Андрій Платонов

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Платонов.

Андрій Платонов — літературний псевдонім Андрія Платоновича Климентова (1 вересня 1899, Воронеж, Російська імперія — 5 січня 1951, Москва, Російська РФСР), російського письменника, члена Спілки письменників Росії. Інші псевдоніми письменника: А. Фірсов, Ф. Чєловєков, А. Вагулов.

Андрій Платонов
рос. Андрей Платонов
Ім'я при народженні	Андрій Платонович Климентов
Псевдонім	Платонов, А. Фирсов, Ф. Человеков, А Вагулов
Народився	16 (28) серпня 1899^[1] Воронеж, Російська імперія
Помер	5 січня 1951(1951-01-05)^[2]^[3]^[…](51 рік) Москва, РРФСР, СРСР ·туберкульоз
Поховання	Вірменське кладовище (Москва)
Громадянство	Російська імперія →  СРСР
Діяльність	письменник
Мова творів	російська
Роки активності	1919—1951
Жанр	вірші, романи, повісті, оповідання, п'єси, сценарії, публіцистика
Magnum opus	^d, Чевенгур і ^d
Партія	РКП(б) (30 жовтня 1921)
Діти	^d і ^d
Автограф
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди
Сайт: platonov-ap.ru
Платонов Андрій Платонович у Вікісховищі

З життєпису

Закінчив , друкувався з 1921 року, був учасником німецько-радянської війни.

За його оповіданням створено українські стрічки: «На зорі туманної юності», «Ти хто?» (1985), «Сміттєвий вітер» (1986), «Поклик родинного томління (рос. — Зов родственного томления)» (1988).

Як письменник відзначився надзвичайно оригінальною стилістикою — його літературні досліди та експерименти привели до віднайдення практично нової мови наповненої такими виразами і зворотами, які годі зустріти у звичайній літературній мові. Бувши носієм складних філософських поглядів, він зобразив навколишній світ радянської дійсності 20-30 років ХХ століття з погляду глибинних психологічних переживань героїв. Офіційна радянська критика сприйняла таке зображення дійсності як «наклеп на радянський устрій». Іноді критики та колеги-письменники сприймали його як сатирика. М. Горький писав йому, що «Ваша сатира невчасна». Твори письменника були заборонені. Письменник зазнав переслідувань і цькувань, помер передчасно.

Твори

• Блакитна глибина (Голубая глубина)
• Антисексус
• Єпіфанські шлюзи (Епифанские шлюзы)
• Лугові майстри (Луговые мастера)
• Заповітна людина (Сокровенный человек)
• Чевенгур (роман)
• Третій син (Третий сын)
• Фро
• ^[ru] (повість)
• Ювенільне море (роман) (Ювенильное море)
• Джан
• Ріка Потудань (Река Потудань)
• Щаслива Москва (Счастливая Москва)
• Жорстокий і прекрасний світ (В прекрасном и яростном мире)
• Корова
• Повернення (Возвращение)

Вшанування пам'яті

Андрій Платонов є головним героєм роману «Коростишівський Платонов» Олександра Клименка (2010, «Ярославів Вал»). Твір (в авторському перекладі) надруковано на батьківщині Платонова — в журналі «Подъём» (№ 5, 2012, Воронеж), публікацію приурочено до II міжнародного Платонівського фестивалю мистецтв.

Див. також

• 3620 Платонов — астероїд, названий на честь письменника.

Примітки

1. російська Вікіпедія — 2001.
   d:Track:Q206855
2. Платонов Андрей Платонович / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135
3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
4. Internet Speculative Fiction Database — 1995.
   d:Track:Q2629164
5. Травневий номер журналу «Подъём» частково присвячений Платонівському фестивалю
6. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .

Література

• Литературная Энциклопедия. Т.8. М., 1934. — С.688—689;
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.598;
• Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С956—957.
• Ніна Малигіна: «Платонов виявляв моральну опору зацькованої людини…»
• http://www.fantastika3000.ru/authors/p/platonov.a/platonov.htm

Посилання

• Платонов Андрій Платонович // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 350. — .