Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амашукелі Амашукелі Елгуджа Давидович груз ელგუჯა დავითის ძე ამაშუკელი

Амашукелі Елгуджа Давидович

Амашукелі Елгуджа Давидович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Амашукелі.

Амашукелі Елгуджа Давидович (груз. ელგუჯა დავითის ძე ამაშუკელი; нар. 22 квітня, 1928 — †10 березня, 2002) — грузинський і радянський скульптор, народний художник СРСР (1988).

Амашукелі Елгуджа Давидович
image
При народженнігруз. ელგუჯა ამაშუკელი
Народження22 червня 1928(1928-06-22)[1]
Тифліс, Закавказька РФСР, СРСР
Смерть16 березня 2002(2002-03-16)[2][3] (73 роки)
 Тбілісі, Грузія
ПохованняДідубійський пантеон
КраїнаГрузія
НавчанняТбіліська академія мистецтв[4]
Діяльністьскульптор, художник
Роки творчості1957 - 2000
Впливантичність
ЧленСХ СРСР
Творимонументи героям і загиблим у 2-й світовій війні
Дітиd
Нагороди
image
image image
image Амашукелі Елгуджа Давидович у Вікісховищі

Життєпис і творчість

Елгуджа Амашукелі народився в місті Тіфліс 22 квітня 1928 р. У 1950 — 1955 рр. отримав художню освіту в Тбіліській академії мистецтв у Н. П. Канделакі.

Дебют

image
Ск. Амашукелі. Монумент засновнику Тбілісі — Вахтангу Горгасалі. Архітектори — Т. Канделакі та Д. Морбедадзе, бронза, гранит.

В повоєнні роки цікава національна традиція монументальної пластики склалася в Грузії. Серед її видатних представників був Елгуджа Амашукелі. Амбітний скульптор пішов на безпідставний до того крок — він створив монумент на горі Мтацмінда, збивши його з дощок. В скульптурі Грузії здавна поціновувались узагальнення при збережені карбованої форми, винятково красивого силуету. Все це мала і струнка жіноча фігура, збита з дощок. Її первісна назва — Дедекалакі (Мати міста). Її неможливо було не помітити. Нову фігуру обговорювали, сперечалися і визнали вдалою, її визнали самі городяни. Це був приголомшливий дебют скульптора і перший його значний успіх.

Дерево — нетривкий матеріал. Через декілька років скульптура стала невід'ємною частиною столиці, що не мала до цього значної мистецької вертикалі. Було прийняте рішення перевести монумент у тривалий матеріал. Скульптура всередині порожня, а ззовні облицьована алюмінієвими пластинами.

Столицю республіки також прикрасив кінний монумент засновнику міста — Вахтанга Горгасалі того ж скульптора. Точно віднайдені пропорції нового монументу були вдало пов'язані з масштабом гори та стародавнім храмом.

Монументальні, символічні твори Амашукелі не мали нічого спільного з радянським офіціозом і ставали новим явищем тогочасного радянського мистецтва, ніяк не пов'язаного з комуністичною ідеологією.

Монумент Слави

Для міста Поті Амашукелі створив два монументи. Вдалішим виявився Монумент Слави. Міська влада виділила для його створення площу перед театром. Горизонталь будівлі театру підказала скульптору ідею створення монументу на контрасті — горизонталь театру — вертикаль монументу. На високому і вузькому постаменті височить струнка жінка, що урочисто несе меч. Він водночас хрест — натяк на могили загиблих і заповіт — захищати батьківщину завжди. В жесті — урочистість посвяти, присяги матері, стриманий пафос і ніякої агресії чи погрози.

Меморіал в Горі

Амашукелі довів, що може створювати не тільки статично-урочисті монументи, а й динамічні. Це особливо виявилися в монументі для міста Горі. Молодий герой стрімко осідлав лева і примусив того рухатись у потрібному напрямку. Вказівкою нестримного руху вперед є рука героя і вся його постать, атлетична і гнучка. Важливою деталлю монументу став меч, обвитий виноградною лозою. Надзвичайно вдалий силует фігур і меч, обвитий виноградною лозою пов'язали твір з найкращими національними традиціями, з героями Шота Руставелі, Важа Пшавела, з коштовними шатами грузинських ікон, з мініатюрами рукописів грузинського середньовіччя.

Поранений орел, м. Зестафоні

Назва монументу — символічна. Поранений орел — це поранений герой-захисник батьківщини, що помирає, та не підкорюється ворогові. Амашукелі досить вдало поєднав академічну форму з античним надбанням. Його герой — майже цитата античної скульптури, силует якої підкреслила заокруглена драперія та меч в руці героя. Монумент — ніби надгробок усім загиблим з міста Зестафоні, що не повернулися з війни — урочистий і сумний.

Дзвін знання — Дедаена

На березі річки Кура створено сквер. Там і було вирішено встановити монумент грузинському письменнику Якобу Гогебашвілі, автору книги «Рідна мова». Амашукелі працював над монументом п'ять років, бо треба було знайти новий пластичний образ та узгодити його за масштабом з оточенням. Звичного прямокутного постаменту — нема. Скульптор відмовився як від нього, так і від портретного образу. З землі виростають об'єми, дещо схожі на людські руки. Замість долоней — аркуші з грузинськими написами. По-між рук у небо підноситься фігура юнака, над яким встановлено діючий дзвін. Це найбільш узагальнений і символічний з монументів майстра, якому хотілося пов'язати дзвін монумента з відвідувачами скверу, студентами, дітьми з мамами, що бувають тут.

Нагороди

За скульптуру Мати-Грузія Элгуджа Амашукелі у 1965 році отримав Державну премію Грузинської республіки ім. Ш. Руставелі. Того ж року він отримав почесне звання заслуженого художника Грузинської РСР. З 1988 р. — він народний художник СРСР.

Почесний громадянин Тбілісі (1981).

Вибрані твори

  • «Мати Грузія» (Картліс деда), Тбілісі, 1958 — 1963 рр.
  • Монумент засновнику Тбіліі Вахтангу Горгасалі, Тбілісі, 1959 — 1967 рр.
  • Монумент Слави, м. Поті, 1965 — 1967 рр.
  • «Поранений орел», м. Зестафоні, 1968—1969 рр.
  • Монумент героям, м. Поті, 1979 р.
  • «Монумент Перемоги», м. Горі, 1979 р.
  • Кінний монумент цареві Давіду, Кутаїсі.
  • скульптура «Балада про тигра та юнака», гіпс, 1980 р.
  • монумент «Дзвін знання — Дедаена», 1983 р.
  • барельєф «Старий і новий Тбілісі» для фасаду Дитячої галереї.

Примітки

  1. ენციკლოპედია საქართველო — ქართული საბჭოთა ენციკლოპედიის მთავარი სამეცნიერო რედაქცია, 1997. — Т. 1. — С. 119.
    d:Track:Q16377042d:Track:Q15120934
  2. Visuotinė lietuvių enciklopedija
    d:Track:Q76499581
  3. საქართველოს ბიოგრაფიული ლექსიკონი — 2001.
    d:Track:Q58357743
  4. АМАШУКЕЛИ Элгуджа Давидович // Ежегодник Большой Советской Энциклопедии. 1989 / под ред. В. Г. Панова — Москва: Советская энциклопедия, 1989. — С. 569. —
    d:Track:Q649d:Track:Q60834594d:Track:Q126204483
  5. Гордость нашего города // Мерія Тбілісі(рос.)

Джерела

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Amashukeli Amashukeli Elgudzha Davidovich gruz ელგუჯა დავითის ძე ამაშუკელი nar 22 kvitnya 1928 10 bereznya 2002 gruzinskij i radyanskij skulptor narodnij hudozhnik SRSR 1988 Amashukeli Elgudzha DavidovichPri narodzhennigruz ელგუჯა ამაშუკელიNarodzhennya22 chervnya 1928 1928 06 22 1 Tiflis Zakavkazka RFSR SRSRSmert16 bereznya 2002 2002 03 16 2 3 73 roki Tbilisi GruziyaPohovannyaDidubijskij panteonKrayinaGruziyaNavchannyaTbiliska akademiya mistectv 4 Diyalnistskulptor hudozhnikRoki tvorchosti1957 2000VplivantichnistChlenSH SRSRTvorimonumenti geroyam i zagiblim u 2 j svitovij vijniDitidNagorodi Amashukeli Elgudzha Davidovich u VikishovishiZhittyepis i tvorchistElgudzha Amashukeli narodivsya v misti Tiflis 22 kvitnya 1928 r U 1950 1955 rr otrimav hudozhnyu osvitu v Tbiliskij akademiyi mistectv u N P Kandelaki Debyut Sk Amashukeli Monument zasnovniku Tbilisi Vahtangu Gorgasali Arhitektori T Kandelaki ta D Morbedadze bronza granit V povoyenni roki cikava nacionalna tradiciya monumentalnoyi plastiki sklalasya v Gruziyi Sered yiyi vidatnih predstavnikiv buv Elgudzha Amashukeli Ambitnij skulptor pishov na bezpidstavnij do togo krok vin stvoriv monument na gori Mtacminda zbivshi jogo z doshok V skulpturi Gruziyi zdavna pocinovuvalis uzagalnennya pri zberezheni karbovanoyi formi vinyatkovo krasivogo siluetu Vse ce mala i strunka zhinocha figura zbita z doshok Yiyi pervisna nazva Dedekalaki Mati mista Yiyi nemozhlivo bulo ne pomititi Novu figuru obgovoryuvali sperechalisya i viznali vdaloyu yiyi viznali sami gorodyani Ce buv prigolomshlivij debyut skulptora i pershij jogo znachnij uspih Derevo netrivkij material Cherez dekilka rokiv skulptura stala nevid yemnoyu chastinoyu stolici sho ne mala do cogo znachnoyi misteckoyi vertikali Bulo prijnyate rishennya perevesti monument u trivalij material Skulptura vseredini porozhnya a zzovni oblicovana alyuminiyevimi plastinami Stolicyu respubliki takozh prikrasiv kinnij monument zasnovniku mista Vahtanga Gorgasali togo zh skulptora Tochno vidnajdeni proporciyi novogo monumentu buli vdalo pov yazani z masshtabom gori ta starodavnim hramom Monumentalni simvolichni tvori Amashukeli ne mali nichogo spilnogo z radyanskim oficiozom i stavali novim yavishem togochasnogo radyanskogo mistectva niyak ne pov yazanogo z komunistichnoyu ideologiyeyu Monument Slavi Dlya mista Poti Amashukeli stvoriv dva monumenti Vdalishim viyavivsya Monument Slavi Miska vlada vidilila dlya jogo stvorennya ploshu pered teatrom Gorizontal budivli teatru pidkazala skulptoru ideyu stvorennya monumentu na kontrasti gorizontal teatru vertikal monumentu Na visokomu i vuzkomu postamenti visochit strunka zhinka sho urochisto nese mech Vin vodnochas hrest natyak na mogili zagiblih i zapovit zahishati batkivshinu zavzhdi V zhesti urochistist posvyati prisyagi materi strimanij pafos i niyakoyi agresiyi chi pogrozi Memorial v Gori Amashukeli doviv sho mozhe stvoryuvati ne tilki statichno urochisti monumenti a j dinamichni Ce osoblivo viyavilisya v monumenti dlya mista Gori Molodij geroj strimko osidlav leva i primusiv togo ruhatis u potribnomu napryamku Vkazivkoyu nestrimnogo ruhu vpered ye ruka geroya i vsya jogo postat atletichna i gnuchka Vazhlivoyu detallyu monumentu stav mech obvitij vinogradnoyu lozoyu Nadzvichajno vdalij siluet figur i mech obvitij vinogradnoyu lozoyu pov yazali tvir z najkrashimi nacionalnimi tradiciyami z geroyami Shota Rustaveli Vazha Pshavela z koshtovnimi shatami gruzinskih ikon z miniatyurami rukopisiv gruzinskogo serednovichchya Poranenij orel m Zestafoni Nazva monumentu simvolichna Poranenij orel ce poranenij geroj zahisnik batkivshini sho pomiraye ta ne pidkoryuyetsya vorogovi Amashukeli dosit vdalo poyednav akademichnu formu z antichnim nadbannyam Jogo geroj majzhe citata antichnoyi skulpturi siluet yakoyi pidkreslila zaokruglena draperiya ta mech v ruci geroya Monument nibi nadgrobok usim zagiblim z mista Zestafoni sho ne povernulisya z vijni urochistij i sumnij Dzvin znannya DedaenaNa berezi richki Kura stvoreno skver Tam i bulo virisheno vstanoviti monument gruzinskomu pismenniku Yakobu Gogebashvili avtoru knigi Ridna mova Amashukeli pracyuvav nad monumentom p yat rokiv bo treba bulo znajti novij plastichnij obraz ta uzgoditi jogo za masshtabom z otochennyam Zvichnogo pryamokutnogo postamentu nema Skulptor vidmovivsya yak vid nogo tak i vid portretnogo obrazu Z zemli virostayut ob yemi desho shozhi na lyudski ruki Zamist dolonej arkushi z gruzinskimi napisami Po mizh ruk u nebo pidnositsya figura yunaka nad yakim vstanovleno diyuchij dzvin Ce najbilsh uzagalnenij i simvolichnij z monumentiv majstra yakomu hotilosya pov yazati dzvin monumenta z vidviduvachami skveru studentami ditmi z mamami sho buvayut tut NagorodiZa skulpturu Mati Gruziya Elgudzha Amashukeli u 1965 roci otrimav Derzhavnu premiyu Gruzinskoyi respubliki im Sh Rustaveli Togo zh roku vin otrimav pochesne zvannya zasluzhenogo hudozhnika Gruzinskoyi RSR Z 1988 r vin narodnij hudozhnik SRSR Pochesnij gromadyanin Tbilisi 1981 Vibrani tvori Mati Gruziya Kartlis deda Tbilisi 1958 1963 rr Monument zasnovniku Tbilii Vahtangu Gorgasali Tbilisi 1959 1967 rr Monument Slavi m Poti 1965 1967 rr Poranenij orel m Zestafoni 1968 1969 rr Monument geroyam m Poti 1979 r Monument Peremogi m Gori 1979 r Kinnij monument carevi Davidu Kutayisi skulptura Balada pro tigra ta yunaka gips 1980 r monument Dzvin znannya Dedaena 1983 r barelyef Starij i novij Tbilisi dlya fasadu Dityachoyi galereyi Primitkiენციკლოპედია საქართველო ქართული საბჭოთა ენციკლოპედიის მთავარი სამეცნიერო რედაქცია 1997 T 1 S 119 d Track Q16377042d Track Q15120934 Visuotine lietuviu enciklopedija d Track Q76499581 საქართველოს ბიოგრაფიული ლექსიკონი 2001 d Track Q58357743 AMAShUKELI Elgudzha Davidovich Ezhegodnik Bolshoj Sovetskoj Enciklopedii 1989 pod red V G Panova Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 S 569 ISBN 5 85270 004 5 d Track Q649d Track Q60834594d Track Q126204483 Gordost nashego goroda Meriya Tbilisi ros DzherelaVelika radyanska enciklopediya Materiali periodichnih vidanPosilannya

Дата публікації:
Топ