Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Американо іранські відносини двосторонні відносини між США та Іраном Дипломатичні відносини між країнами встановлені в 1

Американо-іранські відносини

Американо-іранські відносини

Американо-іранські відносини — двосторонні відносини між США та Іраном. Дипломатичні відносини між країнами встановлені в 1883, розірвані в 1980. 27 вересня 2013 вперше за останні майже 30 років відбулася телефонна розмова між президентами Бараком Обамою та Хасаном Рухані.

Американо-іранські відносини
image

image

image
США 		image
Іран

Імперська держава Іран

США та Іран (тоді називали Персія) встановили дипломатичні відносини в 1883.

У роки Другої світової війни відбулося посилення американського проникнення в Іран, пов'язане з тим, що ця країна стала одним з коридорів поставок по ленд-лізу до СРСР. В Ірані збудований ряд американських об'єктів, розміщені військовослужбовці США. У грудні 1945 укладені дві американо-іранських угоди: про продаж Тегерану за низькою ціною об'єктів федеральної власності США в Ірані і про врегулювання іранського боргу по ленд-лізу. Заборгованість по ленд-лізу була визначена до погашення на суму в 8,5 млн доларів. Участь США у вирішенні іранської кризи призвело до зміцнення позицій Вашингтона в Ірані.

В умовах розпочатої холодної війни США надали у квітні 1947 Ірану кредит в розмірі 25 млн доларів на закупівлю американського військового спорядження, а також продовжили термін перебування своїх військових радників в шахський військах і жандармерії до 1949.

У 1953 відбувся переворот проти демократично обраного прем'єр-міністра за участю спецслужб США і Великої Британії.

У 1978 в Ірані сталася Ісламська революція, в результаті якої шах був змушений покинути країну, а до влади прийшли радикальні клерикали. Сполучені Штати розірвали дипломатичні відносини з Іраном в 1980 після захоплення співробітників посольства США в Тегерані.

Ісламська республіка Іран

Нині уряд США не має дипломатичних або консульських відносин з Іраном.

США регулярно висловлювали занепокоєння іранською ядерною програмою, підтримкою Іраном тероризму і порушенням цією країною прав людини. Великий список санкцій застосований по відношенню до Ірану з боку США та міжнародної спільноти, щоб змусити Іран почати переговори з міжнародним співтовариством і почати вирішувати проблеми, пов'язані з його ядерною програмою. Іранський істеблішмент у своїй риториці неодноразово ставив під сумнів право держави Ізраїль на існування, а також перешкоджав врегулювання конфлікту на Близькому Сході шляхом поставки зброї таким угрупованням, як: ХАМАС, Хезболла та Палестинський ісламський джихад.

У 2013, з приходом на пост президента Ірану Хасана Рухані почалося покращення відносин між двома країнами — він висловив готовність до відкритого обговорення найскладніших питань з Заходом, і провів ряд заходів, які демонструють зміну внутрішнього курсу в країні: випущені політичні ув'язнені, відкритий на деякий час доступ до соціальних мереж і тому подібне.

У вересні 2013 вперше за 34 роки відбулася телефонна розмова між лідерами двох держав.

У вересні 2015 президент Ірану Хассан Рухані у своєму виступі перед Генеральною Асамблеєю ООН розкритикував США за «терористичну політику» — так іранський лідер визначив американське вторгнення в Ірак і Афганістан, а також «підтримку сіоністського режиму, яка пригнічувала палестинський народ». Він назвав справедливими санкції, які довгий час діяли відносно Ірану через його ядерну програму. Але у своїй промові іранський президент підтримав підсумкову угоду по атому.

У жовтні 2017 президент США Дональд Трамп заявив, що більше не буде переконувати конгрес в тому, що Спільний всеосяжний план дій відповідає інтересам США.

20 червня 2019 військово-повітряні сили КВІР збили американський безпілотний апарат в районі Ормузької протоки. За версією ІРНА, дрон США RQ-4 Global Hawk порушив повітряний простір Ірану і був збитий ракетою «земля — повітря» над провінцією Хормозган. За версією США, дрон здійснював політ у міжнародному повітряному просторі та не порушував кордонів Ірану. США планували завдати у відповідь удар по трьом військовим об'єктам в Ірані, проте, за заявою Дональда Трампа, він скасував це рішення за 10 хвилин до атаки.

3 січня 2020 за наказом Дональда Трампа здійснений удар ВПС США по аеропорту Багдада. У ході авіаудару убитий глава спецпідрозділу та Корпусу Вартових Ісламської революції генерал Касем Сулеймані. Фахівець з історії Арабської весни і геополітики Близького Сходу Сет Джонс вважає, що дане вбивство виводить конфлікт між США і Іраном на новий рівень.

У відповідь 8 січня 2020 Іран завдав ракетного удару по військових об'єктах США в Іраку.

Двосторонні економічні відносини

Докладніше: Санкції США проти Ірану

Федеральний уряд США забороняє американським компаніям вести будь-які економічні відносини з Іраном. Санкції були введені щодо Ірану через його «підтримку тероризму», «відмови виконати міжнародні зобов'язання щодо своєї ядерної програми» і через «порушення прав людини».

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 3 жовтня 2013.
  2. Юнгблюд В. Т., Воробьёва Т. А., Збоев А. В., Калинин А. А., Костин А. А., Смольняк И. В., Чучкалов А. В. Встречными курсами: политика СССР и США на Балканах, Ближнем и Среднем Востоке в 1939—1947 гг. — Киров, 2014. — С. 392
  3. Юнгблюд В. Т., Воробьёва Т. А., Збоев А. В., Калинин А. А., Костин А. А., Смольняк И. В., Чучкалов А. В. Встречными курсами: политика СССР и США на Балканах, Ближнем и Среднем Востоке в 1939—1947 гг. — Киров, 2014. — С. 396
  4. . Лента.ру. 22 октября 2013 года. Архів оригіналу за 30 травня 2016. Процитовано 22 січня 2020.
  5. . Лента.ру. 30 октября 2013 года. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 22 січня 2020.
  6. . Лента.ру. 28 сентября 2013 года. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 22 січня 2020.
  7. . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 3 жовтня 2015.
  8. Трамп отказался одобрить ядерную сделку с Ираном [ 29 листопада 2019 у Wayback Machine.] BBC
  9. . (рос.). 20 червня 2019. Архів оригіналу за 16 липня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  10. . Новая Газета (рос.). 21 червня 2019. Архів оригіналу за 25 липня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  11. . Архів оригіналу за 5 січня 2020. Процитовано 22 січня 2020.

Джерела

  • .(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Amerikano iranski vidnosini dvostoronni vidnosini mizh SShA ta Iranom Diplomatichni vidnosini mizh krayinami vstanovleni v 1883 rozirvani v 1980 27 veresnya 2013 vpershe za ostanni majzhe 30 rokiv vidbulasya telefonna rozmova mizh prezidentami Barakom Obamoyu ta Hasanom Ruhani Amerikano iranski vidnosiniSShA IranImperska derzhava IranSShA ta Iran todi nazivali Persiya vstanovili diplomatichni vidnosini v 1883 U roki Drugoyi svitovoyi vijni vidbulosya posilennya amerikanskogo proniknennya v Iran pov yazane z tim sho cya krayina stala odnim z koridoriv postavok po lend lizu do SRSR V Irani zbudovanij ryad amerikanskih ob yektiv rozmisheni vijskovosluzhbovci SShA U grudni 1945 ukladeni dvi amerikano iranskih ugodi pro prodazh Tegeranu za nizkoyu cinoyu ob yektiv federalnoyi vlasnosti SShA v Irani i pro vregulyuvannya iranskogo borgu po lend lizu Zaborgovanist po lend lizu bula viznachena do pogashennya na sumu v 8 5 mln dolariv Uchast SShA u virishenni iranskoyi krizi prizvelo do zmicnennya pozicij Vashingtona v Irani V umovah rozpochatoyi holodnoyi vijni SShA nadali u kvitni 1947 Iranu kredit v rozmiri 25 mln dolariv na zakupivlyu amerikanskogo vijskovogo sporyadzhennya a takozh prodovzhili termin perebuvannya svoyih vijskovih radnikiv v shahskij vijskah i zhandarmeriyi do 1949 U 1953 vidbuvsya perevorot proti demokratichno obranogo prem yer ministra za uchastyu specsluzhb SShA i Velikoyi Britaniyi U 1978 v Irani stalasya Islamska revolyuciya v rezultati yakoyi shah buv zmushenij pokinuti krayinu a do vladi prijshli radikalni klerikali Spolucheni Shtati rozirvali diplomatichni vidnosini z Iranom v 1980 pislya zahoplennya spivrobitnikiv posolstva SShA v Tegerani Shah i Franklin Ruzvelt Tegeranska konferenciya 1943 cherez 2 roki pislya primusovogo zrechennya batka pid chas anglo radyanskogo vtorgnennya v Iran Shah i prezident SShA Garri Trumen Shah Mohammed Reza Pahlavi i Garri Trumen 1949 Shah i Duajt Ejzenhauer 1959 Shah Dzhon Ficdzherald Kennedi ta 1962 Shah i Richard Nikson 1969 Shah i prezident SShA Richard Nikson z Patrisiyeyu NiksonIslamska respublika IranNini uryad SShA ne maye diplomatichnih abo konsulskih vidnosin z Iranom SShA regulyarno vislovlyuvali zanepokoyennya iranskoyu yadernoyu programoyu pidtrimkoyu Iranom terorizmu i porushennyam ciyeyu krayinoyu prav lyudini Velikij spisok sankcij zastosovanij po vidnoshennyu do Iranu z boku SShA ta mizhnarodnoyi spilnoti shob zmusiti Iran pochati peregovori z mizhnarodnim spivtovaristvom i pochati virishuvati problemi pov yazani z jogo yadernoyu programoyu Iranskij isteblishment u svoyij ritorici neodnorazovo staviv pid sumniv pravo derzhavi Izrayil na isnuvannya a takozh pereshkodzhav vregulyuvannya konfliktu na Blizkomu Shodi shlyahom postavki zbroyi takim ugrupovannyam yak HAMAS Hezbolla ta Palestinskij islamskij dzhihad U 2013 z prihodom na post prezidenta Iranu Hasana Ruhani pochalosya pokrashennya vidnosin mizh dvoma krayinami vin visloviv gotovnist do vidkritogo obgovorennya najskladnishih pitan z Zahodom i proviv ryad zahodiv yaki demonstruyut zminu vnutrishnogo kursu v krayini vipusheni politichni uv yazneni vidkritij na deyakij chas dostup do socialnih merezh i tomu podibne U veresni 2013 vpershe za 34 roki vidbulasya telefonna rozmova mizh liderami dvoh derzhav U veresni 2015 prezident Iranu Hassan Ruhani u svoyemu vistupi pered Generalnoyu Asambleyeyu OON rozkritikuvav SShA za teroristichnu politiku tak iranskij lider viznachiv amerikanske vtorgnennya v Irak i Afganistan a takozh pidtrimku sionistskogo rezhimu yaka prignichuvala palestinskij narod Vin nazvav spravedlivimi sankciyi yaki dovgij chas diyali vidnosno Iranu cherez jogo yadernu programu Ale u svoyij promovi iranskij prezident pidtrimav pidsumkovu ugodu po atomu U zhovtni 2017 prezident SShA Donald Tramp zayaviv sho bilshe ne bude perekonuvati kongres v tomu sho Spilnij vseosyazhnij plan dij vidpovidaye interesam SShA 20 chervnya 2019 vijskovo povitryani sili KVIR zbili amerikanskij bezpilotnij aparat v rajoni Ormuzkoyi protoki Za versiyeyu IRNA dron SShA RQ 4 Global Hawk porushiv povitryanij prostir Iranu i buv zbitij raketoyu zemlya povitrya nad provinciyeyu Hormozgan Za versiyeyu SShA dron zdijsnyuvav polit u mizhnarodnomu povitryanomu prostori ta ne porushuvav kordoniv Iranu SShA planuvali zavdati u vidpovid udar po trom vijskovim ob yektam v Irani prote za zayavoyu Donalda Trampa vin skasuvav ce rishennya za 10 hvilin do ataki 3 sichnya 2020 za nakazom Donalda Trampa zdijsnenij udar VPS SShA po aeroportu Bagdada U hodi aviaudaru ubitij glava specpidrozdilu ta Korpusu Vartovih Islamskoyi revolyuciyi general Kasem Sulejmani Fahivec z istoriyi Arabskoyi vesni i geopolitiki Blizkogo Shodu Set Dzhons vvazhaye sho dane vbivstvo vivodit konflikt mizh SShA i Iranom na novij riven U vidpovid 8 sichnya 2020 Iran zavdav raketnogo udaru po vijskovih ob yektah SShA v Iraku Dvostoronni ekonomichni vidnosiniDokladnishe Sankciyi SShA proti Iranu Federalnij uryad SShA zaboronyaye amerikanskim kompaniyam vesti bud yaki ekonomichni vidnosini z Iranom Sankciyi buli vvedeni shodo Iranu cherez jogo pidtrimku terorizmu vidmovi vikonati mizhnarodni zobov yazannya shodo svoyeyi yadernoyi programi i cherez porushennya prav lyudini Primitki Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 3 zhovtnya 2013 Yungblyud V T Vorobyova T A Zboev A V Kalinin A A Kostin A A Smolnyak I V Chuchkalov A V Vstrechnymi kursami politika SSSR i SShA na Balkanah Blizhnem i Srednem Vostoke v 1939 1947 gg Kirov 2014 S 392 Yungblyud V T Vorobyova T A Zboev A V Kalinin A A Kostin A A Smolnyak I V Chuchkalov A V Vstrechnymi kursami politika SSSR i SShA na Balkanah Blizhnem i Srednem Vostoke v 1939 1947 gg Kirov 2014 S 396 Lenta ru 22 oktyabrya 2013 goda Arhiv originalu za 30 travnya 2016 Procitovano 22 sichnya 2020 Lenta ru 30 oktyabrya 2013 goda Arhiv originalu za 26 lyutogo 2022 Procitovano 22 sichnya 2020 Lenta ru 28 sentyabrya 2013 goda Arhiv originalu za 28 zhovtnya 2020 Procitovano 22 sichnya 2020 Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 3 zhovtnya 2015 Tramp otkazalsya odobrit yadernuyu sdelku s Iranom 29 listopada 2019 u Wayback Machine BBC ros 20 chervnya 2019 Arhiv originalu za 16 lipnya 2019 Procitovano 25 chervnya 2019 Novaya Gazeta ros 21 chervnya 2019 Arhiv originalu za 25 lipnya 2019 Procitovano 25 chervnya 2019 Arhiv originalu za 5 sichnya 2020 Procitovano 22 sichnya 2020 Dzherela angl

Дата публікації:
Топ