Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабаджанян Амаза сп Хачату рович Бабаджаня н 5 18 лютого 1906 19060218

Амазасп Бабаджанян

Амазасп Бабаджанян
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бабаджанян.

Амаза́сп Хачату́рович Бабаджаня́н (5 (18) лютого 1906(19060218), с. Чардахли , Єлизаветпольський повіт, Єлизавепольська губернія, Російська імперія (нині — Шамкірського району Азербайджану) — 1 листопада 1977, Москва, СРСР) — радянський військовий діяч. Головний маршал бронетанкових військ (29.04.1975). Герой Радянського Союзу (26.04.1944). Член ЦК КПУ в 1960—1971 роках. Депутат Верховної ради СРСР 6—7-го скликань (у 1962—1970 роках), Верховної ради РРФСР 8—9-го скликань, Верховної Ради Вірменської РСР.

Амазасп Хачатурович Бабаджанян
вірм. Համազասպ Խաչատուրի Բաբաջանյան
image
Народження5 (18) лютого 1906(1906-02-18)
с. Чардахли , Єлизаветпольський повіт, Єлизавепольська губернія, Російська імперія
Смерть1 листопада 1977(1977-11-01) (71 рік)
Москва, СРСР
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage СРСР
Рід військimage танкові війська
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки служби1925—1977
ПартіяВКП(б)[1]
Званняimage Головний маршал танкових військ
Командування20-та гвардійська мотострілецька дивізія (СРСР), 11-й гвардійський танковий корпус, 2-а гвардійська танкова армія (СРСР), 8-ма танкова армія (СРСР), Одеський військовий округ, Військова академія бронетанкових військ імені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського, Q48941185? і Q65177563?
Війни / битвиНімецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image image
image image image image
image image image image
image image image image
image Бабаджанян Амазасп Хачатурович у Вікісховищі

Біографія

Народився 5 (18) лютого 1906 року в селі Чардахли Єлизаветпольського повіту Єлизаветпольської губернії (нині — село Чанлібель Шамкірського району Азербайджану) в селянській родині, в якій було 8 дітей. Вірменин. У 1921 році закінчив чотири класи школи. Наймитував, у 1923—1924 роках був чорноробом на будівництві шосейних доріг у Шамхорському районі Азербайджанської РСР.

У Червоній армії з вересня 1925 року. Був направлений на навчання до Вірменської об'єднаної командної школи імені О. Ф. М'ясникова (містоЄреван). Після її розформування у вересні 1926 року був переведений до (місто Тифліс (нині — Тбілісі)), яку закінчив 1929 року.

Член ВКП(б) з 1928 року.

Служив командир взводу стрілецького полку, командиром взводу, секретарем партбюро та командиром роти окремого місцевого стрілецького батальйону в Закавказькому військовому окрузі. У 1930 році брав участь у ліквідації антирадянського повстання в Закавказзі на посаді командира взводу 7-го Кавказького стрілецького полку. Був поранений.

З 1934 року служив командиром кулеметної роти, командиром кулеметного батальйону та помічником начальника штабу кулеметного полку в Закавказькому військовому окрузі (місто Баку). У 1937—1938 роках — начальник оперативного відділення штабу пункту ППО міста Баку. У серпні — жовтні 1938 року — начальник штабу зенітно-кулеметного полку в Закавказькому військовому окрузі (місто Баку).

У 1938—1940 роках — помічник командира зенітно-кулеметного полку по стройовій частині в Ленінградському військовому окрузі. Учасник радянсько-фінської війни: у листопаді 1939 — березні 1940 року — помічник командира 2-го зенітно-кулеметного полку з стройової частини. 18 лютого 1940 року був поранений.

З грудня 1940 року служив заступником командира стрілецьких полків у Північно-Кавказькому військовому окрузі та помічником начальника відділення оперативного відділу штабу 19-ї армії в Київському особливому військовому окрузі.

Учасник німецько-радянської війни: у липні — серпні 1941 року — помічник начальника відділення оперативного відділу штабу 19-ї армії, у серпні 1941 — квітні 1942 року — командир 395-го (з вересня 1941 року — 1-го гвардійського) стрілецького полку. Воював на Західному (липень — серпень 1941), Брянському (серпень — листопад 1941), Південно-Західному (листопад 1941 — березень 1942) та Південному (березень — квітень 1942) фронтах.

У вересні 1942 року закінчив прискорений курс Військової академії імені М. В. Фрунзе, яка перебувала в евакуації в місті Ташкент.

У вересні 1942 — серпні 1944 року — командир 3-ї (з жовтня 1943 року — 20-ї гвардійської) механізованої бригади. Воював на Калінінському (жовтень 1942 — лютий 1943), Північно-Західному (лютий — березень 1943), Воронезькому (квітень — вересень 1943) та 1-му Українському (листопад 1943 — серпень 1944) фронтах.

У березні 1944 20-та гвардійська механізована бригада під командуванням полковника Бабаджаняна вела бої на півдні Тернопільщини, звільнила від німецьких військ більш як 60 населених пунктів і форсувала річку Дністер біля міста Заліщики.

За вміле командування бригадою та виявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками мужність та героїзм Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1944 року полковнику Бабаджаняну Амазаспу Хачатуровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна та медалі «Золота Зірка».

У вересні 1944 — червні 1945 року — командир 11-го гвардійського танкового корпусу. Воював на 1-му (листопад 1944 — березень 1945 та березень — травень 1945) та 2-му (березень 1945) Білоруському фронтах.

У червні 1945 — січні 1947 року — командир 11-ї гвардійської танкової дивізії в Групі радянських окупаційних військ у Німеччині.

У грудні 1948 року закінчив Вищу військову академію Генерального штабу імені К. Є. Ворошилова.

З березня 1949 року — начальник штабу армії, у вересні 1950 — травні 1956 року — командувач 2-ї гвардійської механізованої армії в Групі радянських військ у Німеччині.

У травні 1956 — січні 1958 року — командувач 8-ї механізованої (з червня 1957 року — танкової) армії в Прикарпатському військовому окрузі.

У січні 1958 — червні 1959 року — 1-й заступник командувача військ Прикарпатського військового округу у Львові.

У червні 1959 — вересні 1967 року — командувач військ Одеського військового округу.

У вересні 1967 — травні 1969 року — начальник Військової академії бронетанкових військ і мені Маршала Радянського Союзу Р. Я. Малиновського:.

З травня 1969 по 1 листопада 1977 року — начальник танкових військ Радянської армії.

Помер 1 листопада 1977 року в Москві. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Військові звання

Нагороди та відзнаки

Нагороджений 4 орденами Леніна (26.04.1944; 15.11.1950; 17.02.1966; 15.09.1976), орденом Жовтневої Революції (4.05.1972), 4 орденами Червоного Прапора (17.02.1942; 13.06.1943; 06.11.1945; 30.12.1956), орденами Суворова 1-го (29.05.1945) та 2-го (06.04.1945) ступенів, Кутузова 1-го ступеня (18.12.1956), Вітчизняної війни 1-го ступеня (03.01.1944), 2 орденами Червоної Зірки (27.06.1943; 03.11.1944), медалями; польськими орденами Відродження Польщі 4-го ступеня (10.1973), «Віртуті Мілітарі» 4-го ступеня (19.12.1968), «Хрест Грюнвальда» 3-го ступеня, болгарським орденом «9 вересня 1944 року» 1-го ступеня з мечами (14.09.1974), монгольським орденом Бойового Червоного Прапора, іншими іноземними відзнаками.

Почесний громадянин міст Єльня (1970, Смоленська область, Росія), Заліщики (Тернопільська область, Україна) та Гдиня (1970, Польща; позбавлений 22.09.2004).

Примітки

  1. Вірменська радянська енциклопедія / за ред. Վ. Համբարձումյան, Կ. Խուդավերդյան — Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն, 1974.
    d:Track:Q164396d:Track:Q124405912d:Track:Q6429958d:Track:Q2657718

Джерела

  • Слюзар В. Бабаджанян Амазасп Хачатурович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — . — С. 59.
  • Панчук І. Тернопільщина в іменах. Довідник. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006.
  • Гусар Ю. Захищав Москву, звільняв Чернівці // Ветеран Буковини. — 2013. — 22 травня. — № 1-2. — С. 4.
  • Джога І. Комадир бригади полковник Бабаджанян Амазасп Хачатурович // Вони визволяли Буковину. — Чернівці: МВІЦ «Місто», 2006. — С. 67. — .

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Babadzhanyan Amaza sp Hachatu rovich Babadzhanya n 5 18 lyutogo 1906 19060218 s Chardahli Yelizavetpolskij povit Yelizavepolska guberniya Rosijska imperiya nini Shamkirskogo rajonu Azerbajdzhanu 1 listopada 1977 Moskva SRSR radyanskij vijskovij diyach Golovnij marshal bronetankovih vijsk 29 04 1975 Geroj Radyanskogo Soyuzu 26 04 1944 Chlen CK KPU v 1960 1971 rokah Deputat Verhovnoyi radi SRSR 6 7 go sklikan u 1962 1970 rokah Verhovnoyi radi RRFSR 8 9 go sklikan Verhovnoyi Radi Virmenskoyi RSR Amazasp Hachaturovich Babadzhanyanvirm Համազասպ Խաչատուրի ԲաբաջանյանNarodzhennya5 18 lyutogo 1906 1906 02 18 s Chardahli Yelizavetpolskij povit Yelizavepolska guberniya Rosijska imperiyaSmert1 listopada 1977 1977 11 01 71 rik Moskva SRSRPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina SRSRRid vijsk tankovi vijskaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1925 1977PartiyaVKP b 1 Zvannya Golovnij marshal tankovih vijskKomanduvannya20 ta gvardijska motostrilecka diviziya SRSR 11 j gvardijskij tankovij korpus 2 a gvardijska tankova armiya SRSR 8 ma tankova armiya SRSR Odeskij vijskovij okrug Vijskova akademiya bronetankovih vijsk imeni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo Q48941185 i Q65177563 Vijni bitviNimecko radyanska vijnaNagorodi Babadzhanyan Amazasp Hachaturovich u VikishovishiBiografiyaNarodivsya 5 18 lyutogo 1906 roku v seli Chardahli Yelizavetpolskogo povitu Yelizavetpolskoyi guberniyi nini selo Chanlibel Shamkirskogo rajonu Azerbajdzhanu v selyanskij rodini v yakij bulo 8 ditej Virmenin U 1921 roci zakinchiv chotiri klasi shkoli Najmituvav u 1923 1924 rokah buv chornorobom na budivnictvi shosejnih dorig u Shamhorskomu rajoni Azerbajdzhanskoyi RSR U Chervonij armiyi z veresnya 1925 roku Buv napravlenij na navchannya do Virmenskoyi ob yednanoyi komandnoyi shkoli imeni O F M yasnikova mistoYerevan Pislya yiyi rozformuvannya u veresni 1926 roku buv perevedenij do misto Tiflis nini Tbilisi yaku zakinchiv 1929 roku Chlen VKP b z 1928 roku Sluzhiv komandir vzvodu strileckogo polku komandirom vzvodu sekretarem partbyuro ta komandirom roti okremogo miscevogo strileckogo bataljonu v Zakavkazkomu vijskovomu okruzi U 1930 roci brav uchast u likvidaciyi antiradyanskogo povstannya v Zakavkazzi na posadi komandira vzvodu 7 go Kavkazkogo strileckogo polku Buv poranenij Z 1934 roku sluzhiv komandirom kulemetnoyi roti komandirom kulemetnogo bataljonu ta pomichnikom nachalnika shtabu kulemetnogo polku v Zakavkazkomu vijskovomu okruzi misto Baku U 1937 1938 rokah nachalnik operativnogo viddilennya shtabu punktu PPO mista Baku U serpni zhovtni 1938 roku nachalnik shtabu zenitno kulemetnogo polku v Zakavkazkomu vijskovomu okruzi misto Baku U 1938 1940 rokah pomichnik komandira zenitno kulemetnogo polku po strojovij chastini v Leningradskomu vijskovomu okruzi Uchasnik radyansko finskoyi vijni u listopadi 1939 berezni 1940 roku pomichnik komandira 2 go zenitno kulemetnogo polku z strojovoyi chastini 18 lyutogo 1940 roku buv poranenij Z grudnya 1940 roku sluzhiv zastupnikom komandira strileckih polkiv u Pivnichno Kavkazkomu vijskovomu okruzi ta pomichnikom nachalnika viddilennya operativnogo viddilu shtabu 19 yi armiyi v Kiyivskomu osoblivomu vijskovomu okruzi Uchasnik nimecko radyanskoyi vijni u lipni serpni 1941 roku pomichnik nachalnika viddilennya operativnogo viddilu shtabu 19 yi armiyi u serpni 1941 kvitni 1942 roku komandir 395 go z veresnya 1941 roku 1 go gvardijskogo strileckogo polku Voyuvav na Zahidnomu lipen serpen 1941 Bryanskomu serpen listopad 1941 Pivdenno Zahidnomu listopad 1941 berezen 1942 ta Pivdennomu berezen kviten 1942 frontah U veresni 1942 roku zakinchiv priskorenij kurs Vijskovoyi akademiyi imeni M V Frunze yaka perebuvala v evakuaciyi v misti Tashkent U veresni 1942 serpni 1944 roku komandir 3 yi z zhovtnya 1943 roku 20 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi brigadi Voyuvav na Kalininskomu zhovten 1942 lyutij 1943 Pivnichno Zahidnomu lyutij berezen 1943 Voronezkomu kviten veresen 1943 ta 1 mu Ukrayinskomu listopad 1943 serpen 1944 frontah U berezni 1944 20 ta gvardijska mehanizovana brigada pid komanduvannyam polkovnika Babadzhanyana vela boyi na pivdni Ternopilshini zvilnila vid nimeckih vijsk bilsh yak 60 naselenih punktiv i forsuvala richku Dnister bilya mista Zalishiki Za vmile komanduvannya brigadoyu ta viyavleni v boyah z nimecko fashistskimi zagarbnikami muzhnist ta geroyizm Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 26 kvitnya 1944 roku polkovniku Babadzhanyanu Amazaspu Hachaturovichu prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina ta medali Zolota Zirka U veresni 1944 chervni 1945 roku komandir 11 go gvardijskogo tankovogo korpusu Voyuvav na 1 mu listopad 1944 berezen 1945 ta berezen traven 1945 ta 2 mu berezen 1945 Biloruskomu frontah U chervni 1945 sichni 1947 roku komandir 11 yi gvardijskoyi tankovoyi diviziyi v Grupi radyanskih okupacijnih vijsk u Nimechchini U grudni 1948 roku zakinchiv Vishu vijskovu akademiyu Generalnogo shtabu imeni K Ye Voroshilova Z bereznya 1949 roku nachalnik shtabu armiyi u veresni 1950 travni 1956 roku komanduvach 2 yi gvardijskoyi mehanizovanoyi armiyi v Grupi radyanskih vijsk u Nimechchini U travni 1956 sichni 1958 roku komanduvach 8 yi mehanizovanoyi z chervnya 1957 roku tankovoyi armiyi v Prikarpatskomu vijskovomu okruzi U sichni 1958 chervni 1959 roku 1 j zastupnik komanduvacha vijsk Prikarpatskogo vijskovogo okrugu u Lvovi U chervni 1959 veresni 1967 roku komanduvach vijsk Odeskogo vijskovogo okrugu U veresni 1967 travni 1969 roku nachalnik Vijskovoyi akademiyi bronetankovih vijsk i meni Marshala Radyanskogo Soyuzu R Ya Malinovskogo Z travnya 1969 po 1 listopada 1977 roku nachalnik tankovih vijsk Radyanskoyi armiyi Pomer 1 listopada 1977 roku v Moskvi Pohovanij na Novodivochomu cvintari Moskvi Vijskovi zvannyamajor 11 12 1939 pidpolkovnik 1941 polkovnik 22 05 1943 general major tankovih vijsk 11 07 1945 general lejtenant tankovih vijsk 03 08 1953 general polkovnik 28 12 1956 marshal bronetankovih vijsk 28 10 1967 golovnij marshal bronetankovih vijsk 29 04 1975 Nagorodi ta vidznakiNagorodzhenij 4 ordenami Lenina 26 04 1944 15 11 1950 17 02 1966 15 09 1976 ordenom Zhovtnevoyi Revolyuciyi 4 05 1972 4 ordenami Chervonogo Prapora 17 02 1942 13 06 1943 06 11 1945 30 12 1956 ordenami Suvorova 1 go 29 05 1945 ta 2 go 06 04 1945 stupeniv Kutuzova 1 go stupenya 18 12 1956 Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 03 01 1944 2 ordenami Chervonoyi Zirki 27 06 1943 03 11 1944 medalyami polskimi ordenami Vidrodzhennya Polshi 4 go stupenya 10 1973 Virtuti Militari 4 go stupenya 19 12 1968 Hrest Gryunvalda 3 go stupenya bolgarskim ordenom 9 veresnya 1944 roku 1 go stupenya z mechami 14 09 1974 mongolskim ordenom Bojovogo Chervonogo Prapora inshimi inozemnimi vidznakami Pochesnij gromadyanin mist Yelnya 1970 Smolenska oblast Rosiya Zalishiki Ternopilska oblast Ukrayina ta Gdinya 1970 Polsha pozbavlenij 22 09 2004 PrimitkiVirmenska radyanska enciklopediya za red Վ Համբարձումյան Կ Խուդավերդյան Հայկական հանրագիտարան հրատարակչություն 1974 d Track Q164396d Track Q124405912d Track Q6429958d Track Q2657718DzherelaSlyuzar V Babadzhanyan Amazasp Hachaturovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J 696 s ISBN 966 528 197 6 S 59 Panchuk I Ternopilshina v imenah Dovidnik Ternopil Pidruchniki i posibniki 2006 Gusar Yu Zahishav Moskvu zvilnyav Chernivci Veteran Bukovini 2013 22 travnya 1 2 S 4 Dzhoga I Komadir brigadi polkovnik Babadzhanyan Amazasp Hachaturovich Voni vizvolyali Bukovinu Chernivci MVIC Misto 2006 S 67 ISBN 966 8341 78 3

Дата публікації:
Топ