spriyannya u 1812 roci rozpochala robotu Angelivska domenna pich Hvoriv podagroyu ta yizdiv na vodi v Ugorshinu Pomer vid skarlatini Po jogo smerti cisar zalishiv materi priznachenu jomu richnu pensiyu 400 floriniv Buv pohovanij na Gorodeckomu cvintari Lvova U 1863 roci mogili ne zmogli znajti Vshanuvannya pam yati4 kvitnya 2006 u Lvivskij naukovij biblioteci im V Stefanika NAN Ukrayini vidkrili vistavku z nagodi 250 richchya z Dnya narodzhennya pershogo Mitropolita vidrodzhenoyi Galickoyi mitropoliyi Antina Angelovicha Do ekspoziciyi uvijshli pastirski listi yedini v Ukrayini starodruki pro jogo shlyah vidani u chasi zhittya Mitropolita gazetni nekrologi PrimitkiAndrohovich A Lvivske Studium Ruthenum Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1927 T 146 S 45 53 Angelovich Andrij Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Slovnikova chastina T 1 S 43 Androhovich A Lvivske Studium Ruthenum 7 lipnya 2019 u Wayback Machine T 146 S 46 Ks Jozef Uminski Angellowicz Antoni 1756 1814 S 112 Adadurov Vadim Ukrayinskoyu UKU Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 24 02yu2021 Adadurov Vadym 2020 ukr Vidavnictvo UKU Arhiv originalu za 17 sichnya 2021 Procitovano 24 lyutogo 2021 Adadurov Vadim 2011 Fundaciya Galickoyi mitropoliyi u svitli diplomatichnogo listuvannya Avstriyi ta Svyatogo Prestolu 1807 1808 rokiv zbirnik dokumentiv ukr Vid vo Ukrayinskogo katolickogo universitetu ISBN 978 966 8197 83 3 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2014 Procitovano 2 listopada 2009 Androhovich A Lvivske Studium Ruthenum 7 lipnya 2019 u Wayback Machine T 146 S 52 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 1 serpnya 2011 DzherelaAdadurov V Virnopiddanij slugaa Jogo cisarskoyi Velichnosti svit politichnih poglyadiv vladiki Atoniya Angelovicha Imperski identichnosti v ukrayinskij istoriyi XVIII pershoyi polovini XIX st Za red V Adadurova i V Sklokina Lviv 2020 S 171 233 Androhovich A Lvivske Studium Ruthenum 7 lipnya 2019 u Wayback Machine Zapiski Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka 1927 T 146 S 45 53 Melnichuk B Pindus B Angelovich Antin Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 36 37 ISBN 966 528 197 6 Steblij F I Angelovich Antin 18 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 80 ISBN 966 00 0734 5 Stattya na sajti Institutu istoriyi Ukrayini Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 3 lyutogo 2014 u Wayback Machine Ks Uminski Jozef Angellowicz Antoni 1756 1814 Polski Slownik Biograficzny Warszawa Krakow Lodz Poznan Wilno Zakopane Nakladem Polskiej Akademji Umiejetnosci Sklad Glowny w Ksiegarniach Gebethnera i Wolffa 1935 Tom 1 zeszyt 1 Reprint Krakow Zaklad Narodowy im Ossolinskich 1989 S 112 ISBN 8304034840 pol Posilannya Vadim Adadurov Virnopiddanij sluga Jogo cisarskoyi Velichnosti svit politichnih poglyadiv vladiki Antoniya Angelovicha Imperski identichnosti v ukrayinskij istoriyi XVIII pershoyi polovini XIX st Za red V Adadurova i V Sklokina Lviv 2020 S 171 233 gt Fundaciya Galickoyi mitropoliyi u svitli diplomatichnogo listuvannya Avstriyi ta Svyatogo Apostolskogo Prestolu 1897 1808 rr zbirnik dokumentiv ta materialiv upor i peredmova V Adadurova Lviv 2011 gt Podil Kiyivskoyi ta pidnesennya Galickoyi unijnih mitropolij Dokumenti ta materiali Vatikanskih arhiviv 1802 1808 rr za upor i peredmova V Adadurova Lviv 2019 vmisheno neopubl memorandum Antoniya Angelovicha Poperednik Mikola Skorodinskij Yepiskop Lvivskij Galickij ta Kam yaneckij 1808 1814 Nastupnik Mihajlo Levickij

Дата публікації:
Топ