Анастасіо Сомоса Дебайле (ісп. Anastasio Somoza Debayle; 5 грудня 1925 — 17 вересня 1980) — сорок четвертий і сорок п'ятий президент Нікарагуа, з 1 травня 1967 по 1 травня 1972 і з 1 грудня 1972 по 17 липня 1979. Фактично, як глава Національної гвардії, він був главою держави з 1967 по 1979.
Анастасіо Сомоса Дебайле | |
---|---|
ісп. Anastasio Somoza Debayle | |
Президент Нікарагуа | |
1 травня 1967 — 17 липня 1979 | |
| |
Народився | 5 грудня 1925 Леон, Нікарагуа |
Помер | 17 вересня 1980 (54 роки) Асунсьйон, Парагвай |
Похований | d |
Відомий як | політик |
Країна | Нікарагуа |
Alma mater | Військова академія США |
Політична партія | d |
Батько | Анастасіо Сомоса Гарсіа |
Мати | d |
У шлюбі з | d |
Діти | d |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 5 грудня 1925 року в Манагуа в родині династії Сомоси, яка керувала Нікарагуа з 1936. Як батько Анастасіо Сомоса Гарсіа і брат Луїс Сомоса Дебайле, Анастасіо Сомоса продовжував правити країною, спираючись на американську військову і економічну допомогу, аристократію і добре озброєну і навчену дванадцятитисячну гвардію, офіцерський корпус якої був замкнутою і привілейованою кастою.
Повалення
10 січня 1978 року, після вбивства гвардійцями головного редактора опозиційної газети «La Prensa» Педро Хоакіна Чаморро (його дружина, в майбутньому президент — Віолета Чаморро), в країні почалося збройне повстання, яке режим змушений був придушувати самостійно. Сомоса благав Джиммі Картера про допомогу. Віце-президент Нікарагуа Луїс Паллаіс виступив в конгресі США з промовою, в якій пророкував: «Ви ще проклянете той день, коли вам не вистачило рішучості зупинити експансію радянського імперіалізму на континенті», — але нікого не переконав. В кінці червня 1979 Пентагон привів 82-ю повітряно-десантну дивізію в стан підвищеної боєготовності, але справа тим і скінчилося. Провідні американські ЗМІ заговорили про «повний крах центральноамериканської політики США» і навіть про «програну битву, яка призведе до поразки в глобальному протистоянні між США і СРСР».
На світанку 17 липня 1979 року Анастасіо Сомоса-молодший наказав викопати з землі труни з тілами свого батька, і старшого брата, а також всіх покійних членів сім'ї, що правила Нікарагуа протягом 42 років. Труни, а також мішки з готівкою і коштовностями (особистий статок диктатора оцінювалася в 400 млн доларів) заповнили вантажний відсік особистого «Боїнга» Сомоси, салон був заповнений його родичами, соратниками і старшими офіцерами Національної гвардії. Доручивши полковнику Федеріко Махіа виконувати свої обов'язки, диктатор прибув на літаку військової бази Хомстед у США, але був змушений покинути США через три дні за наказом Джимі Картера. Втім, полковник Махіа негайно зник, а офіцери його штабу розбіглися, кинувши солдатів Національної гвардії напризволяще.
19 липня в Манагуа вступили колони партизан «Сандіністського фронту національного звільнення» (СФНВ), загальне командування якими здійснював Даніель Ортега Сааведра. Революція перемогла.
В еміграції
Спершу Сомоса прибув до Флориди, звідки через три дні вирушив морем на Багамські острови, сподіваючись, що ще зможе повернутися в Нікарагуа, оскільки тодішній американський посол Лоуренс Пеццуло повідомив Сомосу, що його повернення на батьківщину справа найближчих шести місяців. Пеццуло говорив, що після приходу до влади нового цивільного уряду, народ заспокоїться, і США зуміє домовитися з новим режимом про повернення диктатора. Однак ніяких переговорів не було — Джиммі Картер кинув колишнього вірного слугу Америки напризволяще.
Пробувши на Багамах 14 днів Сомоса мав вирушати далі в зв'язку з небажанням місцевого уряду продовжувати його візу.
У Сомоси не було іншого вибору, крім як звернутися до свого старого соратника по боротьбі з «комуністичною загрозою», президентові Парагваю Альфредо Стресснер, який гостинно прийняв екс-диктатора. Сомоса оселився в Асунсьйоні, отримавши, відповідно до міжнародного права, статус «політичного біженця». Колишній президент ретельно стежив за подіями, що відбувалися в новій Нікарагуа. У 1980 році він опублікував книгу «Зраджена Нікарагуа», в якій детально розповідав про поразку свого режиму і про зраду з боку Вашингтона.
За два місяці до свого вбивства, Анастасіо Сомоса перевів більше мільйона доларів в Гондурас, для того, щоб фінансувати створення першого контрреволюційного угруповання «Демократична Сила Нікарагуа» (Fuerza Democrática Nicaraguense — FDN), яка, здебільшого, була складена з колишніх бійців Національної Гвардії, які сховалися в цій країні. Сомоса підбадьорився — він дійсно вірив, що настане день і він повернеться на батьківщину переможцем. Він вирішив безкомпромісно боротися з комуністами зі свого притулку в Парагваї.
За допомогою чиновників режиму Стресснера, генералу Сомоса вдалося отримати будинок в одному з найпрестижніших районів столиці — на проспекті Генерала Франсиско Франко, сьогодні перейменованому в проспект Іспанії.
Вбивство
Сомоса був заочно засуджений до смертної кари, яка наздогнала його в Асунсьйоні 17 вересня 1980 року. (), де він оселився після повалення. Вранці 16 вересня вантажівка, відповідно до заздалегідь затвердженого плану, на початку проспекту Іспанія врізалася в випадковий легковий автомобіль, повністю блокувавши рух.
Білий «Мерседес» Сомоси змушений був зупинитися прямо навпроти орендованого бойовиками будинку: саме звідти відкрив вогонь з гвинтівки M-16. Оскільки машина не була броньованою, йому відразу ж вдалося вбити шофера. Почувши постріли, охоронці Сомоси вибігли з його будинку і спробували стати на його захист, однак Горріаран зустрів їх щільним вогнем, не давши наблизитися до автомобіля. У цей момент Ірурсун вистрілив з гранатомета, але не влучив. Негайно після цього був випущений наступний снаряд, який, потрапивши в машину, викликав сильний вибух, повністю зруйнувавши транспортний засіб. Анастасіо Сомоса Дебайле був убитий. Разом з ним загинув і його фінансовий консультант, колумбієць Джо Байтінер.
Група успішно відступила, проте Ірурсун вирішив повернутися в орендований будинок, щоб забрати забуті там чотири тисячі доларів. Побачивши його, свідки події злочину вказали поліції на бойовика. Відбулася коротка перестрілка, в ході якої Ірурсун загинув. Іншим членам РАН за підтримки парагвайських комуністів вдалося уникнути облав і покинути країну.
ЗМІ неодноразово відзначали, що Сомоса міг стати жертвою операції спецслужб США. Лише в 2001 році з'ясувалося, що страту диктатора санкціонував лідер СФНВ , а провела його група аргентинців з Революційної армії народу під керівництвом Енріке Горріарана Мерло.
Посилання
- Хронос. Сомоса Анастасио Дебайле [ 14 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Вбивство Анастасіо Самоси (Nuestra Historia) [ 16 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Энциклопедия Кругосвет [ 14 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Anastasio Somosa Debajle isp Anastasio Somoza Debayle 5 grudnya 1925 17 veresnya 1980 sorok chetvertij i sorok p yatij prezident Nikaragua z 1 travnya 1967 po 1 travnya 1972 i z 1 grudnya 1972 po 17 lipnya 1979 Faktichno yak glava Nacionalnoyi gvardiyi vin buv glavoyu derzhavi z 1967 po 1979 Anastasio Somosa Debajleisp Anastasio Somoza DebayleAnastasio Somosa DebajlePrezident Nikaragua1 travnya 1967 17 lipnya 1979Narodivsya 5 grudnya 1925 1925 12 05 Leon NikaraguaPomer 17 veresnya 1980 1980 09 17 54 roki Asunsjon ParagvajPohovanij dVidomij yak politikKrayina NikaraguaAlma mater Vijskova akademiya SShAPolitichna partiya dBatko Anastasio Somosa GarsiaMati dU shlyubi z dDiti dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 5 grudnya 1925 roku v Managua v rodini dinastiyi Somosi yaka keruvala Nikaragua z 1936 Yak batko Anastasio Somosa Garsia i brat Luyis Somosa Debajle Anastasio Somosa prodovzhuvav praviti krayinoyu spirayuchis na amerikansku vijskovu i ekonomichnu dopomogu aristokratiyu i dobre ozbroyenu i navchenu dvanadcyatitisyachnu gvardiyu oficerskij korpus yakoyi buv zamknutoyu i privilejovanoyu kastoyu Povalennya10 sichnya 1978 roku pislya vbivstva gvardijcyami golovnogo redaktora opozicijnoyi gazeti La Prensa Pedro Hoakina Chamorro jogo druzhina v majbutnomu prezident Violeta Chamorro v krayini pochalosya zbrojne povstannya yake rezhim zmushenij buv pridushuvati samostijno Somosa blagav Dzhimmi Kartera pro dopomogu Vice prezident Nikaragua Luyis Pallais vistupiv v kongresi SShA z promovoyu v yakij prorokuvav Vi she proklyanete toj den koli vam ne vistachilo rishuchosti zupiniti ekspansiyu radyanskogo imperializmu na kontinenti ale nikogo ne perekonav V kinci chervnya 1979 Pentagon priviv 82 yu povitryano desantnu diviziyu v stan pidvishenoyi boyegotovnosti ale sprava tim i skinchilosya Providni amerikanski ZMI zagovorili pro povnij krah centralnoamerikanskoyi politiki SShA i navit pro progranu bitvu yaka prizvede do porazki v globalnomu protistoyanni mizh SShA i SRSR Na svitanku 17 lipnya 1979 roku Anastasio Somosa molodshij nakazav vikopati z zemli truni z tilami svogo batka i starshogo brata a takozh vsih pokijnih chleniv sim yi sho pravila Nikaragua protyagom 42 rokiv Truni a takozh mishki z gotivkoyu i koshtovnostyami osobistij statok diktatora ocinyuvalasya v 400 mln dolariv zapovnili vantazhnij vidsik osobistogo Boyinga Somosi salon buv zapovnenij jogo rodichami soratnikami i starshimi oficerami Nacionalnoyi gvardiyi Doruchivshi polkovniku Federiko Mahia vikonuvati svoyi obov yazki diktator pribuv na litaku vijskovoyi bazi Homsted u SShA ale buv zmushenij pokinuti SShA cherez tri dni za nakazom Dzhimi Kartera Vtim polkovnik Mahia negajno znik a oficeri jogo shtabu rozbiglisya kinuvshi soldativ Nacionalnoyi gvardiyi naprizvolyashe 19 lipnya v Managua vstupili koloni partizan Sandinistskogo frontu nacionalnogo zvilnennya SFNV zagalne komanduvannya yakimi zdijsnyuvav Daniel Ortega Saavedra Revolyuciya peremogla V emigraciyiSpershu Somosa pribuv do Floridi zvidki cherez tri dni virushiv morem na Bagamski ostrovi spodivayuchis sho she zmozhe povernutisya v Nikaragua oskilki todishnij amerikanskij posol Lourens Pecculo povidomiv Somosu sho jogo povernennya na batkivshinu sprava najblizhchih shesti misyaciv Pecculo govoriv sho pislya prihodu do vladi novogo civilnogo uryadu narod zaspokoyitsya i SShA zumiye domovitisya z novim rezhimom pro povernennya diktatora Odnak niyakih peregovoriv ne bulo Dzhimmi Karter kinuv kolishnogo virnogo slugu Ameriki naprizvolyashe Probuvshi na Bagamah 14 dniv Somosa mav virushati dali v zv yazku z nebazhannyam miscevogo uryadu prodovzhuvati jogo vizu U Somosi ne bulo inshogo viboru krim yak zvernutisya do svogo starogo soratnika po borotbi z komunistichnoyu zagrozoyu prezidentovi Paragvayu Alfredo Stressner yakij gostinno prijnyav eks diktatora Somosa oselivsya v Asunsjoni otrimavshi vidpovidno do mizhnarodnogo prava status politichnogo bizhencya Kolishnij prezident retelno stezhiv za podiyami sho vidbuvalisya v novij Nikaragua U 1980 roci vin opublikuvav knigu Zradzhena Nikaragua v yakij detalno rozpovidav pro porazku svogo rezhimu i pro zradu z boku Vashingtona Za dva misyaci do svogo vbivstva Anastasio Somosa pereviv bilshe miljona dolariv v Gonduras dlya togo shob finansuvati stvorennya pershogo kontrrevolyucijnogo ugrupovannya Demokratichna Sila Nikaragua Fuerza Democratica Nicaraguense FDN yaka zdebilshogo bula skladena z kolishnih bijciv Nacionalnoyi Gvardiyi yaki shovalisya v cij krayini Somosa pidbadorivsya vin dijsno viriv sho nastane den i vin povernetsya na batkivshinu peremozhcem Vin virishiv bezkompromisno borotisya z komunistami zi svogo pritulku v Paragvayi Za dopomogoyu chinovnikiv rezhimu Stressnera generalu Somosa vdalosya otrimati budinok v odnomu z najprestizhnishih rajoniv stolici na prospekti Generala Fransisko Franko sogodni perejmenovanomu v prospekt Ispaniyi VbivstvoSomosa buv zaochno zasudzhenij do smertnoyi kari yaka nazdognala jogo v Asunsjoni 17 veresnya 1980 roku de vin oselivsya pislya povalennya Vranci 16 veresnya vantazhivka vidpovidno do zazdalegid zatverdzhenogo planu na pochatku prospektu Ispaniya vrizalasya v vipadkovij legkovij avtomobil povnistyu blokuvavshi ruh Bilij Mersedes Somosi zmushenij buv zupinitisya pryamo navproti orendovanogo bojovikami budinku same zvidti vidkriv vogon z gvintivki M 16 Oskilki mashina ne bula bronovanoyu jomu vidrazu zh vdalosya vbiti shofera Pochuvshi postrili ohoronci Somosi vibigli z jogo budinku i sprobuvali stati na jogo zahist odnak Gorriaran zustriv yih shilnim vognem ne davshi nablizitisya do avtomobilya U cej moment Irursun vistriliv z granatometa ale ne vluchiv Negajno pislya cogo buv vipushenij nastupnij snaryad yakij potrapivshi v mashinu viklikav silnij vibuh povnistyu zrujnuvavshi transportnij zasib Anastasio Somosa Debajle buv ubitij Razom z nim zaginuv i jogo finansovij konsultant kolumbiyec Dzho Bajtiner Grupa uspishno vidstupila prote Irursun virishiv povernutisya v orendovanij budinok shob zabrati zabuti tam chotiri tisyachi dolariv Pobachivshi jogo svidki podiyi zlochinu vkazali policiyi na bojovika Vidbulasya korotka perestrilka v hodi yakoyi Irursun zaginuv Inshim chlenam RAN za pidtrimki paragvajskih komunistiv vdalosya uniknuti oblav i pokinuti krayinu ZMI neodnorazovo vidznachali sho Somosa mig stati zhertvoyu operaciyi specsluzhb SShA Lishe v 2001 roci z yasuvalosya sho stratu diktatora sankcionuvav lider SFNV a provela jogo grupa argentinciv z Revolyucijnoyi armiyi narodu pid kerivnictvom Enrike Gorriarana Merlo PosilannyaHronos Somosa Anastasio Debajle 14 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Vbivstvo Anastasio Samosi Nuestra Historia 16 veresnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya Krugosvet 14 listopada 2012 u Wayback Machine