Анні Ерно (фр. Annie Ernaux), до шлюбу Дюшен (фр. Duchesne); нар. 1 вересня 1940, Лілльбонн) — французька феміністська письменниця, викладачка та режисерка. Її глибинну автобіографічну творчість відносять до жанру автофікшен. Лавреатка Нобелівської премії з літератури 2022 року, професорка літератури.
Анні Ерно | ||||
---|---|---|---|---|
Ім'я при народженні | фр. Annie Thérèse Blanche Duchesne[1] | |||
Народилася | 1 вересня 1940[2][3][…] (83 роки) Лілльбонн, Франція[5] | |||
Країна | Франція | |||
Діяльність | режисерка, письменниця, вчителька | |||
Сфера роботи | d[6] і література[6] | |||
Alma mater | Université de Rouen-Normandie і Університет Бордо | |||
Мова творів | французька | |||
Роки активності | 1974 — тепер. час | |||
Magnum opus | d, d і d | |||
Нагороди | ||||
Сайт: annie-ernaux.org/fr | ||||
| ||||
Анні Ерно у Вікісховищі | ||||
Висловлювання у Вікіцитатах |
Біографія
Анні Дюшен народилася, провела дитинство та юність у норманському містечку Івето, де її батьки володіли продуктовою крамницею та невеличким кафе. Походячи із селян, вони почали працювати на заводі, пізніше перейшли у торгівлю. Про шлях батьків письменниця оповідає у відвертих спогадах «Майдан» (фр. La place), удостоєних премії Ренодо 1984 року, та «Жінка».
Дюшен навчалася в Університеті Руана, потім у Бордо. Після навчання здобула диплом вчительки літератури. У 1971 році стала доценткою кафедри сучасної літератури. Деякий час працювала над незавершеним дипломним проєктом про французького письменника Маріво.
На початку 1970-х років викладала у ліцеї Боннвілля, в Колеж д'Евір в Аннесі-ле-В'є, а потім у Понтуазі, після чого вчилася заочно у Національному центрі дистанційної освіти (CNED).
Літературна кар'єра
Перша книга Ерно «Вичищена» (фр. Les Armoires videos) вийшла у 1974 році. Це художня книга про підпільний аборт, зроблений письменницею в 1964 році, який вона приховувала від своєї родини. У 1984 році Ерно отримала премію Ренодо (фр. Prix Renaudot) за автобіографічну розповідь «Майдан», що ґрунтується на її стосунках з батьком, досвіді дорослішання в маленькому містечку у Франції та подальшому процесі переходу в доросле життя.
Після розлучення на початку 1980-х Ерно покинула викладацьку діяльність у 2000 році, щоб повністю присвятити себе письменництву.
На початку своєї кар'єри Ерно зосередилася на автобіографії, відмовившись від художньої літератури. Її роботи є поєднанням історичного та індивідуального досвідів. Соціальний прогрес своїх батьків авторка опусує у книгах «Майдан», «Ганьба» (фр. La honte), свій підлітковий вік — у «Ce qu'ils disent ou rien», свій шлюб — у «La femme gelée», свої стосунки з чоловіком зі Східної Європи — у «Passion simple», свій аборт — у «L'événement», хворобу Альцгеймера — у «Je ne suis pas sortie de ma nuit», смерть своєї матері — у «Une femme» і свій рак грудей — у «L'usage de la photo». Разом з Фредеріком-Івом Жанне Ерно створила книгу «Писати гостро, як ніж» (фр. L'écriture comme un couteau).
Книги «Жіноча історія», «Чоловіче місце» та «Проста пристрасть» були визнані видатними книгами Нью-Йорк таймс, а «Жіноча історія» стала фіналісткою книжкової премії Лос-Анджелес Таймс. Журнал «Publishers Weekly» визнав книгу «Ганьба» найкращою книжкою 1998 року, за версією «Вашингтон пост» книга «Я залишаюся в темряві» була найкращою книжкою спогадів 1999 року, а «Володіння» увійшло до десяти найкращих книжок 2008 року за версією журналу «More».
Книга «Роки» отримала французьку премію Ренодо́ 2008 року та італійську премію Стрега (італ. Premio Strega) 2016 року, а через рік Ерно була удостоєна премії Marguerite Yourcenar Prize за роботу свого життя.
У 2019 році книга «Роки» також увійшла до короткого списку Букерівської міжнародної премії, судді якої назвали роботу «шедевром, що змінює жанр».
У 2020 році «Нью-Йоркер» зазначив, що понад 20 книг Анні Ерно «були присвячені одному завданню: розкопкам власного життя».
Анні Ерно стала нобелівською лауреаткою з літератури в 2022 році. У Нобелівському комітеті зазначили, премію присудили «за відвагу і клінічну гостроту, з якою вона розкриває коріння, відчуженість і колективні обмеження особистої пам'яті».
Ерно стала першою француженкою, яка отримала літературну премію, і в інтерв'ю шведській телекомпанії SVT сказала, що відчуває за це відповідальність. «Я була дуже здивована… Я ніколи не думала, що це станеться на моєму письменницькому ландшафті. Це велика відповідальність… свідчити, не обов'язково через моє письменство, але свідчити з точністю та справедливістю щодо світу».
Переклади українською
- Анні Ерно. Пристрасть: Романи / Пер. з фр. Є. Кононенко. — Київ: Факт, 2002. — 192 с.
- Анні Ерно. Майдан. Книга, пер. з фр. Ю. Аніпер. — Харків: Фоліо, 2006.
Примітки
- https://www.enciclopedia.cat/gran-enciclopedia-catalana/annie-ernaux
- Discogs — 2000.
- Енциклопедія Брокгауз
- Babelio — 2007.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119012278 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Нобелівську премію з літератури отримала француженка Анні Ерно. BBC News Україна (укр.). Процитовано 6 жовтня 2022.
- Нобелівська премія назвала лавреата з літератури за 2022 рік. chytomo.com (укр.). 6 жовтня 2022. Процитовано 6 жовтня 2022.
- Оголосили лауреата Нобелівської премії з літератури. espreso.tv (укр.). Процитовано 6 жовтня 2022.
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Анні Ерно |
- Бібліографія. Анні Ерно // Німецька національна бібліотека
- Анні Ерно: твори у бібліотеці (WorldCat каталог)
- Анні Ерно на сайті IMDb (англ.)
- «Читомо»: Що потрібно знати про нобеліантку-2022: Анні Ерно за межами автобіографії
Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anni Erno fr Annie Ernaux do shlyubu Dyushen fr Duchesne nar 1 veresnya 1940 Lillbonn francuzka feministska pismennicya vikladachka ta rezhiserka Yiyi glibinnu avtobiografichnu tvorchist vidnosyat do zhanru avtofikshen Lavreatka Nobelivskoyi premiyi z literaturi 2022 roku profesorka literaturi Anni ErnoIm ya pri narodzhenni fr Annie Therese Blanche Duchesne 1 Narodilasya 1 veresnya 1940 1940 09 01 2 3 83 roki Lillbonn Franciya 5 Krayina FranciyaDiyalnist rezhiserka pismennicya vchitelkaSfera roboti d 6 i literatura 6 Alma mater Universite de Rouen Normandie i Universitet BordoMova tvoriv francuzkaRoki aktivnosti 1974 teper chasMagnum opus d d i dNagorodi premiya Renodo 1984 d 2008 d 2008 d 2008 d 2019 d 1984 d 2019 Q28494945 2017 premiya Strega 2016 Sajt annie ernaux org fr Anni Erno u Vikishovishi Vislovlyuvannya u VikicitatahBiografiyaAnni Dyushen narodilasya provela ditinstvo ta yunist u normanskomu mistechku Iveto de yiyi batki volodili produktovoyu kramniceyu ta nevelichkim kafe Pohodyachi iz selyan voni pochali pracyuvati na zavodi piznishe perejshli u torgivlyu Pro shlyah batkiv pismennicya opovidaye u vidvertih spogadah Majdan fr La place udostoyenih premiyi Renodo 1984 roku ta Zhinka Dyushen navchalasya v Universiteti Ruana potim u Bordo Pislya navchannya zdobula diplom vchitelki literaturi U 1971 roci stala docentkoyu kafedri suchasnoyi literaturi Deyakij chas pracyuvala nad nezavershenim diplomnim proyektom pro francuzkogo pismennika Marivo Na pochatku 1970 h rokiv vikladala u liceyi Bonnvillya v Kolezh d Evir v Annesi le V ye a potim u Pontuazi pislya chogo vchilasya zaochno u Nacionalnomu centri distancijnoyi osviti CNED Literaturna kar yeraPersha kniga Erno Vichishena fr Les Armoires videos vijshla u 1974 roci Ce hudozhnya kniga pro pidpilnij abort zroblenij pismenniceyu v 1964 roci yakij vona prihovuvala vid svoyeyi rodini U 1984 roci Erno otrimala premiyu Renodo fr Prix Renaudot za avtobiografichnu rozpovid Majdan sho gruntuyetsya na yiyi stosunkah z batkom dosvidi doroslishannya v malenkomu mistechku u Franciyi ta podalshomu procesi perehodu v dorosle zhittya Pislya rozluchennya na pochatku 1980 h Erno pokinula vikladacku diyalnist u 2000 roci shob povnistyu prisvyatiti sebe pismennictvu Na pochatku svoyeyi kar yeri Erno zoseredilasya na avtobiografiyi vidmovivshis vid hudozhnoyi literaturi Yiyi roboti ye poyednannyam istorichnogo ta individualnogo dosvidiv Socialnij progres svoyih batkiv avtorka opusuye u knigah Majdan Ganba fr La honte svij pidlitkovij vik u Ce qu ils disent ou rien svij shlyub u La femme gelee svoyi stosunki z cholovikom zi Shidnoyi Yevropi u Passion simple svij abort u L evenement hvorobu Alcgejmera u Je ne suis pas sortie de ma nuit smert svoyeyi materi u Une femme i svij rak grudej u L usage de la photo Razom z Frederikom Ivom Zhanne Erno stvorila knigu Pisati gostro yak nizh fr L ecriture comme un couteau Knigi Zhinocha istoriya Choloviche misce ta Prosta pristrast buli viznani vidatnimi knigami Nyu Jork tajms a Zhinocha istoriya stala finalistkoyu knizhkovoyi premiyi Los Andzheles Tajms Zhurnal Publishers Weekly viznav knigu Ganba najkrashoyu knizhkoyu 1998 roku za versiyeyu Vashington post kniga Ya zalishayusya v temryavi bula najkrashoyu knizhkoyu spogadiv 1999 roku a Volodinnya uvijshlo do desyati najkrashih knizhok 2008 roku za versiyeyu zhurnalu More Kniga Roki otrimala francuzku premiyu Renodo 2008 roku ta italijsku premiyu Strega ital Premio Strega 2016 roku a cherez rik Erno bula udostoyena premiyi Marguerite Yourcenar Prize za robotu svogo zhittya U 2019 roci kniga Roki takozh uvijshla do korotkogo spisku Bukerivskoyi mizhnarodnoyi premiyi suddi yakoyi nazvali robotu shedevrom sho zminyuye zhanr U 2020 roci Nyu Jorker zaznachiv sho ponad 20 knig Anni Erno buli prisvyacheni odnomu zavdannyu rozkopkam vlasnogo zhittya Anni Erno stala nobelivskoyu laureatkoyu z literaturi v 2022 roci U Nobelivskomu komiteti zaznachili premiyu prisudili za vidvagu i klinichnu gostrotu z yakoyu vona rozkrivaye korinnya vidchuzhenist i kolektivni obmezhennya osobistoyi pam yati Erno stala pershoyu francuzhenkoyu yaka otrimala literaturnu premiyu i v interv yu shvedskij telekompaniyi SVT skazala sho vidchuvaye za ce vidpovidalnist Ya bula duzhe zdivovana Ya nikoli ne dumala sho ce stanetsya na moyemu pismennickomu landshafti Ce velika vidpovidalnist svidchiti ne obov yazkovo cherez moye pismenstvo ale svidchiti z tochnistyu ta spravedlivistyu shodo svitu Perekladi ukrayinskoyuAnni Erno Pristrast Romani Per z fr Ye Kononenko Kiyiv Fakt 2002 192 s Anni Erno Majdan Kniga per z fr Yu Aniper Harkiv Folio 2006 Primitkihttps www enciclopedia cat gran enciclopedia catalana annie ernaux Discogs 2000 d Track Q504063 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Babelio 2007 d Track Q2877812 Deutsche Nationalbibliothek Record 119012278 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Nobelivsku premiyu z literaturi otrimala francuzhenka Anni Erno BBC News Ukrayina ukr Procitovano 6 zhovtnya 2022 Nobelivska premiya nazvala lavreata z literaturi za 2022 rik chytomo com ukr 6 zhovtnya 2022 Procitovano 6 zhovtnya 2022 Ogolosili laureata Nobelivskoyi premiyi z literaturi espreso tv ukr Procitovano 6 zhovtnya 2022 PosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Anni Erno Bibliografiya Anni Erno Nimecka nacionalna biblioteka Anni Erno tvori u biblioteci WorldCat katalog Anni Erno na sajti IMDb angl Chitomo Sho potribno znati pro nobeliantku 2022 Anni Erno za mezhami avtobiografiyi Ce nezavershena stattya pro francuzkogo pismennika chi pismennicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi