А́нгло-пе́рська війна́ (1 листопада 1856 — 4 квітня 1857 роки) — війна між Великою Британією з одного боку, й каджарською Персією — з іншого. Причиною війни були претензії Персії на контроль над афганським містом Герат.
Англо-перська війна | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Битва при Гушабе | |||||||||
| |||||||||
Сторони | |||||||||
Велика Британія | Персія | ||||||||
Командувачі | |||||||||
[ru] | Насер ед-Дін Шах |
Передісторія
У контексті «Великої гри» Велика Британія хотіла, щоб Афганістан був дружньою їй державою, буферною між Британською Індією й російськими територіями в Середній Азії, тому й протидіяла перському впливу в цій країні, оскільки за каджарів Персія стала схилятися до Росії.
Персія неодноразово намагалася захопити Герат силою (останні спроби були зроблені в 1838 і 1852 роках), але кожен раз була змушена відступити, зіткнувшись з опозицією Великої Британії. Проте 25 жовтня 1856 року Персія зробила нову спробу та захопила місто, попри наявні англо-перські домовленості.
Тим часом Велика Британія вже проводила мобілізацію військ, пов'язану з дипломатичним скандалом в столиці Персії, викликаним особистим життям британського посла. Якби не випадок з Гератом, то, можливо, британська демонстрація сили обмежилася б окупацією кількох островів у Перській затоці, але в цій ситуації, що склалася, генерал-губернатор Індії, отримавши наказ з Лондона, 1 листопада оголосив війну Персії.
Хід війни
Британці ще пам'ятали жахи війни в Афганістані, тому замість того, щоб відправляти армію на допомогу Герату через сушу, вирішили здійснити морський десант на узбережжя Перської затоки та змусити Персію відступити.
Дивізія під командуванням генерал-майора Фостер Сталкера, що складалася з 2300 британських солдатів і 3400 індійських сипаїв з Бомбейського президентства, висадилася на півдні Персії 4 грудня 1856 року на острові Харк, а 9 грудня десантувалася з нього на материк і 10 грудня взяла Бушир. Незабаром розвідка виявила, що в Ширазі розміщено 4 тисячі перських військ, і було вирішено, що виділених сил недостатньо для наступу вглиб континенту. У січні 1857 року на підмогу десанту було відправлено другу дивізію під командуванням бригадного генерала [ru], а командувачем усіма експедиційними силами став генерал-майор Джеймс Аутрам. Підкріплення висадилися в Буширі 20 січня.
Після прибуття підкріплень британські війська висунулися в напрямку міста [ru], який перси залишили без бою, і 5 лютого досягли села Гушаб, біля якої було джерело з хорошою водою. Не зумівши провести бій 6 та 7 лютого з ворогом, що ховався в горах, і зіткнувшись з виснаженням продовольчих запасів, Аутрам вирішив повернутися в Бушир, зробивши зупинку біля Гушабу. Через відход британців, перси підійшли до їхнього Гушабського табору, і 8 лютого відбулася [ru], яка стала найбільшим боєм впродовж війни. Переслідування розбитих каджарських військ виглядало марним, і британці повернулися в Бушир.
Було вирішено завдати нового удару далі на північ, висадившись в гирлі річки Шатт-ель-Араб, для чого було відведено 1500 британських і 2400 індійських солдатів. 19 березня британський десант підійшов до гирла річки, 24 березня війська вже знаходилися біля сильно укріпленого міста Хорремшехр. Дії британців були обмежені тим, що вони не мали права заходити на територію Османської імперії, а Хорремшехр знаходився прямо на кордоні, однак перси залишили місто, й 27 березня він був зайнятий британськими військами. 13 тисяч перських солдатів, якими командував [en], відступили в Ахваз. 1 квітня Ахваз був узятий британцями, які, повернувшись 4 квітня в Хорремшехр, дізналися, що ще 4 квітня в Парижі був підписаний мирний договір.
Дипломатія
Спочатку переговори між Великою Британією і Персією почалися в Стамбулі, однак були зупинені після того, як британці висунули неприйнятну для персів вимогу: відставка великого візира.
Незабаром переговори поновилися в Парижі, і 4 квітня 1857 року було підписано мирний договір. Відповідно до його умов Персія мала повернути Герат Афганістану, перепросити британському послу після його повернення в Тегеран, укласти торговий договір і співпрацювати в боротьбі з работоргівлею в Перській затоці. Британці погоджувалися не надавати притулку в британському посольстві опонентам шаха, відкликали вимогу зміщення великого візира, а також вимогу, що стосується територіальних концесій імама Маската (союзника Великої Британії).
Наслідки
Персія покинула Герат (який перейшов під контроль Дост Мухаммеда в 1863 році) й відмовилася від втручання в справи Афганістану. Британські війська повернулися в Індію, куди були відправлені на придушення повстання сипаїв.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
A nglo pe rska vijna 1 listopada 1856 4 kvitnya 1857 roki vijna mizh Velikoyu Britaniyeyu z odnogo boku j kadzharskoyu Persiyeyu z inshogo Prichinoyu vijni buli pretenziyi Persiyi na kontrol nad afganskim mistom Gerat Anglo perska vijnaBitva pri Gushabe Bitva pri GushabeData 1 listopada 1856 4 kvitnya 1857Misce pivdennij Iran zahilnij AfganistanPrivid perski pretenziyi na Gerat Rezultat peremoga Velikoyi BritaniyiStoroniVelika Britaniya PersiyaKomanduvachi ru Naser ed Din ShahPeredistoriyaU konteksti Velikoyi gri Velika Britaniya hotila shob Afganistan buv druzhnoyu yij derzhavoyu bufernoyu mizh Britanskoyu Indiyeyu j rosijskimi teritoriyami v Serednij Aziyi tomu j protidiyala perskomu vplivu v cij krayini oskilki za kadzhariv Persiya stala shilyatisya do Rosiyi Persiya neodnorazovo namagalasya zahopiti Gerat siloyu ostanni sprobi buli zrobleni v 1838 i 1852 rokah ale kozhen raz bula zmushena vidstupiti zitknuvshis z opoziciyeyu Velikoyi Britaniyi Prote 25 zhovtnya 1856 roku Persiya zrobila novu sprobu ta zahopila misto popri nayavni anglo perski domovlenosti Tim chasom Velika Britaniya vzhe provodila mobilizaciyu vijsk pov yazanu z diplomatichnim skandalom v stolici Persiyi viklikanim osobistim zhittyam britanskogo posla Yakbi ne vipadok z Geratom to mozhlivo britanska demonstraciya sili obmezhilasya b okupaciyeyu kilkoh ostroviv u Perskij zatoci ale v cij situaciyi sho sklalasya general gubernator Indiyi otrimavshi nakaz z Londona 1 listopada ogolosiv vijnu Persiyi Hid vijniBritanci she pam yatali zhahi vijni v Afganistani tomu zamist togo shob vidpravlyati armiyu na dopomogu Geratu cherez sushu virishili zdijsniti morskij desant na uzberezhzhya Perskoyi zatoki ta zmusiti Persiyu vidstupiti Diviziya pid komanduvannyam general majora Foster Stalkera sho skladalasya z 2300 britanskih soldativ i 3400 indijskih sipayiv z Bombejskogo prezidentstva visadilasya na pivdni Persiyi 4 grudnya 1856 roku na ostrovi Hark a 9 grudnya desantuvalasya z nogo na materik i 10 grudnya vzyala Bushir Nezabarom rozvidka viyavila sho v Shirazi rozmisheno 4 tisyachi perskih vijsk i bulo virisheno sho vidilenih sil nedostatno dlya nastupu vglib kontinentu U sichni 1857 roku na pidmogu desantu bulo vidpravleno drugu diviziyu pid komanduvannyam brigadnogo generala ru a komanduvachem usima ekspedicijnimi silami stav general major Dzhejms Autram Pidkriplennya visadilisya v Bushiri 20 sichnya Pislya pributtya pidkriplen britanski vijska visunulisya v napryamku mista ru yakij persi zalishili bez boyu i 5 lyutogo dosyagli sela Gushab bilya yakoyi bulo dzherelo z horoshoyu vodoyu Ne zumivshi provesti bij 6 ta 7 lyutogo z vorogom sho hovavsya v gorah i zitknuvshis z visnazhennyam prodovolchih zapasiv Autram virishiv povernutisya v Bushir zrobivshi zupinku bilya Gushabu Cherez vidhod britanciv persi pidijshli do yihnogo Gushabskogo taboru i 8 lyutogo vidbulasya ru yaka stala najbilshim boyem vprodovzh vijni Peresliduvannya rozbitih kadzharskih vijsk viglyadalo marnim i britanci povernulisya v Bushir Bulo virisheno zavdati novogo udaru dali na pivnich visadivshis v girli richki Shatt el Arab dlya chogo bulo vidvedeno 1500 britanskih i 2400 indijskih soldativ 19 bereznya britanskij desant pidijshov do girla richki 24 bereznya vijska vzhe znahodilisya bilya silno ukriplenogo mista Horremshehr Diyi britanciv buli obmezheni tim sho voni ne mali prava zahoditi na teritoriyu Osmanskoyi imperiyi a Horremshehr znahodivsya pryamo na kordoni odnak persi zalishili misto j 27 bereznya vin buv zajnyatij britanskimi vijskami 13 tisyach perskih soldativ yakimi komanduvav en vidstupili v Ahvaz 1 kvitnya Ahvaz buv uzyatij britancyami yaki povernuvshis 4 kvitnya v Horremshehr diznalisya sho she 4 kvitnya v Parizhi buv pidpisanij mirnij dogovir DiplomatiyaSpochatku peregovori mizh Velikoyu Britaniyeyu i Persiyeyu pochalisya v Stambuli odnak buli zupineni pislya togo yak britanci visunuli neprijnyatnu dlya persiv vimogu vidstavka velikogo vizira Nezabarom peregovori ponovilisya v Parizhi i 4 kvitnya 1857 roku bulo pidpisano mirnij dogovir Vidpovidno do jogo umov Persiya mala povernuti Gerat Afganistanu pereprositi britanskomu poslu pislya jogo povernennya v Tegeran uklasti torgovij dogovir i spivpracyuvati v borotbi z rabotorgivleyu v Perskij zatoci Britanci pogodzhuvalisya ne nadavati pritulku v britanskomu posolstvi oponentam shaha vidklikali vimogu zmishennya velikogo vizira a takozh vimogu sho stosuyetsya teritorialnih koncesij imama Maskata soyuznika Velikoyi Britaniyi NaslidkiPersiya pokinula Gerat yakij perejshov pid kontrol Dost Muhammeda v 1863 roci j vidmovilasya vid vtruchannya v spravi Afganistanu Britanski vijska povernulisya v Indiyu kudi buli vidpravleni na pridushennya povstannya sipayiv