Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить текст що не відповідає енциклопедичному стилю Будь ласка допоможіть удосконалити цю статтю погодивши с

Андреєв Данило Леонідович

Андреєв Данило Леонідович
Ця стаття містить текст, що не відповідає . Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі . Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2014)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Андреєв.

Данило Леонідович Андреєв (нар. 20 жовтня (2 листопада) 1906(19061102) — 30 березня 1959) — прозаїк і поет, син письменника Леоніда Андреєва і внучатої племінниці Тараса Шевченка Олександри Михайлівни Андреєвої (урожд. Велігорської; 1881—1906). Людина дуже важкої життєвої долі, переламаної ГУЛАГом. Він автор широко відомої нині філософської книги «Роза світу», написаної у в'язниці в 1940-1950-х роках, врятованої в рукописах його вдовою А. Андреєвою і виданої лише після його смерті.

Андреєв Данило Леонідович
рос. Дании́л Леони́дович Андре́ев
image
Народився20 жовтня (2 листопада) 1906 або 2 листопада 1906(1906-11-02)[1][2][3]
Ґруневальд, Берлін, d, Провінція Бранденбург, Королівство Пруссія, Німецька імперія
Помер30 березня 1959(1959-03-30)[4][5][…] (52 роки)
Москва, СРСР
·інфаркт міокарда
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльністьписьменник, літературознавець, філософ, поет
Alma materQ4138505? і d
Мова творівросійська
БатькоАндреєв Леонід Миколайович
Учасникнімецько-радянська війна
Нагороди
image
image Андреєв Данило Леонідович у Вікісховищі

Ставлення до природи

Д. Андрєєв — затятий противник антропоцентризму: «Легенда про „вінець творіння“ — це спадщина середньовічної обмеженості і варварського егоїзму, повинна буде разом з пануванням розвіятися як дим». Автор вперше в Радянському Союзі говорить про те, що кожна з живих істот має «автономну цінність безвідносно до її корисності для людини», таким чином, років на 30 обігнавши західних екофілософів, які розробляли теорію внутрішньої цінності природи.

Відстоюючи гуманне, етичне ставлення до природи, автор категорично налаштований проти дослідів над тваринами в школі і вузі, а також проти аматорського полювання та аматорської риболовлі, вважаючи їх морально невиправданими: немає права, у нас немає абсолютно ніякого права купувати наші задоволення ціною страждань і смерті живих істот (…). Краще залишатися зовсім «поза природою», «ніж бути серед неї нелюдом», — пише Андреєв.

Цікава думка письменника про любов до природи: «Але марно тлумачать про любов до природи натуралістів. Інтелектуальну любов можна відчувати тільки до продукції інтелекту: можна розумом любити ідею, думку, теорію, наукову дисципліну. Так можна любити фізіологію, мікробіологію, навіть паразитологію, але не лімфу, не бактерії і не бліх. Любов до природи може бути явищем фізіологічного порядку, може бути явищем порядку естетичного, нарешті — порядку екологічного і релігійного. Явищем тільки одного порядку вона не може бути: інтелектуального. Якщо окремі фахівці-природознавці і люблять природу, то це почуття не має ніякого зв'язку з їх спеціальністю, ні взагалі з науковою методикою пізнання природи: це почуття або фізіологічного чи естетичного порядку».

На думку філософа, любов до природи приходить раптово. В «Розі світу» він описує випадок, який стався з ним літнього дня поблизу містечка Трипілля в Україні. Він піднявся на гребінь дніпровського пагорба і був буквально осліплений: «… переді мною, не рухаючись під водоспадом сонячного світла, простягалося неозоре море соняшників. У ту ж мить я відчув, що над цією пишнотою ніби тріпоче невидиме море якогось радісного, живого щастя. Я ступив на саму кромку поля і з завмираючим серцем притиснув два шорстких соняшники до своїх щік. Я дивився перед собою на ці тисячі земних сонць, майже задихаючись від любові до них…». Письменник називає це «першим прозрінням»: «… рано чи пізно настане перший день: раптово відчуєш всю Природу так, як якщо б це був перший день творіння і земля блаженствувала в райській красі».

Підхід до дикої природи у Д. Андрєєва не тільки етичний, естетичний, але і релігійний. На його думку, вся дика природа заселена особливими трансцедентальними сутностями — стихіалями — струмливими, тріпотливими, пестливими, що складаються з прохолоди і світла, безтурботного сміху і ніжності, з радості і любові:

image То стихиали баюкали космос

Телесного слоя —
Над порожьями, реками,
Над речными излуками,
Над таежными звуками...

image

Окремо слід зауважити, що деякі пропозиції екофілософа, висловлені в «Рози мира», не можуть бути прийнятними, зокрема, його ідея про «перевиховання» хижаків.

Див. також

Література про нього

  • Даниил Андреев: Pro et contra. Личность и творчество Д. Л. Андреева в оценке публицистов и исследователей / Сост. Г. Садиков-Лансере. — СПб.: «Русская христианская гуманитарная академия», 2010. — 1180 с.
  • Казак В. Лексикон русской литературы XX века / Lexikon der russischen Literatur ab 1917 / пер. с нем. — М.: РИК «Культура», 1996. — XVIII. — 491 с.
  • Романов Б. Вестник, или жизнь Даниила Андреева. — М.: Феория, 2011. — 640 с.

Примітки

  1. Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863
  2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  3. Русская литература XX века. Прозаики, поэты, драматурги / под ред. Н. Н. Скатов — 2005. — С. 78–82. —
    d:Track:Q124467367d:Track:Q124510026d:Track:Q4421639
  4. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  5. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  6. Андреев Д. Роза мира. — М.: ЭКСМО, 2002. — 302 с.
  7. Борейко В. Е. Философы зоозащиты и природоохраны. — К.: КЭКЦ, 2012. — 179 с.

Посилання

  • Творчість Леоніда Андрєєва в «Энциклопедия фантастики. Кто есть кто. Под ред. Вл. Гакова, 1995» [ 3 березня 2018 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про письменника.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2014 U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Andreyev Danilo Leonidovich Andreyev nar 20 zhovtnya 2 listopada 1906 19061102 30 bereznya 1959 prozayik i poet sin pismennika Leonida Andreyeva i vnuchatoyi pleminnici Tarasa Shevchenka Oleksandri Mihajlivni Andreyevoyi urozhd Veligorskoyi 1881 1906 Lyudina duzhe vazhkoyi zhittyevoyi doli perelamanoyi GULAGom Vin avtor shiroko vidomoyi nini filosofskoyi knigi Roza svitu napisanoyi u v yaznici v 1940 1950 h rokah vryatovanoyi v rukopisah jogo vdovoyu A Andreyevoyu i vidanoyi lishe pislya jogo smerti Andreyev Danilo Leonidovichros Danii l Leoni dovich Andre evNarodivsya20 zhovtnya 2 listopada 1906 abo 2 listopada 1906 1906 11 02 1 2 3 Grunevald Berlin d Provinciya Brandenburg Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiyaPomer30 bereznya 1959 1959 03 30 4 5 52 roki Moskva SRSR infarkt miokardaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistpismennik literaturoznavec filosof poetAlma materQ4138505 i dMova tvorivrosijskaBatkoAndreyev Leonid MikolajovichUchasniknimecko radyanska vijnaNagorodi Andreyev Danilo Leonidovich u VikishovishiStavlennya do prirodiD Andryeyev zatyatij protivnik antropocentrizmu Legenda pro vinec tvorinnya ce spadshina serednovichnoyi obmezhenosti i varvarskogo egoyizmu povinna bude razom z panuvannyam rozviyatisya yak dim Avtor vpershe v Radyanskomu Soyuzi govorit pro te sho kozhna z zhivih istot maye avtonomnu cinnist bezvidnosno do yiyi korisnosti dlya lyudini takim chinom rokiv na 30 obignavshi zahidnih ekofilosofiv yaki rozroblyali teoriyu vnutrishnoyi cinnosti prirodi Vidstoyuyuchi gumanne etichne stavlennya do prirodi avtor kategorichno nalashtovanij proti doslidiv nad tvarinami v shkoli i vuzi a takozh proti amatorskogo polyuvannya ta amatorskoyi ribolovli vvazhayuchi yih moralno nevipravdanimi nemaye prava u nas nemaye absolyutno niyakogo prava kupuvati nashi zadovolennya cinoyu strazhdan i smerti zhivih istot Krashe zalishatisya zovsim poza prirodoyu nizh buti sered neyi nelyudom pishe Andreyev Cikava dumka pismennika pro lyubov do prirodi Ale marno tlumachat pro lyubov do prirodi naturalistiv Intelektualnu lyubov mozhna vidchuvati tilki do produkciyi intelektu mozhna rozumom lyubiti ideyu dumku teoriyu naukovu disciplinu Tak mozhna lyubiti fiziologiyu mikrobiologiyu navit parazitologiyu ale ne limfu ne bakteriyi i ne blih Lyubov do prirodi mozhe buti yavishem fiziologichnogo poryadku mozhe buti yavishem poryadku estetichnogo nareshti poryadku ekologichnogo i religijnogo Yavishem tilki odnogo poryadku vona ne mozhe buti intelektualnogo Yaksho okremi fahivci prirodoznavci i lyublyat prirodu to ce pochuttya ne maye niyakogo zv yazku z yih specialnistyu ni vzagali z naukovoyu metodikoyu piznannya prirodi ce pochuttya abo fiziologichnogo chi estetichnogo poryadku Na dumku filosofa lyubov do prirodi prihodit raptovo V Rozi svitu vin opisuye vipadok yakij stavsya z nim litnogo dnya poblizu mistechka Tripillya v Ukrayini Vin pidnyavsya na grebin dniprovskogo pagorba i buv bukvalno osliplenij peredi mnoyu ne ruhayuchis pid vodospadom sonyachnogo svitla prostyagalosya neozore more sonyashnikiv U tu zh mit ya vidchuv sho nad ciyeyu pishnotoyu nibi tripoche nevidime more yakogos radisnogo zhivogo shastya Ya stupiv na samu kromku polya i z zavmirayuchim sercem pritisnuv dva shorstkih sonyashniki do svoyih shik Ya divivsya pered soboyu na ci tisyachi zemnih sonc majzhe zadihayuchis vid lyubovi do nih Pismennik nazivaye ce pershim prozrinnyam rano chi pizno nastane pershij den raptovo vidchuyesh vsyu Prirodu tak yak yaksho b ce buv pershij den tvorinnya i zemlya blazhenstvuvala v rajskij krasi Pidhid do dikoyi prirodi u D Andryeyeva ne tilki etichnij estetichnij ale i religijnij Na jogo dumku vsya dika priroda zaselena osoblivimi transcedentalnimi sutnostyami stihialyami strumlivimi tripotlivimi pestlivimi sho skladayutsya z proholodi i svitla bezturbotnogo smihu i nizhnosti z radosti i lyubovi To stihiali bayukali kosmos Telesnogo sloya Nad porozhyami rekami Nad rechnymi izlukami Nad taezhnymi zvukami Okremo slid zauvazhiti sho deyaki propoziciyi ekofilosofa vislovleni v Rozi mira ne mozhut buti prijnyatnimi zokrema jogo ideya pro perevihovannya hizhakiv Div takozhRoza svitu Prava prirodi Ekologichna etika AntropocentrizmLiteratura pro nogoDaniil Andreev Pro et contra Lichnost i tvorchestvo D L Andreeva v ocenke publicistov i issledovatelej Sost G Sadikov Lansere SPb Russkaya hristianskaya gumanitarnaya akademiya 2010 1180 s Kazak V Leksikon russkoj literatury XX veka Lexikon der russischen Literatur ab 1917 per s nem M RIK Kultura 1996 XVIII 491 s Romanov B Vestnik ili zhizn Daniila Andreeva M Feoriya 2011 640 s PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Russkaya literatura XX veka Prozaiki poety dramaturgi pod red N N Skatov 2005 S 78 82 ISBN 5 94848 245 6 d Track Q124467367d Track Q124510026d Track Q4421639 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Andreev D Roza mira M EKSMO 2002 302 s Borejko V E Filosofy zoozashity i prirodoohrany K KEKC 2012 179 s PosilannyaTvorchist Leonida Andryeyeva v Enciklopediya fantastiki Kto est kto Pod red Vl Gakova 1995 3 bereznya 2018 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ