Амеде́о Авоґа́дро (італ. Lorenzo Romano Amedeo Carlo Avogadro di Quaregna e Cerreto; 9 серпня 1776 — 9 липня 1856) — італійський вчений, фізик, хімік.
Амедео Авогадро | |
---|---|
італ. Lorenzo Romano Amedeo Carlo Avogadro di Quaregna e Cerreto | |
Ім'я при народженні | ісп. Lorenzo Romano Amede |
Народився | 9 серпня 1776[1][2][…] Турин, Сардинське королівство, Італія[4][…] |
Помер | 9 липня 1856[1][2][…] (79 років) Турин, Італія[4][…] |
Країна | Італія |
Діяльність | фізик, хімік, викладач університету |
Alma mater | Туринський університет |
Галузь | фізика, хімія |
Заклад | Туринський університет |
Членство | d Леопольдина Туринська академія наук[6] |
Відомий завдяки: | закон Авогадро, число Авогадро |
Рід | d |
У шлюбі з | d |
Автограф | |
Амедео Авогадро у Вікісховищі |
За освітою юрист, закінчив юридичний факультет Туринського університету. З 1800 самостійно вивчав математику, фізику і хімію. У 1809-1819 викладав фізику у ліцеї м. Верчеллі. З 1820 Авоґадро професор фізики в Туринському університеті. Став першим хіміком який ввів постійну одиницю.
Досліджував різні фізичні і хімічні явища. Заклав основи молекулярної теорії (1811), обґрунтувавши думку, що атоми можуть сполучатися в молекули, дослідами Гей-Люссака та основними положеннями атомістики Дж. Дальтона. Авоґадро встановив важливий фізичний закон — закон Авогадро, на підставі якого визначають атомну і молекулярну масу. Ім'ям Авоґадро названа універсальна стала — число Авогадро, число молекул в одному молі ідеального газу (NA = 6.02214129(27)×1023 моль−1). Розробив метод визначення молекулярної маси, завдяки чому, використавши експериментальні дані інших дослідників, уперше правильно вирахував атомні маси кисню, вуглецю, азоту, хлору та ін. елементів. Встановив точний кількісний склад багатьох речовин — води, кисню, аміаку та багатьох оксидів. Також вивчав кристалічну будову твердих тіл і узагальнив відомості про склад речовини. Його праці сприяли подальшому розвитку Атомно-Молекулярної теорії.
Життєпис
Граф Лоренцо Романо Амедео Карло Авогадро народився 9 серпня 1776 в Турині (Італія) в сім'ї службовця судового відомства Філіппо Авогадро. Амедео був третім з восьми дітей. В юнацькі роки відвідував школу геометрії та експериментальної фізики. За традицією того часу професії і посади передавалися у спадок, тому Амедео зайнявся юриспруденцією. У 20 років отримав ступінь доктора церковного законознавства. У 25 років почав самостійно вивчати фізико-математичні науки.
У 1803 і 1804 роках він, спільно зі своїм братом Феліче, представив в Туринську академію наук дві роботи, присвячені теорії електричних і електромагнітних явищ, за що і був обраний в 1804 році членом-кореспондентом цієї академії. У першій роботі під назвою «Аналітична замітка про електрику» він пояснив поведінку провідників і діелектриків в електричному полі, зокрема явище поляризації діелектриків. Висловлені ним ідеї отримали потім більш повний розвиток в роботах інших вчених. У 1806 році Авогадро отримує місце репетитора в Туринському ліцеї. У 1809 переводиться викладачем фізики і математики в ліцей міста Верчеллі.
У вересні 1819 Авогадро обирається членом Туринської академії наук. У 1820 році королівським указом Авогадро призначається першим професором нової кафедри вищої фізики в Туринський університет. У 1822 році Туринський університет був закритий владою після студентських заворушень. У 1823 році Авогадро отримує почесний титул заслуженого професора вищої фізики і призначається старшим інспектором в палату з контролю за державними витратами. Незважаючи на нові обов'язки, Авогадро продовжував займатися науковими дослідженнями.
У 1832 році Туринський університет знову отримав кафедру вищої фізики, але її запропонували не Авогадро, а відомому французькому математику Огюстену Луї Коші, який покинув батьківщину в 1830 році. Тільки через два роки, після від'їзду Коші, Авогадро зміг зайняти цю кафедру, де і пропрацював до 1850 року. У тому році він пішов з університету, передавши кафедру своєму учневі Феліче Кью.
Після відходу з університету Авогадро деякий час обіймав посаду старшого інспектора Контрольної палати, а також був членом Вищої статистичної комісії, Вищої ради народної освіти і головою Комісії мір і вагів. Незважаючи на поважний вік, він продовжував публікувати свої дослідження в працях Туринської академії наук. Остання його робота вийшла друком за три роки до смерті, коли Авогадро виповнилося 77 років. Він помер в Турині 9 липня 1856 і похований у родинному склепі в Верчеллі.
Наукова діяльність
Свою наукову діяльність Авогадро почав з вивчення електричних явищ. Роботи Авогадро, присвячені цій темі, з'являлися аж до 1846 року. Велику увагу приділяв він також дослідженням у галузі електрохімії, намагаючись знайти зв'язок між електричними і хімічними явищами, що привело його до створення своєрідної електрохімічної теорії. В цьому відношенні його дослідження стикалися з роботами знаменитих хіміків Деві і Берцеліуса. Але в історію фізики Авогадро увійшов як відкривач одного з найважливіших законів молекулярної фізики.
У 1811 році з'явилася стаття Авогадро «Нарис методу визначення відносних мас елементарних молекул тіл і пропорцій, згідно з якими вони входять в з'єднання». Викладаючи основні уявлення молекулярної теорії, Авогадро показав, що вона не тільки не суперечить даним, отриманим Люссаком, але навпаки, прекрасно узгоджується з ними і відкриває можливість точного визначення атомних мас, складу молекул і характеру протікання хімічних реакцій.
За часів Авогадро його гіпотезу неможливо було довести теоретично. Але ця гіпотеза давала просту можливість експериментально встановлювати склад молекул газоподібних сполук і визначати їх відносну масу. Експеримент показує, що обсяги водню, кисню і утворених з цих газів парів води відносяться як 2 : 1 : 2. Висновки з цього факту можна зробити різні. Перший: молекули водню і кисню складаються з двох атомів (Н2 і О2), а молекула води — з трьох, і тоді вірно рівняння 2Н2 + О2 = 2Н2О. Але можливий і такий висновок: молекули водню одноатомні, а молекули кисню і води - двоатомні, і тоді вірне рівняння 2Н + О2 = 2НО з тим же співвідношенням обсягів 2 : 1 : 2. У першому випадку зі співвідношення мас водню і кисню у воді (1 : 8) випливало, що відносна атомна маса кисню дорівнює 16, а в другому — що вона дорівнює 8. До речі, навіть через 50 років після робіт Гей-Люссака деякі вчені продовжували наполягати на те, що формула води саме OH, а не Н2О. Інші ж вважали, що правильна формула Н2О2. Відповідно в ряді таблиць атомну масу кисню брали рівною 8.
Однак був простий спосіб вибрати з двох припущень одне вірне. Для цього треба було лише проаналізувати результати та інших аналогічних експериментів. Так, із них випливало, що рівні об'єми водню і хлору дають подвоєний об'єм хлороводню. Цей факт відразу відкидав можливість одноатомними водню: реакції типу H + Cl = HCl, H + Cl2 = HCl2 і їм подібні не дають подвоєного об'єму HCl. Отже, молекули водню (а також хлору) складаються з двох атомів. Але якщо молекули водню двоатомної, то двоатомної і молекули кисню, а в молекулах води три атома, і її формула — Н2О. Дивно, що такі прості доводи протягом десятиліть не могли переконати деяких хіміків у справедливості теорії Авогадро, яка протягом кількох десятиліть залишалася практично непоміченою. Частково це пояснюється відсутністю в ті часи простою і ясною запису формул і рівнянь хімічних реакцій. Але головне — противником теорії Авогадро був знаменитий шведський хімік Йенс Якоб Берцеліус, що мав незаперечний авторитет серед хіміків усього світу. Згідно з його теорією, всі атоми мають електричні заряди, а молекули утворені атомами з протилежними зарядами, які притягуються один до одного. Вважалося, що атоми кисню мають сильний негативний заряд, а атоми водню — позитивний. З точки зору цієї теорії неможливо було уявити молекулу кисню, що складається з двох однаково заряджених атомів! Але якщо молекули кисню одноатомні, то в реакції кисню з азотом: N + O = NO співвідношення обсягів повинно бути 1 : 1 : 1. А це суперечило експерименту: 1 л. азоту і 1 л. кисню давали 2 л. NO. На цій підставі Берцеліус і більшість інших хіміків відкинули гіпотезу Авогадро як не відповідає експериментальним даним!
У 1821 році в статті «Нові міркування про теорію певних пропорцій у з'єднаннях і про визначення мас молекул тіл» Авогадро підбив підсумок своєї майже десятирічної роботи в галузі молекулярної теорії і розповсюдив свій метод визначення складу молекул на цілий ряд органічних речовин. У цій же статті він показав, що інші хіміки, насамперед Дальтон, Деві і Берцеліус, не знайомі з його роботами, продовжують дотримуватися невірних поглядів на природу багатьох хімічних сполук і характер відбуваються між ними реакцій.
Ця робота цікава ще в одному відношенні: у ній вперше зустрічається ім'я Ампера, за висловом Авогадро, «одного з наймайстерніших фізиків наших днів», у зв'язку з його дослідженнями в галузі молекулярної теорії. Цю сторону діяльності Ампера зазвичай не згадують, оскільки його заслуги в галузі електродинаміки затьмарюють усі інші роботи. Тим не менш, Ампер працював і в галузі молекулярної фізики і незалежно від Авогадро (але дещо пізніше) прийшов до деяких з ідей, висловлених Авогадро. У 1814 році Ампер опублікував лист до хіміка Бертолле, в якому сформулював положення, яке по суті збігається з законом Авогадро. Тут же він вказував, що відповідна робота Авогадро стала йому відома вже після написання листа до Бертолле.
Див. також
- 12294 Авоґадро — астероїд, названий на честь вченого.
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118651242 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Авогадро, Амедео // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1905. — Т. доп. I. — С. 16. — 956 с.
- Авогадро Амедео // Авогадро Амедео / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Avogadro, Amedeo, Conte di Quaregna // Encyclopædia Britannica: a dictionary of arts, sciences, literature and general information / H. Chisholm — 11 — New York, Cambridge, England: University Press, 1911. — Vol. 3. — P. 66.
- www.accademiadellescienze.it
Література та джерела
- Hinshelwood, C. N.; Pauling, L. (1956), «Amedeo Avogadro», Science (Oct 19, 1956) 124 (3225), pp. 708—713, Bibcode:1956Sci…124..708H, doi:10.1126/science.124.3225.708, PMID 17757602
- Cavanna, D. (1956), «Centenary of the death of Amedeo Avogadro», Minerva farmaceutica (Jun 1956) 5 (6), pp. 134–7, PMID 13369233
- Crosland, M. P. (1970), «Avogadro, Amedeo», Dictionary of Scientific Biography 1, New York: Charles Scribner's Sons, pp. 343—350, .
- Morselli, Mario. (1984). Amedeo Avogadro, a Scientific Biography. Kluwer. .
- Review of Morselli's book: Pierson, S. (1984), «Avogadro and His Work: Amedeo Avogadro», Science (Oct 26, 1984) 226 (4673), pp. 432—433, Bibcode:1984Sci…226..432M, doi:10.1126/science.226.4673.432, PMID 17799933
- Pierre Radvanyi, «Two hypothesis of Avogadro», 1811 Avogadro's article analyzed on BibNum (English version, click 'Télécharger')
Посилання
- Авогадро, Амедео [ 22 березня 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія : у 30 т. / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — 2016. — Т. 1 : А — Акц. — 592 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Avogadro znachennya Amede o Avoga dro ital Lorenzo Romano Amedeo Carlo Avogadro di Quaregna e Cerreto 9 serpnya 1776 9 lipnya 1856 italijskij vchenij fizik himik Amedeo Avogadroital Lorenzo Romano Amedeo Carlo Avogadro di Quaregna e CerretoIm ya pri narodzhenni isp Lorenzo Romano AmedeNarodivsya 9 serpnya 1776 1776 08 09 1 2 Turin Sardinske korolivstvo Italiya 4 Pomer 9 lipnya 1856 1856 07 09 1 2 79 rokiv Turin Italiya 4 Krayina ItaliyaDiyalnist fizik himik vikladach universitetuAlma mater Turinskij universitetGaluz fizika himiyaZaklad Turinskij universitetChlenstvo d Leopoldina Turinska akademiya nauk 6 Vidomij zavdyaki zakon Avogadro chislo AvogadroRid dU shlyubi z dAvtograf Amedeo Avogadro u Vikishovishi Amedeo Avogadro Za osvitoyu yurist zakinchiv yuridichnij fakultet Turinskogo universitetu Z 1800 samostijno vivchav matematiku fiziku i himiyu U 1809 1819 vikladav fiziku u liceyi m Verchelli Z 1820 Avogadro profesor fiziki v Turinskomu universiteti Stav pershim himikom yakij vviv postijnu odinicyu Doslidzhuvav rizni fizichni i himichni yavisha Zaklav osnovi molekulyarnoyi teoriyi 1811 obgruntuvavshi dumku sho atomi mozhut spoluchatisya v molekuli doslidami Gej Lyussaka ta osnovnimi polozhennyami atomistiki Dzh Daltona Avogadro vstanoviv vazhlivij fizichnij zakon zakon Avogadro na pidstavi yakogo viznachayut atomnu i molekulyarnu masu Im yam Avogadro nazvana universalna stala chislo Avogadro chislo molekul v odnomu moli idealnogo gazu NA 6 022141 29 27 1023 mol 1 Rozrobiv metod viznachennya molekulyarnoyi masi zavdyaki chomu vikoristavshi eksperimentalni dani inshih doslidnikiv upershe pravilno virahuvav atomni masi kisnyu vuglecyu azotu hloru ta in elementiv Vstanoviv tochnij kilkisnij sklad bagatoh rechovin vodi kisnyu amiaku ta bagatoh oksidiv Takozh vivchav kristalichnu budovu tverdih til i uzagalniv vidomosti pro sklad rechovini Jogo praci spriyali podalshomu rozvitku Atomno Molekulyarnoyi teoriyi ZhittyepisGraf Lorenco Romano Amedeo Karlo Avogadro narodivsya 9 serpnya 1776 v Turini Italiya v sim yi sluzhbovcya sudovogo vidomstva Filippo Avogadro Amedeo buv tretim z vosmi ditej V yunacki roki vidviduvav shkolu geometriyi ta eksperimentalnoyi fiziki Za tradiciyeyu togo chasu profesiyi i posadi peredavalisya u spadok tomu Amedeo zajnyavsya yurisprudenciyeyu U 20 rokiv otrimav stupin doktora cerkovnogo zakonoznavstva U 25 rokiv pochav samostijno vivchati fiziko matematichni nauki U 1803 i 1804 rokah vin spilno zi svoyim bratom Feliche predstaviv v Turinsku akademiyu nauk dvi roboti prisvyacheni teoriyi elektrichnih i elektromagnitnih yavish za sho i buv obranij v 1804 roci chlenom korespondentom ciyeyi akademiyi U pershij roboti pid nazvoyu Analitichna zamitka pro elektriku vin poyasniv povedinku providnikiv i dielektrikiv v elektrichnomu poli zokrema yavishe polyarizaciyi dielektrikiv Vislovleni nim ideyi otrimali potim bilsh povnij rozvitok v robotah inshih vchenih U 1806 roci Avogadro otrimuye misce repetitora v Turinskomu liceyi U 1809 perevoditsya vikladachem fiziki i matematiki v licej mista Verchelli U veresni 1819 Avogadro obirayetsya chlenom Turinskoyi akademiyi nauk U 1820 roci korolivskim ukazom Avogadro priznachayetsya pershim profesorom novoyi kafedri vishoyi fiziki v Turinskij universitet U 1822 roci Turinskij universitet buv zakritij vladoyu pislya studentskih zavorushen U 1823 roci Avogadro otrimuye pochesnij titul zasluzhenogo profesora vishoyi fiziki i priznachayetsya starshim inspektorom v palatu z kontrolyu za derzhavnimi vitratami Nezvazhayuchi na novi obov yazki Avogadro prodovzhuvav zajmatisya naukovimi doslidzhennyami U 1832 roci Turinskij universitet znovu otrimav kafedru vishoyi fiziki ale yiyi zaproponuvali ne Avogadro a vidomomu francuzkomu matematiku Ogyustenu Luyi Koshi yakij pokinuv batkivshinu v 1830 roci Tilki cherez dva roki pislya vid yizdu Koshi Avogadro zmig zajnyati cyu kafedru de i propracyuvav do 1850 roku U tomu roci vin pishov z universitetu peredavshi kafedru svoyemu uchnevi Feliche Kyu Pislya vidhodu z universitetu Avogadro deyakij chas obijmav posadu starshogo inspektora Kontrolnoyi palati a takozh buv chlenom Vishoyi statistichnoyi komisiyi Vishoyi radi narodnoyi osviti i golovoyu Komisiyi mir i vagiv Nezvazhayuchi na povazhnij vik vin prodovzhuvav publikuvati svoyi doslidzhennya v pracyah Turinskoyi akademiyi nauk Ostannya jogo robota vijshla drukom za tri roki do smerti koli Avogadro vipovnilosya 77 rokiv Vin pomer v Turini 9 lipnya 1856 i pohovanij u rodinnomu sklepi v Verchelli Naukova diyalnistSvoyu naukovu diyalnist Avogadro pochav z vivchennya elektrichnih yavish Roboti Avogadro prisvyacheni cij temi z yavlyalisya azh do 1846 roku Veliku uvagu pridilyav vin takozh doslidzhennyam u galuzi elektrohimiyi namagayuchis znajti zv yazok mizh elektrichnimi i himichnimi yavishami sho privelo jogo do stvorennya svoyeridnoyi elektrohimichnoyi teoriyi V comu vidnoshenni jogo doslidzhennya stikalisya z robotami znamenitih himikiv Devi i Berceliusa Ale v istoriyu fiziki Avogadro uvijshov yak vidkrivach odnogo z najvazhlivishih zakoniv molekulyarnoyi fiziki U 1811 roci z yavilasya stattya Avogadro Naris metodu viznachennya vidnosnih mas elementarnih molekul til i proporcij zgidno z yakimi voni vhodyat v z yednannya Vikladayuchi osnovni uyavlennya molekulyarnoyi teoriyi Avogadro pokazav sho vona ne tilki ne superechit danim otrimanim Lyussakom ale navpaki prekrasno uzgodzhuyetsya z nimi i vidkrivaye mozhlivist tochnogo viznachennya atomnih mas skladu molekul i harakteru protikannya himichnih reakcij Za chasiv Avogadro jogo gipotezu nemozhlivo bulo dovesti teoretichno Ale cya gipoteza davala prostu mozhlivist eksperimentalno vstanovlyuvati sklad molekul gazopodibnih spoluk i viznachati yih vidnosnu masu Eksperiment pokazuye sho obsyagi vodnyu kisnyu i utvorenih z cih gaziv pariv vodi vidnosyatsya yak 2 1 2 Visnovki z cogo faktu mozhna zrobiti rizni Pershij molekuli vodnyu i kisnyu skladayutsya z dvoh atomiv N2 i O2 a molekula vodi z troh i todi virno rivnyannya 2N2 O2 2N2O Ale mozhlivij i takij visnovok molekuli vodnyu odnoatomni a molekuli kisnyu i vodi dvoatomni i todi virne rivnyannya 2N O2 2NO z tim zhe spivvidnoshennyam obsyagiv 2 1 2 U pershomu vipadku zi spivvidnoshennya mas vodnyu i kisnyu u vodi 1 8 viplivalo sho vidnosna atomna masa kisnyu dorivnyuye 16 a v drugomu sho vona dorivnyuye 8 Do rechi navit cherez 50 rokiv pislya robit Gej Lyussaka deyaki vcheni prodovzhuvali napolyagati na te sho formula vodi same OH a ne N2O Inshi zh vvazhali sho pravilna formula N2O2 Vidpovidno v ryadi tablic atomnu masu kisnyu brali rivnoyu 8 Odnak buv prostij sposib vibrati z dvoh pripushen odne virne Dlya cogo treba bulo lishe proanalizuvati rezultati ta inshih analogichnih eksperimentiv Tak iz nih viplivalo sho rivni ob yemi vodnyu i hloru dayut podvoyenij ob yem hlorovodnyu Cej fakt vidrazu vidkidav mozhlivist odnoatomnimi vodnyu reakciyi tipu H Cl HCl H Cl2 HCl2 i yim podibni ne dayut podvoyenogo ob yemu HCl Otzhe molekuli vodnyu a takozh hloru skladayutsya z dvoh atomiv Ale yaksho molekuli vodnyu dvoatomnoyi to dvoatomnoyi i molekuli kisnyu a v molekulah vodi tri atoma i yiyi formula N2O Divno sho taki prosti dovodi protyagom desyatilit ne mogli perekonati deyakih himikiv u spravedlivosti teoriyi Avogadro yaka protyagom kilkoh desyatilit zalishalasya praktichno nepomichenoyu Chastkovo ce poyasnyuyetsya vidsutnistyu v ti chasi prostoyu i yasnoyu zapisu formul i rivnyan himichnih reakcij Ale golovne protivnikom teoriyi Avogadro buv znamenitij shvedskij himik Jens Yakob Bercelius sho mav nezaperechnij avtoritet sered himikiv usogo svitu Zgidno z jogo teoriyeyu vsi atomi mayut elektrichni zaryadi a molekuli utvoreni atomami z protilezhnimi zaryadami yaki prityaguyutsya odin do odnogo Vvazhalosya sho atomi kisnyu mayut silnij negativnij zaryad a atomi vodnyu pozitivnij Z tochki zoru ciyeyi teoriyi nemozhlivo bulo uyaviti molekulu kisnyu sho skladayetsya z dvoh odnakovo zaryadzhenih atomiv Ale yaksho molekuli kisnyu odnoatomni to v reakciyi kisnyu z azotom N O NO spivvidnoshennya obsyagiv povinno buti 1 1 1 A ce superechilo eksperimentu 1 l azotu i 1 l kisnyu davali 2 l NO Na cij pidstavi Bercelius i bilshist inshih himikiv vidkinuli gipotezu Avogadro yak ne vidpovidaye eksperimentalnim danim U 1821 roci v statti Novi mirkuvannya pro teoriyu pevnih proporcij u z yednannyah i pro viznachennya mas molekul til Avogadro pidbiv pidsumok svoyeyi majzhe desyatirichnoyi roboti v galuzi molekulyarnoyi teoriyi i rozpovsyudiv svij metod viznachennya skladu molekul na cilij ryad organichnih rechovin U cij zhe statti vin pokazav sho inshi himiki nasampered Dalton Devi i Bercelius ne znajomi z jogo robotami prodovzhuyut dotrimuvatisya nevirnih poglyadiv na prirodu bagatoh himichnih spoluk i harakter vidbuvayutsya mizh nimi reakcij Cya robota cikava she v odnomu vidnoshenni u nij vpershe zustrichayetsya im ya Ampera za vislovom Avogadro odnogo z najmajsternishih fizikiv nashih dniv u zv yazku z jogo doslidzhennyami v galuzi molekulyarnoyi teoriyi Cyu storonu diyalnosti Ampera zazvichaj ne zgaduyut oskilki jogo zaslugi v galuzi elektrodinamiki zatmaryuyut usi inshi roboti Tim ne mensh Amper pracyuvav i v galuzi molekulyarnoyi fiziki i nezalezhno vid Avogadro ale desho piznishe prijshov do deyakih z idej vislovlenih Avogadro U 1814 roci Amper opublikuvav list do himika Bertolle v yakomu sformulyuvav polozhennya yake po suti zbigayetsya z zakonom Avogadro Tut zhe vin vkazuvav sho vidpovidna robota Avogadro stala jomu vidoma vzhe pislya napisannya lista do Bertolle Div takozh12294 Avogadro asteroyid nazvanij na chest vchenogo PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118651242 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Avogadro Amedeo Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1905 T dop I S 16 956 s d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892463d Track Q19908137d Track Q20669104 Avogadro Amedeo Avogadro Amedeo pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Avogadro Amedeo Conte di Quaregna Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information H Chisholm 11 New York Cambridge England University Press 1911 Vol 3 P 66 d Track Q867541d Track Q23773258 www accademiadellescienze it d Track Q107212659Literatura ta dzherelaHinshelwood C N Pauling L 1956 Amedeo Avogadro Science Oct 19 1956 124 3225 pp 708 713 Bibcode 1956Sci 124 708H doi 10 1126 science 124 3225 708 PMID 17757602 Cavanna D 1956 Centenary of the death of Amedeo Avogadro Minerva farmaceutica Jun 1956 5 6 pp 134 7 PMID 13369233 Crosland M P 1970 Avogadro Amedeo Dictionary of Scientific Biography 1 New York Charles Scribner s Sons pp 343 350 ISBN 0 684 10114 9 Morselli Mario 1984 Amedeo Avogadro a Scientific Biography Kluwer ISBN 90 277 1624 2 Review of Morselli s book Pierson S 1984 Avogadro and His Work Amedeo Avogadro Science Oct 26 1984 226 4673 pp 432 433 Bibcode 1984Sci 226 432M doi 10 1126 science 226 4673 432 PMID 17799933 Pierre Radvanyi Two hypothesis of Avogadro 1811 Avogadro s article analyzed on BibNum English version click Telecharger PosilannyaAvogadro Amedeo 22 bereznya 2022 u Wayback Machine Velika ukrayinska enciklopediya u 30 t prof A M Kiridon vidp red ta in 2016 T 1 A Akc 592 s ISBN 978 617 7238 39 2