Альфонс I Журден (фр. Anfós Jordan; 1103 — 16 серпня 1148) — граф Тулузи, маркіз Провансу, герцог Нарбони у 1112—1148 роках.
Альфонс Журден окс. Anfós Jordan | ||
| ||
---|---|---|
Попередник: | Бертран I | |
Наступник: | Раймунд VII | |
Народження: | 1103[1][2] d, Триполі | |
Смерть: | 1148[1][3][2] Кесарія Палестинська, Підмандатна Палестина, Британська імперія | |
Країна: | Франція | |
Батько: | Раймунд IV | |
Мати: | d | |
Шлюб: | d | |
Діти: | Раймунд V, Альфонс II, d і d | |
Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія
Молоді роки
Походив з династії Руерг (Раймундідів). Молодший син Раймунда IV (VI), графа Тулузи, та Ельвіри (доньки Альфонсо VI, короля Кастилії). Народився у 1103 році у замку Мон-Пелерін неподалік від міста Триполі під час Першого хрестового походу, учасником якого був його батько. Його хрестили в річці Йордан, тому на честь неї отримав друге ім'я — «Журден».
У 1105 році помер його батько, тому Альфонса Журдена було оголошено графом Триполі під опікою двоюрідного брата Вільгельма Журдена, графа Серданья. 1108 року до Триполі прибув старший, зведений, брат Альфонса — Бертран I, граф Тулузи, який відправив Альфонса Журдена до Лангедоку, надавши йому титул графа Руерга та номінальну посаду намісника Тулузи.
Граф Тулузи
У 1109 році він прибув до графства Тулузького. Втім у 1110 році до Тулузи вдерся Вільгельм IX Трубадур, герцог Аквітанії, що був одружений з двоюрідною сестрою Альфонса Журдена, й захопив Тулузьке графство. Альфонс обмежився графством Руерг. 1112 року після смерті брата Бертрана I в Триполі, зумів встановити владу над маркізатом Прованс та герцогством Нарбон.
Разом з тим його оголошено також графом Тулузи, проте там фактично панували аквітанці. Проте фактично правителькою і регенткою була його мати. Вона керувала за підтримки знаті та прелатів.
1119 року Альфонс I Журден зумів відвоювати Тулузу, проте втратив північну частину Тулузького графства, графства Перігор та Ажен, володіння Веле. 1121 року Альфонса оголошено повнолітнім.
1123 року Альфонс I зумів відновити свою владу над північчю графства Тулуза. Втім того ж року на нього було накладено анафему папою римським Каліксом II за переслідування ченців монастиря Сен-Жіль, що підтримували Вільгельма IX.
1122 року вступив у конфлікт за Прованс з Рамоном Баранґе III, графом Барселони. При цьому намагався спиратися на рід Бо. Втім спроба тулузьких військ захопити у 1123 році місто Оранж виявилася невдалою. Зрештою 1125 року було підписано мирну угоду, за якою Прованс поділено по річці Дуранс (північ відійшла Тулузі). Водночас графство Каркассон визнавало зверхність Тулузи і Барселони.
1125 року оженився на доньці сеньйора де Юзес. 1126 року відвідав двір Альфонса VII, короля Кастилії і Леону. повернувся до дому у 1128 році. Тоді ж втрутився у конфлікт в німі між містянами та шляхтою. Першим підтримував Бернард Антон Транкавель, віконт Каркассона. Проте ситуацію вдалося залагодити миром.
В подальшому Альфонс I встановив міцну владу на усім Лангедоком та північним Провансом, сприяв розвитку ремесел й торгівлі. При ньому почалося піднесення міст. Водночас був патроном мистецтва та поезії. Його прихильністю користувався трубадур Маркабрюн.
1132 року після смерті Бернарда IV, граф Мельгей, стає опікуном його малолітньої доньки Беатріс (разом з Вільгельмом VI, сеньйором Монпельє). Альфонс Журден планував невдовзі приєднати Мельгей до власних володінь. Втім його колега порушив цей план, влаштувавши її заручини з Беренгером Раймундом I, графом Провансу. Цей мало не привело до війни.
1134 року граф Тулузи уклав мирну угоду з графом Провансу, погодившись на шлюб Беатріси де Мельгей з Беренгером Раймундом I. Того ж року після загибелі Аймері II, віконта Нарбону (ворога Альфонса I Журдена) став регентом Нарбонського віконства за малолітства віконтеси Ерменгарди, що тривало до 1143 року. 1139 року за підтримки архієпископа Арно Левезу увійшов до Нарбону, поставивши тут тулузьку залогу.
В цей момент вимушений знову захищати свої права на Тулузу. 1141 року французький король Людовик VII від імені своєї дружини Елеонори (донька Філіппи з роду Раймундідів) висунув права на Тулузьке графство. Втім Альфонс Журден зумів відбити напад.
1142 році підтримав повстання Раймунда I де Бо проти графа Провансу, в результаті чого почалася тривала війна (до 1150 року), яка привело до значного послаблення й плюндрування графства Прованс. Того ж року вирішив побратися з Ерменгардою Нарбонською задля приєднання цього володіння. Проти цього виступили віконти Каркассону, Родезу і Альбі, яких підтримав граф Барселони. Почалася війна, яка завершилася 1143 року підписання миру, за яким Нарбон повернуто Ерменгарді, що вийшла заміж за Бернарда Андузе, двоюрідного брата Вільгельма VI, сеньйора Монпельє.
1144 року заснував місто Монтобан. Того ж року вступив у конфлікт з містянами Монпельє, що були невдоволені діями свого сеньйора, васала графа Тулузького. В цій ситуації католицька церква стала на бік містян. 1145 року з'являються перші відомості про єретиків-катарів. Того ж року Бернард Клервоський звертався до Альфонса I Журден з намагання переконати того розпочати переслідування катарів. Втім, граф Тулузи не прореагував, за це його збиралися відлучити від церкви. Задля виходу з цієї ситуації Альфонс Журден 1146 року на зборах в Везле пообіцяв приєднатися до хрестоносців в Палестині й Сирії.
У 1147 році приєднався до учасників Другого хрестового походу. Його шлях пролягав Італією та візантійською імперією. В Константинополі він затримався, проводячи перемовини з імператором Мануїлом I. Лише 1148 року прибув до міста Акра. Втім тут постійно мав конфлікт з одним з очільників хрестового походу — Людовиком VII, королем Франції.
Того ж року 16 серпня Альфонс I раптово помер у місті Кесарія, як вважалося від отруєння за наказом Елеонори Аквітанської або Мелісенди (матері короля Балдуїна II Єрусалимського) чи небожа Раймунда II, графа Триполі.
Родина
Дружина — Файдіва, донька Раймунда Декана II, сеньйора Юзеса і Поскікерсом
Діти:
- Раймунд (1134—1194), граф Тулузи у 1148—1194 роках
- Альфонс (д/н—1175/1189), граф Тулузи у 1148 році, з 1171 року віконт Безьє
- Файдіва (д/н—1154), дружина Гумберта III, графа Савойського
- Агнес (д/н—1187)
Діти від коханки:
- Лаврентія, дружина Бернарда III, графа Комменж
Примітки
- British Museum person-institution thesaurus
- Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- Lundy D. R. The Peerage
Джерела
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Альфонс Журден (граф Тулузький)
- Jean-Luc Déjean, Les comtes de Toulouse (1050—1250), Fayard, 1979 (réimpr. 1988) [détail des éditions] (), p. 131 à 177
- Paul Fournier, Il regno di Borgogna o d'Arles dall'XI al XV secolo, in «Storia del mondo medievale», vol. VII, 1981, pp. 383—410
- Walter Leggett Wakefield and Austin Patterson Evans, Heresies of the High Middle Ages (Columbia University Press, 1991), 122.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z imenem Alfons Alfons I Zhurden fr Anfos Jordan 1103 16 serpnya 1148 graf Tuluzi markiz Provansu gercog Narboni u 1112 1148 rokah Alfons Zhurden oks Anfos JordanAlfons Zhurdengraf TuluziPoperednik Bertran INastupnik Rajmund VII Narodzhennya 1103 1 2 d TripoliSmert 1148 1 3 2 Kesariya Palestinska Pidmandatna Palestina Britanska imperiyaKrayina FranciyaBatko Rajmund IVMati dShlyub dDiti Rajmund V Alfons II d i d Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Ruerg Rajmundidiv Molodshij sin Rajmunda IV VI grafa Tuluzi ta Elviri donki Alfonso VI korolya Kastiliyi Narodivsya u 1103 roci u zamku Mon Pelerin nepodalik vid mista Tripoli pid chas Pershogo hrestovogo pohodu uchasnikom yakogo buv jogo batko Jogo hrestili v richci Jordan tomu na chest neyi otrimav druge im ya Zhurden U 1105 roci pomer jogo batko tomu Alfonsa Zhurdena bulo ogolosheno grafom Tripoli pid opikoyu dvoyuridnogo brata Vilgelma Zhurdena grafa Serdanya 1108 roku do Tripoli pribuv starshij zvedenij brat Alfonsa Bertran I graf Tuluzi yakij vidpraviv Alfonsa Zhurdena do Langedoku nadavshi jomu titul grafa Ruerga ta nominalnu posadu namisnika Tuluzi Graf Tuluzi U 1109 roci vin pribuv do grafstva Tuluzkogo Vtim u 1110 roci do Tuluzi vdersya Vilgelm IX Trubadur gercog Akvitaniyi sho buv odruzhenij z dvoyuridnoyu sestroyu Alfonsa Zhurdena j zahopiv Tuluzke grafstvo Alfons obmezhivsya grafstvom Ruerg 1112 roku pislya smerti brata Bertrana I v Tripoli zumiv vstanoviti vladu nad markizatom Provans ta gercogstvom Narbon Razom z tim jogo ogolosheno takozh grafom Tuluzi prote tam faktichno panuvali akvitanci Prote faktichno pravitelkoyu i regentkoyu bula jogo mati Vona keruvala za pidtrimki znati ta prelativ 1119 roku Alfons I Zhurden zumiv vidvoyuvati Tuluzu prote vtrativ pivnichnu chastinu Tuluzkogo grafstva grafstva Perigor ta Azhen volodinnya Vele 1121 roku Alfonsa ogolosheno povnolitnim 1123 roku Alfons I zumiv vidnoviti svoyu vladu nad pivnichchyu grafstva Tuluza Vtim togo zh roku na nogo bulo nakladeno anafemu papoyu rimskim Kaliksom II za peresliduvannya chenciv monastirya Sen Zhil sho pidtrimuvali Vilgelma IX 1122 roku vstupiv u konflikt za Provans z Ramonom Barange III grafom Barseloni Pri comu namagavsya spiratisya na rid Bo Vtim sproba tuluzkih vijsk zahopiti u 1123 roci misto Oranzh viyavilasya nevdaloyu Zreshtoyu 1125 roku bulo pidpisano mirnu ugodu za yakoyu Provans podileno po richci Durans pivnich vidijshla Tuluzi Vodnochas grafstvo Karkasson viznavalo zverhnist Tuluzi i Barseloni 1125 roku ozhenivsya na donci senjora de Yuzes 1126 roku vidvidav dvir Alfonsa VII korolya Kastiliyi i Leonu povernuvsya do domu u 1128 roci Todi zh vtrutivsya u konflikt v nimi mizh mistyanami ta shlyahtoyu Pershim pidtrimuvav Bernard Anton Trankavel vikont Karkassona Prote situaciyu vdalosya zalagoditi mirom V podalshomu Alfons I vstanoviv micnu vladu na usim Langedokom ta pivnichnim Provansom spriyav rozvitku remesel j torgivli Pri nomu pochalosya pidnesennya mist Vodnochas buv patronom mistectva ta poeziyi Jogo prihilnistyu koristuvavsya trubadur Markabryun 1132 roku pislya smerti Bernarda IV graf Melgej staye opikunom jogo malolitnoyi donki Beatris razom z Vilgelmom VI senjorom Monpelye Alfons Zhurden planuvav nevdovzi priyednati Melgej do vlasnih volodin Vtim jogo kolega porushiv cej plan vlashtuvavshi yiyi zaruchini z Berengerom Rajmundom I grafom Provansu Cej malo ne privelo do vijni 1134 roku graf Tuluzi uklav mirnu ugodu z grafom Provansu pogodivshis na shlyub Beatrisi de Melgej z Berengerom Rajmundom I Togo zh roku pislya zagibeli Ajmeri II vikonta Narbonu voroga Alfonsa I Zhurdena stav regentom Narbonskogo vikonstva za malolitstva vikontesi Ermengardi sho trivalo do 1143 roku 1139 roku za pidtrimki arhiyepiskopa Arno Levezu uvijshov do Narbonu postavivshi tut tuluzku zalogu V cej moment vimushenij znovu zahishati svoyi prava na Tuluzu 1141 roku francuzkij korol Lyudovik VII vid imeni svoyeyi druzhini Eleonori donka Filippi z rodu Rajmundidiv visunuv prava na Tuluzke grafstvo Vtim Alfons Zhurden zumiv vidbiti napad 1142 roci pidtrimav povstannya Rajmunda I de Bo proti grafa Provansu v rezultati chogo pochalasya trivala vijna do 1150 roku yaka privelo do znachnogo poslablennya j plyundruvannya grafstva Provans Togo zh roku virishiv pobratisya z Ermengardoyu Narbonskoyu zadlya priyednannya cogo volodinnya Proti cogo vistupili vikonti Karkassonu Rodezu i Albi yakih pidtrimav graf Barseloni Pochalasya vijna yaka zavershilasya 1143 roku pidpisannya miru za yakim Narbon povernuto Ermengardi sho vijshla zamizh za Bernarda Anduze dvoyuridnogo brata Vilgelma VI senjora Monpelye 1144 roku zasnuvav misto Montoban Togo zh roku vstupiv u konflikt z mistyanami Monpelye sho buli nevdovoleni diyami svogo senjora vasala grafa Tuluzkogo V cij situaciyi katolicka cerkva stala na bik mistyan 1145 roku z yavlyayutsya pershi vidomosti pro yeretikiv katariv Togo zh roku Bernard Klervoskij zvertavsya do Alfonsa I Zhurden z namagannya perekonati togo rozpochati peresliduvannya katariv Vtim graf Tuluzi ne proreaguvav za ce jogo zbiralisya vidluchiti vid cerkvi Zadlya vihodu z ciyeyi situaciyi Alfons Zhurden 1146 roku na zborah v Vezle poobicyav priyednatisya do hrestonosciv v Palestini j Siriyi U 1147 roci priyednavsya do uchasnikiv Drugogo hrestovogo pohodu Jogo shlyah prolyagav Italiyeyu ta vizantijskoyu imperiyeyu V Konstantinopoli vin zatrimavsya provodyachi peremovini z imperatorom Manuyilom I Lishe 1148 roku pribuv do mista Akra Vtim tut postijno mav konflikt z odnim z ochilnikiv hrestovogo pohodu Lyudovikom VII korolem Franciyi Togo zh roku 16 serpnya Alfons I raptovo pomer u misti Kesariya yak vvazhalosya vid otruyennya za nakazom Eleonori Akvitanskoyi abo Melisendi materi korolya Balduyina II Yerusalimskogo chi nebozha Rajmunda II grafa Tripoli RodinaDruzhina Fajdiva donka Rajmunda Dekana II senjora Yuzesa i Poskikersom Diti Rajmund 1134 1194 graf Tuluzi u 1148 1194 rokah Alfons d n 1175 1189 graf Tuluzi u 1148 roci z 1171 roku vikont Bezye Fajdiva d n 1154 druzhina Gumberta III grafa Savojskogo Agnes d n 1187 Diti vid kohanki Lavrentiya druzhina Bernarda III grafa KommenzhPrimitkiBritish Museum person institution thesaurus d Track Q18785969d Track Q34753751 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Alfons Zhurden graf Tuluzkij Jean Luc Dejean Les comtes de Toulouse 1050 1250 Fayard 1979 reimpr 1988 detail des editions ISBN 2 213 02188 0 p 131 a 177 Paul Fournier Il regno di Borgogna o d Arles dall XI al XV secolo in Storia del mondo medievale vol VII 1981 pp 383 410 Walter Leggett Wakefield and Austin Patterson Evans Heresies of the High Middle Ages Columbia University Press 1991 122