Андреа ді Бартоло

Андреа ді Бартоло (1360/70 — Сієна 1428) — італійський художник Сієнської школи, fl. 1389—1428.

Андреа ді Бартоло
Andrea di Bartolo
Народження	1360/1370 Італія
Смерть	1428(1428)
	Сієна
Національність	італієць
Діяльність	художник
Напрямок	Сієнська школа
Роки творчості	1389—1428
Вплив	Бартоло ді Фреді
Твори	^d
Роботи в колекції	^d, Музей Тіссен-Борнемісса, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Колекція Фріка^[2], Музей мистецтва Метрополітен^[3], Бруклінський музей, Монреальський музей красних мистецтв, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей мистецтв Філадельфії, Національний музей у Варшаві, Художня галерея Єльського університету, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Художній музей Вірджинії, Детройтський інститут мистецтв, Національна галерея Ірландії, Музей мистецтв Толедо, ^d, ^d, Берлінська картинна галерея, ^d, ^d, ^d, Музей Вікторії та Альберта, Ашмолеан музей, ^d, Музей образотворчих мистецтв, Художній музей Волтерс, Національна пінакотека Болоньї, Ка' д'Оро, ^d, ^d і ^d
Андреа ді Бартоло у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бартоло.

Христос по дорозі на Голгофу, 1415-20. Темпера по дереву, 55 x 49 см. Fundación Colección Thyssen-Bornemisza, Pedralbes

Коронування Богоматері

(переносний вівтар)

Життєпис

Він був єдиним з дев'яти дітей художника Бартоло ді Фреді, що вижив. Молодість він провів працюючи в майстерні свого батька, яка отримувала багато престижних замовлень, наприклад поліптих «Коронування Богоматері», який станом на 2010-і роки зберігається у Музеї релігійного мистецтва в Монтальчіно. Під час роботи на батька Андреа розробив власний стиль живопису. Він також співпрацював з .

Він мав двох синів, що також були митцями — (fl. 1409—1428) та (fl. 1439—1480), який працював з над Книгою Хоралів для Сієнського собору. Він ймовірно був також наставником і самого Сано ді П'єтро.

Творчість

Творчість Андреа ді Бартоло була продовженням творчості його батька, який відповідно використовував традиції Сієни, розпочаті Дуччо та Сімоне Мартіні. У своїй майстерні він виконав багато робіт, з яких частина збереглася та перебуває у музеях світу. Як і Мартіні, він досить далеко подорожував для виконання робіт для покровителів, включно з Марке, Венето та Тревізо.

Див. також

• Доменіко ді Бартоло
• Таддео ді Бартоло

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. https://collections.frick.org/people/311/andrea-di-bartolo/objects
3. https://www.metmuseum.org/art/collection/search/435574
4. Гетті: Андреа ді Бартоло [ 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
5. Gaudenz Freuler. Andrea di Bartolo, Fra Tommaso d'Antonio Caffarini, and Sienese Dominicans in Venice. The Art Bulletin Vol. 69, No. 4 (Dec., 1987), pp. 570—586

Джерела

• A history of painting in Italy, Umbria, Florence and Siena, from the second to the sixteenth century, Volume 3 by Joseph Archer Crowe, Giovanni Battista Cavalcaselle 2001 page 137

Посилання

• Артциклопедія [ 11 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Вебгалерея мистецтва [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Національна галерея мистецтва, Вашингтон, США^{[недоступне посилання з червня 2019]}
• Walters Art Museum, Балтімор, Меріленд, США