Амбу ків село в Україні в Устилузькій міській територіальній громаді Володимирського району Волинської області село Амбу

Амбу́ків — село в Україні, в Устилузькій міській територіальній громаді Володимирського району Волинської області.

село Амбуків
Країна	Україна
Область	Волинська область
Район	Володимирський район
Громада	Устилузька міська громада
Облікова картка	Амбуків
Основні дані
Засноване	1577
Населення	232
Площа	0,823 км²
Густота населення	281,9 осіб/км²
Поштовий індекс	44734
Телефонний код	+380 3342
Географічні дані
Географічні координати	50°48′01″ пн. ш. 23°59′13″ сх. д. / 50.80028° пн. ш. 23.98694° сх. д. / 50.80028; 23.98694Координати: 50°48′01″ пн. ш. 23°59′13″ сх. д. / 50.80028° пн. ш. 23.98694° сх. д. / 50.80028; 23.98694
Середня висота над рівнем моря	188 м
Відстань до обласного центру	107 км
Відстань до районного центру	37 км
Відстань до центру громади/сільради	7 км
Відстань до залізничної станції	1 км


Місцева влада
Адреса ради	вул. Володимирська, 40, м. Устилуг, Володимирський р-н, Волинська обл., 44731 староста — вул. Гостинець, 26, с. Лудин, Володимирський р-н, Волинська обл., 44732
Карта
Амбуків
Амбуків
Мапа

Амбуків у Вікісховищі

Населення становить 232 особи. Кількість дворів (квартир) — 89. З них 12 нових (після 1991 р.).

Мікротопоніми

Урочища в полях: Острів, Ниви, Загуменки, Півланки, На пісках, Довгі руки, Загороди, Соснина, Сіножата, Ліс, Княжів, Ходанів, Кургани, Могила, За селом.

Історія

На західній околиці села розташований могильник енеолітичного часу, відкритий на піщаному підвищенні. Дослідження проводив Ян Фітцке 1939 року. Серед залишків трупопокладень знайдено близько десяти глиняних посудин (деякі розмальовані білою фарбою), окремі вироби з кременю, каменю, прикраси з мідного дроту та іклів кабана. Могильник належить до волино-люблінської культури. Частина матеріалів зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею.

На мисі правого берега Західного Бугу виявлено поселення культури лійчастого посуду. Поселення доби бронзи розташоване на відстані 700 м від західної околиці села на низькому правому березі р. Західний Буг (зліва від залізниці). Відкрите і перевірене розвідками І. Михальчишина 1976 і 1986 років. Площа поселення 70х25 м. З поверхні зібрано фрагменти кераміки, крем’яні знаряддя стрижівської культури.

Інше поселення доби бронзи було на мисі з крутими схилами правого берега р. Західний Буг (уроч. Лісок) – на південно-західній околиці села. Відкрите і перевірене розвідками І. Михальчишина 1976 і 1986 років. Площа поселення 100х20 м. З поверхні зібрано кераміку тшинецької культури. За повідомленням О. Цинкаловського, за селом виявлено урни з могильника лужицької культури.

Поселення ранньозалізного і давньоруського часу відкрите розвідкою І. Михальчишина 1986 року за 1 км на захід від села в заплаві правого берега р. Західний Буг. Площа його – 50х25 м. На поверхні зібрано фрагменти кераміки поморської культури і давньоруського часу.

Село Амбуків вперше згадується у 1577 році. В 1577 р. належало Миколаю Пуславському, котрий мав у селі 5 димів, а в 1583 р. Миколаю Грабію, який вносить з сіл Лудина й Амбукова за 10 димів, 4 огородників, 4 пустих поля.

В 1648 р. разом з селом Бічалем мало 130 домів, а в 1653 — 100 домів, у 1858 р. с Амбуків мало 24 доми.

У 1906 році село Хотячівської волості Володимир-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 24 верст, від волості 14. Дворів 59, мешканців 449.

У серпні 2015 року село увійшло до складу новоствореної Устилузької міської громади.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 252 особи, з яких 112 чоловіків та 140 жінок.

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 230 осіб.

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,14 %
молдовська	0,43 %
російська	0,43 %

Соціальна сфера

В селі працює початкова школа на 20 місць, клуб, фельдшерсько-акушерський пункт, 8 телефонних номерів, 2 торговельних заклади.

В селі доступні такі телеканали: УТ-2, , Інтер, Обласне телебачення. Радіомовлення здійснюють Радіо «Промінь», , , проводове радіо.

Транспорт

Село не газифіковане. Дорога з твердим покриттям в незадовільному стані. Наявне постійне транспортне сполучення з районним та обласним центрами. На півнчний захід від села на віддалі менше 1 кілометра знаходиться вантажна залізнична станція Лудин.

Примітки

. Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 13 лютого 2020.
Пелещишин, Н. А. (1978). Разведки на Буге // Археологические открытия 1977 г. (російською) . с. 370—371.
Pankratovych., Chernysh, Oleksandr (1981). Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку. "Nauk. dumka". OCLC 746112249.
Михальчишин, І. Р. (1986). Отчет о работе Волынской разведочной экспедиции 1986 г. (російською) .
Охріменко, Григорій Васильович (2004). Населення Волині в праісторичні часи (розвиток матеріальної і духовної культури). Луцьк: Волинська обласна друкарня. с. 182.
Свешников, И. К. (1957). Могильник в селе Звенигород Львовской области// КСИИМК (російською) . Т. 63. Москва. с. 68.
-1983), Cynkałowski, Aleksander, ( (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. PTA. OCLC 69512650.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 10 липня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.
. database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

Література

Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.

Посилання

Погода в селі Амбуків [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії Волинської області.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 18 листопада 2019. Процитовано 13 лютого 2020.

[2] Пелещишин, Н. А. (1978). Разведки на Буге // Археологические открытия 1977 г. (російською) . с. 370—371.

[3] Pankratovych., Chernysh, Oleksandr (1981). Археологічні пам'ятки Прикарпаття і Волині кам'яного віку. "Nauk. dumka". OCLC 746112249.

[4] Михальчишин, І. Р. (1986). Отчет о работе Волынской разведочной экспедиции 1986 г. (російською) .

[5] Охріменко, Григорій Васильович (2004). Населення Волині в праісторичні часи (розвиток матеріальної і духовної культури). Луцьк: Волинська обласна друкарня. с. 182.

[6] Свешников, И. К. (1957). Могильник в селе Звенигород Львовской области// КСИИМК (російською) . Т. 63. Москва. с. 68.

[7] -1983), Cynkałowski, Aleksander, ( (1961). Materiały do pradziejów Wołynia i Polesia Wołyńskiego. PTA. OCLC 69512650.

[Список_населених_місць_Волинської_губернії._—_Житомир:_Волинська_губернська_типографія,_1906._—_219_с.-8] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 10 липня 2019.

[населення_1989-9] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

[населення_2001-10] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.

[населення_2001_мова-11] . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 19 жовтня 2019.