Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фема Анатолік або Анатоліки Анатолікон грец Άνατολικόν θέμα військово адміністративна одиниця Візантійської імперії фема

Анатолік (фема)

Анатолік (фема)

Фема Анатолік або Анатоліки (Анатолікон) (грец. Άνατολικόν θέμα) — військово-адміністративна одиниця Візантійської імперії (фема), яка розташовувалась у центральній частині Малої Азії (сучасна Туреччина). Назва походить від історичної назви внутрішніх районів півострова — Анатолія. Утворено у 660-х роках. Припинила існування у 1078 році внаслідок завоювання сельджуками.

Анатолік
image
Країна image Візантійська імперія
Час/дата початку 650-ті
Час/дата закінчення 1080-ті

Координати: 38°25′52″ пн. ш. 32°14′53″ сх. д. / 38.43121536113888936° пн. ш. 32.248251561139° сх. д. / 38.43121536113888936; 32.248251561139

Історія

основу військовій організації феми було закладено у 640-х роках, коли після поразок від арабів сюди було переведено частини східних легіонів, що підпорядковувалися magister militum per Orientem (військовому магістру Сходу). Інституційне оформлення феми відбулося за часів імператора Константа II. Перша письмова згадка про фему Анатолік належить до 669 року. З самого початку відігравала важливу політичну роль з огляду на заможність та військову потугу. 669 року війська феми змусили імператора Костянтина IV зберегти титули співімператорів для братів Іраклія й Тиберія. 695 року війська Анатоліка стали рушійною силою у поваленні імператора Юстиніана II.

Протягом VII—IX ст. була місцем постійних сутичок між візантійцями та мусульманами. особливо страждали східні та південні турми феми. У 690-х роках з феми виокремлено західну частину, де було утворено Фракісійську фему. Сюди у 710—720-х і 800—830-х роках здійснювали потужні військові походи арабів. У 644, 646, 669, 708, 716 араби захоплювали Аморій, що був центром феми.

У 717 році стратег феми Лев за підтримки сусідніх фем повалив імператора Феодосія III. За часів Ісаврійської та Аморейської династій фема відігравала визначну роль у захисту Малої Азії від нападів арабських еміратів, що утворилися в Кілікії, який спонукали до нападів на Візантію багдадські халіфи. разом з тим володарі розуміли потугу та небезпечність стратегів феми, тому продовжили її реформування. У 720 роках з південних турм Анатолійської феми створено самостійну фему Кібиреоти. 742 року фема надала вагому підтримку імператору Костянтину V проти Артабаста, що захопив трон. З 740-х років тут перемагають ідеї іконоборства.

Після перемоги візантійців у битві при Акроіноні 740 року на деякий час напади на Анатолік припинилися. Але після поразки візантійців у битві біля Копіднадоні 788 року — поновилися з новою силою. У 797, 806, 838, 878, 888, 894, 897, 931 і 963 роках Аморій та значна частинна феми знову постраждали. Відбувається занепад міст та господарства загалом. Складна ситуація сприяла численним заколотом проти імператорської влади. 803 року відбулося потужне повстання моностратега і доместіка схол Бардана Турка, що спирався насамперед на Анатолік. Але вже у 813 році стратег Анатоліка Лев Вірменин (родич Турка) досяг імператорського трону. У 820—823 роках фема була базою для повстання Фоми Слов'янина.

За часів імператора Феофіла прикордонні Анатоліка та Кілікії було зміцнено численними фортецями, чому також сприяв рельєф місцини. Феофіл також створив 2 клейсури (на кшталт західноєвропейської марки) — Каппадокію та Селевкію, які за часів імператора Льва VI набули статус фем.

З 940-х років Візантія переходить у наступ, що завершився у 960-х роках численними перемогами над мусульманськими еміратами. В результаті фема звільнилася від небезпеки й почала відроджуватися. З цього часу фемні війська загалом зберігають вірність імператорам, а стратеги відходять від практики заколотів.

Розвиток Анатоліка тривав до кінця 1060-х років. В цей час починаються напади тюркських загонів, що рушили разом з армією сельджуків на захід. 1069 року відбувся перший напад сельджуків на Анатолік. Становище феми погіршилося після важкої поразки візантійців у 1071 році у битві при Манцикерті. Вторгненню ворога також сприяла внутрішня боротьба за владу та некомпетентна політика центрального уряду. Внаслідок заколоту Никифора Вотаніата фема була зовсім ослаблена. Її до 1078 року захопив Сулейман ібн Кутулмиш. Надалі стала центром Румського султанату. У 1090-х роках Візантії тимчасово вдалося відвоювати землі феми, проте закріпитися не вдалося.

Адміністрація

Охоплювала територію старовинних областей Лікаонію, Пісидію, Ісаврію, значну частину Фригії, а також римську провінцію Галатію Секунду. Крім того на початку утворення (до 690 і 720 років) — західне й південне узбережжя Малої Азії. Спочатку адміністративним центром феми було місто Аморій, з 839 року — фортеця Полібот.

Війська феми до IX ст. в середньому нараховували 15 тис. вояків. Тут розташовувалося 34 фортеці. На чолі феми стояв стратег (зі титулом патрикія та рангами анфипата або протоспафарія), що був за рангом вище інших стратегів фем Малої Азії. Вперше про нього згадано у 690 році. Отримував зарплатню 40 лібрів золота на рік. В часи війн з халіфатом стратеги феми Анатолік часто отримували посаду моностратега, керуючи військами сусідніх фем.

Відомі стратеги

Джерела

  • A. Pertusi: Constantino Porfirogenito: De Thematibus. Biblioteca Apostolica Vaticana, Rom 1952.
  • John Nesbitt, Nicolas Oikonomides: Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art. Band 3: West, Northwest, and Central Asia Minor and the Orient. Dumbarton Oaks Research Library and Collection, Washington D.C. 1996, .
  • Treadgold, Warren. A History of the Byzantine State and society. — 1997.
  • Haldon, John F. (1999), Warfare, state and society in the Byzantine world, 565—1204, Routledge,
  • R. Lilie, Bisanzio la seconda Roma, Newton & Compton, Roma, 2005,

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fema Anatolik abo Anatoliki Anatolikon grec Anatolikon 8ema vijskovo administrativna odinicya Vizantijskoyi imperiyi fema yaka roztashovuvalas u centralnij chastini Maloyi Aziyi suchasna Turechchina Nazva pohodit vid istorichnoyi nazvi vnutrishnih rajoniv pivostrova Anatoliya Utvoreno u 660 h rokah Pripinila isnuvannya u 1078 roci vnaslidok zavoyuvannya seldzhukami Anatolik Krayina Vizantijska imperiya Chas data pochatku650 ti Chas data zakinchennya1080 ti Koordinati 38 25 52 pn sh 32 14 53 sh d 38 43121536113888936 pn sh 32 248251561139 sh d 38 43121536113888936 32 248251561139Istoriyaosnovu vijskovij organizaciyi femi bulo zakladeno u 640 h rokah koli pislya porazok vid arabiv syudi bulo perevedeno chastini shidnih legioniv sho pidporyadkovuvalisya magister militum per Orientem vijskovomu magistru Shodu Institucijne oformlennya femi vidbulosya za chasiv imperatora Konstanta II Persha pismova zgadka pro femu Anatolik nalezhit do 669 roku Z samogo pochatku vidigravala vazhlivu politichnu rol z oglyadu na zamozhnist ta vijskovu potugu 669 roku vijska femi zmusili imperatora Kostyantina IV zberegti tituli spivimperatoriv dlya brativ Irakliya j Tiberiya 695 roku vijska Anatolika stali rushijnoyu siloyu u povalenni imperatora Yustiniana II Protyagom VII IX st bula miscem postijnih sutichok mizh vizantijcyami ta musulmanami osoblivo strazhdali shidni ta pivdenni turmi femi U 690 h rokah z femi viokremleno zahidnu chastinu de bulo utvoreno Frakisijsku femu Syudi u 710 720 h i 800 830 h rokah zdijsnyuvali potuzhni vijskovi pohodi arabiv U 644 646 669 708 716 arabi zahoplyuvali Amorij sho buv centrom femi U 717 roci strateg femi Lev za pidtrimki susidnih fem povaliv imperatora Feodosiya III Za chasiv Isavrijskoyi ta Amorejskoyi dinastij fema vidigravala viznachnu rol u zahistu Maloyi Aziyi vid napadiv arabskih emirativ sho utvorilisya v Kilikiyi yakij sponukali do napadiv na Vizantiyu bagdadski halifi razom z tim volodari rozumili potugu ta nebezpechnist strategiv femi tomu prodovzhili yiyi reformuvannya U 720 rokah z pivdennih turm Anatolijskoyi femi stvoreno samostijnu femu Kibireoti 742 roku fema nadala vagomu pidtrimku imperatoru Kostyantinu V proti Artabasta sho zahopiv tron Z 740 h rokiv tut peremagayut ideyi ikonoborstva Pislya peremogi vizantijciv u bitvi pri Akroinoni 740 roku na deyakij chas napadi na Anatolik pripinilisya Ale pislya porazki vizantijciv u bitvi bilya Kopidnadoni 788 roku ponovilisya z novoyu siloyu U 797 806 838 878 888 894 897 931 i 963 rokah Amorij ta znachna chastinna femi znovu postrazhdali Vidbuvayetsya zanepad mist ta gospodarstva zagalom Skladna situaciya spriyala chislennim zakolotom proti imperatorskoyi vladi 803 roku vidbulosya potuzhne povstannya monostratega i domestika shol Bardana Turka sho spiravsya nasampered na Anatolik Ale vzhe u 813 roci strateg Anatolika Lev Virmenin rodich Turka dosyag imperatorskogo tronu U 820 823 rokah fema bula bazoyu dlya povstannya Fomi Slov yanina Za chasiv imperatora Feofila prikordonni Anatolika ta Kilikiyi bulo zmicneno chislennimi fortecyami chomu takozh spriyav relyef miscini Feofil takozh stvoriv 2 klejsuri na kshtalt zahidnoyevropejskoyi marki Kappadokiyu ta Selevkiyu yaki za chasiv imperatora Lva VI nabuli status fem Z 940 h rokiv Vizantiya perehodit u nastup sho zavershivsya u 960 h rokah chislennimi peremogami nad musulmanskimi emiratami V rezultati fema zvilnilasya vid nebezpeki j pochala vidrodzhuvatisya Z cogo chasu femni vijska zagalom zberigayut virnist imperatoram a strategi vidhodyat vid praktiki zakolotiv Rozvitok Anatolika trivav do kincya 1060 h rokiv V cej chas pochinayutsya napadi tyurkskih zagoniv sho rushili razom z armiyeyu seldzhukiv na zahid 1069 roku vidbuvsya pershij napad seldzhukiv na Anatolik Stanovishe femi pogirshilosya pislya vazhkoyi porazki vizantijciv u 1071 roci u bitvi pri Mancikerti Vtorgnennyu voroga takozh spriyala vnutrishnya borotba za vladu ta nekompetentna politika centralnogo uryadu Vnaslidok zakolotu Nikifora Votaniata fema bula zovsim oslablena Yiyi do 1078 roku zahopiv Sulejman ibn Kutulmish Nadali stala centrom Rumskogo sultanatu U 1090 h rokah Vizantiyi timchasovo vdalosya vidvoyuvati zemli femi prote zakripitisya ne vdalosya AdministraciyaOhoplyuvala teritoriyu starovinnih oblastej Likaoniyu Pisidiyu Isavriyu znachnu chastinu Frigiyi a takozh rimsku provinciyu Galatiyu Sekundu Krim togo na pochatku utvorennya do 690 i 720 rokiv zahidne j pivdenne uzberezhzhya Maloyi Aziyi Spochatku administrativnim centrom femi bulo misto Amorij z 839 roku fortecya Polibot Vijska femi do IX st v serednomu narahovuvali 15 tis voyakiv Tut roztashovuvalosya 34 forteci Na choli femi stoyav strateg zi titulom patrikiya ta rangami anfipata abo protospafariya sho buv za rangom vishe inshih strategiv fem Maloyi Aziyi Vpershe pro nogo zgadano u 690 roci Otrimuvav zarplatnyu 40 libriv zolota na rik V chasi vijn z halifatom strategi femi Anatolik chasto otrimuvali posadu monostratega keruyuchi vijskami susidnih fem Vidomi strategiLeontij 685 686 Lev Isavr 713 717 Mihajlo Melissen 766 767 Barda Arcruni 767 776 Artabast Mamikonyan 776 778 Bardan Turk 802 803 Roman 808 811 Lev Virmenin 811 813 Feodosij Melissen 820 ti Fotin ser 820 h 860 ti Yevstafij Argir 904 906 Nikifor Foka 946 954 Lev Foka Molodshij 959 Ioann Kurkuas 960 Nikifor Ksifij 1020 1022 Feofilakt Dalassen 1022 1023 Nikifor Votaniat 1073 1077 Nikifor Melissen 1077 1078 DzherelaA Pertusi Constantino Porfirogenito De Thematibus Biblioteca Apostolica Vaticana Rom 1952 John Nesbitt Nicolas Oikonomides Catalogue of Byzantine Seals at Dumbarton Oaks and in the Fogg Museum of Art Band 3 West Northwest and Central Asia Minor and the Orient Dumbarton Oaks Research Library and Collection Washington D C 1996 ISBN 0 88402 250 1 Treadgold Warren A History of the Byzantine State and society 1997 Haldon John F 1999 Warfare state and society in the Byzantine world 565 1204 Routledge ISBN 1857284941 R Lilie Bisanzio la seconda Roma Newton amp Compton Roma 2005 ISBN 88 541 0286 5

Дата публікації:
Топ