Антоніо Амадор Хосе де Наріньйо-Бернардо-дель-Касаль (ісп. Antonio Amador José de Nariño Bernardo del Casal; 9 квітня 1765 — 13 грудня 1823) — південноамериканський революціонер і політик, другий президент Вільної Держави Кундінамарка.
Антоніо Наріньйо | |||
| |||
---|---|---|---|
19 вересня 1811 — 25 червня 1812 року | |||
Попередник: | Хорхе Тадео Лосано | ||
Наступник: | Мануель Беніто де Кастро | ||
12 вересня 1812 — 14 травня 1814 року | |||
Попередник: | Мануель Беніто де Кастро | ||
Наступник: | Мануель де Бернардо Альварес | ||
Народження: | 9 квітня 1765[1][2][3] Богота, Колумбія[3] | ||
Смерть: | 14 грудня 1823[4][5][3] (58 років) Вілья-де-Лейва, Бояка, Колумбія | ||
Причина смерті: | туберкульоз і Ропухові | ||
Поховання: | d[6][7] | ||
Країна: | Нова Гранада і Іспанія | ||
Освіта: | d | ||
Шлюб: | d | ||
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Народився 1765 року в Санта-Фе-де-Боготі. Від юнацьких років захоплювався ідеями незалежності, брав участь у численних таємних зборах, мав популярність серед столичної молоді.
1794 року Наріньйо переклав іспанською «Декларацію прав людини і громадянина» та, зробивши копії перекладу, поширив їх серед знайомих. Дуже скоро уряд наказав вилучити та знищити брошури, а Наріньйо було засуджено до 10-річного заслання до Африки. Проте, коли судно, що його перевозило, прибуло до Іспанії, Нариньйо зміг утекти. Через Францію та Велику Британію він зумів повернутись до Нової Гранади, де його знову заарештували й вислали до Мадрида. Втім і того разу йому вдалось утекти, й після повернення на батьківщину Наріньйо долучився до революційних заворушень.
На початку 1811 року було проголошено Вільну Державу Кундінамарка, першим президентом якої став Хорхе Тадео Лосано. Антоніо Наріньйо через газету «La Bagatela» розпочав кампанію, спрямовану на повалення останнього. Зрештою в вересні того ж року Лосано подав у відставку, передавши владу Наріньйо.
Новий президент наполягав на створенні в Новій Гранаді сильної централізованої системи управління, втім більшість провінцій не бажали повертатись під владу Боготи, й ті з них, хто обрав шлях до незалежності, віддавали перевагу федеративній державі, а не централізованій. «Федералісти» об'єднались у Сполучені Провінції Нової Гранади, Кундінамарка ж залишилась незалежною та почала експансію. Того ж 1811 року Кундінамарка анексувала провінцію Марікіта й частину провінції Нейва, що призвело до першої в історії Колумбії громадянської війни. Коли Наріньйо вирушив до Тунхи боротись проти федералістів, він тимчасово передав повноваження президента Мануелю Беніто де Кастро.
Влітку 1813 року Конституційний конгрес проголосив Кундінамарку незалежною державою, яка не підпорядковується іспанському королю, що призвело до вторгнення роялістів з півдня. Наріньйо особисто вирушив на південь, щоб очолити військову кампанію. Пост президента він передав Мануелю де Бернардо Альваресу, який був чоловіком його тітки.
У січні 1814 року війська Наріньйо захопили Попаян і вирушили далі на південь. Під час спроби захоплення Пасто Наріньйо зазнав поранення, після чого почали ширитись чутки про його загибель, і війська розбіглись. Наріньйо потрапив у полон, після чого його відправили через Кіто до Кадіса.
1821 року Наріньйо було звільнено, після чого він повернувся на батьківщину. Там він став одним з кандидатів на посаду президента Великої Колумбії, та програв вибори Сімону Болівару.
Помер наприкінці 1823 року у Вілья-де-Лейва.
Пам'ять
Антоніо Наріньйо згадується в останньому куплеті державного гімну Колумбії. Сучасний президентський палац має назву «Будинок Наріньйо».
Примітки
- http://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:a26gbCXhtroJ:www.eltiempo.com/archivo/documento/CMS-16236499+&cd=15&hl=es-419&ct=clnk&gl=co
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Catedral Primada
- Joyas de la Catedral
Посилання
- El colombiano de todos los tiempos [ 23 червня 2020 у Wayback Machine.] (ісп.)
- (ісп.)
- (ісп.)
Література
- Ibañez, Pedro María (1951). . Т. т. 2. Bogotá. с. 75-229. Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 5 січня 2020.
{{}}
: Недійсний|nopp=n
() (ісп.) - Blossom, Thomas (1967). Nariño: Hero of Colombian Independence. Tucson: University of Arizona Press (англ.)
- Crow, John A. (1992) [1946]. The Epic of Latin America (4th ed.). Berkeley: University of California Press. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ce iberijski im ya ta prizvishe Pershe batkove prizvishe ciyeyi osobi Narinjo a druge materine prizvishe Bernardo del Kasal Antonio Amador Hose de Narinjo Bernardo del Kasal isp Antonio Amador Jose de Narino Bernardo del Casal 9 kvitnya 1765 13 grudnya 1823 pivdennoamerikanskij revolyucioner i politik drugij prezident Vilnoyi Derzhavi Kundinamarka Antonio Narinjo Prapor 2 j Prezident Vilnoyi Derzhavi Kundinamarka 19 veresnya 1811 25 chervnya 1812 roku Poperednik Horhe Tadeo Losano Nastupnik Manuel Benito de Kastro 12 veresnya 1812 14 travnya 1814 roku Poperednik Manuel Benito de Kastro Nastupnik Manuel de Bernardo Alvares Narodzhennya 9 kvitnya 1765 1765 04 09 1 2 3 Bogota Kolumbiya 3 Smert 14 grudnya 1823 1823 12 14 4 5 3 58 rokiv Vilya de Lejva Boyaka KolumbiyaPrichina smerti tuberkuloz i RopuhoviPohovannya d 6 7 Krayina Nova Granada i IspaniyaOsvita dShlyub d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 1765 roku v Santa Fe de Bogoti Vid yunackih rokiv zahoplyuvavsya ideyami nezalezhnosti brav uchast u chislennih tayemnih zborah mav populyarnist sered stolichnoyi molodi 1794 roku Narinjo pereklav ispanskoyu Deklaraciyu prav lyudini i gromadyanina ta zrobivshi kopiyi perekladu poshiriv yih sered znajomih Duzhe skoro uryad nakazav viluchiti ta znishiti broshuri a Narinjo bulo zasudzheno do 10 richnogo zaslannya do Afriki Prote koli sudno sho jogo perevozilo pribulo do Ispaniyi Narinjo zmig utekti Cherez Franciyu ta Veliku Britaniyu vin zumiv povernutis do Novoyi Granadi de jogo znovu zaareshtuvali j vislali do Madrida Vtim i togo razu jomu vdalos utekti j pislya povernennya na batkivshinu Narinjo doluchivsya do revolyucijnih zavorushen Na pochatku 1811 roku bulo progolosheno Vilnu Derzhavu Kundinamarka pershim prezidentom yakoyi stav Horhe Tadeo Losano Antonio Narinjo cherez gazetu La Bagatela rozpochav kampaniyu spryamovanu na povalennya ostannogo Zreshtoyu v veresni togo zh roku Losano podav u vidstavku peredavshi vladu Narinjo Novij prezident napolyagav na stvorenni v Novij Granadi silnoyi centralizovanoyi sistemi upravlinnya vtim bilshist provincij ne bazhali povertatis pid vladu Bogoti j ti z nih hto obrav shlyah do nezalezhnosti viddavali perevagu federativnij derzhavi a ne centralizovanij Federalisti ob yednalis u Spolucheni Provinciyi Novoyi Granadi Kundinamarka zh zalishilas nezalezhnoyu ta pochala ekspansiyu Togo zh 1811 roku Kundinamarka aneksuvala provinciyu Marikita j chastinu provinciyi Nejva sho prizvelo do pershoyi v istoriyi Kolumbiyi gromadyanskoyi vijni Koli Narinjo virushiv do Tunhi borotis proti federalistiv vin timchasovo peredav povnovazhennya prezidenta Manuelyu Benito de Kastro Vlitku 1813 roku Konstitucijnij kongres progolosiv Kundinamarku nezalezhnoyu derzhavoyu yaka ne pidporyadkovuyetsya ispanskomu korolyu sho prizvelo do vtorgnennya royalistiv z pivdnya Narinjo osobisto virushiv na pivden shob ocholiti vijskovu kampaniyu Post prezidenta vin peredav Manuelyu de Bernardo Alvaresu yakij buv cholovikom jogo titki U sichni 1814 roku vijska Narinjo zahopili Popayan i virushili dali na pivden Pid chas sprobi zahoplennya Pasto Narinjo zaznav poranennya pislya chogo pochali shiritis chutki pro jogo zagibel i vijska rozbiglis Narinjo potrapiv u polon pislya chogo jogo vidpravili cherez Kito do Kadisa 1821 roku Narinjo bulo zvilneno pislya chogo vin povernuvsya na batkivshinu Tam vin stav odnim z kandidativ na posadu prezidenta Velikoyi Kolumbiyi ta prograv vibori Simonu Bolivaru Pomer naprikinci 1823 roku u Vilya de Lejva Pam yatAntonio Narinjo zgaduyetsya v ostannomu kupleti derzhavnogo gimnu Kolumbiyi Suchasnij prezidentskij palac maye nazvu Budinok Narinjo Primitkihttp webcache googleusercontent com search q cache a26gbCXhtroJ www eltiempo com archivo documento CMS 16236499 amp cd 15 amp hl es 419 amp ct clnk amp gl co Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Diccionario biografico espanol Real Academia de la Historia 2011 d Track Q41705771d Track Q2720582 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Catedral Primada Joyas de la CatedralPosilannyaEl colombiano de todos los tiempos 23 chervnya 2020 u Wayback Machine isp isp isp LiteraturaIbanez Pedro Maria 1951 T t 2 Bogota s 75 229 Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2019 Procitovano 5 sichnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Nedijsnij nopp n dovidka isp Blossom Thomas 1967 Narino Hero of Colombian Independence Tucson University of Arizona Press angl Crow John A 1992 1946 The Epic of Latin America 4th ed Berkeley University of California Press ISBN 9780520078680 angl