Андріа́н (Адріян) Феофа́нович Ка́щенко (*19 вересня (1 жовтня) 1858 — †28 березня 1921) — український письменник, автор численних прозових творів про вікопомну героїку Запорозької Січі. Його перу належать оповідання — «Запорозька слава», «На руїнах Січі», «Мандрівка на пороги», у повістях «З Дніпра на Дунай», «Зруйноване гніздо» він показав трагічну долю козацтва після знищення Запорозької Січі. Створив галерею портретів національних героїв України у творах: «Над Кодацьким порогом» (Про гетьмана Івана Сулиму); «Гетьман Сагайдачний», «Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя».
Адріан Феофанович Кащенко | ||||
---|---|---|---|---|
Адріан Кащенко | ||||
Народився | 19 вересня (1 жовтня) 1858 Катеринослав, Російська імперія | |||
Помер | 28 березня 1921[1] (62 роки) Катеринослав, Українська СРР | |||
Громадянство | Російська імперія, УНР, УСРР | |||
Діяльність | проза | |||
Сфера роботи | література[2][2], Історична проза[d][2][2] і d[2][2] | |||
Роки активності | 1883—1921 | |||
Жанр | історичний роман | |||
Magnum opus | ||||
| ||||
Роботи у Вікіджерелах |
Життєпис
Андріан Феофанович Кащенко народився 19 вересня 1858 року в родині небагатого поміщика Феофана Гавриловича Кащенка, родовід якого сягає часів Запорозької Січі в пору її розквіту. Батько був небагатим поміщиком, власником хутора Веселого, який входив до складу Лукашівської волості Олександрівського повіту Катеринославської губернії. Сім'я Кащенків була великою — п'ятеро хлопців і чотири дівчини. Всі діти здобули ґрунтовну освіту та добре виховання. Двом із них — найменшому Адріанові та старшому від нього на три роки Миколі — судилося відіграти помітну роль в історії культури свого народу.
У багатодітних сім'ях діти рано стають самостійними, часто старші виховують молодших. Так було і в Кащенків. Спокійний і мрійливий Андріан мав собі за наставника енергійного та заповзятливого Миколу. В дорослому житті їхні інтереси розійшлися. Микола Кащенко став знаменитим ученим з двома докторськими дипломами, дійсним членом АН УРСР. Він був засновником і директором Київського ботанічного саду. Адріан обрав собі невдячну долю українського літератора. В 1867 р. Адріан вступив до Катеринославської гімназії, де вже навчався Микола. Вони разом оселилися в старшої сестри Марії, а потім у іншої сестри Єлизавети. І тут сталася дивовижна річ. Хоча хлопець був, як писав брат Микола, «працелюбним, тихим, рівним вдачею, і незворушно спокійним», навчання в гімназії йому аж ніяк не давалося. Через деякий час Андріан зважується на рішучий вчинок. Залишає гімназію після третього класу і вступає до юнкерського училища. Але, на відміну від найстаршого брата, який дослужився до генерала, Адріан не зробив військової кар'єри. Прослуживши кілька років офіцером, він, як свідчить брат Микола, вступив на дрібну службу в службі контролю управління Катерининської залізниці. Оселившись у Катеринославі, одружився, купив маленький будиночок на вулиці Польовій (нині поспект Ол. Поля), з невеликої платні допомагав навіть старим батькам, а коли 1888 року померла мати, він узяв на своє утримання батька і доглядав його до смерті. Свої ж глибокі душевні запити задовольняв посильною працею на ниві українського письменства.
Одного разу Кащенко хотів поселитися в Києві, ближче до українського національно-культурного життя, до брата, та з цього нічого не вийшло. Він продав власну хату, щоб купити собі оселю на одній із київських круч. Гроші поклав у банк, який збанкрутував на другий же день, і всі його заощадження пропали. Довелось далі тягнути лямку контролера. Начальство його перекидало з місця на місце: спочатку — в Перм, згодом — у Петербург, де він став помічником головного контролера залізниці, далі в Туапсе — головним контролером залізниці, що будувалася, і, нарешті, знову до Катеринослава. Приїхавши в 1913 році до Києва, він прицінювався до однієї хатини, що височіла на Лук'янівському горбі, під яким стоїть Кирилівська церква, та з'ясувалося, що вона не по кишені. Не пощастило А. Кащенку і в сімейному житті. Дружина, свавільна, сварлива особа, часто кидала його і врешті покинула остаточно, але з умовою, що він утримуватиме її довіку.
Востаннє Кащенко приїхав до Києва восени 1917 року. Після перенесеного інсульту письменник хотів одержати сяку-таку пенсію від нової влади, біля керма якої стояли його кумири М. Грушевський та В. Винниченко. Пенсії він не одержав, бо молода республіка потребувала таких сумлінних працівників, як А. Кащенко. Повернувшись до Катеринослава, працював далі з поновленим завзяттям. Протягом 1917 — 1919 років Кащенко опублікував найбільше своїх творів. Так сталось не тому, що тоді він їх найбільше написав. У попередні роки А. Кащенко теж писав, не покладаючи рук. Тільки не все з написаного потрапляло до друку. Кілька творів навіть після революції 1905 — 1907 років не могли бути видрукувані з цензурних міркувань.
І лише в 1917 — 1918 роках, коли в Катеринославі з'явилось Українське видавництво, яке невдовзі стало видавництвом Кащенка, він зміг надрукувати свої давніші та щойно написані твори. Адріан Кащенко не щадив себе в роботі, і хвороба знову звалила його. Останні півтора року він був прикутий до ліжка. Помер Кащенко 16 березня 1921 року.
Творчість
Андріан Кащенко починав свій шлях у літературу з друкування народних легенд, переказів, казок. 1883 року у Катеринославі виходить книжечка «Жар-птиця, або З паном не братайся, у прийми не бери і жінці правди не кажи». Якби ця скромна книжка була єдиною в його творчості, то й тоді б ми згадували його ім'я — адже з цієї книжечки починається відлік українського художнього друкованого слова на Придніпров'ї.
Через родинні причини у творчості письменника сталася 20-річна пауза. З новою силою він береться до творчості вже на початку ХХ століття. А. Кащенкові судилося стати популярним історичним повістярем, який у своїх творах популяризував славне минуле рідного народу («Запорозька слава», «На руїнах Січі», «Під Корсунем», «Зруйноване гніздо» та інші). Основна його праця — «Оповідання про славне Військо Запорозьке низове» — стала бестселером.
Літературний доробок письменника, не такий уже й малий, ще не зібраний і зовсім не вивчений. У Радянській Україні знайомство з А. Кащенком тривало до 1933 року, на Західній — років на дванадцять довше. В роки культу і застою на його книги було накладено категоричне табу. Після майже шести десятиліть мовчання А. Кащенко знов заговорив до нових своїх читачів, починаючи від наймолодших і кінчаючи тими, які щось пам'ятають про нього ще з літ своєї юності.
Твори
- Під Корсунем
- Славні побратими
- Борці за правду
- У запалі боротьби
- Зруйноване гніздо
- Оповідання про славне військо запорозьке
- З Дніпра на Дунай
- Над Кодацьким порогом (Про гетьмана Івана Сулиму)
- Гетьман Сагайдачний
- Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя
- Великий Луг Запорозький
- Зоря нового життя
Примітки
- https://dp.archives.gov.ua/index.php/system-box/on-line/758-kaschenko-online-vystavka
- Czech National Authority Database
- за архівною довідкою https://dp.archives.gov.ua/index.php/system-box/on-line/758-kaschenko-online-vystavka [ 22 Квітня 2021 у Wayback Machine.]
- в УРЕ вказано 29 березня
- у виданні ВИР РЕВОЛЮЦІЇ. — Катеринослав, 1921. — С.128 вказано 29 березня
- див. тут[недоступне посилання]
Джерела та література
- Савельєв А. А. Адріан Кащенко — співець козацької слави// Прометеї духу. — К.: Видавництво «Стікс», 2016. — С. 45-76.
- Г. П. Герасимова. Кащенко Адріан Феофанович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 159. — .
- М. П. Чабан. Кащенко Адріан Феофанович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
Електронна бібліотека
- Під Корсунем. Видання 1919 р.
- Борці за правду. Видання 1919 р.
- Запорожська Слава. Видання 1900 р.
- З Дніпра на Дунай. Видання 1919 р.
- Кость Гордієнко-Головко — останній лицар Запорожжя. Видання 1919 р.
- Зоря нового життя. Видання 1917 р.
- Твори Адріана Кащенка на www.ukrcenter.com[недоступне посилання з липня 2019]
Посилання
- Кащенко Адріян [ 15 Вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 617. — 1000 екз.
- Ясиницька Н. Адріан Кащенко — співець козацької слави [ 30 січня 2019 у Wayback Machine.] Стаття на порталі «Дніпро Культура»
- Кащенко А. Неволя бусурманська в українській народній поезії / А. Кащенко. — Катеринослав: Друк. І. Вісьман та І. Мордхілевич: Вид-во А. Кащенка, 1917. — 64 с. : іл., портр. [ 26 Вересня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kashenko Andria n Adriyan Feofa novich Ka shenko 19 veresnya 1 zhovtnya 1858 18581001 28 bereznya 1921 ukrayinskij pismennik avtor chislennih prozovih tvoriv pro vikopomnu geroyiku Zaporozkoyi Sichi Jogo peru nalezhat opovidannya Zaporozka slava Na ruyinah Sichi Mandrivka na porogi u povistyah Z Dnipra na Dunaj Zrujnovane gnizdo vin pokazav tragichnu dolyu kozactva pislya znishennya Zaporozkoyi Sichi Stvoriv galereyu portretiv nacionalnih geroyiv Ukrayini u tvorah Nad Kodackim porogom Pro getmana Ivana Sulimu Getman Sagajdachnij Kost Gordiyenko Golovko ostannij licar Zaporozhzhya Adrian Feofanovich KashenkoAdrian KashenkoNarodivsya19 veresnya 1 zhovtnya 1858 Katerinoslav Rosijska imperiyaPomer28 bereznya 1921 1921 03 28 1 62 roki Katerinoslav Ukrayinska SRRGromadyanstvoRosijska imperiya UNR USRRDiyalnistprozaSfera robotiliteratura 2 2 Istorichna proza d 2 2 i d 2 2 Roki aktivnosti1883 1921Zhanristorichnij romanMagnum opus Roboti u VikidzherelahZhittyepisAndrian Feofanovich Kashenko narodivsya 19 veresnya 1858 roku v rodini nebagatogo pomishika Feofana Gavrilovicha Kashenka rodovid yakogo syagaye chasiv Zaporozkoyi Sichi v poru yiyi rozkvitu Batko buv nebagatim pomishikom vlasnikom hutora Veselogo yakij vhodiv do skladu Lukashivskoyi volosti Oleksandrivskogo povitu Katerinoslavskoyi guberniyi Sim ya Kashenkiv bula velikoyu p yatero hlopciv i chotiri divchini Vsi diti zdobuli gruntovnu osvitu ta dobre vihovannya Dvom iz nih najmenshomu Adrianovi ta starshomu vid nogo na tri roki Mikoli sudilosya vidigrati pomitnu rol v istoriyi kulturi svogo narodu U bagatoditnih sim yah diti rano stayut samostijnimi chasto starshi vihovuyut molodshih Tak bulo i v Kashenkiv Spokijnij i mrijlivij Andrian mav sobi za nastavnika energijnogo ta zapovzyatlivogo Mikolu V doroslomu zhitti yihni interesi rozijshlisya Mikola Kashenko stav znamenitim uchenim z dvoma doktorskimi diplomami dijsnim chlenom AN URSR Vin buv zasnovnikom i direktorom Kiyivskogo botanichnogo sadu Adrian obrav sobi nevdyachnu dolyu ukrayinskogo literatora V 1867 r Adrian vstupiv do Katerinoslavskoyi gimnaziyi de vzhe navchavsya Mikola Voni razom oselilisya v starshoyi sestri Mariyi a potim u inshoyi sestri Yelizaveti I tut stalasya divovizhna rich Hocha hlopec buv yak pisav brat Mikola pracelyubnim tihim rivnim vdacheyu i nezvorushno spokijnim navchannya v gimnaziyi jomu azh niyak ne davalosya Cherez deyakij chas Andrian zvazhuyetsya na rishuchij vchinok Zalishaye gimnaziyu pislya tretogo klasu i vstupaye do yunkerskogo uchilisha Ale na vidminu vid najstarshogo brata yakij dosluzhivsya do generala Adrian ne zrobiv vijskovoyi kar yeri Prosluzhivshi kilka rokiv oficerom vin yak svidchit brat Mikola vstupiv na dribnu sluzhbu v sluzhbi kontrolyu upravlinnya Katerininskoyi zaliznici Oselivshis u Katerinoslavi odruzhivsya kupiv malenkij budinochok na vulici Polovij nini pospekt Ol Polya z nevelikoyi platni dopomagav navit starim batkam a koli 1888 roku pomerla mati vin uzyav na svoye utrimannya batka i doglyadav jogo do smerti Svoyi zh gliboki dushevni zapiti zadovolnyav posilnoyu praceyu na nivi ukrayinskogo pismenstva Mikola Kashenko Odnogo razu Kashenko hotiv poselitisya v Kiyevi blizhche do ukrayinskogo nacionalno kulturnogo zhittya do brata ta z cogo nichogo ne vijshlo Vin prodav vlasnu hatu shob kupiti sobi oselyu na odnij iz kiyivskih kruch Groshi poklav u bank yakij zbankrutuvav na drugij zhe den i vsi jogo zaoshadzhennya propali Dovelos dali tyagnuti lyamku kontrolera Nachalstvo jogo perekidalo z miscya na misce spochatku v Perm zgodom u Peterburg de vin stav pomichnikom golovnogo kontrolera zaliznici dali v Tuapse golovnim kontrolerom zaliznici sho buduvalasya i nareshti znovu do Katerinoslava Priyihavshi v 1913 roci do Kiyeva vin pricinyuvavsya do odniyeyi hatini sho visochila na Luk yanivskomu gorbi pid yakim stoyit Kirilivska cerkva ta z yasuvalosya sho vona ne po kisheni Ne poshastilo A Kashenku i v simejnomu zhitti Druzhina svavilna svarliva osoba chasto kidala jogo i vreshti pokinula ostatochno ale z umovoyu sho vin utrimuvatime yiyi doviku Vostannye Kashenko priyihav do Kiyeva voseni 1917 roku Pislya perenesenogo insultu pismennik hotiv oderzhati syaku taku pensiyu vid novoyi vladi bilya kerma yakoyi stoyali jogo kumiri M Grushevskij ta V Vinnichenko Pensiyi vin ne oderzhav bo moloda respublika potrebuvala takih sumlinnih pracivnikiv yak A Kashenko Povernuvshis do Katerinoslava pracyuvav dali z ponovlenim zavzyattyam Protyagom 1917 1919 rokiv Kashenko opublikuvav najbilshe svoyih tvoriv Tak stalos ne tomu sho todi vin yih najbilshe napisav U poperedni roki A Kashenko tezh pisav ne pokladayuchi ruk Tilki ne vse z napisanogo potraplyalo do druku Kilka tvoriv navit pislya revolyuciyi 1905 1907 rokiv ne mogli buti vidrukuvani z cenzurnih mirkuvan I lishe v 1917 1918 rokah koli v Katerinoslavi z yavilos Ukrayinske vidavnictvo yake nevdovzi stalo vidavnictvom Kashenka vin zmig nadrukuvati svoyi davnishi ta shojno napisani tvori Adrian Kashenko ne shadiv sebe v roboti i hvoroba znovu zvalila jogo Ostanni pivtora roku vin buv prikutij do lizhka Pomer Kashenko 16 bereznya 1921 roku TvorchistAndrian Kashenko pochinav svij shlyah u literaturu z drukuvannya narodnih legend perekaziv kazok 1883 roku u Katerinoslavi vihodit knizhechka Zhar pticya abo Z panom ne bratajsya u prijmi ne beri i zhinci pravdi ne kazhi Yakbi cya skromna knizhka bula yedinoyu v jogo tvorchosti to j todi b mi zgaduvali jogo im ya adzhe z ciyeyi knizhechki pochinayetsya vidlik ukrayinskogo hudozhnogo drukovanogo slova na Pridniprov yi Cherez rodinni prichini u tvorchosti pismennika stalasya 20 richna pauza Z novoyu siloyu vin beretsya do tvorchosti vzhe na pochatku HH stolittya A Kashenkovi sudilosya stati populyarnim istorichnim povistyarem yakij u svoyih tvorah populyarizuvav slavne minule ridnogo narodu Zaporozka slava Na ruyinah Sichi Pid Korsunem Zrujnovane gnizdo ta inshi Osnovna jogo pracya Opovidannya pro slavne Vijsko Zaporozke nizove stala bestselerom Literaturnij dorobok pismennika ne takij uzhe j malij she ne zibranij i zovsim ne vivchenij U Radyanskij Ukrayini znajomstvo z A Kashenkom trivalo do 1933 roku na Zahidnij rokiv na dvanadcyat dovshe V roki kultu i zastoyu na jogo knigi bulo nakladeno kategorichne tabu Pislya majzhe shesti desyatilit movchannya A Kashenko znov zagovoriv do novih svoyih chitachiv pochinayuchi vid najmolodshih i kinchayuchi timi yaki shos pam yatayut pro nogo she z lit svoyeyi yunosti Tvori Pid Korsunem Slavni pobratimi Borci za pravdu U zapali borotbi Zrujnovane gnizdo Opovidannya pro slavne vijsko zaporozke Z Dnipra na Dunaj Nad Kodackim porogom Pro getmana Ivana Sulimu Getman Sagajdachnij Kost Gordiyenko Golovko ostannij licar Zaporozhzhya Velikij Lug Zaporozkij Zorya novogo zhittyaPrimitkihttps dp archives gov ua index php system box on line 758 kaschenko online vystavka Czech National Authority Database d Track Q13550863 za arhivnoyu dovidkoyu https dp archives gov ua index php system box on line 758 kaschenko online vystavka 22 Kvitnya 2021 u Wayback Machine v URE vkazano 29 bereznya u vidanni VIR REVOLYuCIYi Katerinoslav 1921 S 128 vkazano 29 bereznya div tut nedostupne posilannya Dzherela ta literaturaSavelyev A A Adrian Kashenko spivec kozackoyi slavi Prometeyi duhu K Vidavnictvo Stiks 2016 S 45 76 G P Gerasimova Kashenko Adrian Feofanovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 159 ISBN 978 966 00 0692 8 M P Chaban Kashenko Adrian Feofanovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Elektronna bibliotekaPid Korsunem Vidannya 1919 r Borci za pravdu Vidannya 1919 r Zaporozhska Slava Vidannya 1900 r Z Dnipra na Dunaj Vidannya 1919 r Kost Gordiyenko Golovko ostannij licar Zaporozhzhya Vidannya 1919 r Zorya novogo zhittya Vidannya 1917 r Tvori Adriana Kashenka na www ukrcenter com nedostupne posilannya z lipnya 2019 PosilannyaKashenko Adriyan 15 Veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 617 1000 ekz Yasinicka N Adrian Kashenko spivec kozackoyi slavi 30 sichnya 2019 u Wayback Machine Stattya na portali Dnipro Kultura Kashenko A Nevolya busurmanska v ukrayinskij narodnij poeziyi A Kashenko Katerinoslav Druk I Visman ta I Mordhilevich Vid vo A Kashenka 1917 64 s il portr 26 Veresnya 2020 u Wayback Machine Tvori cogo avtora perebuvayut u suspilnomu nadbanni Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi yih u Vikidzherela