Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Бе рндт Андре ас Баа дер нім Berndt Andreas Baader нар 6 травня 1943 Мюнхен Німецька імперія пом 18 жовтня 1977 в язниця

Андреас Баадер

Андреас Баадер

Бе́рндт Андре́ас Баа́дер (нім. Berndt Andreas Baader; нар. 6 травня 1943, Мюнхен, Німецька імперія — пом. 18 жовтня 1977, в'язниця Штаммгайм, Штутгарт, Федеративна Республіка Німеччина) — західнонімецький терорист, один із співзасновників і лідерів ліворадикальної терористичної організації «Фракція Червоної Армії» (RAF).

Андреас Баадер
нім. Andreas Baader image
image
Ім'я при народженнінім. Berndt Andreas Baader image
Народився6 травня 1942(1942-05-06)
Мюнхен, Німецька імперія
Помер18 жовтня 1977(1977-10-18)[1][2][3] (34 роки) image
в'язниця Штаммгайм, Штутгарт, Федеративна Республіка Німеччина
·самогубство
Похованняd image
Країнаimage Німеччина image
Діяльністьтерорист image
Галузьтероризм image
Alma materd image
Знання мовнімецька image
ЧленствоФракція Червоної Армії image

Життєпис

Раннє життя

Народився 6 травня 1943 року у Мюнхені в сім'ї історика та архівіста Берндта Філіпа Баадера та Аннелізе Герміне, уродженою Крьохер. Будучи єдиною дитиною у сім'ї, виховувався матір'ю, тіткою та бабусею, оскільки Філіп Баадер, що служив у Вермахті, потрапив у радянський полон на східному фронті у 1945 році і додому не повернувся.

До вступу до «Фракції Червоної Армії» (нім. Rote Armee Fraktion — RAF) кинув школу і був одним з небагатьох членів організації, що ніколи не навчався в університеті.

Брав участь у [de]. За словами його матері, з дій поліції він зробив висновок, що в державі «щось не так». Журналіст Буц Петерс пізніше заявляв, що події мюнхенського літа 1962 року були «шокуючим досвідом для дев'ятнадцятирічного юнака». Наступного ж року переїхав до Західного Берліна, нібито для здобуття художньої освіти, де певний час працював будівельником і без успіху — журналістом таблоїдів.

Західний Берлін

Хоча Баадер буцімто працював у бульварній газеті, кілька репортерів не змогли підтвердити його роботу у видавництві Шпрінгера. Баадер культивував бісексуальну ауру, відвідував гей-клуби і приблизно у 1965 році позував напівоголеним відомому фотографу Герберту Тобіасу. Він також мав успіх у жінок, хоча часто ставився до них без належної поваги. Художниця Еллінор Мішель, з якою він свого часу жив на берлінській віллі разом з її чоловіком, художником Манфредом Хенкелем, описувала його як агресивну і провокаційну людину. У 1965 році вона народила від нього доньку, яку через байдужість Баадера виховував Хенкель.

У 1967 році Баадер вступив у контакт зі студентським рухом і позапарламентською опозицією. Хоча він був знайомий із членами «Комуни 1», прокомуністичною студентською комуною, в цих колах він залишався аутсайдером — частково через свій стиль одягу і коротку стрижку, частково через те, що не міг підтримувати інтелектуальні дискусії. У цей період у нього зав'язався роман із Гудрун Енслін, яка була на три роки старша за нього. Не маючи жодного ідеологічного підґрунтя, він перейняв від неї марксистський світогляд.

Терористична діяльність

Підпали універмагів

Після того, як у травні 1967 року внаслідок пожежі в брюссельському універмазі загинули 323 людини, «Комуна 1» у кількох листівках оголосила цю трагедію антиімперіалістичним сигналом і запитувала: «Коли ж будуть горіти універмаги у Берліні?» Тоді Баадер та Енслін вирішили не обмежуватися словесними провокаціями та підпалити універмаг у Німеччині.

2 квітня 1968 року Баадер разом з Гудрун Енслін і ще двома спільниками встановили запалювальні пристрої у двох універмагах у Франкфурті. Внаслідок підпалів завдано збитків майже на 675 тисяч німецьких марок, при цьому ніхто не постраждав. Згодом заарештовані, вони назвали причиною злочину протест проти «байдужості громадськості до геноциду у В'єтнамі».

31 жовтня 1968 року Баадер і його спільники були засуджені до трьох років тюремного ув'язнення кожен, але в червні 1969 року звільнені до розгляду апеляції. 4 лютого 1970 року прохання про помилування відхилили, і в листопаді Баадер разом з Енслін втекли. Вивезені симпатиками, Баадер і Енслін здійснили подорож лівими громадами Франції, Швейцарії та Італії, а потім з ініціативи їхнього адвоката Горста Малера в лютому 1970 року таємно повернулися в Західну Німеччину, де переховувалися на квартирі в журналістки Ульріки Майнгоф.

4 квітня 1970 року Баадер був затриманий в Берліні за перевищення швидкості дорогою на зустріч із торговцем зброєю, підлаштовану агентом Федерального управління із захисту конституції Петером Урбахом. Він пред'явив фальшиві водійські права на ім'я письменника Петера Хотєвіца, але все одно був заарештований, оскільки не зміг відповісти на особисті запитання про імена на вік дітей Хотєвіца.

Вже наступного місяця Баадер знову здійснив втечу за планом, розробленим Енслін. Разом із журналісткою Ульріке Майнгоф і адвокатом Баадера, вони уклали фальшиву «книжкову угоду». Майнгоф заявила, що збирається писати разом із Баадером книжку «Організація маргінальної молоді» і попросила про зустріч з Баадером. За кілька тижнів, у травні 1970 року, йому дозволили зустрітися з нею в бібліотеці Берлінського центрального інституту за межами в'язниці — без наручників, але у супроводі двої озброєних охоронців. Під час зустрічі до бібліотеки увійшли інші члени RAF — Ірен Гергенс та Інгрід Шуберт, що мали при собі валізи зі зброєю. Потрапивши до бібліотеки, вони відкрили двері для третього терориста, озброєного пістолетом чоловіка в масці, і відкрили вогонь, внаслідок якого важко поранили 64-річного бібліотекаря. Баадер, нападник у масці та жінки, включно з Ульрікою Майнгоф, втекли через вікно.

Звільнення Баадера поклало початок активній діяльності «Фракції Червоної Армії», названої в пресі «групою Баадера-Майнхоф».

Фракція Червоної Армії

Після звільнення Баадер і близько 20 членів RAF здійснили поїздку до Йорданії, де проходили підготовку в тренувальному таборі організації Руху за національне визволення Палестини. Баадеру вдалося утвердитися як лідеру групи, принижуючи інших учасників або вголос розмірковуючи про їхню ліквідацію. Через таку поведінку та відмову вдягнути бойову уніформу (навіть на військових навчаннях Баадер носив модні оксамитові штани) він вступив у конфлікт із палестинськими бойовиками, які зрештою попросили його покинути табір.

У 1972 році Баадер був причетний до чотирьох із п'яти терактів із використанням вибухівки, які члени RAF назвали «травневим наступом», а також до цілої серії крадіжок зі зломом, пограбувань банків і викрадень транспортних засобів у різних містах Західної Німеччини. Пізніше його засудили за безпосередню участь у підриві штабу 5-го корпусу збройних сил США у Франкфурті 11 травня 1972 року, а також серії вибухів в поліцейських установах в Аугсбурзі та Мюнхені. 15 травня того ж року внаслідок вибуху важко поранено дружину судді Федерального суду Вольфганга Будденберга, що сіла в його автомобіль, а 24 травня стався вибух у штабі 7-ї армії США в Гайдельберзі. Внаслідок терактів чотирьох людей було вбито і понад 70 поранено.

Після терактів, скоєних навесні 1972 року, у Західній Німеччині Баадер став у одним із найбільш розшукуваних терористів. Врешті-решт, його заарештували разом із членами RAF Яном-Карлом Распе і Гольгером Майнсом 1 червня 1972 року у Франкфурті після двогодинної перестрілки, під час якої він дістав поранення в стегно.

Ув'язнення

17 січня 1973 року 40 членів RAF, які перебували під вартою, почали місячне колективне голодування. Андреас Баадер виступив оголошенням про голодування на кримінальному процесі проти Горста Малера в Західному Берліні, на який його запросили як свідка. Керівні члени RAF неодноразово використовували кримінальні процеси як публічний майданчик для контактів із громадськістю. У своїй заяві група вимагала «скасування ізоляції як тортур для політичних ув'язнених у ФРН» і переведення Ульріки Майнгоф із «мертвого тракту» в'язниці Кельн-Оссендорф. Адвокати скаржилися на форми тортур щодо затриманих. Ув'язнені вимагали поліпшення умов утримання у в'язницях, зокрема покращення можливостей спілкування із зовнішнім світом і доступу до незалежних лікарів, що отримало свою підтримку серед різних ліворадикальних організацій Німеччини.

У квітні 1974 року Баадер та інші члени RAF були переведені в спеціально підготовлену для них в'язницю Штаммгайм у Штутгарті. Влітку 1974 року керівництво організації оголосило третє голодування. Ульріка Майнгоф звернулася з листом до французького філософа-екзистенціаліста Жана-Поля Сартра і попросила його провести інтерв'ю з її соратником Баадером.

4 грудня 1974 року Сартр відвідав Баадера у в'язниці. Після розмови він залишив по собі негативний відгук про Баадера, а той в свою чергу різко засудив Жан-Поля Сартра. На пресконференції Сартр дистанціювався від RAF, назвавши її «шкідливою для лівих», але висловив солідарність з ув'язненими. Він розкритикував утримання Баадера і його соратників в одиночній камері, зазначивши, що «це не тортури, як у нацистів, але інший вид тортур — тортури, які повинні викликати психологічні розлади».

28 квітня 1977 року Баадер був засуджений до довічного ув'язнення за чотирма пунктами обвинувачення в убивстві та 54 пунктами обвинувачення в замаху на вбивство.

Смерть

Друге покоління RAF намагалося звільнити членів своєї організації шляхом терактів. Так, у 1975 році в Стокгольмі члени RAF захопили заручників у посольстві Німеччини. У 1977 році терористи викрали і згодом вбили президента Федерального союзу асоціацій роботодавців Німеччини Ганса-Мартіна Шлейєра, а також захопили пасажирський літак «Ландсхут». Цими діями RAF намагалася змусити керівництво країни звільнити Баадера та інших терористів, однак федеральний уряд під керівництвом Гельмута Шмідта не пішов на поступки.

В ніч проти 18 жовтня 1977 року західнонімецький спецпідрозділ GSG 9 штурмував захоплений терористами літак і звільнив усіх заручників. Дізнавшись про це, Баадер, Ян-Карл Распе і Гудрун Енслін тієї ж ночі наклали на себе руки у своїх камерах. Вранці Баадер був знайдений застреленим у своїй камері в крилі суворого режиму в'язниці. Під час розслідування з'ясувалося, що зброю проніс до в'язниці адвокат RAF у схованках, зроблених у папках-швидкозшивачах із документами процесу. Впродовж кількох тижнів Баадер ховав пістолет калібру 7,65 мм угорського виробника FÉG в своїй камері, як правило у програвачі. Припущення про зовнішній вплив або навіть про ліквідацію Баадера на замовлення держави вже давно вважаються спростованими і класифікуються як теорія змови.

Незважаючи на протести, обербургомістр Штутгарта Манфред Роммель розпорядився поховати Баадера, Енслін і Распе у спільній могилі на кладовищі Дорнхальден. Панахида відбулася 27 жовтня 1977 року. Дерев'яні труни привезли на цвинтар лише незадовго до поховання, при цьому нікому не сказавши, в якій труні чиє тіло.

В культурі

  • «Штаммгайм — банда Баадера-Майнхоф на суді» (1986) — фільм режисера Райнхарда Гауфа з Ульріхом Тукуром у ролі Андреаса Баадера, знятий за книгою Штефана Ауста. Фільм отримав «Золотого ведмедя» на Берлінському кінофестивалі 1986 року.
  • «Смертельна гра» (1997) — телевізійна документальна драма Генріха Брелоєра з Себастьяном Кохом у ролі Андреаса Баадера. Фільм розповідає про викрадення і вбивство президента Федерального союзу асоціацій роботодавців Німеччини Ганса-Мартіна Шлейєра.
  • «Баадер» (2002) — фільм режисера Крістофера Рота з Франком Ґірінґом у головній ролі. Фільм охоплює період життя Андреаса Баадера між 1967 і 1972 роками.
  • «Комплекс Баадера-Майнгоф» (2008) — фільм режисера Улі Еделя, в якому Баадера зіграв Моріц Блябтреу. Фільм був номінований на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою 2009 року.

Примітки

  1. Deutsche Nationalbibliothek Record #11850536X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
  2. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227
  3. Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
    d:Track:Q3407324
  4. Eager, Paige Whaley (2016). From Freedom Fighters to Terrorists: Women and Political Violence (англ.). Aldershot: Ashgate. с. 18, 64—65. ISBN .
  5. Wright-Neville, David (2010). Dictionary of Terrorism (англ.). Cambridge: Polity. с. 44. ISBN .
  6. Winkler, Heinrich August (2007). Germany: The Long Road West (англ.). Oxford: Oxford University Press. с. 277. ISBN .
  7. Schmeidel, John C. (2008). Stasi: Shield and Sword of the Party (англ.). London: Routledge. с. 145. ISBN .
  8. Herbert Tobias: Vergessen und wiederentdeckt (нім.). Blogwerk AG. 24 червня 2008. Архів оригіналу за 27 червня 2008.
  9. Kushner, Harvey W. (2003). Encyclopedia of Terrorism (англ.). London. с. 65.
  10. Kraushaar, Wolfgang; Reemtsma, Jan Philipp; Wieland, Karin (2005). Rudi Dutschke, Andreas Baader und die RAF (англ.). Hamburg: Edition Hamburg. с. 56, 69, 84, 88. ISBN .
  11. Hakemi, Sara (2008). Anschlag und Spektakel. Flugblätter der Kommune I, Erklärungen von Ensslin/Baader und der frühen RAF (нім.). Berlin: Posth. с. 47—54. ISBN .
  12. James, Ciment (2015). World Terrorism: An Encyclopedia of Political Violence from ancient times to the Post-9/11 era (англ.). Armonk, New York: Taylor & Francis. с. 236. ISBN .
  13. Stephen E., Atkins (2004). Encyclopedia of Modern Worldwide Extremists and Extremist Groups (англ.). Westport, Connecticut: Greenwood Publishing Group. с. 37—38. ISBN .
  14. Demaris, Ovid (1977). Brothers in blood: the international terrorist network (англ.). New York: Scribner. с. 227. ISBN .
  15. Wisowaty, David L. (1975). The Baader-Meinhof group, 1968—1972: An account of its activities and an analysis of its ideology (англ.). с. 12. OCLC 38668584.
  16. Power, Jonathan (1981). Amnesty International, the human rights story (англ.). Oxford: Pergamon Press. с. 71—72. ISBN .
  17. Boyn, Oliver (2011). The Divided Berlin, 1945—1990: The Historical Guidebook (англ.). Berlin: Amber Books Limited. с. 92. ISBN .
  18. Jamieson, Teddy (2011). Whose side are you on? (англ.). London: Yellow Jersey. с. 47. ISBN .
  19. Clavin, Patricia; Briggs, Asa (2003). Modern Europe, 1789 — Present (англ.). UK: Routledge. с. 365. ISBN .
  20. Danchev, Alex (2009). On art and war and terror (англ.). Edinburgh: Edinburgh University Press. с. 16. ISBN .
  21. Kronbichler, Maria (21 травня 2015). Der Philosoph zu Besuch beim "Arschloch" (нім.). Die Presse. Процитовано 11 січня 2025.
  22. Peters, Butz (1993). RAF: Terrorismus in Deutschland (нім.). Munchen: Droemer Knaur. с. 268. ISBN .
  23. Aust, Stefan (1985). Der Baader Meinhof Komplex (нім.). Hamburg: Hoffmann und Campe. с. 412. ISBN .
  24. de Graaf, Beatrice (2015). Terrorismusbekämpfung in Westeuropa. Demokratie und Sicherheit in den 1970er und 1980er Jahren (нім.). Berlin, New York: De Gruyter. с. 114. ISBN .
  25. Terhoeven, Petra (2014). Deutscher Herbst in Europa. Der Linksterrorismus der siebziger Jahre transnationales Phänomen (нім.). München: Oldenbourg. с. 443. ISBN .
  26. Buchmeier, Frank (30 жовтня 2012). Deutscher Herbst 1977: Endstation Dornhaldenfriedhof (нім.). Stuttgarter Zeitung. Процитовано 11 січня 2025.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Be rndt Andre as Baa der nim Berndt Andreas Baader nar 6 travnya 1943 Myunhen Nimecka imperiya pom 18 zhovtnya 1977 v yaznicya Shtammgajm Shtutgart Federativna Respublika Nimechchina zahidnonimeckij terorist odin iz spivzasnovnikiv i lideriv livoradikalnoyi teroristichnoyi organizaciyi Frakciya Chervonoyi Armiyi RAF Andreas Baadernim Andreas Baader Im ya pri narodzhenninim Berndt Andreas Baader Narodivsya6 travnya 1942 1942 05 06 Myunhen Nimecka imperiyaPomer18 zhovtnya 1977 1977 10 18 1 2 3 34 roki v yaznicya Shtammgajm Shtutgart Federativna Respublika Nimechchina samogubstvoPohovannyad Krayina Nimechchina Diyalnistterorist Galuzterorizm Alma materd Znannya movnimecka ChlenstvoFrakciya Chervonoyi Armiyi Mediafajli u Vikishovishi ZhittyepisRannye zhittya Narodivsya 6 travnya 1943 roku u Myunheni v sim yi istorika ta arhivista Berndta Filipa Baadera ta Annelize Germine urodzhenoyu Kroher Buduchi yedinoyu ditinoyu u sim yi vihovuvavsya matir yu titkoyu ta babuseyu oskilki Filip Baader sho sluzhiv u Vermahti potrapiv u radyanskij polon na shidnomu fronti u 1945 roci i dodomu ne povernuvsya Do vstupu do Frakciyi Chervonoyi Armiyi nim Rote Armee Fraktion RAF kinuv shkolu i buv odnim z nebagatoh chleniv organizaciyi sho nikoli ne navchavsya v universiteti Brav uchast u de Za slovami jogo materi z dij policiyi vin zrobiv visnovok sho v derzhavi shos ne tak Zhurnalist Buc Peters piznishe zayavlyav sho podiyi myunhenskogo lita 1962 roku buli shokuyuchim dosvidom dlya dev yatnadcyatirichnogo yunaka Nastupnogo zh roku pereyihav do Zahidnogo Berlina nibito dlya zdobuttya hudozhnoyi osviti de pevnij chas pracyuvav budivelnikom i bez uspihu zhurnalistom tabloyidiv Zahidnij Berlin Hocha Baader bucimto pracyuvav u bulvarnij gazeti kilka reporteriv ne zmogli pidtverditi jogo robotu u vidavnictvi Shpringera Baader kultivuvav biseksualnu auru vidviduvav gej klubi i priblizno u 1965 roci pozuvav napivogolenim vidomomu fotografu Gerbertu Tobiasu Vin takozh mav uspih u zhinok hocha chasto stavivsya do nih bez nalezhnoyi povagi Hudozhnicya Ellinor Mishel z yakoyu vin svogo chasu zhiv na berlinskij villi razom z yiyi cholovikom hudozhnikom Manfredom Henkelem opisuvala jogo yak agresivnu i provokacijnu lyudinu U 1965 roci vona narodila vid nogo donku yaku cherez bajduzhist Baadera vihovuvav Henkel U 1967 roci Baader vstupiv u kontakt zi studentskim ruhom i pozaparlamentskoyu opoziciyeyu Hocha vin buv znajomij iz chlenami Komuni 1 prokomunistichnoyu studentskoyu komunoyu v cih kolah vin zalishavsya autsajderom chastkovo cherez svij stil odyagu i korotku strizhku chastkovo cherez te sho ne mig pidtrimuvati intelektualni diskusiyi U cej period u nogo zav yazavsya roman iz Gudrun Enslin yaka bula na tri roki starsha za nogo Ne mayuchi zhodnogo ideologichnogo pidgruntya vin perejnyav vid neyi marksistskij svitoglyad Teroristichna diyalnist Pidpali univermagiv Pislya togo yak u travni 1967 roku vnaslidok pozhezhi v bryusselskomu univermazi zaginuli 323 lyudini Komuna 1 u kilkoh listivkah ogolosila cyu tragediyu antiimperialistichnim signalom i zapituvala Koli zh budut goriti univermagi u Berlini Todi Baader ta Enslin virishili ne obmezhuvatisya slovesnimi provokaciyami ta pidpaliti univermag u Nimechchini 2 kvitnya 1968 roku Baader razom z Gudrun Enslin i she dvoma spilnikami vstanovili zapalyuvalni pristroyi u dvoh univermagah u Frankfurti Vnaslidok pidpaliv zavdano zbitkiv majzhe na 675 tisyach nimeckih marok pri comu nihto ne postrazhdav Zgodom zaareshtovani voni nazvali prichinoyu zlochinu protest proti bajduzhosti gromadskosti do genocidu u V yetnami 31 zhovtnya 1968 roku Baader i jogo spilniki buli zasudzheni do troh rokiv tyuremnogo uv yaznennya kozhen ale v chervni 1969 roku zvilneni do rozglyadu apelyaciyi 4 lyutogo 1970 roku prohannya pro pomiluvannya vidhilili i v listopadi Baader razom z Enslin vtekli Vivezeni simpatikami Baader i Enslin zdijsnili podorozh livimi gromadami Franciyi Shvejcariyi ta Italiyi a potim z iniciativi yihnogo advokata Gorsta Malera v lyutomu 1970 roku tayemno povernulisya v Zahidnu Nimechchinu de perehovuvalisya na kvartiri v zhurnalistki Ulriki Majngof 4 kvitnya 1970 roku Baader buv zatrimanij v Berlini za perevishennya shvidkosti dorogoyu na zustrich iz torgovcem zbroyeyu pidlashtovanu agentom Federalnogo upravlinnya iz zahistu konstituciyi Peterom Urbahom Vin pred yaviv falshivi vodijski prava na im ya pismennika Petera Hotyevica ale vse odno buv zaareshtovanij oskilki ne zmig vidpovisti na osobisti zapitannya pro imena na vik ditej Hotyevica Vzhe nastupnogo misyacya Baader znovu zdijsniv vtechu za planom rozroblenim Enslin Razom iz zhurnalistkoyu Ulrike Majngof i advokatom Baadera voni uklali falshivu knizhkovu ugodu Majngof zayavila sho zbirayetsya pisati razom iz Baaderom knizhku Organizaciya marginalnoyi molodi i poprosila pro zustrich z Baaderom Za kilka tizhniv u travni 1970 roku jomu dozvolili zustritisya z neyu v biblioteci Berlinskogo centralnogo institutu za mezhami v yaznici bez naruchnikiv ale u suprovodi dvoyi ozbroyenih ohoronciv Pid chas zustrichi do biblioteki uvijshli inshi chleni RAF Iren Gergens ta Ingrid Shubert sho mali pri sobi valizi zi zbroyeyu Potrapivshi do biblioteki voni vidkrili dveri dlya tretogo terorista ozbroyenogo pistoletom cholovika v masci i vidkrili vogon vnaslidok yakogo vazhko poranili 64 richnogo bibliotekarya Baader napadnik u masci ta zhinki vklyuchno z Ulrikoyu Majngof vtekli cherez vikno Zvilnennya Baadera poklalo pochatok aktivnij diyalnosti Frakciyi Chervonoyi Armiyi nazvanoyi v presi grupoyu Baadera Majnhof Frakciya Chervonoyi Armiyi Pislya zvilnennya Baader i blizko 20 chleniv RAF zdijsnili poyizdku do Jordaniyi de prohodili pidgotovku v trenuvalnomu tabori organizaciyi Ruhu za nacionalne vizvolennya Palestini Baaderu vdalosya utverditisya yak lideru grupi prinizhuyuchi inshih uchasnikiv abo vgolos rozmirkovuyuchi pro yihnyu likvidaciyu Cherez taku povedinku ta vidmovu vdyagnuti bojovu uniformu navit na vijskovih navchannyah Baader nosiv modni oksamitovi shtani vin vstupiv u konflikt iz palestinskimi bojovikami yaki zreshtoyu poprosili jogo pokinuti tabir U 1972 roci Baader buv prichetnij do chotiroh iz p yati teraktiv iz vikoristannyam vibuhivki yaki chleni RAF nazvali travnevim nastupom a takozh do ciloyi seriyi kradizhok zi zlomom pograbuvan bankiv i vikraden transportnih zasobiv u riznih mistah Zahidnoyi Nimechchini Piznishe jogo zasudili za bezposerednyu uchast u pidrivi shtabu 5 go korpusu zbrojnih sil SShA u Frankfurti 11 travnya 1972 roku a takozh seriyi vibuhiv v policejskih ustanovah v Augsburzi ta Myunheni 15 travnya togo zh roku vnaslidok vibuhu vazhko poraneno druzhinu suddi Federalnogo sudu Volfganga Buddenberga sho sila v jogo avtomobil a 24 travnya stavsya vibuh u shtabi 7 yi armiyi SShA v Gajdelberzi Vnaslidok teraktiv chotiroh lyudej bulo vbito i ponad 70 poraneno Pislya teraktiv skoyenih navesni 1972 roku u Zahidnij Nimechchini Baader stav u odnim iz najbilsh rozshukuvanih teroristiv Vreshti resht jogo zaareshtuvali razom iz chlenami RAF Yanom Karlom Raspe i Golgerom Majnsom 1 chervnya 1972 roku u Frankfurti pislya dvogodinnoyi perestrilki pid chas yakoyi vin distav poranennya v stegno Uv yaznennya 17 sichnya 1973 roku 40 chleniv RAF yaki perebuvali pid vartoyu pochali misyachne kolektivne goloduvannya Andreas Baader vistupiv ogoloshennyam pro goloduvannya na kriminalnomu procesi proti Gorsta Malera v Zahidnomu Berlini na yakij jogo zaprosili yak svidka Kerivni chleni RAF neodnorazovo vikoristovuvali kriminalni procesi yak publichnij majdanchik dlya kontaktiv iz gromadskistyu U svoyij zayavi grupa vimagala skasuvannya izolyaciyi yak tortur dlya politichnih uv yaznenih u FRN i perevedennya Ulriki Majngof iz mertvogo traktu v yaznici Keln Ossendorf Advokati skarzhilisya na formi tortur shodo zatrimanih Uv yazneni vimagali polipshennya umov utrimannya u v yaznicyah zokrema pokrashennya mozhlivostej spilkuvannya iz zovnishnim svitom i dostupu do nezalezhnih likariv sho otrimalo svoyu pidtrimku sered riznih livoradikalnih organizacij Nimechchini U kvitni 1974 roku Baader ta inshi chleni RAF buli perevedeni v specialno pidgotovlenu dlya nih v yaznicyu Shtammgajm u Shtutgarti Vlitku 1974 roku kerivnictvo organizaciyi ogolosilo tretye goloduvannya Ulrika Majngof zvernulasya z listom do francuzkogo filosofa ekzistencialista Zhana Polya Sartra i poprosila jogo provesti interv yu z yiyi soratnikom Baaderom 4 grudnya 1974 roku Sartr vidvidav Baadera u v yaznici Pislya rozmovi vin zalishiv po sobi negativnij vidguk pro Baadera a toj v svoyu chergu rizko zasudiv Zhan Polya Sartra Na preskonferenciyi Sartr distanciyuvavsya vid RAF nazvavshi yiyi shkidlivoyu dlya livih ale visloviv solidarnist z uv yaznenimi Vin rozkritikuvav utrimannya Baadera i jogo soratnikiv v odinochnij kameri zaznachivshi sho ce ne torturi yak u nacistiv ale inshij vid tortur torturi yaki povinni viklikati psihologichni rozladi 28 kvitnya 1977 roku Baader buv zasudzhenij do dovichnogo uv yaznennya za chotirma punktami obvinuvachennya v ubivstvi ta 54 punktami obvinuvachennya v zamahu na vbivstvo Smert Druge pokolinnya RAF namagalosya zvilniti chleniv svoyeyi organizaciyi shlyahom teraktiv Tak u 1975 roci v Stokgolmi chleni RAF zahopili zaruchnikiv u posolstvi Nimechchini U 1977 roci teroristi vikrali i zgodom vbili prezidenta Federalnogo soyuzu asociacij robotodavciv Nimechchini Gansa Martina Shlejyera a takozh zahopili pasazhirskij litak Landshut Cimi diyami RAF namagalasya zmusiti kerivnictvo krayini zvilniti Baadera ta inshih teroristiv odnak federalnij uryad pid kerivnictvom Gelmuta Shmidta ne pishov na postupki V nich proti 18 zhovtnya 1977 roku zahidnonimeckij specpidrozdil GSG 9 shturmuvav zahoplenij teroristami litak i zvilniv usih zaruchnikiv Diznavshis pro ce Baader Yan Karl Raspe i Gudrun Enslin tiyeyi zh nochi naklali na sebe ruki u svoyih kamerah Vranci Baader buv znajdenij zastrelenim u svoyij kameri v krili suvorogo rezhimu v yaznici Pid chas rozsliduvannya z yasuvalosya sho zbroyu pronis do v yaznici advokat RAF u shovankah zroblenih u papkah shvidkozshivachah iz dokumentami procesu Vprodovzh kilkoh tizhniv Baader hovav pistolet kalibru 7 65 mm ugorskogo virobnika FEG v svoyij kameri yak pravilo u progravachi Pripushennya pro zovnishnij vpliv abo navit pro likvidaciyu Baadera na zamovlennya derzhavi vzhe davno vvazhayutsya sprostovanimi i klasifikuyutsya yak teoriya zmovi Nezvazhayuchi na protesti oberburgomistr Shtutgarta Manfred Rommel rozporyadivsya pohovati Baadera Enslin i Raspe u spilnij mogili na kladovishi Dornhalden Panahida vidbulasya 27 zhovtnya 1977 roku Derev yani truni privezli na cvintar lishe nezadovgo do pohovannya pri comu nikomu ne skazavshi v yakij truni chiye tilo V kulturi Shtammgajm banda Baadera Majnhof na sudi 1986 film rezhisera Rajnharda Gaufa z Ulrihom Tukurom u roli Andreasa Baadera znyatij za knigoyu Shtefana Austa Film otrimav Zolotogo vedmedya na Berlinskomu kinofestivali 1986 roku Smertelna gra 1997 televizijna dokumentalna drama Genriha Breloyera z Sebastyanom Kohom u roli Andreasa Baadera Film rozpovidaye pro vikradennya i vbivstvo prezidenta Federalnogo soyuzu asociacij robotodavciv Nimechchini Gansa Martina Shlejyera Baader 2002 film rezhisera Kristofera Rota z Frankom Giringom u golovnij roli Film ohoplyuye period zhittya Andreasa Baadera mizh 1967 i 1972 rokami Kompleks Baadera Majngof 2008 film rezhisera Uli Edelya v yakomu Baadera zigrav Moric Blyabtreu Film buv nominovanij na premiyu Oskar za najkrashij film inozemnoyu movoyu 2009 roku PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11850536X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Proleksis enciklopedija Opca i nacionalna enciklopedija 2009 d Track Q3407324 Eager Paige Whaley 2016 From Freedom Fighters to Terrorists Women and Political Violence angl Aldershot Ashgate s 18 64 65 ISBN 978 0 7546 8975 1 Wright Neville David 2010 Dictionary of Terrorism angl Cambridge Polity s 44 ISBN 978 0 7456 4302 1 Winkler Heinrich August 2007 Germany The Long Road West angl Oxford Oxford University Press s 277 ISBN 978 0 19 150061 9 Schmeidel John C 2008 Stasi Shield and Sword of the Party angl London Routledge s 145 ISBN 978 1 134 21375 7 Herbert Tobias Vergessen und wiederentdeckt nim Blogwerk AG 24 chervnya 2008 Arhiv originalu za 27 chervnya 2008 Kushner Harvey W 2003 Encyclopedia of Terrorism angl London s 65 Kraushaar Wolfgang Reemtsma Jan Philipp Wieland Karin 2005 Rudi Dutschke Andreas Baader und die RAF angl Hamburg Edition Hamburg s 56 69 84 88 ISBN 3 936096 54 6 Hakemi Sara 2008 Anschlag und Spektakel Flugblatter der Kommune I Erklarungen von Ensslin Baader und der fruhen RAF nim Berlin Posth s 47 54 ISBN 978 3981081435 James Ciment 2015 World Terrorism An Encyclopedia of Political Violence from ancient times to the Post 9 11 era angl Armonk New York Taylor amp Francis s 236 ISBN 9781317451525 Stephen E Atkins 2004 Encyclopedia of Modern Worldwide Extremists and Extremist Groups angl Westport Connecticut Greenwood Publishing Group s 37 38 ISBN 978 0 313 32485 7 Demaris Ovid 1977 Brothers in blood the international terrorist network angl New York Scribner s 227 ISBN 9780684151922 Wisowaty David L 1975 The Baader Meinhof group 1968 1972 An account of its activities and an analysis of its ideology angl s 12 OCLC 38668584 Power Jonathan 1981 Amnesty International the human rights story angl Oxford Pergamon Press s 71 72 ISBN 9781483286013 Boyn Oliver 2011 The Divided Berlin 1945 1990 The Historical Guidebook angl Berlin Amber Books Limited s 92 ISBN 978 3 86153 613 0 Jamieson Teddy 2011 Whose side are you on angl London Yellow Jersey s 47 ISBN 978 1 4090 2889 5 Clavin Patricia Briggs Asa 2003 Modern Europe 1789 Present angl UK Routledge s 365 ISBN 9780582772601 Danchev Alex 2009 On art and war and terror angl Edinburgh Edinburgh University Press s 16 ISBN 978 0 7486 4138 3 Kronbichler Maria 21 travnya 2015 Der Philosoph zu Besuch beim Arschloch nim Die Presse Procitovano 11 sichnya 2025 Peters Butz 1993 RAF Terrorismus in Deutschland nim Munchen Droemer Knaur s 268 ISBN 3 426 80019 5 Aust Stefan 1985 Der Baader Meinhof Komplex nim Hamburg Hoffmann und Campe s 412 ISBN 3 426 03874 9 de Graaf Beatrice 2015 Terrorismusbekampfung in Westeuropa Demokratie und Sicherheit in den 1970er und 1980er Jahren nim Berlin New York De Gruyter s 114 ISBN 978 3486764543 Terhoeven Petra 2014 Deutscher Herbst in Europa Der Linksterrorismus der siebziger Jahre transnationales Phanomen nim Munchen Oldenbourg s 443 ISBN 9783486718669 Buchmeier Frank 30 zhovtnya 2012 Deutscher Herbst 1977 Endstation Dornhaldenfriedhof nim Stuttgarter Zeitung Procitovano 11 sichnya 2025

Дата публікації:
Топ