Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ґавро́нський Анджей | |
|---|---|
| Gawroński Andrzej | |
 | |
| Народився | 20 квітня 1885[1] Женева, Швейцарія[1] |
| Помер | 11 січня 1927[1] (41 рік) Юзефув, Отвоцький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[1] |
| Країна | Польща |
| Діяльність | мовознавець, філолог, орієнталіст |
| Alma mater | Львівський університет |
| Галузь | мовознавство |
| Заклад | Ягеллонський університет ЛНУ ім. І. Франка |
| Вчене звання | професор |
| Відомі учні | Євгеніуш Слюшкевич та Єжи Курилович |
| Членство | Польська академія знань |
| Батько | Францішек Равіта-Ґавронський[1] |
| Брати, сестри | d[1] |
| Нагороди |  |
 Анджей Гавронський у Вікісховищі | |
Ґавро́нський Анджей (пол. Andrzej Gawroński; * 20 червня 1885, Львів — † 11 січня 1927, Юзефув, Польща) — польський учений-поліглот, орієнталіст, перекладач, професор Львівського університету.
Ранні роки
Народився 20 червня 1885 р. у Львові. Батько Францішек Равіта-Ґавронський був відомим польським істориком, письменником та журналістом.
Мати Антоніна (до шлюбу Мілковська) — викладачка та перекладачка, у 1899–1901 рр. вона у Львові для своєї приватної школи для дівчат винаймала частину приміщень у будинку за адресою вул. Панська, 5 [1] [ 8 жовтня 2017 у Wayback Machine.].
Був внуком Зигмунта Мілковського, а також старшим братом польської письменниці Зофії Козаринової.
Навчання
Навчався у початковій школі у Львові, згодом — у гімназіях в Перемишлі та у Львові.
Займався дослідженнями з лінгвістики у Львівському університеті (1903–1905). Упродовж 1905–1907 рр. навчався в університеті в Лейпцигу, де 1907 р. захистив докторську дисертацію («Лінгвістичні дослідження Мркхакатики та Дасакумаракатики»). У цьому ж навчальному закладі працював над габілітаціною роботою на тему: «До питання про Мркхакатику».
У 1909 р. отримав стипендію Яґеллонського університету.
Науково-педагогічна діяльність
В березні 1912 р. в Кракові пройшов габілітацію («Трансцендентний характер індусів як тло ставлення людини до природи в санскритській літературі»).
У вересні 1913 р. почав працювати доцентом Яґеллонського університету та завідувачем кафедри санскриту (з 1916 р. — надзвичайний професор). Читав лекції з історії санскритської мови, з порівняльної граматики індоєвропейських мов.
1917 р. лінгвісту запропонували посаду професора у Львівському університеті, цього ж року переїжджає до Львова. Він став завідувачем кафедри порівняльного мовознавства.
18 вересня 1918 р. у Львівському університеті була відкрита кафедра сходознавства, яку мав очолити Анджей Ґавронський. Проте кафедра розпочала свою роботу аж у 1920 р. через політичні події (розпад Австро-Угорської імперії, початок українсько-польської війни у 1918 р.) Тоді Львів був у складі Польської держави. 23 лютого 1920 р. Міністерство освіти Польщі надало А.Ґавронському звання професора санскриту.
Його учнями були Євгеніуш Слюшкевич та Єжи Курилович.
Активно цікавився проблемами індуїстики. У 1926 р. він створив у Львівському університеті.
З 1920 р. брав участь у Львівському науковому товаристві. Був ініціатором створення у 1920 р. і у 1925 р.
1921–1926 рр. був членом-креспондентом Польської Академії наук, а у 1926 р. став її дійсним членом. Крім того, брав участь у створенні у Львові.
У 1925 р. був нагороджений хрестом ордену Polonia Restituta.
Ініціював створення в Національному інституті ім. Оссолінських у Львові та (сьогодні — сходознавчий щорічник).
Учений-поліглот
Сучасні дослідники вважають, що А. Ґавронський знав 57 мов (на 40 вмів вільно писати). За деякими підрахунками він володів 140-а мовами. Одного разу вчений сказав: «Я можу говорити і писати 40 -а мовами, я розумію близько 100-а, якими можу читати». Серед них були сучасні європейські мови, а також азійські та африканські. У бібліотеці, яка залишилася після А. Ґавронського, були знайдені книги на багатьох мовах світу. У більшості з них на полях помітні нотатки, які залишив Ґавронський, написані тією ж мовою, що й сама книга.
Завершення життя
Упродовж кількох років А. Ґавронський хворів на туберкульоз легень. Саме тому він часто їздив на лікування за кордон. Помер 11 січня 1927 р. в Юзефуві поблизу Варшави.
Примітки
- Catalog of the German National Library
- Державний архів Львівської області (далі — ДАЛО), ф. 26 (Львівський університет), оп. 5, спр. 334, арк. 5, 27.
- Gawroński A. Cleanings from Aśvaghōsa's Buddhacarita // Rocznik Oryentalistyczny. Kraków, 1914—1915. T. I. Cz. 1. S. 1–42; Ejusd. The digvijaya of Radhu and some connected problems // Rocznik Oryentalistyczny. T. I. Cz. 1. S. 43–82; Ejusd. Bindusāra Māurya //Rocznik Orjentalistyczny. T. II. S. 21– 25.
- ДАЛО, ф. 26, оп. 5, спр. 334, арк. 69.
- Słuszkiewicz E. Wspomnienie o Andrzeju Gawrońskim w dziesięciolecie zgonu // Rocznik Orjentalistyczny. 1936. T. XII. S. 218—219.
- Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник / І. Корунець. — Вінниця: Нова книга, 2003. — С. 127.
Джерела
- Галенко І. Професор Анджей Гавронський про роль емоцій у мові [Текст] / І. Галенко // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. — Львів: Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2006. — Вип. 15. — С. 3-8.
- Козицький А. Львівські сходознавці першої третини ХХ століття / А. Козицький // Вісник Львівського університету. Серія історична, 2010. — Вип. 45. — С. 389—410.
- Корунець І. В. Теорія і практика перекладу (аспектний переклад): підручник / І. Корунець. — Вінниця: Нова книга, 2003. — 448 с.
- Polski Słownik Biograficzny, t. VII, Kraków 1948—1958
- Biogramy uczonych polskich, Część I: Nauki społeczne, zeszyt 1: A-J, Wrocław 1983
- Powszechna encyklopedia filozofii, t. 3, Lublin 2002, s. 721—722.
- Obszerne wspomnienia siostry, Zofii Kozarynowej, w: Znak 34 (1982), s. 579—604.
- Janusz Fedirko. Fenomenalny multilingwinista. Profesor Andrzej Gawroński (1885—1927). «Alma Mater», s. 73-79, Nr 2 (100) z 2008. Uniwersytet Jagielloński. ISSN 1427—1176.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Misce roboti Gavro nskij AndzhejGawronski AndrzejNarodivsya20 kvitnya 1885 1885 04 20 1 Zheneva Shvejcariya 1 Pomer11 sichnya 1927 1927 01 11 1 41 rik Yuzefuv Otvockij povit Mazovecke voyevodstvo Respublika Polsha 1 KrayinaPolshaDiyalnistmovoznavec filolog oriyentalistAlma materLvivskij universitetGaluzmovoznavstvoZakladYagellonskij universitet LNU im I FrankaVchene zvannyaprofesorVidomi uchniYevgeniush Slyushkevich ta Yezhi KurilovichChlenstvoPolska akademiya znanBatkoFrancishek Ravita Gavronskij 1 Brati sestrid 1 Nagorodi Andzhej Gavronskij u Vikishovishi Gavro nskij Andzhej pol Andrzej Gawronski 20 chervnya 1885 Lviv 11 sichnya 1927 Yuzefuv Polsha polskij uchenij poliglot oriyentalist perekladach profesor Lvivskogo universitetu Ranni rokiNarodivsya 20 chervnya 1885 r u Lvovi Batko Francishek Ravita Gavronskij buv vidomim polskim istorikom pismennikom ta zhurnalistom Mati Antonina do shlyubu Milkovska vikladachka ta perekladachka u 1899 1901 rr vona u Lvovi dlya svoyeyi privatnoyi shkoli dlya divchat vinajmala chastinu primishen u budinku za adresoyu vul Panska 5 1 8 zhovtnya 2017 u Wayback Machine Buv vnukom Zigmunta Milkovskogo a takozh starshim bratom polskoyi pismennici Zofiyi Kozarinovoyi NavchannyaNavchavsya u pochatkovij shkoli u Lvovi zgodom u gimnaziyah v Peremishli ta u Lvovi Zajmavsya doslidzhennyami z lingvistiki u Lvivskomu universiteti 1903 1905 Uprodovzh 1905 1907 rr navchavsya v universiteti v Lejpcigu de 1907 r zahistiv doktorsku disertaciyu Lingvistichni doslidzhennya Mrkhakatiki ta Dasakumarakatiki U comu zh navchalnomu zakladi pracyuvav nad gabilitacinoyu robotoyu na temu Do pitannya pro Mrkhakatiku U 1909 r otrimav stipendiyu Yagellonskogo universitetu Naukovo pedagogichna diyalnistV berezni 1912 r v Krakovi projshov gabilitaciyu Transcendentnij harakter indusiv yak tlo stavlennya lyudini do prirodi v sanskritskij literaturi U veresni 1913 r pochav pracyuvati docentom Yagellonskogo universitetu ta zaviduvachem kafedri sanskritu z 1916 r nadzvichajnij profesor Chitav lekciyi z istoriyi sanskritskoyi movi z porivnyalnoyi gramatiki indoyevropejskih mov 1917 r lingvistu zaproponuvali posadu profesora u Lvivskomu universiteti cogo zh roku pereyizhdzhaye do Lvova Vin stav zaviduvachem kafedri porivnyalnogo movoznavstva 18 veresnya 1918 r u Lvivskomu universiteti bula vidkrita kafedra shodoznavstva yaku mav ocholiti Andzhej Gavronskij Prote kafedra rozpochala svoyu robotu azh u 1920 r cherez politichni podiyi rozpad Avstro Ugorskoyi imperiyi pochatok ukrayinsko polskoyi vijni u 1918 r Todi Lviv buv u skladi Polskoyi derzhavi 23 lyutogo 1920 r Ministerstvo osviti Polshi nadalo A Gavronskomu zvannya profesora sanskritu Jogo uchnyami buli Yevgeniush Slyushkevich ta Yezhi Kurilovich Aktivno cikavivsya problemami induyistiki U 1926 r vin stvoriv u Lvivskomu universiteti Z 1920 r brav uchast u Lvivskomu naukovomu tovaristvi Buv iniciatorom stvorennya u 1920 r i u 1925 r 1921 1926 rr buv chlenom krespondentom Polskoyi Akademiyi nauk a u 1926 r stav yiyi dijsnim chlenom Krim togo brav uchast u stvorenni u Lvovi U 1925 r buv nagorodzhenij hrestom ordenu Polonia Restituta Iniciyuvav stvorennya v Nacionalnomu instituti im Ossolinskih u Lvovi ta sogodni shodoznavchij shorichnik Uchenij poliglotSuchasni doslidniki vvazhayut sho A Gavronskij znav 57 mov na 40 vmiv vilno pisati Za deyakimi pidrahunkami vin volodiv 140 a movami Odnogo razu vchenij skazav Ya mozhu govoriti i pisati 40 a movami ya rozumiyu blizko 100 a yakimi mozhu chitati Sered nih buli suchasni yevropejski movi a takozh azijski ta afrikanski U biblioteci yaka zalishilasya pislya A Gavronskogo buli znajdeni knigi na bagatoh movah svitu U bilshosti z nih na polyah pomitni notatki yaki zalishiv Gavronskij napisani tiyeyu zh movoyu sho j sama kniga Zavershennya zhittyaUprodovzh kilkoh rokiv A Gavronskij hvoriv na tuberkuloz legen Same tomu vin chasto yizdiv na likuvannya za kordon Pomer 11 sichnya 1927 r v Yuzefuvi poblizu Varshavi PrimitkiCatalog of the German National Library d Track Q23833686 Derzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti dali DALO f 26 Lvivskij universitet op 5 spr 334 ark 5 27 Gawronski A Cleanings from Asvaghōsa s Buddhacarita Rocznik Oryentalistyczny Krakow 1914 1915 T I Cz 1 S 1 42 Ejusd The digvijaya of Radhu and some connected problems Rocznik Oryentalistyczny T I Cz 1 S 43 82 Ejusd Bindusara Maurya Rocznik Orjentalistyczny T II S 21 25 DALO f 26 op 5 spr 334 ark 69 Sluszkiewicz E Wspomnienie o Andrzeju Gawronskim w dziesieciolecie zgonu Rocznik Orjentalistyczny 1936 T XII S 218 219 Korunec I V Teoriya i praktika perekladu aspektnij pereklad pidruchnik I Korunec Vinnicya Nova kniga 2003 S 127 DzherelaGalenko I Profesor Andzhej Gavronskij pro rol emocij u movi Tekst I Galenko Visnik Lvivskogo universitetu Seriya inozemni movi Lviv Vid centr LNU im I Franka 2006 Vip 15 S 3 8 Kozickij A Lvivski shodoznavci pershoyi tretini HH stolittya A Kozickij Visnik Lvivskogo universitetu Seriya istorichna 2010 Vip 45 S 389 410 Korunec I V Teoriya i praktika perekladu aspektnij pereklad pidruchnik I Korunec Vinnicya Nova kniga 2003 448 s Polski Slownik Biograficzny t VII Krakow 1948 1958 Biogramy uczonych polskich Czesc I Nauki spoleczne zeszyt 1 A J Wroclaw 1983 Powszechna encyklopedia filozofii t 3 Lublin 2002 s 721 722 Obszerne wspomnienia siostry Zofii Kozarynowej w Znak 34 1982 s 579 604 Janusz Fedirko Fenomenalny multilingwinista Profesor Andrzej Gawronski 1885 1927 Alma Mater s 73 79 Nr 2 100 z 2008 Uniwersytet Jagiellonski ISSN 1427 1176 Posilannya