Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Альфред Вебер (нім. Alfred Weber, 30 липня 1868 Ерфурт — 2 травня 1958 Гайдельберг) — німецький економіст, соціолог, теоретик культури і політолог.
| Альфред Вебер | |
|---|---|
| нім. Alfred Weber | |
 | |
| Народився | 30 липня 1868 м. Ерфурт Німеччина |
| Помер | 2 травня 1958 (89 років) Гайдельберг |
| Поховання | d |
| Місце проживання | Німеччина |
| Країна |  Німеччина |
| Діяльність | економіст, педагог, соціолог, викладач університету |
| Alma mater | Тюбінгенський університет і Боннський університет |
| Галузь | Економіка Німеччини, соціологія |
| Заклад | Гайдельберзький університет і Карлов університет |
| Науковий ступінь | доктор наук |
| Науковий керівник | Густав Шмоллер |
| Відомі учні | Карл Мангейм, Норберт Еліас, Еріх Фромм |
| Аспіранти, докторанти | Джейкоб Маршак[1] d[2] Карл Йоахім Фрідріх[2] d[2] |
| Членство | Гайдельберзька академія наук (1927) Американська академія мистецтв і наук Баварська академія наук d |
| Партія | Соціал-демократична партія Німеччини і Німецька демократична партія |
| Батько | Макс Вебер[d] |
| Мати | d |
| Брати, сестри | Макс Вебер d |
| Нагороди |  |
 Альфред Вебер у Вікісховищі | |
Біографія
Дитинство і юність
Дитинство і юність Вебера пройшли в передмісті Берліна Шарлоттенбурзі, куди сім'я Веберів переїхала в 1869. Після отримання атестата зрілості в 1888 він вивчає спочатку історію мистецтва і археологію в Бонні, потім в 1889 право в Тюбінгені і в 1890—1892 — право і національну економію в Берліні. У 1895 під керівництвом представника історичної школи в національній економії Густава Шмоллера захищає докторську дисертацію. У 1899 стає повним доктором (Habilitation) державних наук і національної економії і отримує посаду приват-доцента.
Професійна діяльність
З 1904 по 1907 займає місце ординарного професора національної економії в німецькому Карловому університеті в Празі. Тут він встановлює дружні стосунки з соціологом і згодом першим державним президентом Чехословаччини Томашем Масариком. Серед празьких учнів Вебера — майбутній письменник Франц Кафка, який під його керівництвом захистив докторську дисертацію. Великий вплив на художню творчість Кафки зробило есе Вебера «Чиновник» (1910). У празький період творчості, модифікуючи для промислового виробництва модель розміщення зон різної активності сільського господарства Йоганна фон Тюнена, Вебер будує теорію розміщення промисловості. Відповідно до цієї теорії, промислове підприємство прагне зайняти найбільш вигідне місце по відношенню до джерел сировини і ринку робочої сили, що забезпечує найменші витрати для підприємців. Теорія Вебера стала частиною економічної географії і принесла йому міжнародну популярність. Вебер планував випустити другу частину своєї праці на цю тему, але вона так і не побачила світ. У 1907 Вебер приймає пропозицію зайняти посаду професора національної економії в Гайдельберзькому університеті. Тут він займається дослідженнями і викладає до кінця життя (з перервами під час Першої світової війни в 1914—1918 і нацистського режиму в 1933—1945). У 1908—1933 — ординарний професор національної економії і фінансових наук (з 1926 — також соціології). У 1945—1953 — ординарний професор соціології. У 1918 разом з публіцистом Теодором Вольфом Вебер засновує ліволіберальної Німецьку демократичну партію. У цей період під безпосереднім впливом М. Вебера і ідей представників філософії життя (Ніцше, Бергсон, Шпенглер, Дільтей, Зіммель) інтереси Вебера переміщаються в область соціології. Подібно Шпенглером, Вебер намагається створити науку про «історичному світі», що дозволяє його сучасникам зорієнтуватися щодо свого сьогодення і майбутнього. Але, на відміну від Шпенглера, він виходить з переконання, що нею повинна стати не філософія, а соціологія історії. На початку 1920-х років Вебер формулює програму створення соціології історії та культури і протягом наступних майже сорока років реалізує її в своїх численних роботах. По суті справи, соціологія історії та культури стала своєрідним синтезом філософії життя, націонал-економічного аналізу, історії культури і політики.
Політична діяльність
У 1933 Вебер робить несподіваний і мужній вчинок — в знак протесту проти перемоги нацистів на виборах знімає нацистський прапор з будівлі очолюваного ним інституту Гайдельберзького університету. Після цього добровільно йде у відставку і до кінця Другої світової війни перебуває в положенні «внутрішнього емігранта». У 1935 в Лейдені (Нідерланди) видає головну працю свого життя — книгу «Історія культури як соціологія культури». З 1940 підтримує контакт з рухом інтелектуального опору нацизму — гуртком Крейзау. У 1943—1944 на квартирі Вебера в Гайдельберзі проходять конспіративні зустрічі членів гуртка, де обговорюються плани протистояння режиму Гітлера, а також проблеми політичного майбутнього Німеччини. З 1945 Вебер — радник адміністрації американської окупаційної зони і член Соціал-демократичної партії Німеччини, керівник її Гайдельберзького відділення. З 1945 спільно з деякими іншими видатними вченими і письменниками (в їх числі — Карл Ясперс) видає журнал «Зміна» («Die Wandlung»; останній номер вийшов у 1949) і бере активну участь у відновленні роботи Гайдельберзького університету на ліберальних засадах. У листопаді 1946 разом з Дольфом Штернбергер створює «Гайдельберзьку групу дій за демократію та вільний соціалізм». У 1954 як кандидат від Комуністичної партії Німеччини висувається на пост Федерального президента Німеччини. Присвятивши своє життя науці, викладання та практичної політики, Вебер так і не створив власної сім'ї. Чи не заснувавши і наукової школи в строгому сенсі цього слова, він тим не менше зробив глибокий вплив на своїх численних учнів, серед яких в різні роки були Карл Мангейм, Норберт Еліас, Еріх Фромм та інші.
Альфред Вебер як економіст
У 1909 р була опублікована робота Вебера «Чиста теорія розміщення промисловості», що представляє собою розвиток стандортної теорій розміщення виробництва Йоганна фон Тюнена і Вільгельма Лаунхардта. Розглядаючи розміщення одиничного підприємства по відношенню до основних факторів виробництва з метою мінімізації витрат, Вебер вводить поняття изодапан — ліній рівних витрат відхилення від оптимального стану підприємства. Як впливають на розміщення факторів Вебер розглядав робочу силу, вартість сировини і паливних ресурсів і транспортні витрати на їх переміщення один до одного. Модель Вебера залишалася основною в теорії розміщення промисловості до середини 1930-х, коли була піддана критиці Августом Лешем і низкою американських економістів і географів.
Предмет і метод культуро-соціологічного пізнання
На думку Вебера, життя означає «рух, протягом, перетворення», а всі живі світи відають «свій невблаганний, постійно триває, мінливий хід подій, мають власну історію». Однак яким би незвичайним, різноманітним і навіть подібним диву ні представлявся людському розуму сам хід загального історичного руху з найдавніших часів і до наших днів, все ж він є щось більше, ніж «візерунок інкрустації», тобто випадковий збіг обставин. Вебер критикує традиційний філософсько-історичний підхід до дійсності, в рамках якого виявлення єдності всіх історичних подій досягається шляхом уявного охоплення всесвітньої історії в усіх її частинах «як еволюційного розкриття якогось принципу, його поступову реалізацію в світовому процесі розвитку». Чи йде мова про історію як здійснення Божественної ідеї в природному світі (Августин Блаженний), прогрес в усвідомленні свободи (Гегель), вивільненні людського мислення з традиційних релігійних і метафізичних форм (Сен-Сімон і позитивісти), поступальному розвитку продуктивних сил людини (історичний матеріалізм), неминуче все окремі факти історії, співвіднесені з єдиною причиною або єдиною метою, «завжди нанизуються один за одним на єдину нитку мислення і ставляться у вкрай нехитру внутрішній зв'язок». При такому способі розгляду, заснованому на вірі в інтелектуальну «прозорість» буття, звичайно, певною мірою, досягається цілісне бачення історії, але на шкоду окремим, конкретним історичним фактам. Тут одиничним явищам загрожує небезпека втратити самостійне значення і «поступитися» його пізнаваного «змістом» цілого. Такий світогляд сприймає абсолютну сутність без якої б то не було відстороненості, безпосередньо як щось, цілком піддається понятійному вираженню ". В рамках традиційної філософії історії поодинокі історичні явища обмежуються якимось, причому раціонально вираженим, сенсом цілого, тобто позбавляються своєї неповторності та індивідуальності. При неупередженому і уважному погляді на історію ми абсолютно ясно відчуваємо самоцінність і унікальність історичних явищ, несвідомо відчуваємо їх як вираз якогось потоку, призначення і мети якого, ми, втім, так ніколи і не зможемо повністю зрозуміти.
Твори
Про теорії розміщення промисловості. Т. 1. Чиста теорія розміщення (1909) — («Über den Standort der Industrie. Bd. 1: Reine Theorie des Standorts»). Рус. пров. (1926), англ. пров. (1929). Чиновник (1910) — («Der Beamte») Релігія і культура (1912) — («Religion und Kultur») Соціологічне поняття культури (1913) — («Der soziologische Kulturbegriff») Принципові зауваження до соціології культури. Громадський процес, процес цивілізації і рух культури (1920) — («Prinzipielles zur Kultursoziologie. (Gesellschaftsprozess, Zivilisationsprozess und Kulturbewegung)») «Der Not der geistigen Arbeiter» (1923) Німеччина і криза європейської культури (1924) — («Deutschland und die europäische Kulturkrise») Криза сучасної державної думки в Європі (1925) — («Die Krise des modernen Staatsgedankens in Europa») Ідеї до проблем соціології держави і культури (1927) — («Ideen zur Staats- und Kultursoziologie») Кінець демократії? .. (1931) — («Das Ende der Demokratie? ..» ") Історія культури як соціологія культури (1935) — («Kulturgeschichte als Kultursoziologie») Трагічне і історія (1943) — («Das Tragische und die Geschichte») Прощання з колишньою історією. Подолання нігілізму? (1946) — («Abschied von der bisherigen Geschichte. Überwindung des Nihilismus?») Принципи соціології історії та культури (1951) — «Prinzipien der Geschichts- und Kultursoziologie» Третій або четвертий чоловік. Про сенсі історичного існування (1953) — («Der dritte oder vierte Mensch. Vom Sinn des geschichtlichen Daseins») Введення в соціологію (1955) — «Einführung in die Soziologie» «Über die moderne Kultur und ihr Publikum» (1955) Haben wir Deutschen nach 1945 versagt? (Politische Schriften. Ein Lesebuch. Ausgewält und eingeleitet von Christa Dericum) (1979) Повне зібрання творів в 10 томах (1997—2003) — «Alfred Weber: Gesamtausgabe in 10 Bänden». Metropolis-Verlag, Marburg. . Див.: Вибране: Криза європейської культури. — СПб.: Університетська книга, 1998. — 565 с — (Книга світла). , (Книга світла). [1] Рецензія
Див. також
Бібліографія
- Альфред Вебер про кризу європейської культури // Культурологія: Дайджест. — М.: ІНІСН, 1999. — N 2. — С. 66-79. — Реф. на кн.: Weber A. Deutschland und die europaische Kulturkrise. — В., 1924. — 58 S. (Реферат на два твори А. Вебера: «Німеччина і криза європейської культури», «Франція і Європа».)
- Блауг М. Вебер, Альфред // 100 великих економістів до Кейнса = Great Economists before Keynes: An introduction to the lives & works of one hundred great economists of the past. — СПб.: економікус, 2008. — С. 59-61. — 352 с. — (Бібліотека «Економічної школи», вип. 42). — 1 500 прим. — .
- Блауг М. Теорія розміщення промислових підприємств Вебера // Економічна думка в ретроспективі = Economic Theory in Retrospect. — М.: Справа, 1994. — С. 578—580. — XVII, 627 с. — . Вебер Альфред // Брасос — Веш. — М.: Радянська енциклопедія, 1971. — (Велика радянська енциклопедія: [в 30 т.] / Гл. Ред. А. М. Прохоров; 1969—1978, т. 4).
- Гергілов Р. Е., Шпакова Р. П. Брати Альфред і Макс Вебери. // Журнал соціології та соціальної антропології. 2006. N 3. Партон Т. А., Чорний Ю. Ю. Людина в потоці історії: введення в соціологію культури Альфреда Вебера. — М.: Наука, 2006.
Посилання
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alfred Veber nim Alfred Weber 30 lipnya 1868 Erfurt 2 travnya 1958 Gajdelberg nimeckij ekonomist sociolog teoretik kulturi i politolog Alfred Vebernim Alfred WeberNarodivsya 30 lipnya 1868 1868 07 30 m Erfurt NimechchinaPomer 2 travnya 1958 1958 05 02 89 rokiv GajdelbergPohovannya dMisce prozhivannya NimechchinaKrayina NimechchinaDiyalnist ekonomist pedagog sociolog vikladach universitetuAlma mater Tyubingenskij universitet i Bonnskij universitetGaluz Ekonomika Nimechchini sociologiyaZaklad Gajdelberzkij universitet i Karlov universitetNaukovij stupin doktor naukNaukovij kerivnik Gustav ShmollerVidomi uchni Karl Mangejm Norbert Elias Erih FrommAspiranti doktoranti Dzhejkob Marshak 1 d 2 Karl Joahim Fridrih 2 d 2 Chlenstvo Gajdelberzka akademiya nauk 1927 Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya nauk dPartiya Social demokratichna partiya Nimechchini i Nimecka demokratichna partiyaBatko Maks Veber d Mati dBrati sestri Maks Veber dNagorodi Alfred Veber u VikishovishiBiografiyaDitinstvo i yunist Ditinstvo i yunist Vebera projshli v peredmisti Berlina Sharlottenburzi kudi sim ya Veberiv pereyihala v 1869 Pislya otrimannya atestata zrilosti v 1888 vin vivchaye spochatku istoriyu mistectva i arheologiyu v Bonni potim v 1889 pravo v Tyubingeni i v 1890 1892 pravo i nacionalnu ekonomiyu v Berlini U 1895 pid kerivnictvom predstavnika istorichnoyi shkoli v nacionalnij ekonomiyi Gustava Shmollera zahishaye doktorsku disertaciyu U 1899 staye povnim doktorom Habilitation derzhavnih nauk i nacionalnoyi ekonomiyi i otrimuye posadu privat docenta Profesijna diyalnist Z 1904 po 1907 zajmaye misce ordinarnogo profesora nacionalnoyi ekonomiyi v nimeckomu Karlovomu universiteti v Prazi Tut vin vstanovlyuye druzhni stosunki z sociologom i zgodom pershim derzhavnim prezidentom Chehoslovachchini Tomashem Masarikom Sered prazkih uchniv Vebera majbutnij pismennik Franc Kafka yakij pid jogo kerivnictvom zahistiv doktorsku disertaciyu Velikij vpliv na hudozhnyu tvorchist Kafki zrobilo ese Vebera Chinovnik 1910 U prazkij period tvorchosti modifikuyuchi dlya promislovogo virobnictva model rozmishennya zon riznoyi aktivnosti silskogo gospodarstva Joganna fon Tyunena Veber buduye teoriyu rozmishennya promislovosti Vidpovidno do ciyeyi teoriyi promislove pidpriyemstvo pragne zajnyati najbilsh vigidne misce po vidnoshennyu do dzherel sirovini i rinku robochoyi sili sho zabezpechuye najmenshi vitrati dlya pidpriyemciv Teoriya Vebera stala chastinoyu ekonomichnoyi geografiyi i prinesla jomu mizhnarodnu populyarnist Veber planuvav vipustiti drugu chastinu svoyeyi praci na cyu temu ale vona tak i ne pobachila svit U 1907 Veber prijmaye propoziciyu zajnyati posadu profesora nacionalnoyi ekonomiyi v Gajdelberzkomu universiteti Tut vin zajmayetsya doslidzhennyami i vikladaye do kincya zhittya z perervami pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v 1914 1918 i nacistskogo rezhimu v 1933 1945 U 1908 1933 ordinarnij profesor nacionalnoyi ekonomiyi i finansovih nauk z 1926 takozh sociologiyi U 1945 1953 ordinarnij profesor sociologiyi U 1918 razom z publicistom Teodorom Volfom Veber zasnovuye livoliberalnoyi Nimecku demokratichnu partiyu U cej period pid bezposerednim vplivom M Vebera i idej predstavnikiv filosofiyi zhittya Nicshe Bergson Shpengler Diltej Zimmel interesi Vebera peremishayutsya v oblast sociologiyi Podibno Shpenglerom Veber namagayetsya stvoriti nauku pro istorichnomu sviti sho dozvolyaye jogo suchasnikam zoriyentuvatisya shodo svogo sogodennya i majbutnogo Ale na vidminu vid Shpenglera vin vihodit z perekonannya sho neyu povinna stati ne filosofiya a sociologiya istoriyi Na pochatku 1920 h rokiv Veber formulyuye programu stvorennya sociologiyi istoriyi ta kulturi i protyagom nastupnih majzhe soroka rokiv realizuye yiyi v svoyih chislennih robotah Po suti spravi sociologiya istoriyi ta kulturi stala svoyeridnim sintezom filosofiyi zhittya nacional ekonomichnogo analizu istoriyi kulturi i politiki Politichna diyalnist U 1933 Veber robit nespodivanij i muzhnij vchinok v znak protestu proti peremogi nacistiv na viborah znimaye nacistskij prapor z budivli ocholyuvanogo nim institutu Gajdelberzkogo universitetu Pislya cogo dobrovilno jde u vidstavku i do kincya Drugoyi svitovoyi vijni perebuvaye v polozhenni vnutrishnogo emigranta U 1935 v Lejdeni Niderlandi vidaye golovnu pracyu svogo zhittya knigu Istoriya kulturi yak sociologiya kulturi Z 1940 pidtrimuye kontakt z ruhom intelektualnogo oporu nacizmu gurtkom Krejzau U 1943 1944 na kvartiri Vebera v Gajdelberzi prohodyat konspirativni zustrichi chleniv gurtka de obgovoryuyutsya plani protistoyannya rezhimu Gitlera a takozh problemi politichnogo majbutnogo Nimechchini Z 1945 Veber radnik administraciyi amerikanskoyi okupacijnoyi zoni i chlen Social demokratichnoyi partiyi Nimechchini kerivnik yiyi Gajdelberzkogo viddilennya Z 1945 spilno z deyakimi inshimi vidatnimi vchenimi i pismennikami v yih chisli Karl Yaspers vidaye zhurnal Zmina Die Wandlung ostannij nomer vijshov u 1949 i bere aktivnu uchast u vidnovlenni roboti Gajdelberzkogo universitetu na liberalnih zasadah U listopadi 1946 razom z Dolfom Shternberger stvoryuye Gajdelberzku grupu dij za demokratiyu ta vilnij socializm U 1954 yak kandidat vid Komunistichnoyi partiyi Nimechchini visuvayetsya na post Federalnogo prezidenta Nimechchini Prisvyativshi svoye zhittya nauci vikladannya ta praktichnoyi politiki Veber tak i ne stvoriv vlasnoyi sim yi Chi ne zasnuvavshi i naukovoyi shkoli v strogomu sensi cogo slova vin tim ne menshe zrobiv glibokij vpliv na svoyih chislennih uchniv sered yakih v rizni roki buli Karl Mangejm Norbert Elias Erih Fromm ta inshi Alfred Veber yak ekonomistU 1909 r bula opublikovana robota Vebera Chista teoriya rozmishennya promislovosti sho predstavlyaye soboyu rozvitok standortnoyi teorij rozmishennya virobnictva Joganna fon Tyunena i Vilgelma Launhardta Rozglyadayuchi rozmishennya odinichnogo pidpriyemstva po vidnoshennyu do osnovnih faktoriv virobnictva z metoyu minimizaciyi vitrat Veber vvodit ponyattya izodapan linij rivnih vitrat vidhilennya vid optimalnogo stanu pidpriyemstva Yak vplivayut na rozmishennya faktoriv Veber rozglyadav robochu silu vartist sirovini i palivnih resursiv i transportni vitrati na yih peremishennya odin do odnogo Model Vebera zalishalasya osnovnoyu v teoriyi rozmishennya promislovosti do seredini 1930 h koli bula piddana kritici Avgustom Leshem i nizkoyu amerikanskih ekonomistiv i geografiv Predmet i metod kulturo sociologichnogo piznannyaNa dumku Vebera zhittya oznachaye ruh protyagom peretvorennya a vsi zhivi sviti vidayut svij nevblagannij postijno trivaye minlivij hid podij mayut vlasnu istoriyu Odnak yakim bi nezvichajnim riznomanitnim i navit podibnim divu ni predstavlyavsya lyudskomu rozumu sam hid zagalnogo istorichnogo ruhu z najdavnishih chasiv i do nashih dniv vse zh vin ye shos bilshe nizh vizerunok inkrustaciyi tobto vipadkovij zbig obstavin Veber kritikuye tradicijnij filosofsko istorichnij pidhid do dijsnosti v ramkah yakogo viyavlennya yednosti vsih istorichnih podij dosyagayetsya shlyahom uyavnogo ohoplennya vsesvitnoyi istoriyi v usih yiyi chastinah yak evolyucijnogo rozkrittya yakogos principu jogo postupovu realizaciyu v svitovomu procesi rozvitku Chi jde mova pro istoriyu yak zdijsnennya Bozhestvennoyi ideyi v prirodnomu sviti Avgustin Blazhennij progres v usvidomlenni svobodi Gegel vivilnenni lyudskogo mislennya z tradicijnih religijnih i metafizichnih form Sen Simon i pozitivisti postupalnomu rozvitku produktivnih sil lyudini istorichnij materializm neminuche vse okremi fakti istoriyi spivvidneseni z yedinoyu prichinoyu abo yedinoyu metoyu zavzhdi nanizuyutsya odin za odnim na yedinu nitku mislennya i stavlyatsya u vkraj nehitru vnutrishnij zv yazok Pri takomu sposobi rozglyadu zasnovanomu na viri v intelektualnu prozorist buttya zvichajno pevnoyu miroyu dosyagayetsya cilisne bachennya istoriyi ale na shkodu okremim konkretnim istorichnim faktam Tut odinichnim yavisham zagrozhuye nebezpeka vtratiti samostijne znachennya i postupitisya jogo piznavanogo zmistom cilogo Takij svitoglyad sprijmaye absolyutnu sutnist bez yakoyi b to ne bulo vidstoronenosti bezposeredno yak shos cilkom piddayetsya ponyatijnomu virazhennyu V ramkah tradicijnoyi filosofiyi istoriyi poodinoki istorichni yavisha obmezhuyutsya yakimos prichomu racionalno virazhenim sensom cilogo tobto pozbavlyayutsya svoyeyi nepovtornosti ta individualnosti Pri neuperedzhenomu i uvazhnomu poglyadi na istoriyu mi absolyutno yasno vidchuvayemo samocinnist i unikalnist istorichnih yavish nesvidomo vidchuvayemo yih yak viraz yakogos potoku priznachennya i meti yakogo mi vtim tak nikoli i ne zmozhemo povnistyu zrozumiti TvoriPro teoriyi rozmishennya promislovosti T 1 Chista teoriya rozmishennya 1909 Uber den Standort der Industrie Bd 1 Reine Theorie des Standorts Rus prov 1926 angl prov 1929 Chinovnik 1910 Der Beamte Religiya i kultura 1912 Religion und Kultur Sociologichne ponyattya kulturi 1913 Der soziologische Kulturbegriff Principovi zauvazhennya do sociologiyi kulturi Gromadskij proces proces civilizaciyi i ruh kulturi 1920 Prinzipielles zur Kultursoziologie Gesellschaftsprozess Zivilisationsprozess und Kulturbewegung Der Not der geistigen Arbeiter 1923 Nimechchina i kriza yevropejskoyi kulturi 1924 Deutschland und die europaische Kulturkrise Kriza suchasnoyi derzhavnoyi dumki v Yevropi 1925 Die Krise des modernen Staatsgedankens in Europa Ideyi do problem sociologiyi derzhavi i kulturi 1927 Ideen zur Staats und Kultursoziologie Kinec demokratiyi 1931 Das Ende der Demokratie Istoriya kulturi yak sociologiya kulturi 1935 Kulturgeschichte als Kultursoziologie Tragichne i istoriya 1943 Das Tragische und die Geschichte Proshannya z kolishnoyu istoriyeyu Podolannya nigilizmu 1946 Abschied von der bisherigen Geschichte Uberwindung des Nihilismus Principi sociologiyi istoriyi ta kulturi 1951 Prinzipien der Geschichts und Kultursoziologie Tretij abo chetvertij cholovik Pro sensi istorichnogo isnuvannya 1953 Der dritte oder vierte Mensch Vom Sinn des geschichtlichen Daseins Vvedennya v sociologiyu 1955 Einfuhrung in die Soziologie Uber die moderne Kultur und ihr Publikum 1955 Haben wir Deutschen nach 1945 versagt Politische Schriften Ein Lesebuch Ausgewalt und eingeleitet von Christa Dericum 1979 Povne zibrannya tvoriv v 10 tomah 1997 2003 Alfred Weber Gesamtausgabe in 10 Banden Metropolis Verlag Marburg ISBN 3 89518 100 5 Div Vibrane Kriza yevropejskoyi kulturi SPb Universitetska kniga 1998 565 s Kniga svitla ISBN 5 7914 0032 2 ISBN 5 7914 0023 3 Kniga svitla 1 RecenziyaDiv takozhZadacha VeberaBibliografiyaAlfred Veber pro krizu yevropejskoyi kulturi Kulturologiya Dajdzhest M INISN 1999 N 2 S 66 79 Ref na kn Weber A Deutschland und die europaische Kulturkrise V 1924 58 S Referat na dva tvori A Vebera Nimechchina i kriza yevropejskoyi kulturi Franciya i Yevropa Blaug M Veber Alfred 100 velikih ekonomistiv do Kejnsa Great Economists before Keynes An introduction to the lives amp works of one hundred great economists of the past SPb ekonomikus 2008 S 59 61 352 s Biblioteka Ekonomichnoyi shkoli vip 42 1 500 prim ISBN 978 5 903816 01 9 Blaug M Teoriya rozmishennya promislovih pidpriyemstv Vebera Ekonomichna dumka v retrospektivi Economic Theory in Retrospect M Sprava 1994 S 578 580 XVII 627 s ISBN 5 86461 151 4 Veber Alfred Brasos Vesh M Radyanska enciklopediya 1971 Velika radyanska enciklopediya v 30 t Gl Red A M Prohorov 1969 1978 t 4 Gergilov R E Shpakova R P Brati Alfred i Maks Veberi Zhurnal sociologiyi ta socialnoyi antropologiyi 2006 N 3 Parton T A Chornij Yu Yu Lyudina v potoci istoriyi vvedennya v sociologiyu kulturi Alfreda Vebera M Nauka 2006 ISBN 5 02 033849 4PosilannyaMatematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984