Альпійські країни - країни, що є частиною або повністю Альпійським регіоном. Терміни Альпійська держава та Альпійська прибережна держава позначають відповідні держави та часто використовуються як синоніми. За іншим розумінням, в альпійській країні або Альпійська держава має відносно велику частину території до Альп, у випадку альпійської країни меншу частину своєї території.
У 1991 році всі вісім альпійських країн підписали так звану Альпійську конвенцію про захист і сталий розвиток Альп. У цих державах є загалом 6200 муніципалітетів і близько 100 регіонів NUTS3 в Альпах.
У 1972 році 10 адміністративних одиниць з Австрії, Німеччини, Італії та Швейцарії об'єдналися в Робочу групу альпійських країн (Arge Alp) для транскордонного співробітництва.
Території суші та Альпійська зона
Статистичний рейтинг залежить від розглянутих значень. Велика країна може мати значні пропорції Альп, навіть якщо вони займають лише невеликий відсоток її площі. Інша картина постає, якщо розглянути пропорції населення.
- Частина Швейцарії та Словенії, що лежить в Альпах, становить понад 40 % площі суші, в Австрії навіть більше 60 %, причому приблизно половина всіх жителів проживає в Альпах (це майже третина всіх жителів Альп), одна третина в Словенії та одна чверть у Швейцарії (приблизно одна восьма жителів Альп).
- Єдиною альпійською державою, яка повністю лежить у Високих Альпах, є князівство Ліхтенштейн. Хоча Князівство Монако також повністю розташоване у більшій частині Альп, воно не має жодних висот, які варто згадати. Через невелику національну територію обидва майже не мають частки в площі та населенні Альпійського регіону.
- Австрія, Італія та Франція мають значні частини Альп. Альпійські частини цих країн разом складають 77 % площі Альпійського регіону, три чверті населення Альп (понад 10 мільйон) проживають у цих трьох штатах. Однак, на відміну від Австрії, Альпи становлять лише невелику частину території двох великих держав (Італія 17). %, Франція 7 %).
- Найменша частка площі та населення держави (3 і 2 ст %) мають альпійські райони Німеччини.
Щодо Угорщини та Хорватії: Альпи простягаються в природному просторовому та геологічному сенсі за межі східного кордону Австрії (Ödenburger gebirge, Günser Bergland), так що Угорщина з приблизно 20 км² частка Альп. Зазвичай її не зараховують до альпійських держав. Те ж саме стосується і Хорватії – у деяких альпійських підрозділах, які зараз вважаються застарілими (Partizione delle Alpi 1926) Істрія та Карст також включені до Альп.
Таблиця
Країна | Альпійська зона в км² | Альпійська зона в % | Альпи- населення | Альпи- населення в % | Альпійська частина на всю державу: Поверхня | Альпійська частина на всю державу: Населення | В лінію наслідок N/S | В лінію наслідокW/O |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Німеччина | 11 100 (1) | 5.8 | 1 380 000 | 10.1 | 3 | 2 | 2 | 6 |
Франція | 40 800 (2) | 21 | 2 450 000 | 18.0 | 7 | 4 | 7 | 1 |
Італія | 52 000 | 27 | 4 100 000 | 30.1 | 17 | 7 | 5 | 3 |
Ліхтенштейн | 160 | 0,08 | 35 000 | 0,2 | 100 | 100 | 4 | 5 |
Монако | 2 | 0,001 | 33 000 | 0,1 | 100 | 100 | 8-й | 2 |
Австрія | 54 600 | 29 | 4 010 000 | 29.4 | 65 | 50 | 1 | 7 |
Швейцарія | 24 850 | 13 | 1 740 000 | 12.8 | 60 | 23 | 3 | 4 |
Словенія | 6800 | 3.5 | 640 000 | 4.7 | 40 | 32 | 6 | 8-й |
Загалом | 190 900 ∗ | 100 | 13 600 000 ∗∗ | 100,0 | – | – | – | – |
- Джерела: EURAC /Agralp, bergglück.de ; Довідкові дані: Значення контрактної території Альпійської конвенції станом на 10. Квітень 2008 року
Література
- Віллі Ерлвейн: Транснаціональна співпраця в альпійському регіоні: проілюстровано на прикладі робочої групи альпійських країн (ARGEALP) (= дослідження tuduv / серія соціальних наук. том 20). tuduv, Мюнхен 1981, (Дисертація Мюнхенського університету 1980, VI, картон, 21 см).
- Райнер Сорріес: Альпійські постні полотна: забуті докази народної побожності. Universitätsverlag Carinthia, Klagenfurt 1988, (Habilitation University of Erlangen / Nuremberg 1986, численні ілюстрації (частково кольорові), 30 см).
- Райнхард Штаубер: Центральна держава на її кордонах: адміністративна інтеграція, зміна правління та політичної культури в регіоні південних Альп 1750-1820 (= серія публікацій Історичної комісії при Баварській академії наук . Том 64). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2001, (Абілітаційний університет Мюнхена 1998, 584 сторінки, 24 см).
- Саймон Мейснер: Потенціал для сталого використання води в Альпах: на прикладі альпійських країн Німеччини, Австрії та Швейцарії, а також окремих альпійських регіонів (= Tellus facta, номер 7), Інститут географії, кафедра соціально-економічних Geography, Augsburg 2004, (Disertation University of Augsburg 2004, ілюстрації, графічні зображення, картон, 21 см).
- Гельмут Зебах: Швейцарська Реформація — транснаціональна культурна тенденція: традиційні походи від Альп до Скандинавії, про переорієнтацію європейської етнології, Bachtelstelz Verlag, Mainz-Gonzenheim 2017, .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Alpijski krayini krayini sho ye chastinoyu abo povnistyu Alpijskim regionom Termini Alpijska derzhava ta Alpijska priberezhna derzhava poznachayut vidpovidni derzhavi ta chasto vikoristovuyutsya yak sinonimi Za inshim rozuminnyam v alpijskij krayini abo Alpijska derzhava maye vidnosno veliku chastinu teritoriyi do Alp u vipadku alpijskoyi krayini menshu chastinu svoyeyi teritoriyi Derzhavi v Alpijskomu regioni U 1991 roci vsi visim alpijskih krayin pidpisali tak zvanu Alpijsku konvenciyu pro zahist i stalij rozvitok Alp U cih derzhavah ye zagalom 6200 municipalitetiv i blizko 100 regioniv NUTS3 v Alpah U 1972 roci 10 administrativnih odinic z Avstriyi Nimechchini Italiyi ta Shvejcariyi ob yednalisya v Robochu grupu alpijskih krayin Arge Alp dlya transkordonnogo spivrobitnictva Teritoriyi sushi ta Alpijska zonaAlpijski krayini Yevropi Alpijski regioni za stanom Statistichnij rejting zalezhit vid rozglyanutih znachen Velika krayina mozhe mati znachni proporciyi Alp navit yaksho voni zajmayut lishe nevelikij vidsotok yiyi ploshi Insha kartina postaye yaksho rozglyanuti proporciyi naselennya Chastina Shvejcariyi ta Sloveniyi sho lezhit v Alpah stanovit ponad 40 ploshi sushi v Avstriyi navit bilshe 60 prichomu priblizno polovina vsih zhiteliv prozhivaye v Alpah ce majzhe tretina vsih zhiteliv Alp odna tretina v Sloveniyi ta odna chvert u Shvejcariyi priblizno odna vosma zhiteliv Alp Yedinoyu alpijskoyu derzhavoyu yaka povnistyu lezhit u Visokih Alpah ye knyazivstvo Lihtenshtejn Hocha Knyazivstvo Monako takozh povnistyu roztashovane u bilshij chastini Alp vono ne maye zhodnih visot yaki varto zgadati Cherez neveliku nacionalnu teritoriyu obidva majzhe ne mayut chastki v ploshi ta naselenni Alpijskogo regionu Avstriya Italiya ta Franciya mayut znachni chastini Alp Alpijski chastini cih krayin razom skladayut 77 ploshi Alpijskogo regionu tri chverti naselennya Alp ponad 10 miljon prozhivayut u cih troh shtatah Odnak na vidminu vid Avstriyi Alpi stanovlyat lishe neveliku chastinu teritoriyi dvoh velikih derzhav Italiya 17 Franciya 7 Najmensha chastka ploshi ta naselennya derzhavi 3 i 2 st mayut alpijski rajoni Nimechchini Shodo Ugorshini ta Horvatiyi Alpi prostyagayutsya v prirodnomu prostorovomu ta geologichnomu sensi za mezhi shidnogo kordonu Avstriyi Odenburger gebirge Gunser Bergland tak sho Ugorshina z priblizno 20 km chastka Alp Zazvichaj yiyi ne zarahovuyut do alpijskih derzhav Te zh same stosuyetsya i Horvatiyi u deyakih alpijskih pidrozdilah yaki zaraz vvazhayutsya zastarilimi Partizione delle Alpi 1926 Istriya ta Karst takozh vklyucheni do Alp TablicyaKrayina Alpijska zona v km Alpijska zona v Alpi naselennya Alpi naselennya v Alpijska chastina na vsyu derzhavu Poverhnya Alpijska chastina na vsyu derzhavu Naselennya V liniyu naslidok N S V liniyu naslidokW O Nimechchina 11 100 1 5 8 1 380 000 10 1 3 2 2 6 Franciya 40 800 2 21 2 450 000 18 0 7 4 7 1 Italiya 52 000 27 4 100 000 30 1 17 7 5 3 Lihtenshtejn 160 0 08 35 000 0 2 100 100 4 5 Monako 2 0 001 33 000 0 1 100 100 8 j 2 Avstriya 54 600 29 4 010 000 29 4 65 50 1 7 Shvejcariya 24 850 13 1 740 000 12 8 60 23 3 4 Sloveniya 6800 3 5 640 000 4 7 40 32 6 8 j Zagalom 190 900 100 13 600 000 100 0 Dzherela EURAC Agralp berggluck de Dovidkovi dani Znachennya kontraktnoyi teritoriyi Alpijskoyi konvenciyi stanom na 10 Kviten 2008 rokuLiteraturaVilli Erlvejn Transnacionalna spivpracya v alpijskomu regioni proilyustrovano na prikladi robochoyi grupi alpijskih krayin ARGEALP doslidzhennya tuduv seriya socialnih nauk tom 20 tuduv Myunhen 1981 ISBN 3 88073 112 8 Disertaciya Myunhenskogo universitetu 1980 VI karton 21 sm Rajner Sorries Alpijski postni polotna zabuti dokazi narodnoyi pobozhnosti Universitatsverlag Carinthia Klagenfurt 1988 ISBN 3 85378 232 9 Habilitation University of Erlangen Nuremberg 1986 chislenni ilyustraciyi chastkovo kolorovi 30 sm Rajnhard Shtauber Centralna derzhava na yiyi kordonah administrativna integraciya zmina pravlinnya ta politichnoyi kulturi v regioni pivdennih Alp 1750 1820 seriya publikacij Istorichnoyi komisiyi pri Bavarskij akademiyi nauk Tom 64 Vandenhoeck amp Ruprecht Gottingen 2001 ISBN 3 525 36057 6 Abilitacijnij universitet Myunhena 1998 584 storinki 24 sm Sajmon Mejsner Potencial dlya stalogo vikoristannya vodi v Alpah na prikladi alpijskih krayin Nimechchini Avstriyi ta Shvejcariyi a takozh okremih alpijskih regioniv Tellus facta nomer 7 Institut geografiyi kafedra socialno ekonomichnih Geography Augsburg 2004 ISBN 3 923273 57 6 Disertation University of Augsburg 2004 ilyustraciyi grafichni zobrazhennya karton 21 sm Gelmut Zebah Shvejcarska Reformaciya transnacionalna kulturna tendenciya tradicijni pohodi vid Alp do Skandinaviyi pro pereoriyentaciyu yevropejskoyi etnologiyi Bachtelstelz Verlag Mainz Gonzenheim 2017 ISBN 978 3 924115 40 1