Антоніо Лопес де Санта-Анна, також відомий як Санта-Анна (повне ім'я, ісп. Antonio de Padua María Severino López de Santa Anna y Pérez de Lebrón), (нар. 21 лютого 1794 — пом. 21 червня 1876) — мексиканський політичний лідер, генерал, який значно вплинув на ранній мексиканський уряд, починаючи від участі у війні за незалежність від Іспанії, а потім займаючи президентську посаду одинадцять разів протягом своєї сорокарічної кар'єри.
Антоніо Лопес де Санта-Анна | |
---|---|
ісп. Antonio de Padua María Severino López de Santa Anna y Pérez de Lebrón | |
Президент Мексики | |
16 травня 1833 — 9 серпня 1855 (з перервами; займав посаду 11 разів) | |
| |
Народився | 21 лютого 1794 Халапа, Іспанська імперія |
Помер | 21 червня 1876 (82 роки) Мехіко, Мексика |
Відомий як | політик, офіцер, військовослужбовець |
Країна | Мексика і Нова Іспанія |
Політична партія | d |
У шлюбі з | d |
Звання | генерал |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
У 1836 році, коли представники колоністів із США проголосили незалежність Техасу, очолив військову операцію проти сепаратистів, але потрапив у пастку і опинився в полоні. Санта-Анна змушений був підписати угоду про визнання самостійності Техасу. Нову державу одразу визнали і США. Натомість парламент Мексики угоду розірвав, позбавив президента посади і вигнав з країни.
Невдовзі Санта-Анні дозволили повернутися, бо почалася так звана Тістечкова війна з Францією. У сутичці біля Веракруса він був поранений картечним пострілом у руку та ногу. Частину ноги довелося ампутувати. Кінцівку урочисто поховали.
Після замирення з Парижем Санта-Анну знову обрали президентом. Проте вже невдовзі проти влади Мехіко повстали кілька областей, зокрема Юкатан. Санта-Анна втратив владу і втік, побоюючись за своє життя. У січні 1845 року він був затриманий групою індіанців у Хіко, переданий владі і ув'язнений. Йому зберегли життя, але довелося виїхати на Кубу.
Коли в 1846 році розпочалася війна із США, Санта-Анна отримав дозвіл повернутися, щоб очолити оборону країни. Він знову захопив президентську владу, але зазнав поразки на полі бою. Американські війська захопили Веракрус і з боями дійшли до Мехіко. Санта-Анна чергове втік з країни.
У 1848 році, вже без його участі, був укладений мирний договір, за яким Мексика відмовилася на користь США від північних областей, зокрема Техасу, Каліфорнії і Нью-Мексико.
В 1853 році консерватори знову запросили Санта-Анну до влади. Проте на посаді він звідзначився тим, що продав США територію площею 77 700 км² за 10 мільйонів доларів та проголосив себе довічним диктатором з титулом «його ясновеличності».
У 1854 році в місті спалахнуло повстання проти його влади, яке очолив місцевий губернатор. За лічені місяці рух переріс в революцію. Повстанців підтримали селяни, ремісники, міська голота, дрібна і середня буржуазія. Вже наступного року диктатура Санта-Анни була повалена.
Сам він знову вирушив на Кубу. Все майно колишнього президента було конфісковане.
Після Куби він жив у США та Колумбії.
Скориставшись загальною амністією, 1874 року повернувся на батьківщину. На той час він був вже калікою і майже втратив зір через катаракту.
Помер у Мехіко у злиднях.
На посаді
Попередник | Початок терміну | Закінчення терміну | Наступник |
---|---|---|---|
Валентин Гомес Фаріас | 16 травня 1833 | 3 червня 1833 | Валентин Гомес Фаріас |
18 червня 1833 | 5 липня 1833 | ||
27 жовтня 1833 | 15 грудня 1833 | ||
24 квітня 1834 | 27 січня 1835 | [en] | |
[en] | 20 березня 1839 | 10 липня 1839 | [en] |
[en] | 10 жовтня 1841 | 26 жовтня 1842 | |
Ніколас Браво Руеда | 4 березня 1843 | 4 жовтня 1843 | [en] |
Валентин Каналісо | 4 червня 1844 | 12 вересня 1844 | Хосе Хоакін де Еррера |
Валентин Гомес Фаріас | 21 березня 1847 | 2 квітня 1847 | [en] |
Педро Марія де Анайя | 20 травня 1847 | 15 вересня 1847 | [en] |
[en] | 20 квітня 1853 | 9 серпня 1855 | [en] |
- Молоді роки
- [en]. Портрет Марії Долорес де Тости, другої дружини Санта-Анни.
- 1847 рік
Примітки
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2022, с. 177
- Suchlicki J. Mexico: from Montezuma to the fall of the PRI. — 2. — Dulles, VA: Brassey's Inc, 2001, с.69
- Scheina R. Santa Anna: A Curse Upon Mexico. — 1. — Dulles, VA: Brassey's Inc, 2003, c.62
- Мустафін О. Справжня історія пізнього нового часу. Х., 2022, с. 227
- Fowler W. Santa Anna of Mexico. — Lincoln, NE: University of Nebraska Press, 2007, с.229
Джерела
- Санта-Анна // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Антоніо Лопес де Санта-Анна [ 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Антоніо Лопес де Санта-Анна [ 13 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Війна в Мексиці [ 26 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
Це незавершена стаття про Мексику. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lopes Antonio Lopes de Santa Anna takozh vidomij yak Santa Anna povne im ya isp Antonio de Padua Maria Severino Lopez de Santa Anna y Perez de Lebron nar 21 lyutogo 1794 pom 21 chervnya 1876 meksikanskij politichnij lider general yakij znachno vplinuv na rannij meksikanskij uryad pochinayuchi vid uchasti u vijni za nezalezhnist vid Ispaniyi a potim zajmayuchi prezidentsku posadu odinadcyat raziv protyagom svoyeyi sorokarichnoyi kar yeri Antonio Lopes de Santa Annaisp Antonio de Padua Maria Severino Lopez de Santa Anna y Perez de LebronAntonio Lopes de Santa AnnaPrezident Meksiki16 travnya 1833 9 serpnya 1855 z perervami zajmav posadu 11 raziv Narodivsya 21 lyutogo 1794 1794 02 21 Halapa Ispanska imperiyaPomer 21 chervnya 1876 1876 06 21 82 roki Mehiko MeksikaVidomij yak politik oficer vijskovosluzhbovecKrayina Meksika i Nova IspaniyaPolitichna partiya dU shlyubi z dZvannya generalNagorodi Mediafajli u Vikishovishi U 1836 roci koli predstavniki kolonistiv iz SShA progolosili nezalezhnist Tehasu ocholiv vijskovu operaciyu proti separatistiv ale potrapiv u pastku i opinivsya v poloni Santa Anna zmushenij buv pidpisati ugodu pro viznannya samostijnosti Tehasu Novu derzhavu odrazu viznali i SShA Natomist parlament Meksiki ugodu rozirvav pozbaviv prezidenta posadi i vignav z krayini Nevdovzi Santa Anni dozvolili povernutisya bo pochalasya tak zvana Tistechkova vijna z Franciyeyu U sutichci bilya Verakrusa vin buv poranenij kartechnim postrilom u ruku ta nogu Chastinu nogi dovelosya amputuvati Kincivku urochisto pohovali Pislya zamirennya z Parizhem Santa Annu znovu obrali prezidentom Prote vzhe nevdovzi proti vladi Mehiko povstali kilka oblastej zokrema Yukatan Santa Anna vtrativ vladu i vtik poboyuyuchis za svoye zhittya U sichni 1845 roku vin buv zatrimanij grupoyu indianciv u Hiko peredanij vladi i uv yaznenij Jomu zberegli zhittya ale dovelosya viyihati na Kubu Koli v 1846 roci rozpochalasya vijna iz SShA Santa Anna otrimav dozvil povernutisya shob ocholiti oboronu krayini Vin znovu zahopiv prezidentsku vladu ale zaznav porazki na poli boyu Amerikanski vijska zahopili Verakrus i z boyami dijshli do Mehiko Santa Anna chergove vtik z krayini U 1848 roci vzhe bez jogo uchasti buv ukladenij mirnij dogovir za yakim Meksika vidmovilasya na korist SShA vid pivnichnih oblastej zokrema Tehasu Kaliforniyi i Nyu Meksiko V 1853 roci konservatori znovu zaprosili Santa Annu do vladi Prote na posadi vin zvidznachivsya tim sho prodav SShA teritoriyu plosheyu 77 700 km za 10 miljoniv dolariv ta progolosiv sebe dovichnim diktatorom z titulom jogo yasnovelichnosti U 1854 roci v misti spalahnulo povstannya proti jogo vladi yake ocholiv miscevij gubernator Za licheni misyaci ruh pereris v revolyuciyu Povstanciv pidtrimali selyani remisniki miska golota dribna i serednya burzhuaziya Vzhe nastupnogo roku diktatura Santa Anni bula povalena Sam vin znovu virushiv na Kubu Vse majno kolishnogo prezidenta bulo konfiskovane Pislya Kubi vin zhiv u SShA ta Kolumbiyi Skoristavshis zagalnoyu amnistiyeyu 1874 roku povernuvsya na batkivshinu Na toj chas vin buv vzhe kalikoyu i majzhe vtrativ zir cherez kataraktu Pomer u Mehiko u zlidnyah Na posadiPoperednik Pochatok terminu Zakinchennya terminu Nastupnik Valentin Gomes Farias 16 travnya 1833 3 chervnya 1833 Valentin Gomes Farias 18 chervnya 1833 5 lipnya 1833 27 zhovtnya 1833 15 grudnya 1833 24 kvitnya 1834 27 sichnya 1835 en en 20 bereznya 1839 10 lipnya 1839 en en 10 zhovtnya 1841 26 zhovtnya 1842 Nikolas Bravo Rueda 4 bereznya 1843 4 zhovtnya 1843 en Valentin Kanaliso 4 chervnya 1844 12 veresnya 1844 Hose Hoakin de Errera Valentin Gomes Farias 21 bereznya 1847 2 kvitnya 1847 en Pedro Mariya de Anajya 20 travnya 1847 15 veresnya 1847 en en 20 kvitnya 1853 9 serpnya 1855 en Molodi roki en Portret Mariyi Dolores de Tosti drugoyi druzhini Santa Anni 1847 rikPrimitkiMustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2022 s 177 Suchlicki J Mexico from Montezuma to the fall of the PRI 2 Dulles VA Brassey s Inc 2001 s 69 Scheina R Santa Anna A Curse Upon Mexico 1 Dulles VA Brassey s Inc 2003 c 62 Mustafin O Spravzhnya istoriya piznogo novogo chasu H 2022 s 227 Fowler W Santa Anna of Mexico Lincoln NE University of Nebraska Press 2007 s 229DzherelaSanta Anna Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Antonio Lopes de Santa Anna 13 listopada 2018 u Wayback Machine ros Antonio Lopes de Santa Anna 13 listopada 2018 u Wayback Machine ros Vijna v Meksici 26 lipnya 2012 u Wayback Machine ros Ce nezavershena stattya pro Meksiku Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi